Міжнародні економічні відносини між Україною і Польщею

 
 
 
 
 
 
 

Самостійна  работа:

«Міжнародні економічні відносини  між Україною і  Польщею» 
 

  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ 2011 
План

Вступ

1. Українсько-польське регіональне співробітництво.

2. Економічне  партнерство Польщі та України.

3. Інші сфери українсько-польських відносин.

Висновок 
Вступ 

   Всебічні  зв'язки між народами України і  Польщі мають давні історичні  традиції. Вони особливо посилились у  сфері політичного, економічного, духовного  життя після здобуття незалежності Україною. Прагнення Польщі з початку  90-х років до входження в євроатлантичні, європейські структури теж сприяли українсько-польському зближенню на міжнародній арені. Існувала також необхідність подолання на цьому шляху деяких усталених упереджень і стереотипів минулого у відносинах між Україною і Польщею.

   Всі вищезгадувані  фактори підкреслюють важливість розгляду розвитку українсько-польських відносин у 2010 – 2011 році.

   Метою дослідження є:

• аналіз відносин між Україною і Польщею,
• вивчення еволюції концепцій зовнішньої політики; воєнно-політичних відносин; впливу великих держав на розвиток регіону Центральної та Східної Європи.

 
 
 

1.Українсько-польське  регіональне співробітництво

   2 грудня 1991 р. Республіка Польща першою  у світі офіційно визнала державну  незалежність України, а вже  4 січня 1992 р. між двома державами були встановлені дипломатичні відносини. 18 травня 1992 р. підписано міждержавний українсько-польський Договір про добросусідство, дружні відносини і співробітництво.

   Слід  відзначити динамічний, поступальний характер розвитку українсько-польського співробітництва, що обумовлюється збігом національних інтересів країн-сусідів у багатьох сферах, їхніми глибинними історичними та культурними зв’язками.

   Процес  розвитку відносин незалежної України  з Польщею можна умовно поділити на три періоди:

1) 1992-93 рр. – встановлення  контактів, “відкриття” України  для широкого загалу польської  політичної еліти, підписання  перших двосторонніх документів, обопільне вивчення потенційних  можливостей для співробітництва;

2) 1993-99 рр. – розвиток  договірно-правової бази, виведення двосторонніх відносин на рівень стратегічного партнерства;

3) 1999– с.д.  – зі вступом Польщі до НАТО  та набуттям членства в Європейському  Союзі остаточно формується роль  Варшави як одного з найважливіших  партнерів України на міжнародній арені, активного та послідовного партнера України у питаннях європейського вибору нашої держави.

      Варшава стала першою у світі столицею, яка визнала незалежність України. Це була не просто заява, а відважний  політичний крок. Адже Польща була "між  молотом і ковадлом". З одного боку мала захоплений Горбачовим Захід, який не вітав формування нових держав. З другого боку була Росія, війська якої перебували на території Польщі. Польща ще раз підтвердила свою позицію після прийняття українським парламентом Акту проголошення незалежності України. Поляки були переконані, що незалежна Україна є запорукою незалежної Польщі і головним стратегічним партнером.

   Саме  цей підхід визначав подальший розвиток українсько-польських відносин. Невдовзі між двома країнами було підписано Договір про добросусідство, дружні відносини і співробітництво – важливий документ для розвитку двосторонніх відносин і врегулювання питання кордону. Переговорний процес тривав неповні чотири місяці.

   Особливістю українсько-польських відносин став Консультаційний Комітет Президентів України і Республіки Польща. З ініціативою його утворення вийшов Лех Валенса. У 1993 році відбулося перше засідання Комітету. Ця безпрецедентна форма співробітництва сприяла вирішенню багатьох питань. Однак не всі пропозиції, які висували політики, відповідали інтересам двох країн. Як приклад, українська сторона запропонувала створити зону безпеки у Центрально-східній Європі на базі ядерної зброї, яка була на території України. У Варшаві цю пропозицію, звану "планом Кравчука", відкинули, тому що її реалізація завадила би вступу Польщі до НАТО і ЄС.

   Оскільки  у політичному й економічному плані двосторонні відносини  були зразковими, проблеми виникали з  відмінної оцінки болючого минулого. Ймовірно, саме тому цей напрямок був пріоритетним у політиці наступних Президентів Леоніда Кучми і Александра Квасневського. Саме тоді двосторонні відносини були підняті до рівня стратегічного партнерства: підписано "Спільну заяву президентів Польської Республіки та України про порозуміння та примирення", на території обох країн вшановано місця, важливі для історії двох народів, у Львові відкрито кладовище "Львівських орлят", у трудовій колонії для українців в Явожні, що є символом горезвісної акції "Вісла", Кучма та Квасневський узяли участь у церемонії відкриття пам'ятника жертвам концтабору, президенти зустрілися з нагоди 60-ї річниці Волинської трагедії в Павлівці, де вшанували пам’ять загиблих поляків і українців внаслідок братовбивчих зіткнень, відбулася зустріч і у Харкові, де започатковано роботу над українсько-польським кладовищем жертв тоталітаризму.

   Польща  стала для України "вікном у  Європу" і неодноразово доводила, що є справжнім партнером Києва.

   Примирення  та добросусідські відносини були важливими  темами наступних президентів Віктора Ющенка та Леха Качинського. Цей процес несподівано перервав під кінець свого президентства Віктор Ющенко, надавши Степану Бандері звання Героя України. Перед теперішніми главами обох держав стоїть завдання повернутися на цей шлях.

   Протягом  останніх двадцяти років у Польщі сформувалася традиція – відносини з Україною стали домінантною президента, попри те, що згідно з конституцією, зовнішньою політикою країни займається уряд. Цей "неконституційний" виняток свідчить про привілейованість українсько-польських відносин з точки зору Варшави, а широка підтримка на міжнародній арені доводить, що Польща є надійним партнером України. Настав час, щоб Київ став таким самим надійним партнером Варшави, вважають у Польщі. 

2.Економічне  партнерство Польщі  та України

Економічні відносини  України та Польщі можна розглядати в різних аспектах:

• по-перше, як важливий шанс для України на інтенсифікацію економічних зв'язків з майбутнім членом ЄС через зміцнення діяльності правових факторів у диверсифікованості зовнішньоекономічних форм зв'язків;
• по-друге, як можливість набуття досвіду регіонального співробітництва Польщі на західних кордонах (польсько-чеський і польсько-німецький);
• по-третє, як засіб вирівнювання суспільно-господарських диспропорцій.

   Україна і Польща - дві великі держави Центрально-Східної Європи. Їх об'єднує не лише спільна історія багатьох періодів, а й споріднені мови та схожі культурні традиції. Все це сприяє налагодженню тісних контактів. Економічний розвиток обох країн, природні багатства та сформована структура економіки відкривають широкі перспективи для кооперації та торгівлі. До цього треба додати фактор, що набуває дедалі більшого значення у глобальній економіці, - транзитне розташування наших держав на важливих шляхах континентального проходження товарів

   Україна в першій половині поточного року вперше за останні десять років експортувала до Польщі товарів на більшу суму, ніж  імпортувала, домігшись позитивного  сальдо у близько 2 млн. доларів.

   За  попередніми даними Міністерства економіки  Республіки Польща, за результатами 7 місяців 2011 р. обсяги зовнішньої торгівлі товарами України з Республікою Польща склали 2 929,3 млн. євро (4 188,9 млн. дол. США).

   Обсяги  українського експорту до РП склали 1 143,1 млн. євро (1 634,6 млн. дол. США) та збільшились  на 71,4% у порівнянні до аналогічного періоду минулого року. Обсяги польського імпорту в Україну склали 1 786,2 млн. євро (2 554,3 млн. дол. США) та збільшились на 14,8% по відношенню до аналогічного періоду минулого року.  

    Від’ємне  для України сальдо торговельного балансу склало 643,1 млн. євро (919,7 млн. дол. США).

   За  даними Міністерства економіки Республіки Польща, у 2010 р. обсяги зовнішньої торгівлі товарами України з Республікою  Польща склали 4369,2 євро (5 767,3 млн.дол.США). Обсяги українського експорту до РП склали 1 384,5 млн. євро (1 827,5 млн.дол.США) та збільшились на 69,4% у порівнянні до аналогічного періоду минулого року. Обсяги польського імпорту в Україну склали 2 984,7 млн. євро (3 939,8 млн.дол.США) та збільшились на 21,2% по відношенню до аналогічного періоду минулого року. Від’ємне для України сальдо торговельного балансу склало 2 112,3 млн. євро (2 112,2 млн. дол. США).

Рік	Обсяги, млн. дол. США
	Імпорт  в Україну	Експорт в РП	Взаємний товарообіг
2001	1002,7	449,3	1452,0
2002	1180,5	491,6	1672,1
2003	1561,2	744,6	2305,8
2004	2031,1	1051,2	3083,3
2005	2588,2	1021,0	3609,2
2006	3962,1	1316,5	5278,6
2007	5511,0	1693,5	7204,5
2008	6205,5	2261,3	8466,8
2009	3429,8	1143,6	4573,5
2010	3939,8	1827,5	5767,3
7 міс.2011	2554,3	1634,6	4188,9

 

Товарна структура експорту з України до Республіки Польща за 7 місяців 2011 р.

Номер та найменування групи товару	Експорт
	Вартість, тис. дол. США	у % до відп. періоду  попер. року	у % до загальн. обсягу
Всього	1673372,2	189,6	100,0
72 чорні  метали	487267,0	330,1	29,1
26 руди, шлаки та зола	321513,4	145,3	19,2
85 електричні  машини і устаткування	137368,5	150,1	8,2
44 деревина  і вироби з деревини	90894,4	125,8	5,4
23 залишки  і відходи харчової промисловості	66634,2	154,2	4,0
15 жири  та олії тваринного або рослинного походження	40071,7	156,1	2,4
73 вироби  чорних металів	38913,1	197,4	2,3
12 насіння  і плоди олійних рослин	31140,2	424,1	1,9
62 одяг  текстильний	23810,3	127,0	1,4
84 котли,  машини, апарати і механічні пристрої	19994,1	137,2	1,2

 

Товарна структура імпорту  з Республіки Польща до України  за 7 місяців 2011 р.

Номер та найменування групи товару	Імпорт
	Вартість, тис. дол. США	у % до відп. періоду  попер. року	у % до загальн. обсягу
Всього	1 701 135,7	118,7	100,0
39 полімерні  матеріали, пластмаси	190 939,1	126,5	11,2
48 папір  і картон	151 932,9	104,3	8,9
84 котли,  машини, апарати і механічні пристрої	145 498,7	171,6	8,6
85 електричні  машини і устаткування	132 120,5	161,0	7,8
27 енергетичні  матеріали; нафта та продукти  її перегонки	96 618,8	105,0	5,7
44 деревина  і вироби з деревени	60 531,9	140,7	3,6
33 ефірні  олії,косметичні препарати	62 662,2	87,4	3,7
72 чорні  метали	48 997,9	82,6	2,9
02 м'ясо  та харчові субпродукти	25 674,9	54,9	1,5
08 їстівні  плоди та горіхи; цитрусові	19 759,7	28,8	1,2