Мировой рынок золото

 

З таблиці 6 видно, що в США, Китаї, Японії, Англії та інших країнах  попит на ювелірні вироби задовольняється  за рахунок імпорту виробів. Основним світовим експортером є Італія. Експортують  ювелірні вироби й інші країни.

Другим після ювелірної  промисловості споживачем золота є  електроніка. Тут золото використовується в якості провідників та контактів  підвищеної надійності. Найбільша кількість  золотих елементів використовується в електронних пристроях авіаційної та космічної техніки.

Зміни у використанні золота в електроніці за десятирічний період показані в таблиці 7.

Таблиця2.7

Використання золота в  електроніці

 

Показник, країна	2000 р.	2005 р.	2010 .
разом в світі також Японія США СССР (1990 г.), СНГ (1995 г.) Південна Корея Тайвань, Сінгапур, Гонконг	216   66 66 64 4 4	209   76 76 18 11 10	283   106 106 13 64 14

 

Найбільший споживач золота в електроніці - Японія. Особливістю  останніх років служить порівняно  швидке зростання споживання золота для електроніки в таких країнах, що розвиваються, як Корея, Тайвань, Сінгапур і Гонконг. За розглянутий період щорічне споживання золота в електроніці  зросло на 67 т, або на 31%.

Поряд з електронною промисловістю  споживачами золота виступають і  інші галузі: хімічна, аерокосмічна, годинна, легка, а також архітектура. Використання золота в цих галузях може бути об'єднано терміном «золочення». Золотом  стали покривати архітектурні деталі, а також куполи церкв, мечетей  і соборів. [5; c.48]

Застосування золота в  стоматології порівняно стабільно. Воно знаходилося в середньому на рівні 66 т на рік.

Споживачем незначної  кількості золота є фармацевтична  промисловість і деякі напрямки в медицині. Встановлено, що золото, як і срібло, має бактерицидні властивості. Однак застосування золота в медицині насамперед грунтується не на цій здатності дорогоцінного металу. Так, за допомогою золота здійснюється діагностування пухлин і захворювань внутрішніх органів. Золото входить до складу препаратів, якими лікують шкірні хвороби. Розчинами радіоактивного золота лікують ракові та інші захворювання. [5; c.53-54]

До основних споживачив золота також відносяться: тезавратори - особи, що перетворюють свій капітал в золото, вважаючи, що це найбільш надійно; приватні особи, які мають у своєму розпорядженні  якусь кількість виробів з  золота; нумізмати; спекулянти; інвестори.

Спроби оцінити кількість  золота, що знаходиться в приватних  руках, робилися неодноразово. Зробити  ж це складно, звідси всі подібні  оцінки приблизні.

Золото, що знаходиться в  приватному володінні, розподілено  вкрай нерівномірно. Вважається, що найбільше цього металу знаходиться  у європейців: перше місце займають французи (приблизно 8 тис. т), друге - німці (понад 2,5 тис. т). За деякими розрахунками, в країнах Європи у приватній  власності перебуває близько 10 тис. т золота.

Серед азіатських країн основна  частина тезаврірованного золота знаходиться  в Індії, де кожна сім'я середнього достатку має від 120 до 180 г.

РОЗДІЛ 3

 

СУЧАСНИЙ СТАН СВІТОВОГО  РИНКУ ЗОЛОТА

 

3.1. Особливості світового  ринку золота і фактори, що  впливають на ціну золота

 

Особливостями світового  ринку золота є те, що, по-перше, золото використовується фактично всіма державами  в якості страхового і резервного фонду. По-друге, ще більші обсяги золота є у населення (ювелірні прикраси, монети та ін.) Частина цього золота - принаймні, у вигляді брухту - також  надходить на ринок. [17; c.95]

Особливості функціонування ринків золота. На цих ринках здійснюється купівля-продаж стандартних зливків - великих і дрібних. У їх числі: зливки міжнародного типу в 400 тройських  унцій (12,5 кг) з високою чистотою сплаву (не менше 995-ї проби); великі злитки вагою від 900 до 916,6 г; дрібні зливки вагою до 990 г. Вага злитків  зменшується до 1-10 г з метою  задоволення тезавраційного попиту. Слиткове золото все більше поступається місцем скупці пам'ятних медалей  та медальйонів.

Особливим попитом на ринку  золота користуються монети старого (періоду  золотомонетного стандарту) і нового карбування. Карбування цих монет  здійснюється державними монетними  дворами, а іноді приватними фірмами. Випуск золотих монет як законного  платіжного засобу дає можливість при  їх експорті або імпорті уникати  оподаткування, так як їх купівля-продаж виступає як обмін валют. 46 країн  карбують близько 100 видів монет, у  тому числі копії вилучених з  обігу англійських соверенів, французьких  наполеондорів та інші. ПАР витрачає 1 / 4 золота, що добувається на виготовлення монет і експортує їх з 1970 р.

Золото продається також  у вигляді листів, платівок, дроту, золотих сертифікатів - документів, що засвідчують право їх власника отримати за їх пред'явленням певну  кількість цього металу. [12; c.352]

Фактори, що впливають на ціну золота. В умовах золотого монометалізму  ціна золота була ірраціональним поняттям, оскільки золоті гроші не потребували  подвійного грошового вираження. Після  скасування золотого стандарту ціна золота, виражена в кредитних грошах, стала реальним поняттям. Розрізняються  офіційна та ринкова ціни золота. [12; c.355]

Першим досвідом міждержавного  регулювання ціни золота стала діяльність золотого пулу (1961-1968 рр..), Створеного США  і сімома країнами Західної Європи для спільних операцій на Лондонському ринку золота з метою стабілізації ринкової ціни на рівні офіційної.

Міждержавне регулювання  ціни золота не змогло подолати ринкові  ціноутворюючі фактори. Спроби США  покласти на своїх партнерів витрати  з підтримки золотого вмісту долара не увінчалися успіхом чинності міждержавних протиріч. Замість єдиного ринку  золота склалися подвійний ринок (1968 - 1973 рр..) І подвійна ціна металу. На офіційному ринку здійснювалися  операції із золотом центральних  банків за заниженою офіційною ціною  для підтримки видимості стабільності долара. Тим самим міждержавна  торгівля золотом була штучно ізольована від золотих ринків, де ціна коливається  в залежності від попиту і пропозиції. З припиненням обміну доларів  на золото з серпня 1971 операції на офіційному ринку припинилися. У листопаді 1973 р. в умовах переплетення валютного  та енергетичної криз були скасовані  подвійний ринок і подвійна ціна золота у відповідності з рішенням провідних країн. Провал експерименту з подвійною ціною золота оголив штучний характер заснованих на офіційній  ціні фіксованих золотих паритетів, що призвело до їх скасування в 1976-1978 рр..

Формування ринкової ціни золота - багатофакторний процес: вона коливається в залежності від  економічних, політичних, спекулятивних  чинників. У їх числі: економічна і  політична обстановка, обсяг промислового споживання золота та інвестиційно-тезавраційного попиту, інфляція, коливання провідних  валют і процентних ставок, поширення альтернативних золоту фінансових інструментів, що використовуються для страхування ризиків. [12; c.356]

Ще однією особливістю  сучасного розвитку світового ринку  золота став сезонний характер в русі цін на метал. Він проявляється в  тому, що ці ціни досягають найвищого  протягом року рівня в середині зими, тоді як в середині літа відбувається падіння цін. На лютий припадає Новий  рік у Китаї, який стає одним з  провідних споживачів золота у світі. [11; c.2]

 

Рис 3.1 Сезонне споживання ювелірних виробів

У структурі світового  видобутку поступово скорочується частка провідних країн і збільшується частка тих що розвиваються. Зараз  у світі йде активна розвідка цілих неосвоєних районів. За останні  п'ять років витрати на розвідку родовищ золота виросли в Африці в п'ять разів, у Латинській Америці - у чотири рази. Дешева робоча сила, сприятливий податковий режим у  цих країнах, де уряди дуже зацікавлені  в економічному розвитку. Подібна  тенденція до зниження середньосвітовій собівартості не могла не зробити  свого впливу на ціну.

Крім того, в кінці 1990-х - початку 2000-х рр.. деякі центральні банки (Нідерланди, Бельгія, Австралія, Аргентина та ін) активно продавали  золото для поліпшення показників бюджетного дефіциту та державного боргу в межах  встановлених квот. Часом коливання  ціни золота величезні. Світовою ціною  золота прийнято вважати котирування  Лондонського ринку на основі процедури  фіксинг. Представники 5 фірм - членів цього  ринку на чолі з фірмою «Н. М. Ротшильд енд санз »двічі на день (о 10.30 і 15.00) збираються на фіксинг для фіксування орієнтовної ціни золота (у доларах  з 1968 р.). Подібна процедура практикується  й у Цюріху та Парижі, але лондонське котирування істотно впливає  на динаміку ціни золота.

На діяльність світових ринків золота впливає двоякий статус золота, яке, будучи цінним сировинним товаром, є одночасно реальним резервним  і фінансовим активом. [12; c.357]

ВИСНОВОК

 

Основним сектором ринку  дорогоцінних металів є ринок  золота. Організаційно ринок золота є консорціум з декількох банків, уповноважених здійснювати операції із золотом.

Географічна структура видобутку  золота в світі за останні два  десятиліття радикально змінилася. Великим продуцентом золота, як і  раніше залишаються ПАР США і  Австралія.

Основними споживачами золота є: ювелірна промисловість, електронна та інші галузі економіки; стоматологічна промисловість і медицина; приватні тезавратори і інвестори.

Всупереч юридичної демонетизації  золота воно відіграє певну роль у  міжнародних валютно-кредитних відносинах. Золото в сучасних умовах зберігає певні якості валютного металу, тобто  надзвичайних світових грошей.

Формування ринкової ціни золота - багатофакторний процес: вона коливається в залежності від  економічних, політичних, спекулятивних  чинників. У їх числі: економічна і  політична обстановка, обсяг промислового споживання золота та інвестиційно-тезавраційного попиту, інфляція, коливання провідних  валют і процентних ставок, поширення  альтернативних золоту фінансових інструментів, що використовуються для страхування  ризиків.

Перспективи ринку золота оцінюються позитивно, але останнім часом, можна зробити висновок про  помітне зниження інтересу до дорогоцінних металів. Посилення схильності інвесторів до ризику і зростаючі разом з  цим фондові індекси істотно  скоротили інвестиційний попит  на золото, який на поточний момент є  одним з головних факторів, що визначають динаміку котирувань жовтого металу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

 

1.Архіпов В.Я. Світовий  ринок золота і його перспективи  .- М.: Фінанси. - 2007. - 69-71с.;

2.Алмазова О.Л., дубоноси  Л.А. Золото і валюта: минуле  і сьогодення .- Москва: Фінанси і  статистика, 1998 .- 138с.;

3.Анікін А.В. Золото: міжнародний  економічний аспект. - 2-е вид., Перераб.  і доп. - М.: Междунар. Відносини, 1998. - 285-292с., 320-323с.;

4.Бабаев Б.Д. Економіка. - Іваново: Іванівський державний  університет, 2000. - 339-341с.;

5.Бажанов С.В., Бурцев С.В., Букатов В.І., Лапідус М.Х., Львів  Ю.І., Мещеряков Г.Ю., Нікітін В.П., Хохлов А.С. Сучасний ринок  золота .- М.: Фінанси і статистика, 2004 .- 46с., 69с., 274с.;

6.Борісов Є.Ф. Основи  економіки: Підручник для студентів  середніх спеціальних навчальних  закладів. - М.: МАУП, 1998. - 76-77с.;

7.Борісов Є.Ф., Петров А.А., Стерліков Ф.Ф. Економіка: Довідник. - 2-е вид. - М.: Фінанси і статистика, 1998. - 90-91с.;

8.Булатова А.С. Світова  економіка. - М.: МАУП, 2003. - 210-212с.;

9.Гурко С.П., Целеховіч  Є.П., Прімаченок Г.А. та ін Світова  економіка: Учеб. Посібник / За ред  Корольчука А.К., Гурко С.П. - Мн.: ІП  «Екоперспектіва», 2000. - 122-124с.;

10.Елова М.В., Муравйова  Є.К., Панфьорова С.М. та ін Світова  економіка: введення в зовнішньоекономічну  діяльність: Навчальний посібник  для вузів / Під ред. А. К.  Шуркаліна, Н.С. Ципін. - М.: Логос, 2000. - 159-160с., 160-162с.;

11.Золото на світових  ринках М.: № 17, 1997 .- 2с.;

12.Красавіна Л.М., Смислов  Д.В., Биліняк С.А., Валова Т.Д. та  ін Міжнародні валютно-кредитні  та фінансові відносини .- М.: Фінанси  і статистика, 2005 .- 35с., 352с.;

 

13.Лівшіц А.Я., Нікуліна  І.М., Груздева О.А. та ін Введення  в ринкову економіку: Учеб. Посібник  для екон. спец. вузів / За ред.  Лівшиця А.Я., Нікуліної І.М. - М.: Вищ.  Шк., 1994. - 19-21с.;

14.Райзберг Б.А. Введення  в економіку. - М.: Просвітництво, 2000. - С.89-90.;

15.Сінелініков С.М. Енциклопедія  підприємця. - М.: Олбіс, 2000 .- 48с.;

16.Томас Д. Ділки фінансового  світу. - М.: Прогрес, 1996. - 112-113с.;

17.Шварц Ф. Біржова діяльність  заходу. - М.: Ай Кью, 2002. - 95С.;

18.Хазіев В. Світовий  ринок золота в 2006 році. - М.: Просвітництво, 2007. - 27с.

19.Харуко Ф. Світове  золото / / Міжнар. життя. - 2001. - N 8. - 97с.

20.www.zolotodb.ru, інформаційно-рекламний  бюлетень «Золотодобування. Іргірідмет  ».

21.www.zolotonews.ru, «Дорогоцінні  метали: новини, котирування, аналітика  ».