Методологія MRP та MRP II. Перспективи їх розвитку

Оперативне управління шляхом перевірки укомплектованості та запуску замовлень, керування процесом виробництва через механізми  виробничих циклів, пріоритетів, розмірів замовлень. Оперативний облік виконання  операцій і замовлень, облік ресурсів на складах і всіх ділянках виробництва.

Крім того, система класу MRPII здатна адаптуватися до змін яких-небудь зовнішніх чи внутрішніх умов і сформувати відповідь на питання "що, коли... ", тобто заздалегідь "програти" реальність, яка очікує підприємство в майбутньому, і вибрати кращий варіант дій. Стандартна система MRPII містить опис 16 груп функцій системи  організаційного управління: планування продажу й виробництва, управління попитом, складання плану виробництва, планування потреб у матеріалах, специфікації продуктів, управління складським господарством, планове постачання, управління цехом, планування виробничих потужностей, контроль входу/виходу, матеріально-технічне постачання, планування розподілу ресурсів, планування та контроль виробничих операцій управління фінансами, моделювання, оцінка результатів  діяльності.

Подальший розвиток системи MRPII і нагромадження досвіду моделювання  виробничих і невиробничих процесів постійно уточнює функціональність цієї системи, поступово охоплюючи  дедалі більше функцій. Вона має на меті інтеграцію всіх основних процесів, що реалізуються підприємством, а саме: планування, постачання, запаси, виробництво, програми, контроль за виконанням плану, витрати, фінанси, основні засоби і  т. ін.

MRPII-система побудована  в такий спосіб, щоб результати  роботи кожного модуля аналізувалися  всією системою загалом, що  й забезпечує ЇЇ гнучкість  стосовно зовнішніх чинників. Саме  ця властивість є визначальною  для сучасних систем планування, оскільки більшість виробників  виготовляють продукцію на короткий  життєвий цикл, таку, що потребує  регулярного оновлення й модернізації. У такому разі виникає потреба в програмних продуктах, які на базі даних аналізу поточного попиту і становища на ринку загалом дозволяли б оптимізувати обсяги й характеристики продукції, що випускається.

Римська цифра "II" в  назві нової методології MRP II виникла  через схожість абревіатур Manufactory Resource Planning і Material Requirements Planning, і вказує на більш високий рівень планування в порівнянні з Material Requirements Planning. Іноді її опускають, якщо з контексту зрозуміло, про яку систему йде мова.

Методологія MRP II описує наскрізне  планування та управління ланцюжком "збут - виробництво - склад - постачання". На відміну від попередніх методологій  планування, вона фокусується на оперативному плануванні і управлінні всім виробничим процесом, а не окремими його фрагментами.

Методологія MRP II націлена на вирішення таких основних завдань:

Сформувати основний виробничий план-графік (об'ємно-календарний план, Master Production Schedule - MPS), що розписує, що і в якій кількості буде виробляти підприємство в кожен період відрізка планування. З одного боку, цей план повинен максимально враховувати наявний портфель замовлень і маркетингові дослідження попиту, щоб своєчасно задовольнити потреби клієнтів, але й не виробляти надлишок продукції, який згодом довго пролежить на складі, чекаючи свого покупця. З іншого боку, складений план повинен бути виконаємо при поточній структурі активів компанії (виробничі потужності, персонал, фінансове забезпечення). Досягнення компромісу між задоволенням ринкового попиту і здійсненність такої виробничої програми - дуже важливе завдання, і вона успішно вирішується з використанням методології MRP II.

Скласти оперативні плани, що розкривають реалізацію затвердженої виробничої програми: план-графік виробничих робіт, план-графік закупівель сировини і матеріалів, план-графік використання грошових коштів. За цим планам згодом будується вся виробнича діяльність підприємства. Однак MRP II збільшує цінність цих планів тим, що в рамках даної методології вирішується важливе завдання оптимізації споживання ресурсів. А саме, при складанні планів переслідується мета оптимального розподілу споживаних ресурсів (грошових коштів, матеріалів, виробничих потужностей) по всьому відрізку планування. Необхідно, з одного боку, забезпечити виконання основного план-графіка виробництва та беспребойность виробничого процесу, і, з іншого боку, запобігти створенню зайвих матеріальних запасів. Досягнення такої мети вимагає інтегрованого планування потреби в ресурсах, тобто планування потреб на рівні всіх підрозділів, що беруть участь у виробничому процесі (виробничих, складських, постачальницьких і збутових), з розглядом складної системи взаємозв'язків між цими підрозділами.

Реалізація методології MRP II в конкретній інформаційній  системі передбачає наявність зворотного зв'язку, що інформує про якість виконання  сформованих планів і дозволяє, при  необхідності, внести корективи в  ці плани.

 

4. Робота MRP-системи на конкретному прикладі

 

Спочатку методологія MRP II розроблялася для складальних (дискретних) виробництв. Класичним прикладом  дискретного виробництва є машинобудування. Не вдаючись в деталі, дискретне  виробництво можна визначити  так: це виробництво зі складання  кінцевого виробу, засноване на ієрархічному описі складу виробу. Згодом аналогічні принципи та методи планування були розроблені і для інших типів виробництв.

Для того щоб програмне  забезпечення відповідало класу MRPII, воно має виконувати певний обсяг  необхідних функцій (процедур). Розглянемо логіку роботи MRP-системи на конкретному прикладі. На рис.4.1. наведено структурну схему планування ресурсів виробничого підприємства.

1. Планування розвитку  бізнесу.

Першим етапом є упорядкування  плану діяльності підприємства. На ньому визначаються місія підприємства, його ніша на ринку, оцінюються й визначаються прибутки, фінансова забезпеченість. Фактично підтверджується, що підприємство збирається зробити і продати, та оцінюється, які фінансові ресурси  треба інвестувати в розроблення  й розвиток продукту, щоб вийти  на плановий рівень прибутку.

Вихідними елементами цього  модуля є план діяльності підприємства (план виробництва виробів у натуральних  одиницях) і бізнес-план. Під час  визначення плану діяльності зважають на такі показники:

• залишок готових виробів на складі на початок планового періоду;
• необхідна кількість підтримувального запасу готових виробів на складі в той чи інший момент протягом цього періоду планування;
• прогнози продажу виробів на плановий період.

З погляду MRP-системи план діяльності та бізнес-план не є незалежними, і щоразу, відновлюючи план діяльності, вносять зміни до бізнес-плану.

2. Визначення необхідних  матеріалів і комплектуючих.

На підставі плану виробництва MRP-система складає інвентарний  список (Bill of materiall file) матеріалів і комплектуючих, потрібних для виробництва кінцевого продукту. Тож кожен кінцевий продукт має свій перелік складових. Крім того, в інвентарному списку вміщується опис структури кінцевого продукту, тобто повна інформація з послідовності його складання. Для кожного відрізка часу (таким відрізком може бути тиждень або доба) протягом усього періоду планування на підставі інвентарних списків, плану виробництва й поточних запасів на складі визначається повна потреба в матеріалах. Вона являє собою інвентарну таблицю, що виражає потребу в кожному матеріалі в кожний конкретний момент.

 

Рис.4.1.Структурна схема планування ресурсів виробничого підприємства за методологією MRPII

3. Первинний об'ємно-календарний  план виробництва.

На підставі генерального плану діяльності підприємства формується пробна програма виробництва, розподілена  за періодами, структурними підрозділами й обсягами для подальшого її тестування на реальність.

4. Планування потреби  в матеріалах.

На цьому етапі в  повному обсязі працює MRP-система, інформаційну модель якої унаочнено на рис.1.

5. Планування виробничих  потужностей.

Перевіряється первинний  об'ємно-календарний план виробництва  на його забезпеченість ресурсами за допомогою CRP-програми, яка є складовою MRP-системи.

MRP-план є основним вхідним  елементом програмного модуля  для планування потреб у виробничих  потужностях (CRP-модуля). Іншим вхідним  елементом є технологічна схема  оброблення (збирання) кінцевого готового  виробу (routing plan). Ця схема подається у формі таблиці аналогічно інвентарному списку на матеріали й комплектуючі з тією лише різницею, що замість назв матеріалів (комплектуючих) і їх кількості вказуються назва виробничої одиниці (наприклад, механічна пилка, фрезерувальний верстат, робітник О.І. Петренко тощо), її код, номер та назва технологічної операції (приміром, різка, фрезеровка, ручна шліфовка тощо), кількість робочих годин для виконання операції. Результатом роботи CRP-модуля є план потреби у виробничих потужностях.

6. Об'ємно-календарний план  виробництва (MPS-план).

Якщо в результаті роботи CRP-модуля встановлено, що MRP-план нездійснений, то потрібно переглянути виробничу  програму (MPS) або взагалі весь план діяльності підприємства. Проте фахівець, що працює із CRP-програмою, повинен усвідомлювати, що йти на це можна лише в крайньому  випадку. А відтак фахівець з планування має бути компетентним з питань виробничих потужностей свого підприємства, вміти оцінити й опротестувати  явно нездійсненний MRP-план до відправлення його в CRP-модуль або знайти способи  розширення виробничих потужностей  до необхідного рівня.

У той момент, коли визначено, що план потреб у виробничих потужностях  є здійсненним, програма виробництва  автоматично підтверджується і  стає основою для MRP-системи, а також  починає функціонувати контроль підтримки встановленої програми.

План потреби у виробничих потужностях показує, яку кількість  робочих годин повинна працювати  кожна виробнича одиниця, щоб  опрацювати необхідну кількість матеріалів. У спрощеному вигляді він містить такі дані: назву й код виробничої одиниці (наприклад, фрезерувальний верстат, код матеріалу, код виробу замовлення), планову кількість виробів (наприклад, на тиждень), планову потребу виробничого ресурсу у відповідних одиницях (станко-годинах, людино-годинах) на кожний день тижня. З метою контролю підтримки встановленої програми складається звіт для кожної виробничої одиниці за відповідний термін (наприклад, тиждень), який містить: назву й код виробничої одиниці, звітний період, кількість робочих годин за планом, фактично та відхилення.

Для того щоб система працювала  в режимі управління за показниками  відхилення, слід визначити науково  обґрунтовані розміри припустимого відхилення від планового показника  для кожної контрольованої одиниці, створити так звану регламентуючу  інформацію. Приміром, якщо встановлено, що розмір фактичного відхилення (у  годинах) перевищує припустиме відхилення на відповідну дату, то система сигналізує про необхідність негайного втручання  в роботу цієї продуктивної одиниці  та вжиття заходів з метою підвищення її продуктивності для виходу на плановий рівень. Такими заходами можуть бути збільшення загального часу роботи устаткування за рахунок зростання коефіцієнта  змінності роботи, залучення додаткових робітників тощо.

Якщо відхилень немає  і робота йде за планом, то інформація керівництву не надається, оскільки в цьому разі його втручання не потрібне й надана інформація лише перевантажуватиме управлінський  персонал.

7. План замовлень на  матеріали.

У цьому блоці визначаються кількість кожного матеріалу, яку  необхідно замовити в кожний визначений період часу протягом терміну планування, і зміни до раніше спланованих  замовлень. Докладнішу інформацію з  цього приводу було подано під  час опису роботи MRP-системи (див. рис. 1; 2).

8. План розподілу виробничих  потужностей.

Планування розподілу  виробничих потужностей здійснюється за допомогою програмного модуля DRP (Distributed Requirements Planning) - планування потреб у розподілі, який координує попит, пропозиції та ресурси між постачальниками й замовниками. Це можуть бути потоки попиту і пропозицій між постачальниками й підрозділами підприємства-замовника, окремими підрозділами підприємства або між цими підрозділами й окремими клієнтами.

У ланцюжку поставок може бути два і більше рівні виробничих або дистриб'юторських підрозділів. Вони можуть перебувати в різноманітній  залежності один від одного. Крім того, один підрозділ може постачати виробничі  ресурси іншому.

Під час планування розподілу  виробничих ресурсів між підрозділами підприємства вирішуються три основні  завдання:

які ресурси конкретний підрозділ  має одержати від інших підрозділів;

які ресурси він збирається поставити іншим підрозділам;

що конкретно підрозділ  може поставити.

На перший погляд, ці завдання схожі на ті, що вирішуються в MRP-системі, проте існує одна принципова відмінність. У MRP достатньо знати період та обсяг  очікуваних попиту і пропозиції, практично  основне її призначення - це контроль запасів на складі та їх поновлення.