Конкурентна стратегія МНК “CNH

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний  Технічний Університет

“Харківський  Політехнічний Інститут” 
 
 
 
 
 

Курсовий  проект

“Конкурентна  стратегія МНК “CNH”” 
 
 
 
 
 

Студент гр. БФ – 28а

Піткевич  К.О.

З.книжка №44/2008

Керівник  роботи:

Івахненко А.В. 
 
 
 
 
 

Харків 2010

 

     

Зміст

Вступ

1. Дослідження  міжнародної кон’юнктури галузі  діяльності МНК

     1.1 Аналіз конкурентної ситуації  в міжнародній галузі

     1.2 Аналіз ситуації на ринку

     1.3 Прогнозування кон’юнктури галузі

2. Аналіз  міжнародної конкурентоспроможності МНК

     2.1 Дослідження головних напрямків  діяльності МНК

     2.2 Фінансовий аналіз МНК

3. Визначення  корпоративної стратегії МНК

     3.1 SWOT – аналіз досліджуваної МНК

     3.2 Прогнозування конкурентної стратегії  досліджуваної МНК

Висновки

Список  джерел

Додаток А

Додаток Б

Додаток В 

 

Вступ 

          Однією з основних тенденцій, що характеризують світову  економіку на сучасному етапі  розвитку багатонаціональності в міжнародному бізнесі, є її глобалізація. При цьому, по-перше, зростає міждержавна боротьба і боротьба між компаніями за економічні ресурси, і ринки збуту, по-друге, відбувається поетапний розвиток міждержавних союзів сполучених країн, які створюються з метою досягнення глобальних переваг перед загальними конкурентами на світовому ринку.

    Міжнародні  корпорації останньої чверті XX століття є найважливішим елементом розвитку світової економіки і міжнародних економічних відносин. Їхній бурхливий розвиток в останні десятиліття відбиває загострення міжнародної конкуренції, поглиблення міжнародного розподілу праці. .

    Міжнародні корпорації, з одного боку, є продуктом міжнародних економічних відносин, які швидко розвиваються а з іншого боку, самі представляють могутній механізм впливу на них. Активно впливаючи на міжнародні економічні відносини, міжнародні (мультинаціональні) корпорації (МНК) формують нові відносини, видозмінюють сформовані їхні форми.

    Об’єктом  дослідження є корпорація “Case New Holland”. Мета роботи - дослідити кон'юнктуру міжнародного ринку сільськогосподарського обладнання, виконати аналіз міжнародної конкурентоспроможності МНК і прогнозувати конкурентну стратегію дослідження МНК.

    У ході роботи буде виконано аналіз конкурентної ситуації в міжнародній галузі, аналіз ситуації на ринку, аналіз фінансового  стану МНК та SWOT - аналіз дослідження  МНК, а так само спрогнозуємо кон'юнктуру ринку і конкурентну стратегію дослідження МНК. 
 

 

           

1. Дослідження  міжнародної кон’юнктури галузі  діяльності МНК “CNH” 

     1.1 Аналіз конкурентної  ситуації в міжнародній  галузі 

     Розвиток  багатофункціональності у міжнародному бізнесі йшов з зовнішньої точки зору, по шляху збільшення числа МНК, але внутрішній зміст цього процесу як раз і підготовив перехід міжнародного бізнесу до найбільш високої точки його розвитку – глобалізації.

      Глобалізація  – це більш високий ступінь  інтернаціоналізації.

     Глобалізація - це новий етап світового розвитку суспільства на всіх його рівнях. В економічній сфері вона являє собою взаємозалежність різних секторів світової економіки. В перспективі глобалізація веде до подолання наднаціональних кордонів і формування єдиної всесвітньої ринкової економіки, що і обумовлює актуальність даної теми.

     Основними причинами формування глобалізаційних  процесів є:

     - процес інтернаціоналізації, який  приводить до поглиблення співробітництва між країнами та посилення їх взаємозалежності;

     - науково-технічний прогрес: поява  інформаційних технологій, які корінним чином змінюють всю систему соціально-економічних відносин, переносять на якісно новий технічний рівень організаційно-економічні відносини, транспортні та комунікаційні зв’язки (зниження витрат на трансакції);

     - загострення проблем, що є загальними  для всіх людей і країн світу  та є важливими з точки зору  збереження та розвитку людської  цивілізації. 

     До  основних ознак процесу глобалізації можна віднести: взаємозалежність національних економік та їхнє взаємопроникнення, формування міжнародних виробничих комплексів поза національними кордонами; фінансову глобалізацію – зростаючу фінансову єдність та взаємозалежність фінансово-економічних систем країн світу; послаблення можливостей національних держав щодо формування незалежної економічної політики; розширення масштабів обміну та інтенсифікація процесів руху товарів, капіталів, трудових ресурсів; створення інституцій міждержавного, міжнародного регулювання глобальних проблем; тяжіння світової економіки до єдиних стандартів, цінностей, принципів функціонування.

     Наявність у різних компаній потягу до концентрації обумовлено конкурентними перевагами крупних бізнес-структур перед малими і середніми господарюючими суб’єктами; неможливими для порівняння можливостями можливостями у фінансуванні розробок нових видів продукції і впровадження їх у зжаті терміни у масове виробництво; відносно більшою легкістю отримання кредитів, доступністю облігаційного фінансування, а в критичних випадках і державної підтримки; можливістю диверсифікації виробництва; заощадженням завдяки ефекту масштабу на витратах виробництва і збуту; більш високим експортним потенціалом не тільки за рахунок низької собівартості, але й за рахунок розвинутих збутових мереж за межами національної економіки і т.д. Усі ці фактори і приводять до того, що процеси концентрації посилюються, одночасно переходячи на новий якісний рівень.

     Конкурентоспроможність - сукупна спроможність (здатність) товару витримати конкуренцію порівняно з іншими товарами на певному регіональному чи товарному ринку, мати попит і бути реалізованим та принести власникові прибуток. Вона визначається властивостями товару задовольняти потреби споживачів (якість товару, його технічні параметри, смакові, естетичні, фізичні, фізіологічні властивості, відповідність моді, традиціям тощо), а також рівнем цін, їх співвідношенням із собівартістю і з середніми конкурентними ринковими цінами, а також престижністю (іміджем) виробника, торгової марки тощо.

     Базою оцінки конкурентоспроможності є дослідження потреб покупця, вимог ринку.

     Як  показує практика процвітаючі і  перспективні ринки мають високі вхідні бар'єри, протекції з боку держави, невибагливих споживачів, дешеву систему постачань і саме менше число альтернативних галузей, здатних їх замінити. Бізнес з новітніми технологіями і високою ефективністю більше всіх схильний до атак конкурентів, вірогідність банкротства на таких ринках дуже велика.

     До  загального недоліку процесу розробки стратегії конкуренції можна  віднести його слабку персональну орієнтацію. Часто стратегія орієнтована на протидію підприємствам-конкурентам і у меншій мірі враховує особливості управління цими підприємствами, зокрема, тип поведінки його керівників.

     В той же час, освіта керівників, їх підходи  до ведення бізнесу, досвід, здібності і інші персональні характеристики багато в чому визначають можливі реакції на зміну ринку. Крім того, необхідно пам'ятати, що боротьба з конкурентамі ведеться кінець кінцем за бюджет споживачів. І тому сенс конкурентної боротьби полягає не стільки в діях проти підприємств-суперників, скільки в завоюванні конкретних споживачів, конкурентів, що користуються послугами.

     Машинобудування — провідна галузь промисловості.

     Машинобудування займає перше місце серед всіх галузей світової промисловості по числу зайнятих і за вартістю продукції, що випускається. Воно  визначає галузеву і територіальну структуру промисловості світу, забезпечує машинами і устаткуванням всі галузі економіки, виробляє всілякі предмети вжитку.

     Відмінності країн по рівню розвитку машинобудування вкрай великі. Більше 90% машинобудівної продукції виробляють розвинені країни. Безумовними лідерами у виробництві є: США, Японія, Німеччина, Франція, Великобританія, Італія, Канада, Китай, Росія. Вони виробляють практично всі види металовиробів, машин і устаткування. Країни Західної і Східної Європи, а також, деякі країни (Бразилія, Індія, Сінгапур і ін.), що розвиваються, зазвичай спеціалізуються на випуску певних видів машинобудівної продукції, з якою вони виходять на світовий ринок. В цілому відставання країн, що розвиваються, в цій галузі ще дуже велике.

     Галузевий склад машинобудування. 

     Розрізняють більше 70 галузей, серед них можна  виділити головні:

     1. транспортне машинобудування (автомобілебудування, суднобудування, авіабудування і ін.);

     2. сільськогосподарське машинобудування (тракторобудування, виробництво комбайнів);

     3. приладобудування;

     4. виробництво технічного устаткування і тому подібне

     Однією  з провідних галузей машинобудування  є сільськогосподарське машинобудування.  Розвинені країни скорочують виробництво сільськогосподарської техніки, приділяючи увагу підвищенню її якості і технологічних можливостей, поступово поступаються своїм лідерством країнам, що розвиваються.

     Сільськогосподарське  машинобудування має пріоритетне значення для розвитку економіки в цілому, оскільки, виробляючи продукцію із складними  техніко-технологічними  параметрами, сприяє досягненню довгострокової конкурентоспроможності країни.

     Сільськогосподарське  машинобудування має споживчий  чинник розміщення і тому зосереджено в головних сільськогосподарських регіонах світу. Сільськогосподарське машинобудування прив'язане до споживчого чинника розміщення. Розвинені країни, що добилися високого рівня механізації сільського господарства, скорочують виробництво сільськогосподарської техніки, приділяючи увагу підвищенню її якості і технологічних можливостей, поступово поступаються своїм лідерством країнам, що розвиваються, за абсолютними показниками виробництва.

     В результаті розвитку агропромислової інтеграції, об'єднання і злиття порівняльне самостійних ланок виробництва і переробки сільськогосподарської сировини, доставки її до споживача формується агропромисловий комплекс (АПК). Він є складною виробничою системою. Структуру АПК характеризують по сферах діяльності, інтеграції спеціалізованих ланок і територіальності.

     Таким чином, в сучасних умовах все быльшої  актуальності набуває вдосконалення  розміщення виробництва сільськогосподарської техніки.

     Проблеми  розвитку сільськогосподарського машинобудування тісно взаємозв'язані з розвитком АПК (агропромислового комплексу). 

     У АПК розрізняють три сфери  діяльності:

     -перша  - виробництво засобів виробництва  для всіх інших областей, пов'язаних  з сільським господарством (тракторне  машинобудування, виробництво сільгоспмашин, устаткування для тваринництва, легкій і харчовій промисловості і тому подібне);