Аналіз прямих іноземних та портфельних інвестицій, та аналіз ТНК Великобританії

Для світового розвитку в останні 30 років була характерна значна трансформація у структурі світового виробництва. Якщо у 1980 році близько 10 % світового експорту припадало на країни, що розвиваються, то сьогодні ця цифра становить 33 %, а через 20 років — сягне 50 %19. За експертними оцінками, у період до 2015 року близько 4,5 млн робочих місць перемістяться із США та Європи до інших регіонів світу, переважно у Китай та Індію. Йдеться про зайнятість у сфері субпідрядного виробництва (аутсорсинг) у банківській та фінансовій сферах, у страхуванні, логістиці, телекомунікаціях та роздрібній торгівлі.

З огляду на зазначені тенденції, залучення іноземного капіталу в національну економіку Великобританії набуває стратегічного значення. Сьогодні найбільшими її інвесторами виступають компанії з США, Нідерландів, Франції та Німеччини, частка яких у загальному обсязі ПІІ становить 69 %20. На частку Великобританії припадає понад 40 % американських та японських інвестицій в ЄС. США — найбільший іноземний інвестор у Сполучене Королівство. На кінець 2006 року частка США у загальному обсязі залучених у країну ПІІ сягла 31 %, або 177,8 млрд фунтів стерлінгів.

У період 2004—2008 років кількість щорічних проектів з прямими іноземними інвестиціями у Великобританію збільшилася з 1066 до 1744. У 2008 році близько половини проектів припадало на сфери програмного забезпечення, інжиніринга, інформаційних, комунікаційних та ділових послуг (Додаток В). Проте за чистими обсягами інвестованих коштів у Сполучене Королівство у 2007 році основними сферами інвестування були: фінансові послуги (44,6 %), роздрібна та оптова торгівля (20,2 %), електроенергетика і комунальні послуги (13,4 %), харчові продукти (9,2 %), транспорт і комунікації (5,9 %), ділові послуги та сфера нерухомості (2,4 %).

Наприкінці 1970-х років в Англії діяло близько 4000 іноземних ТНК, на які припадало близько 15 % активів усіх промислових і торговельних компаній в країні; на них було зайнято понад 1 млн осіб. За останні три десятиріччя кількість іноземних компаній у Великобританії перевищила 20 тис., із загальною чисельністю понад 2 млн осіб.

Протягом 2008 року за участі іноземного капіталу в країні було створено понад 35 тис. нових робочих місць. Сполучене Королівство займає перше місце у світі за кількістю філій іноземних компаній, що розташовані на її території, — 585 філій ста найбільших транснаціональних компаній світу та 2330 філій п'ятдесяти найбільших транснаціональних фінансових груп світу, що є вдвічі більшим, ніж у США.

За участі іноземного капіталу здійснюється близько 2/3 угод із купівлі британських компаній (за вартісним обсягом). У 2005 році Великобританія вийшла на перше місце у світі за обсягом отриманих ПІІ (176 млрд дол., або майже 19 % від світового обсягу). Це сталося в основному завдяки завершенню процесу поглинання голландцями британської компанії "Shell Transport and Trading Company", який тривав майже 100 років. У результаті цієї трансакції вартістю 115 млрд дол., яка потребувала особистого дозволу королеви Єлизавети II, виникла нова компанія "Royal Dutch Shell" із штаб-квартирою в Гаазі. У результаті під єдиним корпоративним дахом знову були об'єднані видобуток, переробка, транспортування та продаж енергетичних продуктів компанії (що в цілому суперечить антимонопольним вимогам ЄС).

Останнім часом особливий інтерес до корпоративного сектору Великобританії виявляють також іспанські компанії. У Сполученому Королівстві їм належить шостий за розміром банк "Abbey", аеропорти "Luton", "Belfast", "Cardiff' і мобільний оператор "02"28. У 2006 році вони придбали 14 % капіталу компанії "ВАА" — оператора лондонських аеропортів "Heathrow", "Gatwick", "Stansted", а на початку 2007 року завершили угоду поглинання компанії "Scottish Power" — лідера на британському ринку енергопостачання.

До інших помітних угод останніх років можна віднести: поглинання компанією з Об'єднаних Арабських Еміратів компанії "Penisular & Oriental Steam" — оператора шести найбільших комерційних портів у США; купівлю індійською "Tata Steel" бри- тансько-гошіандської сталеливарної компанії "Corns", у результаті чого на сталеливарному ринку з'явилася п'ята за обсягом виробництва сталі компанія світу; придбання австралійським інвестиційним банком "Macquarie" найбільшого британського оператора з водопостачання — компанії "Thames Water" (Додаток Г).

У квітні 2005 року значного вдару по репутації британського уряду завдало банкрутство автомобільного концерну "MG Rover", після чого активи компанії перейшли в управління китайської автомобільної групи "Nanjing". "MG Rover" був останнім флагманом масової британської автомобільної промисловості, що перейшов в іноземну власність: "Rolls Royce" та "Mini" належать концерну "BMW", "Bentley" — концерну "Volkswagen". Американська компанія "Ford" протягом тривалого часу була власником таких відомих британських автомобільних брендів, як "Jaguar" (з 1990 по 2008 рік), "Aston Martin" (з 1994 по 2007 рік), "Land Rover" (з 2000 по 2008 рік). Нещодавно "Jaguar" та "Land Rover" перейшли у власніть індійського автомобільного концерну "Tata Motors", a "Aston Martin" був проданий консорціуму міжнародних інвесторів.

Близько 20 % дипломатичного персоналу британських закордонних представництв займаються питаннями торговельно- інвестиційної діяльності, яка за своєю важливістю не поступається політичному напряму. У структурі британських посольств, консульств та високих комісій за кордоном працюють понад 200 торгових бюро, які займаються залученням інвестицій. Уряд щороку допомагає близько 3500 компаніям вийти на зовнішні ринки. Міжнародні торгові бюро укомплектовано експертами профільного міністерства з питань торгівлі та промисловості Великобританії, дипломатами, місцевим персоналом, чиї функції полягають у наданні допомоги щодо входження фірм на місцевий ринок, визначення його можливостей та перетворення їх на активні бізнес-проекти. Британський уряд також допомагає своїм компаніям шляхом організації за кордоном виставок, присвячених питанням торгівлі та інвестицій. Близько 6000 компаній за підтримки британського уряду щороку беруть участь у семінарах і виставках за кордоном. Під час перебування за кордоном компанії мають змогу протестувати ринки, встановити контакти з місцевими фірмами та продемонструвати можливості британського бізнес-середовища.

Великобританія підтримує наміри щодо укладення багатосторонніх інвестиційних угод: країною підписано 106 двосторонніх інвестиційних угод (з яких діє 94)29 і 127 угод про усунення подвійного оподаткування (з яких діє 120). За оцінками Британської служби зовнішньої торгівлі та інвестицій — спеціального державного відомства з питань розвитку торгівлі та інвестицій, яке одночасно підпорядковується Міністерству закордонних справ і профільному міністерству з питань торгівлі, багатосторонні інвестиційні угоди є корисними як для країн, що розвиваються, так і для інвесторів, оскільки сприяють створенню стабільного, передбачуваного середовища і зменшують ризики. Завдання Британської служби зовнішньої торгівлі та інвестицій — надавати оперативну і компетентну допомогу компаніям, які мають на меті встановлювати торговельні відносини або інвестувати за кордон.

Великобританія є другим у світі після США експортером та імпортером капіталу. Передумовами подальшого нарощування нею обсягів закордонного інвестування у формі прямих, портфельних та інших інвестицій є постійне зростання та диверсифікація британського ринку фінансових послуг, а також глибока інтеграція бізнесу в систему світогосподарських зв'язків. У свою чергу, привабливість Британії для надходження іноземних інвестицій базується передусім на політиці відкритості, гнучкому ринку праці, високорозвинутому фінансовому секторі, членстві в ЄС, а також статусі англійської мови як провідної мови міжнародного ділового спілкування. У майбутньому Великобританія залишатиметься привабливим місцем для здійснення бізнесу, але її відносна позиція як реципієнта інвестицій залежатиме від здатності країни зберігати конкурентоспроможність щодо зони евро, від якої юна відчуває зростаючу торговельну залежність, регулювання ринку праці в умовах загальноєвропейської демографічної кризи, а також ефективності згладжування наслідків зростаючого державного регулювання економіки як реакції на виклик глобальної системної кризи.

Незважаючи на це, такі чинники, як розмір ринку, існування промислових кластерів, науково-технологічних центрів, кваліфікованого людського капіталу, продовжуватимуть притягувати інвесторів у такі сектори британської економіки, як фінансові, інформаційні та комунікаційні послуги, програмне забезпечення, фармацевтична промисловість та біотехнології.

ПІІ впливає на економіку, навіть якщо деякі дослідження припускають, що це іноді exaggerated. Inward прямих інвесторів зайнято близько 2м працівників у Великобританії, і багато хто з найбільш продуктивних бізнес у країні одиниці, такі як японські Nissan і Toyota автомобіль рослин, належать іноземцям.
доказів для більш широкого побічних ефектів більш складна, тим не менш. Хоча іноземні фірми часто проводяться підняти робочу практику і стандарти якості в місцевих фірмах, емпіричні дані свідчать про те, що позитивні побічні ефекти, якщо вони мають місце на всіх, часто географічно сконцентровані, частково через низький рівень мобільності робочої сили і почасти тому, що демонстраційний ефект часто обмежується регіоном, де іноземна фірма знаходиться. За великим рахунком, позитивний побічний ефект продуктивності від іноземних фірм місцеві фірми були обмежені.

Незважаючи на публічність викликані вилучення капіталовкладень на більш дешеві країни Східної Європи та Азії, Великобританія
повинні залишатися привабливим місцем для прямих іноземних інвестицій в цілому. Відмова Великобританії приєднатися до європейського економічного і валютного союзу (ЄВС) може відлякати ПІІ в декількох обробних галузей, але вона буде мати менший вплив в більшості секторів послуг (які становлять зростаючу частку ПІІ у Великобританії). Дійсно, існуючі кластери і зовнішньої економії на масштабі в таких секторах, як фармацевтика, біотехнології, фінансові послуги та розробка програмного забезпечення буде залишатися потужні магніти для іноземних абітурієнтів. Одна з головних слабкостей Великобританії буде заторів і ненадійність його інфраструктури наземного транспорту, що чинить опір на продуктивність.

Додаток А

Таблиця 1. Регіональні центри британських іноземних інвестицій (прямих, портфельних та інших) станом на 2006 рік

Додаток Б

Таблиця 2. Кількість найбільших ТНК світу за країною походження

Додаток В

Таблиця 3. Розподіл ПІІ у Великобританію за кількістю проектів у 2004 і 2008 роках
 

Додаток Г

Таблиця 4. Угоди з придбання британських корпоративних активів вартістю понад 7 млрд дол. США, укладені у 2005—2008 роках
 

Додаток Д

Додаток Е