Аналіз кон’юнктури ринку дорогоцінних металів

Відмітимо, що світовий ринок срібла відчув на собі невеликий вплив кризи. Об'єм світової торгівлі сріблом в 2009 році знизився на 28% і склав близько 11,6 млрд . дол. Світова торгівля сріблом в 2009 році в натуральному вираженні знизилася, і склала близько 24,6 тис. тон. Основним торгівельним сегментом було срібло необроблене, що займають в загальному об'ємі торгівлі 80%. Інші 15% займало срібло в напівоброблених формах, і тільки 5% зайняла торгівля срібним порошком.

У структурі попиту на срібло перше місце займає промисловий попит, з долею в загальних об'ємах 48%. Коштовності припадають на частку 21%. Порівняно менші об'єми попиту, по 11%, складають такі галузі як фотографія, монети і медалі. Доля столового срібла складає 8%. Хеджування в загальному об'ємі попиту складає 2,5 %, а чисті інвестиції в 2009 році склали 15,4%, збільшившись у більш ніж двічі до 4,3 тис .тон.

Срібло є найвикористовуванішим в промисловості дорогоцінним металом. Зростання цін на срібло демонструють найтриваліший ріст - з 1980 року, інвестори розраховують на їх подальше підвищення.

З кінця березня 2010 року ф'ючерси на цей дорогоцінний метал додали 9,5%, ціни ростуть шостий квартал підряд, що є найтривалішим терміном з періоду підвищення цін впродовж 11 кварталів до початку 1980 року.

Отже, інвестиції в срібло, імовірніше всього, продовжать свій ріст. Срібло, володіючи такими властивостями як відносна дешевина і доступність, залишається дуже привабливим металом.

1.3.           Формування та розвиток світового ринку платини

Платина також є важливим індикатором ринку дорогоцінних металів. В 2008 р. попит на платину досяг 208,4 т., приріст за рік склав 5 т. Знову динамічно росли закупівлі сектору автомобільних каталізаторів, також збільшилося використання металу в скляній промисловості й електротехніці. У той же час попит на платину в ювелірній промисловості скорочувався третій рік підряд у результаті росту цін. Пропозиція платини росла тими ж темпами, що і попит, у зв'язку з чим на ринку зберігався дефіцит пропозиції.

Відмітимо, що світовий ринок платини в достатній мірі відчув на собі кризу. Інвестори у пошуках тихої гавані шукали надійніші джерела заощаджень, чим активи добувних компаній металів платинової групи, ціни на платину знизилися, і компанії понизили торгівлю. Об'єм світової торгівлі платини в 2009 році зменшився на 32% і склав близько 15,4 млрд. дол. Світова торгівля платиною в 2009 році в натуральному вираженні склала близько 184 тонн. Основним торгівельним сегментом була платина необроблена (в т.ч. порошок), що займає в загальному об'ємі торгівлі 80%.0 Інші 20% займала інша платина в напівоброблених формах.

В структурі попиту платини перше місце в 2009 році зайняв попит у виробництві коштовностей, з долею в загальних об'ємах 43%. На долю виробництва авто каталізаторів припало тільки 18%. Відмітимо, що попит автомобільної промисловості на платину в 2009 році досить вагомо впав на 39% до 69,4 що не могло не відбитися на загальносвітових показниках. Хоча підтримку попиту зробили коштовності, що збільшилися на 46%, а також інвестиційний попит, що збільшився на 18%, загальний попит на платину в 2009 році впав на 12% до 219 тонн. Досить помітно також знизилося споживання і по інших об'єктах попиту, таким як нафтова галузь, електроніка, скляна промисловість.

Відмітимо, що в 2009 році баланс світового ринку платини як і раніше був в дефіциті. Хоча пропозиція платини на світовому ринку в 2009 знизилася тільки на 0,4% до 184,1 тонн, а попит знизився на 12% до 219 тонн, цього все одно не вистачило для утворення надлишку. Відмітимо, що показник балансу в 2009 році наблизився до надлишку на 28,8 тонн і склав 34,9 тонн дефіциту. Після падіння в 2008 г ціни на платину до рівня $844 за тр.унцію, почався динамічний ріст. За рік ціна платини збільшилася на 57% до $1466 тр.унц. У 2010 році ціни на платину продовжили ріст до $1719 за тр.унц. в квітні. При низькому рівні попиту в промисловості і для автокаталізаторів, ціну підтримали активні закупівлі китайських ювелірів. Важливим чинником стало також послаблення долара до євро впродовж більшої частини року, що сприяло зростанню цін на усі сировинні товари.

Ювелірна галузь з кожним роком скорочує споживання платини, порозумівається це, у першу чергу, дорожнечею металу. На цьому тлі скорочується й інвестиційний попит на платину.

Ринок платини імовірніше всього, буде рости як з боку попиту, так і з боку пропозиції і з боку цін. Зростаючий ринок привабливий для всіх суб'єктів ринку, у тому числі і для інвесторів. Занепокоєння викликає високий рівень цін на платину, що, хоча і підтримується попитом, може «проломитися» на перегріві. Поки не наступило моменту масового переходу з платини на паладій у промисловості.

Україна є незначним гравцем на світовому ринку платини. Вона не є експортером. Трохи імпортує, в основному для ювелірного виготовлення. У нас також присутній імпорт готових виробів з платини, але низадовільний фінансовий стан населення нашої держави не дозволяє їм набути популярності.

Платина добувається в Україні в дуже невеликій кількості. Видобуток здійснюють Придніпровський завод кольорових металів, Дніпро ВДМ, Закарпатполіметали. В ролі банківського металу платина також не поширена в Україні. Це пояснюється тим, що ринок банківських послуг ще не досить розвинений у нас. Можна сказати, що Україна не має впливу на світовому ринку платини.

Таким чином, можна зробити загальний висновок, що інтерес до ринку дорогоцінних металів у найближчі роки не пропаде. Перспективи руху цін залучать на цей ринок засобу приватних і інституціональних інвесторів, що прискорить ціновий підйом по основних видах металу. Корекції на ринку також не уникнути, вона буде періодично виявлятися. Але це буде лише знаком до початку здійснення інвестицій для багатьох інвесторів, що не бояться вкладати кошти в дорогоцінні метали, розглядаючи їх як вічні цінності, що не зникають при банкрутстві компаній і країн, інфляції і фінансових криз.

РОЗДІЛ ІІІ. Характерні риси ринку дорогоцінних металів в Україні

3.1. Сучасний стан та тенденції на українському ринку дорогоцінних металів

Сьогодні в Україні ринок дорогоцінних металів знаходиться на стадії свого розвитку, оскільки в нашій державі тільки починає вибудовуватися системи торгівлі різноманітними металами на банківському та позабанківському ринку. Фактично сучасний ринок представлений декількома найбільш популярними дорогоцінними металами, це зокрема золото, срібло та платина. Досліджуючи ринок золота в нашій державі слід відзначити, що зараз існує два сектори ринку золота. Один з них регулюється і контролюється Міністерством фінансів України та покликаний обслуговувати потреби суб'єктів підприємницької діяльності в золоті, якість якого не узгоджується з міжнародними стандартами. Другий - ринок банківського золота в зливках - регулюється і контролюється Національним банком України та оперує із золотом, яке відповідає міжнародним стандартам.

Ринок банківського золота в Україні поки що є дуже невеликим. За оцінками деяких експертів його обсяг в 2006 р. складав біля 500 кг (4.5 млн. дол. США).

За даними УМВБ - єдиному місці, де українські банки торгували золотом до вересня 2008 р., щорічний обсяг торгів золотом склав в 2005 р. - 700 кг, в 2006 р. - 800 кг. Грошовий річний обсяг біржового ринку золота в Україні експерти УМВБ оцінюють в 30-40 млн. грн.

По величині запасів золота Україна займає 52-і місце з 111 суб'єктів, представлених у світовому рейтингу.

Відповідно до оптимістичних прогнозів деяких українських експертів по ринку золота, із виходом на ринок банківських металів крупних банків, таких як Брокбізнесбанк, Ощадбанк, Укрсоцбанк, та по мірі збільшення обсягу торгів банківським золотом, ціни на нього повинні приблизитися до світових.

Запроваджуючи відповідний режим функціонування ринку дорогоцінних металів державні органи (міністерства фінансів, центральні банки, а в окремих випадках - спеціальні державні органи) потім уже не втручаються в їх діяльність, хоча і здійснюють нагляд відповідно до цих правил. Ідеться про те, що офіційні органи не втручаються у процес ціноутворення поставок металу чи розрахунків. Але вони можуть встановлювати норми ліквідності або мінімальні вимоги щодо достатності капіталу для учасників ринку. В деяких країнах існує також "право першої руки" офіційних органів щодо придбання нововидобутого металу, а в країнах із контрольованими ринками офіційні органи стежать за дотриманням обмежень, які діють стосовно нерезидентів.

Як свідчить світовий досвід організації операцій із дорогоцінними металами, є різноманітні приклади і жорсткої державної регламентації, і повної лібералізації та дерегуляції таких операцій. Вибір принципів їх організації залежить від багатьох чинників політичного та економічного характеру. Але саме вони визначають передусім механізм проведення операцій та організаційну структуру ринків дорогоцінних металів.

Зависокі податки та інші обмеження є "запрошенням" для громадян порушувати закон. Наприклад, високі внутрішні податки, тарифи або заборона імпорту взагалі призводять до контрабанди і, таким чином, підривають повагу до закону. Висока ставка податку є дискримінацією золота у порівнянні з акціями, облігаціями тощо. Потреба та заходи по страхуванню (хеджуванню).

Організація ринкового механізму первісного розподілу видобутих дорогоцінних металів та здійснення операцій купівлі продажу їх на вторинному ринку повинні базуватися на таких основних принципах:

1. Наявність державного регулювання та контролю за дотриманням встановлених правил.

2. Першочергове право уряду на придбання нововидобутого або просто металу, що пропонується на ринку, за рахунок коштів державного бюджету, але за єдиною для всіх ринковою ціною.

3. Обіг на ринку дорогоцінного металу лише у стандартизованій формі, тобто у зливках стандартної форми та якості.

4. Ринковий механізм визначення цін на дорогоцінні метали. Вони визначаються на основі співвідношення попиту та пропозиції без прямого адміністративного втручання органів державної влади тощо.

Отже, сучасна участь офіційної України на світових ринках дорогоцінних металів при щорічному темпі добичі власного золота не більше 230 кг/рік – це роль тільки активного покупця. Враховуючи тезавраторські схилення населення України по інвестуванню коштів у покупку мірних злитків дорогоцінних металів та відсутність вітчизняних пропозицій на національному ринку дорогоцінних металів, уповноважені комерційні банки України ( "Аваль", Правекс-банк та інші) щорічно імпортують на територію України та продають до 10 т золота в мірних зливках. Фабрикаційний (ювелірний) та промисловий (зубопротезний, електроніка та інше) попит на дорогоцінні метали в Україні задовольняється, в основному, за рахунок імпортування золота та, частково, за рахунок переробки та афінажу вторинного золотого скрапу.

Таким чином, сьогодні Україна має ринок імпортних банківських металів швейцарського транзитного класу, який цілковито відповідає світовим стандартам і активно інтегрується в міжнародний бізнес.

3.2.      Українська Біржа Дорогоцінних Металів як один з головних суб’єктів українського ринку дорогоцінних металів

ТОВ Товариство торгівлі благородними металами створено в листопаді 2001 р. Сфера діяльності Товариства - аналітика та дослідження ринку банківських металів, надання інформаційних послуг.

У період з 2000 р. по 2004 р. було помітно хаотичний рух на валютному ринку України (ВРУ) в галузі банківських то дорогоцінних металів, тому було вирішено створити своєрідний центр упорядкованості та зосередженості на проблемах ВРУ. Так, на початку 2004 р. фахівцями Товариства був створений перший український консалтинговий Інтернет-портал під назвою «Українська Біржа Дорогоцінних Металів», розташований в мережі Інтернет за адресою:www.gold9999.com.ua

Головними напрямами роботи порталу є:

             щоденне своєчасне надання упорядкованих цін та пропозицій на єдиному ринку банківських металів;

             безплатні професійні консультації найкращих фахівців сфери банківської діяльності та провідних експертів, як міжнародного ринку банківських металів, так і українського;

             розміщення на сторінках порталу інформації про компанії України, які працюють на ринку ювелірних виробів;

             огляди новин світу, найцікавіші публікації, законопроекти України, що стосуються банківських і дорогоцінних металів то операцій з ними.

На сьогодні, завдяки плідній роботі фахівців Інтернет-порталу «Українська Біржа Дорогоцінних Металів», більшість українських банків столи провідними гравцями та найбільшими продавцями золота то срібла на валютному ринку України. Майже кожен банк України, що є гравцем на ВРУ, співпрацює з «Українською Біржею Дорогоцінних Метолів».

Саме Інтернет-портал «Українська Біржа Дорогоцінних Металів» здобув визнання в банках Росії, Швейцарії та Азії, які є ведучими країнами в сфері торгівлі благородними метопами.

Послугами  компанії можуть скористатися майже всі без винятку.

Останнім часом до порталу «Українська Біржа Доро­гоцінних Металів» звертається все більше і більше звичайних громадян України – за допомогою, корисною інформацією тощо. Також послугами Біржі зацікавився ряд провідних телекомпаній України.

За допомогою сайту біржі можна вирішити такі питання:

   придбання банківських металів у будь-якому регіоні України;

   продаж банківських металів;

   відкриття «металевих рахунків» для юридичних і фізичних осіб України;