Відповідальність за порушення патентних прав в Україні

Відповідальність за порушення  патентних прав в Україні

План

 

 Вступ

І. Поняття порушення патенту

 ІІ. Встановлення факту  порушення патенту

 ІІІ. Відповідальність  за порушення патентних прав.

3.1 Цивільно-правова відповідальність  за порушення патентних прав

3.2 Адміністративний порядок  захисту патентних прав

3.3. Кримінальна відповідальність  за порушення патентних прав

 Висновки

 Список використаної  літератури

Вступ

 

 

 Однією з найважливіших  галузей сучасного українського  законодавства є інститут патентного  права. Патентне право регулює  особисті немайнові і майнові  відносини, що виникають у зв'язку  зі створенням і використанням  винаходів, корисних моделей і  промислових зразків.

 Чим же обумовлена  важливість даної галузі права? 

 Очевидно, що розвиток  будь-якої держави, його економічний  ріст багато в чому залежать від того, наскільки успішно в даній державі розвиваються галузі науки і техніки. У свою чергу наука і техніка можуть динамічно розвиватися тільки при наявності ряду умов, істотна частина яких визначається достатністю існуючої правової бази.

 Умови ринку диктують  необхідність законодавчого закріплення  за тими, хто безпосередньо створює  або фінансує створення науково-технічних  досягнень, виключних прав на  їхнє використання і передачу  іншим особам. Саме це і забезпечує  патентна форма охорони. Система  патентування сприяє технологічному  розвитку шляхом стимулювання  створення нових технологій і  забезпечення умов для їхнього  промислового застосування. Одержання  винахідником патенту на винахід, означає фактичне закріплення за ним виключних прав на його комерційне використання.

 Цивільно-правовий захист  патентних прав здійснюється  на засадах, визначених Конституцією  України, Цивільним кодексом та  патентними законами «Про охорону  прав на винаходи і корисні  моделі», «Про промислові зразки»,  «Про охорону прав на сорти  рослин», «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» тощо.

 Метою курсової роботи  є дослідженя питання про відповідальність  за порушення патентних прав в Україні.

 

І. Поняття порушення патенту

 

 

 Перш ніж визначити  поняття порушення патенту, необхідно  зупинитися на визначенні правової  сутності самого поняття «патент».

 Патент — це офіційний  охоронний документ, що видається від імені держави уповноваженим державним органом. В Україні ці обов'язки покладені на Патентне відомство (Укрпатент).

 Закон охороняє права  на об'єкти промислової власності  (винахід, корисну чи модель  промисловий зразок), а патент  на винахід, свідчення на корисну чи модель патент на промисловий зразок служать для підтвердження цих прав.

 Патент засвідчує пріоритет, авторство винаходу, корисної чи моделі промислового зразка і виключне право на їхнє використання.

 Наявність патенту  створює правову ситуацію, при якій запатентований винахід може використовуватися (виготовлятися, застосовуватися, продаватися, імпортуватися) як правило тільки з дозволу власника патенту. Патент надає патентовласнику можливість захисту від несумлінних конкурентів. Однак захист, наданий патентом, обмежена в часі. Патент на винахід діє протягом 20 років, вважаючи з дати надходження заявки в Патентне відомство. Свідчення на корисну модель діє протягом 5 років, а патент на промисловий зразок діє протягом 10 років з дати надходження заявки в Патентне відомство. Дія свідчення і патенту на промисловий зразок може бути продовжене відповідно до 3 і до 5 років.

 Чинне патентне законодавство  України про промислову власність,  на жаль, не містить надійної і ефективної системи захисту названих прав. Кожний закон про той чи інший об'єкт такої власності має окремі норми про захист права саме на цей об'єкт промислової власності. Останні часто не узгоджені між собою, містять лише загальні положення або відсилають до чинного законодавства. Вони не передбачають, які конкретні дії визнаються порушеннями патентних прав, які санкції можуть бути застосовані до порушників, тощо.

 Так, Закон «Про охорону  прав на винаходи і корисні  моделі» визначає, що будь-яке посягання на права власника патента визнається порушенням його прав. Таке ж визначення містить і Закон «Про охорону прав на промислові зразки». Закон «Про охорону прав на сорти рослин» обмежується лише тим, ...

 

 

 

 

Відповідальність за порушення  патентних прав в Україні

 що проголошує норми  про відповідальність осіб за  порушення цього Закону, яку несуть  винні у формі дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної  або кримінальної відповідальності. Спори, пов'язані із застосуванням даного Закону, розглядаються в судовому порядку, передбаченому законодавством. Закон «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» також будь-яке посягання на права власника зареєстрованої топографії інтегральної мікросхеми визнає порушенням його прав.

 Наведені не конкретні,  не чіткі формулювання можуть і викликають на практиці певні сумніви: чи є така або інша дія щодо об'єкта промислової власності порушенням права на нього. Наприклад, суди не визнають порушенням права на винахід ввезення на митну територію України виробів з використанням запатентованого у ній винаходу тощо.

 Порушенням патенту  визнається несанкціоноване використання  запатентованого винаходу, корисної  моделі  промислового зразка за  умови, що таке використання  не підпадає під дію законодавства України, яке дозволяєтаке використання.

 Під використанням розуміються: увіз на територію України, виготовлення, застосування, пропозиція про продаж, продаж, інше введення в цивільний оборот, збереження для вищевказаних цілей продукту чи виробу, у якому використаний запатентований об'єкт (винахід, корисна модель, промзразок), а також здійснення тих же дій у відношенні продукту, отриманого запатентованим способом, чи у відношенні пристрою, при функціонуванні (експлуатації) якого реалізується запатентований спосіб, чи здійснення способу, у який використане запатентований винахід. Запатентований об'єкт (винахід, корисна модель) вважається використаним у продукті, способі, якщо продукт містить, а в способі використана кожна ознака незалежного пункту формули даного об'єкта (винаходу, корисної моделі) чи його відомий еквівалент. Промисловий зразок визнається використаним у виробі, якщо він містить всі істотні ознаки промзразка, приведені в переліку і відбиті на зображеннях цього промзразка.

 Дії, що порушують  виключне право патентовласника,  у світовій практиці кваліфікуються як пряме порушення патенту. Крім прямого існує і поняття непрямого порушення патенту, що полягає в неправомочному постачанні чи пропозиції до постачання засобів здійснення запатентованого винаходу особами, що не мають права на використання цього винаходу (крім, наприклад, ліцензіата). При цьому відповідальність постачальника настає тоді, коли він знає з обставин чи очевидно, що вироби, що поставляються їм, призначені для виготовлення запатентованого винаходу.

 Зазначені норми про  пряме і непряме порушення  патенту досить апробовані на  практиці і довели свою ефективність. Відзначимо, що ці норми сприйняті не тільки країнами-учасницями європейської патентної конвенції, але й іншими країнами, що реформували чи прийняли нове патентне законодавство. Однак в українському законодавстві відсутня норма про непряме порушення патенту. Це означає, що можливі випадки співучасті в порушенні патенту у формі підбурювання шляхом постачання прямому порушнику патенту різних компонентів для виготовлення порушуючого патент об'єкта (вузлів, запасних частин і т.д.). У поняття "компонента" для виготовлення запатентованого винаходу не входять прості вироби, що постійно зустрічаються в торговому обороті (болти, муфти, шестірні і т.д.).

 Представляється доцільним прокоментувати деякі особливості протиправних дій, виходячи із судової практики промислово розвитих держав.

 Сам факт виготовлення  порушуючого патент продукту  є достатнім для залучення  порушника до відповідальності, незалежно від призначення чи  подальшого використання підроблених продуктів. Однак не є порушенням просте виконання креслень винаходу без подальшої його розробки і впровадження. Незавершене чи неповне виготовлення продукту також не є порушенням патенту.

 Порушниками визнаються, поряд з виконавцями замовлень  по виготовленню об'єктів, що  порушують патент, також і замовники.  Як і при виготовленні запатентованих  продуктів, відповідальність настає для порушника при наявності одного факту застосування запатентованого способу.

 Пропозиція до продажу вважається правопорушенням незалежно від факту заключення надалі угоди. Воно може здійснюватися самими різноманітними способами: виставляння запатентованих продуктів (протягом навіть нетривалого часу) у вітрині магазина, на виставці чи ярмарку, оголошення про продаж продуктів у засобах преси, по радіо чи телебаченню, ...

Відповідальність за порушення  патентних прав в Україні

 виставляння рекламних  щитів, вручення покупцям каталогів.

 При збереженні чужого  об'єкта промислової власності  порушник відповідає вже за  сам факт збереження, але за  умови, що таке збереження здійснюється  з метою застосування, пропозиції  до продажу, продажу, іншого введення в господарський оборот запатентованого продукту.

 Кваліфікація порушення  патенту шляхом увозу запатентованого  продукту на територію України  не залежить від цілей ввозу.  Не обов'язково, щоб завезений  товар призначався для продажу, досить одного використання імпортованих товарів. Порушення патенту шляхом увозу вважається здійсненим, як тільки товар перетинає границі країни. По питанню про транзитне перевезення товарів через територію України можна припустити відсутність порушення патенту, оскільки їхній увіз на українську територію не є остаточним.

 Але, таке занадто  загальне визначення порушення  патентних прав на об'єкти промислової  власності не можна визнати  виправданим. Інколи та чи інша дія викликає сумнів у своїй неправомірності. Взагалі, коли йдеться про відповідальність, той чи інший закон має містити чітко визначені дії, які за ним визнаються правопорушеннями. Патентним правом країн Європи, Америки визначається вичерпний перелік підстав для порушення справи у суді. Зазначене законодавство чітко визначає принципи і правила кваліфікації порушень вказаних прав, а норми патентного і цивільного права — санкції за їх порушення.

 

ІІ. Встановлення факту порушення  патенту

 

 

 Одним з найважливіших  показників ефективності патентного законодавства є гарантованість і захищеність прав та законних інтересів авторів і патентоволодільців винаходів, корисних моделей чи промислових зразків. Порушення патентної монополії набуває в умовах ринку великого економічного значення.

 Розглянемо основні  порушення патентних прав авторів.

 Право творців винаходів,  корисних моделей і промислових  зразків на подання заявки  на видачу патенту може бути  порушено будь-якою особою, яка  бажає набути права патентоволодільця  без законних на те підстав. Так, заявка може бути подана особою, якій став відомий творчий задум автора і яка видає його за власну розробку. Незалежно від того, коли виявлений даний факт — до чи після видачі патенту, способом захисту є судовий позов про припинення незаконних дій особи, що претендує на одержання патенту, або про визнання виданого патенту недійсним. Як правило, такі вимоги заявляються одночасно з позовом про визнання права авторства на винаходи, корисні моделі чи промислові зразки, але можуть заявлятися і самостійно.

 Порушення права авторства  полягає в присвоєнні результатів  чужої творчої праці і спробі  видати їх за власну розробку. Найчастіше воно пов'язане з порушенням інших прав, наприклад права на одержання патенту і права на винагороду, оскільки на праві авторства базуються всі інші права авторів. Інколи право авторства порушується відокремлено. На практиці це найчастіше буває тоді, коли винахід, корисна модель і промисловий зразок створюються у співавторстві. Вилучення з кола авторів особи, яка брала творчу участь у роботі над відповідним об'єктом прав інтелектуальної власності, подання заявки від свого імені лише одним із авторів, включення до складу колективу особи, яка тільки технічно сприяла роботі, — ось найбільш типові порушення права авторства.

 Право на авторське  ім'я порушується переважно шляхом незазначення імені справжнього автора в опублікованих відомостях про заявку на винахід; відомостях про виданий патент та інших публікаціях, в яких говориться про створений винахід, корисну модель чи промисловий зразок. Якшо автор відмовився бути згаданим як такий, порушенням буде публікація його імені. Нарешті, право на ім'я може бути порушене шляхом перекручування справжнього імені автора.

 Якщо право на одержання  патенту належить не автору  створеного винаходу, корисної моделі  чи промислового зразка, а роботодавцю  автора, останній зобов'язаний виплатити  автору винагороду в розмірі і на умовах, визначених угодою сторін. Якщо роботодавець відмовляється від її укладання чи не виконує умови цієї угоди, автор вправі звернутися до суду з вимогою про спонуку роботодавця до виконання обов'язків, що лежать на ньому.

 Згідно зі ст. 34 Закону  України "Про охорону прав  на винаходи і корисні моделі" та ст. 26 Закону України "Про  охорону прав на промислові  зразки" фізична або юридична  особа, Відповідальність за порушення патентних прав в Україні