Інформаційний пошук

З огляду на швидкий ріст популярності і доступності електронних  шляхів пошуку інформації актуальним є освоєння методик пошуку інформації в INTERNET.

Пошукові  системи використовують для індексування сайтів так званих "пошукових  роботів", спайдеров (від англійського слова "spider", що значить "павук"). Робот - це невелика програма, що ходить по посиланнях на сайте й індексує (збирає і запам'ятовує) зустрінуту на шляху інформацію.

Принцип роботи пошукових роботів приблизно  наступний: ви надаєте пошуковій  системі точна адреса сторінки, який потрібно зареєструвати. Пошукова система  перевіряє, чи існує по цій адресі сторінка, і якщо так, те сторінка вноситься  в "графік відвідування". Між часом, коли ви зареєстрували сторінку в  пошуковій системі і часом, коли вашу сторінку відвідає пошуковий робот  може пройти від декількох хвилин до декількох тижнів. Так що не поспішаєте відразу ж перевіряти наявність  вашої чи сторінки сайту в пошуковій  системі.

Коли приходить "година Х", на вашу сторінку посилається  пошуковий робот. Як правило, схема  роботи робота наступна [7, c.105]:

1) робот  шукає файл robots.txt,

2) робот  читає сторінку, для індексування  якої він був посланий (глибина  індексування, тобто читання сторінки  міняється від робота до робота. Деякі зупиняються тільки на  читанні заголовка сторінки і  вмісту мета-тегів, інші можуть  прочитати, скажемо перші 6000 символів  на сторінці, а деякі індексують  весь зміст веб-сторінки),

3) потім  робот може або видалитися  або продовжити індексування  сайта,

4) через  якийсь час робот знову може  відвідати цю сторінку, якщо існує  тег "revisit" чи відповідно  до політики, яка проводиться  пошуковою системою.

Відмінність каталогів від пошукових систем полягає в тому, що каталоги не посилають  ніяких роботів, щоб індексувати  вашу чи сторінку веб-сайту. Найбільш відомим  каталогом є Yahoo.com.

Для реєстрації в каталозі вам необхідно знайти розділ, у який ви хочете помістити  свою сторінку, послати короткий опис сайта і список ключових слів для пошуку вашої сторінки в каталозі. Потім ця інформація проглядається й оцінюється людьми, що вирішують, чи варто включати ваш інформацію в чи каталог ні.

Варто знати, що вам можуть відмовити в реєстрації, ваш сайт можуть помістити в інший  розділ, можуть бути змінені опис сайта  і/чи список його ключових слів. Усі  залежить від модераторів.

Тому що реєстрація виробляється людиною, а  не програмою, то пошук по каталогах  дає більш релевантні результати, ніж пошук по пошукових системах. Корінною відмінністю каталогів  від розвідувачів також є те, що пошук у них виробляється не по текстової складової всіх сторінок сайта, а тільки по короткому описі  сервера й обраним при реєстрації ключовим словам.

Так само, як різні  кухарі готують різні блюда з  тих самих інгредієнтів, так і  пошукові системи одержують різні  результати, ґрунтуючись на тих самих  вихідних даних. Усі залежить від  алгоритмів обробки цих даних, закладених творцями пошукових систем.

Одні системи приділяють більшу увагу "індексу цитування", інші наявності всіх мета-тегов, треті  взагалі не приділяють увагу мета-тегам. Rambler, наприклад, цілком ігнорує зміст  мета-тегов (крім мета-тега robots). Якщо ви подивитеся на рейтинг вашого сайта  в різних пошукових системах, він  скрізь виявиться різним.

Тому й існують так  називані вхідні сторінки, оптимизированние під роботу окремих пошукових  систем.

Як правило, пошукові системи  тримають у секреті точні рецепти, свої алгоритми ранжирування, відповідно до яких формуються їхні рейтинги. Цим  переслідуються дві мети: захист від  конкурентів і захист від спрямованого спама.

Крім того, пошукові системи  відрізняються обсягом проіндексованих  сторінок і періодом відновлення  свого індексу.

В даний час пошукові обсяг  індексації пошукових систем оцінюється по двох параметрах: по кількості веб-страниц, що пошукові системи відвідали для створення своєї бази даних і кількості веб-страниц проіндексованих у базі даних.

AltaVista, наприклад, затверджує, що її база даних нараховує  250 млн. сторінок, а число посещенних  для індексації сторінок склало 400 млн. У пошукової системи  FAST цей показник складає 400 млн.  проти 700 млн., Excite - 250/920 млн., Inktomi - 110 млн./1 млрд.

Крім того, пошукові системи  розрізняються періодом відновлення  свого індексу, тобто часом, за которое  відбувається повне відновлення  бази даних пошукової системи. Ніж  коротше цей період, тим більше релевантні результати ви будете одержувати на свій запит і меншу кількість "мертвих посилань". Саме тому ваш рейтинг в одній і тій  же пошуковій системі може змінюватися: чи з'являються зникають якісь сайти, уводяться зміни в алгоритм роботи пошукових систем, міняється структура  інформації на вашому сайте. Період відновлення  індексу генератора в трьох основних російськомовних пошукових машин - Яndех, Rambler і "Апорт" - тиждень. Тому, зареєструвавши свій ресурс у пошуковій  машині, не варто відразу ж шукати посилання на нього в результатах  пошуку - він стане доступним тільки тоді, коли буде обновлена база даних  пошукової системи [7].

Другий показник дуже важливий для правильної оцінки "індексу  цитування", тому що чим більше число  веб-страниц відвідав пошуковий  робот, тим більша кількість перехресних  посилань він проиндексировал.

Таким чином можна зазначити, що під інформаційним пошуком розуміють сукупність логічних та технічних операцій, кінцева мета яких – пошук документів, відомостей про них, фактів, релевантних із запитом користувача. Інформаційний пошук — велика міждисциплінарна область науки, яка стоїть на перетині когнітивної психології, інформатики, інформаційного дизайну, лінгвістики, семіотики, бібліотечної справи, та статистики. Об’єктом інформаційного пошуку є текстова інформація, зображення, аудіо, відео інформація.

ВИСНОВКИ

 

 

Таким чином проаналізувавши  вище зазначене можна зробити  наступні висновки.

1. В курсовій роботі було зроблено теоретичний аналіз довкола проблеми дослідження. Були визначені наступні поняття: «інформаційна система», «інформація», «цінність, достовірність, актуальність інформації», «електронний ресурс», «інформаційне суспільство», «електронна інформаційна середа», «Інтернет», «інформаційний пошук». Таким чином, можна зазначити, що інформаційний пошук — велика міждисциплінарна область науки, яка стоїть на перетині когнітивної психології, інформатики, інформаційного дизайну, лінгвістики, семіотики, бібліотечної справи, та статистики.

2. Інформаційна середа з усіма своїми складовими (електронні засоби масової комунікації - радіо, телебачення, Інтернет; комп'ютеризація всіх сфер життя) стала настільки глобальним явищем у житті сучасної людини, що нинішню епоху можна з повним правом назвати інформаційною епохою.

Електронна інформаційна середа — сукупність технічних і програмних засобів зберігання, обробки і передачі інформації, а також соціально-економічних і культурних умов реалізації процесів інформатизації.

Складові електронної  інформаційної середовища - комп'ютерні мережі і цифрові технології - дозволяють якісно змінити традиційні підходи до інформаційного обслуговування.

3. Під інформаційним пошуком розуміють сукупність логічних та технічних операцій, кінцева мета яких – пошук документів, відомостей про них, фактів, релевантних із запитом користувача

Серед видів інформаційного пошуку розрізняють:

– документальний (пошук відомостей про документ – реферат, бібліографічний опис, анотацію; власне документ)

– фактографічний (пошук даних, фактів – характеристики приладів, матеріалів).

Об’єктом інформаційного пошуку є текстова інформація, зображення, аудіо, відео інформація.

Переважна більшість пошукових  систем орієнтована на роботу з пошуковими термінами — словами або словосполученнями, які пошукова система розпізнає  як одне ціле.

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

1. Асеев Г. Г. Информационные технологии в документоведении [Текст]: учеб. пособие / Г. Г. Асеев, В. Н. Шейко. — Х. : ХГИК,1997. — 290 с.
2. Брайчевский С. М. Современные информационные потоки [Текст]: Актуальная проблематика / Брайчевский С.М., Ландэ Д.В. // "Научно-техническая информация", серия 1, № 11. - 2005. - С. 21-33.
3. Деордица Ю. С. Компьютерная техника и программирование. [Текст] Уч. Пособие/ Ю. С. Деордица – Луганск, ВУГУ, 1996г. – 224с.
4. Дубинский А. Г. Модель мультиагентной системы информационного поиска в глобальной сети [Текст] / А. Г. Дубинский — Донецк, ДГИИИ, 1999, — 279 с.
5. Карпенко С. Г. Інформаційні системи і технології [Текст]: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / С.Г. Карпенко, В.В. Попов, Ю.А. Тарнавський, Г.А. Шпортюк. —  К.: МАУП, 2004. — 192 с.
6. Кропивко М. Ф. Комп’ютерні технології в управлінні підприємством. [Текст]/ М. Ф. Кропивко, Ю. С. Коваленко — К.:ІАЕ УААН, 1996. — 168с.
7. Ландэ Д.В. Поиск знаний в Internet. Профессиональная работа. [Текст]/ Д. В. Ландэ — М.: "Вильямс", 2005. — 272 с.
8. Макаровой Н. В. Информатика [Текст]: Учебник / Н. В. Макаровой. – М.: Финансы и статистика, 1997. – 786 с.
9. Пашутинський Є. К. Інформаційні технології [Текст]: Нормативна база/ Є. К. Пашутинський. — К.: КНТ, 2005. — 500 с.
10. Пономаренко Л.А. Основи економічної кібернетики [Текст]: Підручник./ Л. А. Пономаренко — К.: Київський національний торгово-економічний університет, 2002. — 432 с.
11. Пономаренка В. С. Проектування інформаційних систем. [Текст] Посібник./ В.С. Пономаренка. — ВЦ «Академія», 2001 р. — 355 с.
12. Пономаренка В. С. Інформаційні системи і технології в економіці. [Текст] Посібник./ В.С. Пономаренка. — ВЦ «Академія», 2002 р. — 285 с.
13. Петров В. Н. Информационные системы [Текст]/ В. Н. Петров – СПб.: Питер, 2003. – 688 с.
14. Смирнова Г. Н. Проэктирование экономических информационных систем [Текст]: підручник./ Г.Н. Смирнова, А.А. Сорокін, Ю.Ф. Тельнов. — К., 2002 р. — 372 с.
15. Ситник В. Ф. Основи інформаційних систем [Текст]: Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, перероб. і доп./ В.Ф Ситник, Т.А.Писаревська, Н.В.Єрьоміна, О.С.Краєва; За ред. В.Ф.Ситника. – К.: КНЕУ, 2001. – 420 с.
16. Титоренко Г. А. Автоматизированные информационные технологии в экономике [Текст]/ Г.А.Титоренко — М.: Компьютер ЮНИТИ, 1998. – 336 с.
17. Шарапов О. Д. Економічна кібернетика [Текст]: Навчальний посібник./ О. Д. Шарапов, В. Д. Деребенцев, Д. Є. Синьов – К.: КНЕУ, 2004. – 231 с.