Мікроскопічна будова кісткової, хрящової та м’язової тканин

Обладнання: іграшковий дзвоник.

Хід роботи

 

І. Спостереження  безумовних рефлексів.

1. Для спостереження за орієнтувальним рефлексом раптово покладіть руку на плече учня, який сидить перед вами. Якою буде його реакція?

2. Для спостереження для  мигальним рефлексом обережно  пальцем доторкніться до своїх  повік, вій. Що відбувається?

ІІ. Спостереження  за утворенням умовного рефлексу.

1. Учитель пропонує учням ставати після того, як він скаже слово «встаньте». Він дзвонить у дзвіночок, а потім каже слово «встаньте». Кілька разів поєднує ці два подразники – дзвоники і слово.
2. Учитель дзвонить у дзвоник, але слово «встаньте» не каже. Що відбувається? Чому?
3. Зробіть висновок: які особливості безумовних і умовних рефлексів?

 

 

 

ПРАКТИЧНІ РОБОТИ

 

Практична робота №1

 

Тема: Будова суглобів. Допомога при ушкодженні опорно-рухової системи.

Мета: конкретизувати знання про будову суглобів та навчитися надавати першу допомогу при ушкодженні окремих частин опорно-рухової системи.

Обладнання: розбірна модель суглоба, рентгенівські знімки (суглобів, їх вивихів, переломів кісток), макет скелету, шини, хустка або бинт, пакет з льодом або рушник, змочений у холодній воді.

Хід роботи

І. Будова суглобів

1. Розгляньте   розбірні моделі суглобів т а їх рентгенівські знімки.
2. З’ясуйте, із яких частив складається суглоб? Яка форма суглобових поверхонь кісток, що його утворюють?
3. Визначте, як впливає форма суглоба на характер рухів. Для цього відтворіть можливі рухи пальців,  зап’ястка, передпліччя та плеча. Проаналізуйте які суглоби забезпечують ці рухи.
4. Зробіть висновок:як залежить характер рухів від особливостей будови суглобів?

ІІ. Перша допомога при забоях і розтягненнях  зв’язок.

1. До умовно ушкодженого місця прикладіть пакет з льодом, снігом (рушник, змочений холодною водою).
2. За 30 хв. На ушкоджене місце накладіть пов’язку для зменшення набряку.

ІІІ. Перша допомога при вивихах.

1. До умовно-ушкодженого місця прикладіть пакет з льодом, снігом, але рушник, змочений холодною водою.
2. Зафіксуйте суглоб нерухомо (якщо ушкоджене місце на руці, то руку зафіксуйте за допомогою хустки чи бинта, зв’язаних на шиї; якщо на нозі, то на ногу накладіть тугу пов’язку)                       

ІV. Перші допомога при закритих переломах

1. Забезпечте максимальну нерухомість умовно ушкодженої частини тіла шляхом накладання шин. Якщо шини немає, використовуйте замість неї підручні засоби: дощечки, щільний картон, фанеру, пластик тощо. Між шиною і тілом розташуйте м’яку прокладку.
2. Для забезпечення максимальної нерухомості, шину розмістіть так. Щоб вона виходила за суглоб вище й нижче від ушкодженої ділянки кістки( тобто фіксувати потрібно два суглоби). Якщо стався перелом плеча, то зафіксуйте плечовий, ліктьовий, і променевозап’ястковий суглоби. При переломі стегна потрібно зафіксувати кульшовий, колінний і гомілковостопний суглоби.
3. Якщо відсутні і шина і підручні матеріали, поламану руку прибинтуйте до тулуба , а поламану ногу-до здорової ноги.

V. Перша допомога при відкритих переломах.

1. Припиніть кровотечу  захистіть рану від забруднення.

2. Накладіть шину та  негайно направте хворого в  лікарню.

VI. Зробіть висновок: яке значення мають знання та вміння з надання першої допомоги при ушкодженнях опорно-рухової системи?

 

Практична робота №2

Тема: Вимірювання частоти серцевих скорочень (ЧСС) і артеріального тиску (АТ)

Мета: навчитися вимірювати ЧСС та величину АТ.

Обладнання: секундомір, сфігмоманометр, фонендоскоп.

 

Хід роботи

І. Вимірювання  ЧСС (ЧСС і АТ потрібно визначити лише після п’яти хвилин відпочинку)

1. Знайдіть пульс у  себе на променевій артерії.  Для цього покладіть вказівний  і середній пальці на внутрішню  поверхню руки перед зап’ястком з боку великого пальця. Потренуйтесь швидко знаходити пульс.

2. Користуючись секундоміром, підрахуйте пульсові удари впродовж 15 с. Цей показник помножте  на 4. Це ЧСС за 1 хв.

3. Порівняйте свою ЧСС  із частотою серцевих скорочень  у нормі.

ІІ. Вимірювання  АТ за допомогою сфігмоманометра  і фонендоскопа (робота проводиться в парах)

1. Перший учень сідає на стілець, руку кладе на стіл так, щоб лікоть був приблизно на одному рівні із серцем. Усі м’язи мають бути повністю розслаблені.
2. Другий учень вимірює у нього артеріальний тиск за методом Короткова:

а) накладає манжету сфігмоманометра  на плече так, щоб до ліктьового складки  залишалося 2-3 см

б) оливи фонендоскопа вставляє у вуха, а мембрану прикладає до ліктьової складки. Грушею накачує  повітря в манжету до зникнення  звуку пульсових ударів, після  чого піднімає тиск у манжеті ще на 20-30 мм рт. ст.

в) повільно випускаючи повітря  в манжети, фіксує перший добре чутний удар (систолічний тиск) і момент припинення ударів

( діастолічний тиск)

3. Зафіксовані перший учень записує в зошит. Відтак учні міняються ролями.
4. Порівняйте зафіксовані показники АТ з показниками в нормі.
5. Зробіть висновок: яке практичне значення має вимірювання частоти серцевих скорочень та артеріального тиску?

 

Практична робота №3

Тема: Реакція серцево-судинної системи на дозоване навантаження.

Мета: з’ясувати вплив фізичних навантажень на частоту серцевих скорочень (ЧСС) та артеріальний тиск (АТ).

Обладнання: секундомір, сфігмоманометр,  фонендоскоп

 

Хід роботи

1. Визначте свою ЧСС за 1 хв у фізіологічних станах, зазначених у таблиці. Пульс підраховуйте впродовж 15 с і показник помножте на 4. Результати занесіть у таблицю.
2. Виміряйте показники АТ у фізіологічних станах, зазначених у таблиці. Результати запишіть.

	Фізіологічний стан
	У стані спокою	Одразу після вставання  зі стільця	Після 20 присідань	Через 1 хв після присідань	Через 5 хв після присідань
ЧСС
АТ

3. Зробіть висновок: чому змінюється ЧСС і АТ після навантаження; чому кров за фізичного навантаження рухається швидше; чому в спортсменів після незначних навантажень показники пульсу  й АТ залишаються практично незмінними?

Практична робота №4

Тема: Вивчення кровообігу. Зміни в тканинах при порушенні кровообігу.

Мета: провести самоспостереження за змінами в тканинах при порушенні кровообігу, з’ясувати зміни, що відбуваються в пальці руки від застою крові.

Обладнання: гумка або м’яка нитка

Хід роботи

1. На вказівний палець руки (біля самої його основи) накрутіть гумку або обмотайте його ниткою. Перетяжка не повинна бути дуже тісною.
2. Зауважте, якого кольору став палець: якщо білого, то перетяжку трохи послабте.
3. Зніміть гумку (або розкрутіть нитку). Чи змінився колір пальця?
4. Промасажуйте палець у напрямку від кінчика до долоні.
5. Зробіть висновок: про що свідчить зміна кольору пальця при настанні; як забезпечуються киснем тканини пальця нижче перетяжки; чому шкідливо туго шнурувати взуття, одяг?

 

 

 

 

 

Практична робота №5

Тема: Антропометричні вироби.

Мета: навчитися вимірювати зріст,масу тіла,робити інші антропометричні виміри

Обладнання: ростомір, вага, сантиметрова стрічка, калькулятор.

Хід роботи

1. За допомогою ростоміра визначте зріст-свій і свого товариша (роботу виконують парами: дівчата з дівчатами, хлопці з хлопцями). При цьому пам’ятайте , що зріст вимірюється босоніж і потрібно торкатись планки ростоміра п’ятками, лопатками та сідницями.
2. Виміряйте масу тіла один одного на вазі. Результати вимірів занесіть у таблицю.
3. Тричі зніміть мірки з фігури відповідно до зазначених у таблиці антропометричних показників. Визначте середні значення показників і занесіть їх у таблицю.

Антропометричні показники
Зріст, см	Маса тіла, кг	Довжина ніг, см	Окружність шиї, см		Окружні- сть грудей, см	Окружні-сть талії, см	Окружні- сть стегон, см	Окружність зап’ястка, см
Середнє значення

4. За результатами антропометричних вимірів визначте масо - зростовий індекс (МЗІ); поділивши масу тіла на зріст. Для хлопчиків у нормі МЗІ становить 350-400 г/см, для дівчаток 375-425 г/см. Якщо результати менші за норму, то маса тіла недостатня, якщо більша - надмірна.
5. Визначте свій зросто -  масовий індекс (ЗМІ). Для цього від показника зросту см відніміть 100 ( якщо ваш зріст становить 155-164 см) або 110 (якщо ваш зріст становить 165-185) результат відповідає масі тіла (у кг). Проаналізуйте розраховані індекси.
6. Зробіть висновок: про що свідчить співвідношення між вашими масою і зростом тіла; яке значення має інформація про окружність окремих частин тіла людини; яким чином можна проаналізувати антропометричні показники?

 

 

 

 

 

 

 

Лабораторна робота №6

Тема. Аналіз індивідуального харчування за добу та відповідність його нормам.

Мета: навчитися аналізувати індивідуальний харчовий раціон згідно з енергетичними витратами організму та урахування енергетичної цінності продуктів харчування.

Обладнання:калькулятор.

 

Хід роботи

 

І. Визначення енерговитрат за добу.

1. Заповніть таблицю «Приблизний розпорядок діяльності протягом доби». Внесіть корективи в неї, пригадавши види діяльності, які виконували, наприклад, учора. Користуючись даними з таблиці «Енергетичні витрати на виконання різних видів діяльності», підрахуйте свої енергетичні витрати за добу. Так, для визначення енерговитрат на підготовку до уроків протягом 3 год необхідно 6,3*3=18,9 кДЖ/кг.

 

Приблизний розпорядок діяльності протягом доби

Вид діяльності	Триваліст, .год	Витрати енергії  на 1 кг маси тіла, кДЖ		Вид діяльності	Тривалість, год	Витрати енергії  на 1 кг маси тіла, кДЖ
		За 1 год	Усього			За 1 год	Усього
Гімнастика	0,25			Прогулянка	1,0
Ранковий і вечірній туалет	0,5			Виконання домашніх завдань	3,0
Прийом їжі	1,0			Легка хатня робота	0,5
Дорога до школи і назад	1,0			Читання, перегляд телепередач	1,75
Заняття в школі	0,6			Сон	0,9
Усього витрат енергії на організму за добу на 1 кг маси тіла

 

Енергетичні витрати на виконання  різних видів діяльності

Вид діяльності	Енергетичні витрати  к/Дж(кг*год)	Вид діяльності	Енергетичні витрати  к/Дж(кг*год)
Розумова праця	6,3	Стояння	8,4
Прогулянка, ходіння	11,7	Плавання	29,7
Легка фізична праця	15,2	Їзда на велосипеді	29,7
Важка фізична праця	23,0	Рухливі ігри	23,0
Легка хатня робота	18,5	Біг (8 км/год)	35,6
Спокійне сидіння	5,9	Сон	4,2