Автор: Пользователь скрыл имя, 28 Марта 2013 в 18:27, курсовая работа
Актуальність курсової роботи полягає в тому, що кінофотодокументи одні з найважливіших джерел з історії країни. На сьогоднішній день у розпорядженні дослідників перебувають сотні тисяч фотодокументальних свідоцтв історичних подій, що зберігаються у фондах архівів, музейних зборах і особистих колекціях.
Об'єктом дослідження виступають кінодокументи в загальному, а також документи періоду 2-ї світової війни.
Документ – це діловий папір, що підтверджує який-небудь факт або
право на що-небудь;
це те, що офіційно засвідчує особу пред’явника;
це письмові свідчення про що-небудь.
ВСТУП…………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ І. Історія розвитку кінодокумента…………4
1.1 Історія виникнення кіно та кінодокументів………4
1.2 Роль кінодокументів період 2-ї світової війни……………………………………………………………………………..8
Розділ ІІ. Особливості та сучасний стан кіно фотоархівів……………………………………………………………………14
2.1 Особливості кіно документування в порівнянні з іншими способами документування…………………………………………14
2.2 Мікрографічні документи………………………………….23
ВИСНОВОК………………………………………….......28
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………….30
. Важливим
достоїнством фотодокументів є і те, що
вони забезпечують адекватне фіксування
та тиражування образної інформації, неповно
або зовсім не фіксується словом, тобто
вербально-текстовими документами.
До сих пір не існує загальноприйнятої класифікації фотодокументів.
Найбільш точно відображають їх суть класифікації і ознаки:
а) канал сприйняття інформації або спосіб
впливу на органи чуття людини;
б)спосіб документування інформації.
За призначеного для сприйняття
фотодокументи можуть бути віднесені
до фотографія і на машинних: діафільм,
діапозитив, інформація на яких сприймається
опосередковано, стає доступною людині
при використанні технічних заходів.
Поняття документованої інформації полягає
в двуедінстве інформації і матеріального
носія.
За інформаційної
складової фотодокументи можна класифікувати
як образотворчий документ, створений
фотографічним способом, заснованим на
зміні оптичної щільності ділянок фотоматеріалу
(фото-, кіноплівка, фотопапір) під впливом
світлового або електронного променя,
інтенсивність і форма якого змінюються
відповідно до записуваних сигналом (фотографії,
діафільми , діапозитиви, мікрофіші, мікрофільми).
Матеріальна складова
документа - це його речовинна (фізична)
сутність, форма документа, що забезпечує
його здатність зберігати і передавати
інформацію в просторі та часі.
Матеріальна складова документа
- це його речовинна (фізична) сутність,
форма документа, що забезпечує його здатність
зберігати і передавати інформацію в просторі
та часі.
Матеріальну складову
документа визначає матеріальний носій
інформації - матеріальні об'єкти, в яких
відомості (дані) знаходять своє відображення
у вигляді символів, образів, сигналів,
технічних рішень і процесів.
Інформація, що міститься в фотодокументи закріплена на спеціальному матеріалі (фотоплівка), що має певну форму носія.
Таким чином,
під матеріальною складовою фотодокументи
мають на увазі:
1)матеріальну
основу документа;
2)форму
носія інформації;
3)
спосіб документування або запису інформації.
Найчастіше
матеріальною основою
За матеріалом
носія інформації розрізняють фотодокументи
на склі або плівці, а позитиви - на папері,
плівці або склі (діапозитиви).
Фотоматеріали
поділяються на чорно-білі та кольорові,
негативні та позитивні. Чорно-білий -
це фотографічний матеріал, на якому в
результаті експонування і хіміко-фотографічної
обробки утворюється зображення, що складається
з металевого срібла. На кольорових фотоматеріалах
утворюється зображення, що складається
з барвників.
Фотоматеріали поділяються на кіноплівку,
фотоплівку та фонограмні кіноплівку.
Кіноплівка - фотографічний матеріал на гнучкій
основі, призначений для отримання кінозображення,
запису і відтворення звуку.
Фотоплівка - фотографічний
матеріал на гнучкій основі, призначений
для різних видів зйомки та друкування.
Фонограмна кіноплівка призначена для запису негативів фотографічних фонограм перемінної ширини.
Існуючі стандарти на матеріальну
основу документа призвані, гарантувати
механічну міцність (здатність МОД
протистояти руйнуванню документа
під впливом механічного
тривалий час зберігати
Форма носія інформації - це спеціальна
конструкція матеріального носія, яка
забезпечує виконання документом його
основної функції, що робить його зручним
для зберігання та використання.
В залежності від форми носія
фотодокументи відносяться до стрічкових
документам, виготовленими у вигляді безперервної
смуги матеріалу (діафільм, мікрофільм)
із записом інформації.
Розмір і інші показники фотопластинок,
фотоплівок і фотопаперу стандартизовані.
Стійкість фотоплівок до
зовнішніх впливів визначається складом
емульсійного шару. Найбільш надійні фотоплівки
з серебросодержащий емульсією: при ідеальних
умовах вони можуть зберігатися до тисячі
років, чорно-білі фотоплівки з іншими
емульсіями зберігаються від 10 до 140 років,
кольорові - від 5 до 30 років.
Найбільш поширені галогенсеребряних
світлочутливі носії інформації, основні
переваги яких - акумулююча здатність,
спектральна універсальність, висока
інформативна ємність, геометрична точність
і документальність зображення, просте
і надійне апаратурне супровід.
Способи і засоби запису
інформації. Запис інформації - це спосіб
фіксування інформації на матеріальному
носії.
Фотографічний запис -
оптична, здійснювана за допомогою фотографічного
процесу зміною оптичної щільності носія
запису відповідно сигналам записуваної
інформації. Різновидом фотографічес
¬ кою записи є електронно-фотографічний
запис, здійснювана електронним пучком.
Фотозображення виходить на фотографічному шарі плівки, пластинки, фотопаперу за допомогою фотографічес ¬ кою зйомки та друкування з наступною їх хіміко-фотографічної обробкою (фотографії, діапозитиви). В ньому розрізняють негатив і позитив.
Негативними знімками називаються фотографічні зображення зі зворотним передачею тональності об'єкта, що знімає, тобто такі, на яких насправді світлі тони виглядають темними, а темні - світлими. В позитиві (диапозитиве), навпаки, потемніння відповідають розподілу яркостей або кольорів об'єкта зйомки.
Всеукраїнський центральний
Центральний державний архів
Центральний державний кінофотофоноархів України (ЦДКФФА України) (1992-1998)
Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г. С. Пшеничного (ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного) (з 1998 р.)
ФОНДИ
62986 од. зб. кінодокументів, 1896- 1999 рр.;
392486 од. зб. фотодокументів, 1853-2008 рр;
23072 од. зб. фонодокументів, [1900]- 2006 рр.;
247 од. зб. відеодокументів, 1996-2003 рр.
Найбільш ранніми фотодокументами, що зберігаються в архіві, є контратипи портретів Т. Г. Шевченка, окремих подій оборони Севастополя під час Кримської війни 1853-1856 рр., альбом світлин з видами Києва другої половини ХІХ ст., негатив-оригінал на склі 1896 р. із зображенням будівництва доменної печі металургійного заводу товариства "Уніон" в Макіївці.
Серед фотодокументів архіву на особливу увагу заслуговують альбоми, що надійшли до архіву після Другої світової війни з Празького українського архіву і розповідають про початок розбудови української державності (1917-1920) та діяльність української еміграції за кордоном.
Найбільш ранніми кінодокументами архіву є фрагментарний кіносюжет про коронацію Миколи ІІ (1896), кінофільми "200-річний ювілей Полтавської битви" (1909), "Польоти авіатора Уточкіна в Кишиневі" (1911), "Похорони А. Н. Терещенка" (1912).
Історію України довоєнного періоду висвітлюють кінодокументи, серед яких фільми: "Документи епохи" (змонтований у 1928-1929 рр. на ВУФКУ), "Український рух"(1917), "Хроніка періоду білих" (1917), "Німці в Києві" (1918), "Голод в Україні" (1921-1922), перший звуковий фільм Дзиги Вертова "Симфонія Донбасу" (1930), кіножурнали "Хроніка ВУФКУ" (1923), "Кінотиждень "Маховика" (1925), "Кінотиждень ВУФКУ" (1927-1929), "Кіножурнал" (1929-1931), "Радянська Україна" (1938-1941).
Перші звукозаписи художніх творів на грамплатівках виробництва фірм "Zonophone Record" Ризької фабрики акціонерного товариства "Грамофон" та німецьких фірм "Стелла Рекордъ", "Бека Рекордъ", "Фаворитъ Рекордъ" датуються 1900-1914 рр.
Серед фонодокументів хронікально-документального характеру - значна кількість звукозаписів виступів політичних діячів, видатних діячів науки та
культури. Особливу цінність становлять записи художніх творів у виконанні корифеїв українського мистецтва П. Білинника, Б. Гмирі, М. Гришка, М. Литвиненко-Вольгемут, І. Паторжинського, О. Петрусенко, Г. Юри та ін.
У кінофотофонодокументах широко представлена Друга світова війна. Про ці події розповідають 135 номерів кіножурналу "Радянська Україна", близько 40 фільмів та 100 кіносюжетів, понад 6 тис. од. зб. фотодокументів, близько 60 од. зб. фонодокументів.
Абсолютна більшість кінофотофонодокументів (близько 70 %) відтворює історію України за повоєнний період і до нашого часу.
З 1998 р. архів приймає на державне зберігання відеодокументи, що значно поповнює документальну інформаційну базу архіву про події сучасного життя незалежної України
.Каталоги:
на кінодокументи
систематичний
іменний
фільмовий
журнальний
режисерський
на фотодокументи
систематичний
іменний
на відеодокументи
систематичний
іменний
12478 од. обл. кінодокументів, закаталогізовано 12471 од. обл., складено 290245 карток;
392486 од. обл. фотодокументів, закаталогізовано 392486 од.обл., складено 406920 карток;
51580 од. обл. фонодокументів, закаталогізовано 47644 од. обл., складено 115561 картка;
650 од. обл. відеодокументів,