Електронні бібліотеки як етап розвитку інформаційних технологій

Міністерство культури і туризму України

Київський національний університет культури і мистецтв

Миколаївська філія

 

Факультет менеджменту  і бізнесу

 

 

 

 

Кафедра документознавства

                                                                    та інформаційних систем

 

 

 

Електронні бібліотеки як етап розвитку інформаційних технологій

Реферат

 

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка денної контрактної форми навчання

групи КББ-5

Стрезева Наталя Панасівна

Перевірила:

Малиновська Н.Л.

 

 

 

 

 

 

 

Миколаїв, 2009

 

 

ЗМІСТ

Стор.

ВСТУП		3
1.	Інформаційний розвиток сучасних бібліотек	5
2.	Загальна характеристика поняття  «електронна бібліотека»	8
3.	Етапи розвитку електронних бібліотек	10
4.	Сучасні проблеми розвитку електронних  бібліотек	13
ВИСНОВКИ		17
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ		19

 

 

ВСТУП

 

Новий історичний етап розвитку суспільства  в 80-90-х роках ХХ ст. докорінно  впливає на розвиток бібліотечної справи, вимагає не лише відповідних змін у науково-практичній діяльності сучасних наукових бібліотек, а й вдосконалення  та розвитку окремих положень бібліотекознавства, узгодження бібліотечної теорії та практики з основними сучасними вимогами до бібліотечного та науково-інформаційного обслуговування науки та суспільства.

Одним із факторів, що на сьогодні впливають  на бібліотечну теорію та практику, є глобальна інформатизація суспільства, в умовах котрої у бібліотеках, зокрема наукових, починається розширення сфери об'єктів комплектування (передусім на електронних носіях) і відбувається трансформація традиційних технологій на всіх етапах та процесах бібліотечної діяльності. Виникає принципово новий аспект розвитку системи документальних комунікацій, а також нові форми організації документів, серед котрих набувають поширення електронні бібліотеки (ЕБ).

Об'єктом дослідження є електронна бібліотека як структурна частина інформаційних ресурсів традиційної бібліотеки.

Предмет дослідження — методологічні, науково-інформаційні, бібліотечно-технологічні й організаційні засади створення  та розвитку електронних бібліотек.

Мета роботи — розробка наукових засад формування, опрацювання й використання електронних ресурсів (ЕР) як органічної частини бібліотечної діяльності й системи документальних комунікацій.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

• проаналізувати необхідність інформаційного розвитку бібліотек;

• оцінка сучасного стану розвитку електронних бібліотек.

Об’єктом дослідження є  електронні бібліотеки.

Предмет дослідження – еволюція розвитку електронних бібліотек у складі інформаційних технологій.

Методологічною основою дослідження є загальнонаукові підходи до пізнання (системний, структурний, модельний) з використанням історіографічного, порівняльного та хронологічного методів. До реалізації дослідницьких завдань залучалися також методи інформаційного та бібліотекознавчого аналізів, що дало можливість дослідити загальні особливості й специфіку етапів розвитку ЕБ, їх зміст та функції.

Джерельну базу дослідження становить  комплекс документальних джерел: опублікованих  – нормативні акти України в галузі інформаційної діяльності, наукові праці з історії, наукознавства, теорії бібліотекознавства, бібліографознавства й інформатики, фахові періодичні видання, а також профільні ІР локальних БД та ЕБ різних установ та організацій; широко залучалися як джерельна інформація ресурси мережі Інтернет у галузі організації та методичного забезпечення акумуляції та функціонування документальних ресурсів з метою вивчення досвіду діяльності світових інформаційних служб.

 

1. Інформаційний розвиток сучасних  бібліотек

 

Необхідність інформаційного забезпечення розвитку в Україні державотворчих процесів, економіки, науки і техніки зумовлює постановку перед бібліотеками як ключовими елементами системи документальних комунікацій завдання створення національної інформаційної інфраструктури, котра сприяла б оптимізації формування та використання національних документальних ресурсів. На це спрямовують Закони України "Про інформацію" (1992 р.), "Про науково-технічну інформацію" (1993 р.), "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1992 р.), "Про Національну програму інформатизації" (1998 р.) та Укази Президента України "Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек України" (2000 р.), "Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні" (2000 р.). Крім того, постала необхідність формування соціокультурного середовища, що базуватиметься на національно-культурних цінностях і розвиватиметься в гармонії зі світовою культурою. На єдину правову політику в справі обліку, збереження, використання історико-культурної спадщини спрямовано Закон України "Про охорону культурної спадщини" (2000 р.), дія якого безпосередньо поширюється на бібліотеки і бібліотечні фонди (БФ).

Формування документальних ресурсів історико-культурної спадщини, можливість створення електронних колекцій джерел і цілісних тематичних бібліотек у цій галузі, інтенсифікація їх використання є одночасно важливим завданням історичної науки, спрямованим на розробку критеріїв формування таких ресурсів, організацію інтелектуального доступу до них та створення страхового фонду електронних копій історичних документів.

Процес розширення функцій бібліотек  і розвиток новітніх технологій зумовили появу в БФ поряд з документами  на традиційних носіях інформації і електронних інформаційних ресурсів (ІР). Це поєднання має значною мірою синкретичний характер, не відпрацьована інструктивно-нормативна база організації комплектування, опрацювання, зберігання та використання електронних документів (ЕД), відсутня взаємоузгодженість цих технологій з традиційно бібліотечними.

Таким чином, постає нове коло наукових завдань у галузі розвитку бібліотечної справи та нові об'єкти бібліотекознавчого дослідження. Передусім – щодо питання  застосування нових підходів до розв'язання проблем створення сховищ ІР, їх організації, методів і засобів доступу до них. В узагальненому вигляді такі підходи сьогодні концентруються довкола питань побудови та функціонування ЕБ. Водночас, і саме поняття ЕБ не має узгодженого і сталого змісту, хоча термін активно застосовується у колі фахівців різного профілю.

На сьогодні вже накопичений  різноманітний практичний досвід у  створенні електронних сховищ інформації, однак він не має належного  наукового узагальнення в контексті  обраної нами теми. Отже, постала не лише теоретична, а й практична необхідність розв'язання низки бібліотечно-технологічних питань подальшого розвитку ЕБ і, зокрема, технології комплектування, зберігання та ефективного використання електронних бібліотечно-інформаційних ресурсів (БІР), а також з'ясування бібліотекознавчих механізмів побудови інфраструктури для забезпечення акумуляції інформації.

Аналіз розвитку наукової думки  в цьому напрямі свідчить про  те, що до проведення даного дослідження  розглядалися лише окремі аспекти створення та розвитку електронних сховищ інформації. Певне значення для створення теоретичної моделі ЕБ мають підготовлені В. А. Андрєєвим, Я. Л. Шрайбергом, С. Цильхардтом, Чжао Бо-син та ін. публікації, що дали змогу простежити вже набутий досвід зі створення і розвитку електронних БІР у світі та Україні.

Важливими у розробці теоретичних  основ розвитку бібліотек в електронному середовищі є наукові напрацювання щодо їх термінологічного визначення таких дослідників, як Т. А. Бахтуріна, Т. М. Кузмішина, І. Г. Моргенштерн, Ю. Н. Столяров, Е. Р. Сукіасян та ін. Серед загальних питань необхідно виокремити визначення сучасних тенденцій та перспектив розвитку ЕБ Г. А. Євстігнєєвої, А. І. Земскова, Б. Е. Ленга, М. Г. Лінквіста, О. С. Онищенка, Роберта Д. Стюарта, Я. Л. Шрайберга та ін.

Особливу групу складають публікації дослідників, що займалися розробками науково-організаційних та правових засад  створення зібрань ЕД, серед них: Е. Г. Азгальдов, О. Ф. Бойкова, С. Л. Васильченко, К. Ю. Генєєва, С. Китс, В. Наумов, С. В. Пушкова, М. С. Слободяник, А. А. Стрельцов, І. Ф. Тюніна, П. Б. Хугенхольтц та ін.

Окремі аспекти формування та опрацювання  ЕД та тематичних ресурсів знайшли  своє відображення в роботах Т. А. Бахтуріної, Е. М. Зайцевої, Н. Н. Каспарової, Ф. Класквіна, Т. П. Павлуши, О. Тимофєєвої, Н. М. Христової, А. О. Чекмарьова, В. С. Чишка та ін.

Враховуючи особливе значення для  розробки інформаційної технології ЕБ здобутків учених у галузі інформатики, розглянуто публікації А. Віслого, Р. С. Гіляревського, М. В. Гончарова, Л. Й. Костенка та ін., де висвітлюються різні аспекти інформаційної технології формування фонду ЕД та використання Інтернет у бібліотеках.

Вищезгадані дослідження або залишилися на рівні постановки проблеми, або  були присвячені окремим аспектам створення та розвитку електронних сховищ інформації. Бібліотекознавчий аспект досліджуваного питання, який комплексно і системно розглядає не лише питання теорії ЕБ, а й питання організації взаємопов'язаної системи комплектування, обліку, опрацювання, зберігання та використання ЕБ як окремого бібліотекознавчого об'єкта, розглядався лише побіжно.

 

 

 

2. Загальна характеристика  поняття «електронна бібліотека»

 

Соціальні і економічні зміни, що відбуваються в суспільстві, знаходять своє відображення і в діяльності бібліотек, як установ, що стоять на перехресті інформаційних потоків. Реалії сьогодення свідчать про відсутність єдиного інформаційного простору, втрату стійкого і достатнього фінансування, необхідного для комплектування бібліотечних фондів.

Різке подорожчання і, як наслідок цього, мала доступність традиційних каналів зв'язку і друкованих видань призвели до необхідності створення нових умов для забезпечення користувачів своєчасною, достовірною та повною інформацією шляхом широкого застосування новітніх технологій.

Трансформація функцій книгозбірень відбилась i в професійній термінології. З'явилися нові поняття - віртуальна бібліотека, цифрова та електронна, запозичені з інформатики. Сьогодні вони не є усталеними, досить часто  їx навіть вважають синонімами. Тому доцільно звернути увагу на трактування цих термінів.

Назва «віртуальна бібліотека» (Virtual library) використовується для визначення комплексу інформаційних джерел, доступних через глобальні комп'ютерні мережі, що в сукупності утворюють Internet. Віртуальна бібліотека не має єдиного місцезнаходження - її ресурси розподілені по всьому світі, а інформаційний потенціал на кілька порядків перевищує документні ресурси будь-якої книгозбірні.

Під «цифровою бібліотекою» (Digital library) розуміється бібліотека, в якій вся інформація зберігається в оцифрованому вигляді та не передбачає наявності документів на традиційних носіях.

В електронній бібліотеці (Electronic library) основні процеси здійснюються з  використанням комп'ютерів, однак  у таких бібліотеках документи  на машинних носіях співіснують з аудіо-, аудіовізуальними та іншими матеріалами.

Отже, електронна бібліотека включає  в себе й цифрову, в ній, окрім  суто дискретного подання документів, допускається і їх відбиття в іншій  електронній (наприклад, аналоговій) формі. Цифрова та електронна бібліотеки, на відміну від віртуальної, являють собою сукупність документів, що мають конкретне місцезнаходження.

Електронні бібліотеки, в цілому, можна розподілити на п'ять груп за такими основними ознаками як:

    * засновник електронної бібліотеки, тобто ініціатор процесу її створення;

    * вид (види) літератури, представленої в колекції, і коло  читачів, на яких вона розрахована;

    * принципи комплектування (відбір видань);

    * характер наданих послуг (у т.ч. наявність і якість електронного каталогу);

    * формати представлених  електронних видань.

 

 

3. Етапи розвитку електронних  бібліотек

 

Одним із перших проектів створення  зібрання електронних версій книг є  проект «Гутенберг», започаткований 1971 р. М.Хартом у Лабораторії дослідження матеріалів Іллінойського університету(США). В його основу покладено технологію відтворення, тобто все, що введено в пам’ять комп’ютера, може бути відтворено у будь-який час, у будь-якому місці., Проект закладений на аматорських засадах та існує при незначній спонсорській підтримці.

У 1995 р. створено Національну федерацію  цифрових бібліотек, в яку об’єдналися 15 університетських бібліотек і  Бібліотека Конгресу. Головний її результат  у цьому напрямку - банк даних  «Пам'ять Америки» (44 історичні колекції загальним обсягом понад 1 млн. документів, які всебічно відбивають етапи становлення і розвитку США). Необхідно сказати, що проект «Пам'ять Америки» свідчить лише про високий рівень розвитку інформаційних технологій у країні. Однак визначних колекцій пам'яток писемності та друку, що становили б особливу цінність для світової культури, це історичне зібрання не має. В ньому переважають електронні копії фотографій визначних діячів США, архітектурних споруд тощо.

Суттєво відрізняється проект - DLI (Ініціатива цифрових бібліотек), започаткований у США за підтримки NSF (Національний науковий фонд), DARPA (Відділ агенції перспективних досліджень у галузі оборони) і NASA (Національна агенція з аеронавтики і космічного простору). Метою цього проекту є встановлення більш досконалих зв'язків між фундаментальними науковими дослідженнями та інноваційними технологіями. Слід відзначити, що перша фаза проекту (1994-1998) мала шість багатогалузевих наукових напрямків, на які виділялось $24 млн., та залучались групи дослідників, робота яких координувалась одним з шести університетів - визнаних провідними в певному напрямку. Також понад 75 різних організацій США у рамках роботи над проектом виступали партнерами. І серед них - провідні фірми в галузі виробництва комп'ютерної техніки і телекомунікаційного обладнання, навчальні заклади всіх рівнів, бібліотеки, видавничі організації, урядові та державні агенції, професійні асоціації та інші установи, зацікавлені у створенні та підтримці великих сховищ інформації і знань.