Типи конфліктних особистойстей

      5) безконфліктний тип: нестійкий в оцінках і думках, йому легко навіяти свої думки, внутрішньо суперечливий. Характерна деяка непослідовність поведінки. Орієнтується на миттєвий успіх в ситуаціях. Залежить від думки оточуючих, особливо лідерів. Занадто прагне компромісу. Не володіє достатньою силою волі. Не замислюється глибоко над наслідками своїх вчинків і причинами вчинків оточуючих.

      6) Раціоналіст: розважливі люди, готові до конфлікту в будь-який момент, коли є реальна можливість досягти через конфлікт особистих (кар'єристських або меркантильних) цілей. Довгий час можуть виконувати роль беззаперечного підлеглого, наприклад, до тих пір, поки не "захитається крісло" під начальником. Тут-то раціоналіст і проявить себе, першим зрадивши керівника.

      Безсумнівно, існують «важкі» люди, тобто такі, спілкування з якими виявляється складним і загрожує конфліктами для більшості людей, що стикаються з ними. Психологічна література, в тому числі популярна, рясніє описами різних «шкідливих» типів особистості.

      Найбільш явними з важких особистостей є грубі, різкі, відкрито агресивні люди. Важливо розуміти причини грубої та агресивної поведінки.  Якщо людина демонструє нетипову для неї агресивну реакцію, емоційний вибух, то часто буває достатнім просто зробити перерву і дати їй прийти до тями. Але є деякі типи особистостей, для яких агресія є звичним типом поведінки. Для вибору адекватного способу поводження з ними необхідно враховувати відмінності між цими типами.

      Грубіян - «танк» йде напролом, не звертаючи уваги ні на що на його шляху. Він часто навіть не бачить вас і не чує, що ви говорите. Найкраще, що можна зробити - це ухилитися від зустрічі з ним. Якщо ж це неможливо, то варто заздалегідь підготуватися до цієї зустрічі, насамперед, емоційно. Важливо заздалегідь встановити межі, за які ви не підете, незважаючи на його тиск. Під час спілкування з такою людиною слід зберігати емоційну стриманість. Корисно його вислухати, хоч це й непросто, дати спустити пар і намагатися, так чи інакше, привернути увагу «танка». Добре використовувати для цього повторення його імені. Як тільки увага у вас - поспішайте висловити те, що вам необхідно, тому що це не надовго. Кажіть коротко і ясно. Визнайте справедливість тих претензій, які, справді, такі. Прагніть до можливо більш швидкого завершення розмови. Не давайте волю емоціям і після її завершення.

      Існує тип «грубіяна - крикуна», який негайно підвищує голос, коли розлючений, переляканий або засмучений. Важливо не перейти на його стиль розмови. Найкраще проявити розуміння і співчуття, хоча це й непросто, тому що це єдиний спосіб втихомирити «крикуна».

      До цього типу примикає «граната» - тип досить мирної людини, яка, тим не менше, зовсім несподівано може вибухнути. Як правило, це є результатом його почуття безпорадності, відчуття контролю за ситуацією. Можна «розрядити гранату», давши такій людині можливість контролю за ситуацією, і заспокоїти її.

      «Звичний крикун» просто не вміє вирішувати проблеми інакше і переходить на крик при першій же нагоді. Насправді, він абсолютно безпечний. Найпростіше - знаючи, з ким ви маєте справу, не звертати уваги на його манери і спокійно досягати своєї мети.

      Менш агресивний, проте не менше нервує тип - «всезнайка», який постійно перебиває, принижує значимість сказаного вами і всіляко випинає свою перевагу в компетентності і свою зайнятість. Найкращий спосіб впоратися з ним - рахуватися з його думкою (нерідко він і в правду буває компетентний). Краще не сперечатися з ним і не наполягати на продовженні зустрічі, якщо вже він стверджує що йому ніколи.

      «Песиміст» теж може створити чималі труднощі. Варто уважно поставитися до його критичних зауважень, тому що нерідко в них є раціональна ланка. Песимісту необхідно дати час подумати, погодитися з його побоюваннями і навіть перебільшувати ті труднощі, які він бачить. Корисно випередити песиміста в негативних висловлюваннях, знайти корисне в його позиції. Швидше за все, тоді він стане вашим союзником.

      Один з найбільш складних типів - це «пасивно-агресивний». Він не заперечує і не чинить опір, він відкрито намагається досягти своїх цілей за рахунок інших. Його вороже ставлення раз у раз в чомусь виявляється, але вивести його на чисту воду досить важко. Наприклад, він може зробити роботу тільки наполовину, не так, не вчасно або недбало. Цьому у нього завжди знайдуться цілком логічні, псевдорозумні пояснення типу: «Я не знав», «Я забув». Пасивно-агресивна людина ззовні часто демонструє готовність до співпраці і навіть пропонує свою допомогу. Однак в реальності все закінчується невиконанням роботи. По можливості краще не зв'язуватися з такими людьми, або, принаймні, не розраховувати на них при виконанні якихось важливих завдань. Важливо не приймати близько до серця їхні витівки, не виявляти зовні гнів і розчарування - це якраз і є той виграш, якого вони домагаються.

      Якщо ж ви змушені мати справу з «пасивно-агресивною» людиною, добийтеся, щоб він точно записав, що від нього очікується. Ідеально, якщо ви збережете копію зобов'язання для себе, щоб потім пред'явити йому. Змалюйте йому значущі для нього наслідки невиконання даної задачі. Контролюйте хід невиконання обіцяного. Дуже важливо тримати себе в руках і не пред'являти претензій до того поки людина такого типу ще не зробила нічого поганого, не «програмувати» його на невиконання. Якщо ви стикаєтеся з пасивно-агресивним типом, який практикує перешіптування за вашою спиною, то важливіше всього виявити, «оприлюднити» його, зберігаючи при цьому холоднокровність. Він має силу тільки сидячи в «кущах». Поставте йому безпосередньо, можливо, у присутності інших, питання про те, чим він незадоволений, чого хоче. Швидше за все, він знітиться і розгубиться.

      «Надпоступливий» тип може виглядати дуже схоже на пасивно-агресивного тим, що з усім погоджується. Більш того, він наполегливо пропонує свою допомогу, але майже нічого не виконує. Посилаючись на перевантаженість і інші обставини. При цьому він схильний ображатися у відповідь на висловлене йому з цього приводу зауваження, тому що думає, що хотів допомогти від чистого серця, а його чистий порив не оцінили. Найчастіше це людина, яка хоче всім подобатися, і не бачить іншого способу, окрім як бути корисним. Маючи справу з такою людиною, важливо перевіряти його обіцянки на реальність, уточнювати терміни, заохочувати його щирість у висловлюванні сумнівів з приводу можливості реалізації тих чи інших планів з урахуванням всіх обставин. Необхідно створити для нього обстановку емоційного прийняття незалежно від того, що він робить. Це дасть йому можливість взяти перепочинок і не домагатися доброго ставлення до себе настільки непродуктивним способом, який він практикує.

      РОЗДІЛ  ІІІ. ОСНОВНІ ТИПИ СТРАТЕГІЙ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ЛЮДЬМИ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У КОНФЛІКТІ. 

      Найбільш поширеними поведінковими стратегіями в конфліктних протиборствах є п'ять нижчеперелічених:

      1) "Страус": носій такої поведінки погано почуває себе у конфліктній ситуації і вважає за краще вести себе так, як ніби нічого не сталося, ніякого конфлікту не існує. Така поведінка у конфліктній ситуації ускладнює її вирішення, тому основне завдання у взаємодії з цим контрагентом - це змусити його визнати, що конфлікт реально існує.

      2) "Йде у бік": людина, яка дотримується такої стратегії, прагне перенести конфліктне протистояння в інший бік, де він не є повноважним займатися спірними проблемами. Ефективний єдиний хід у в такому разі - не давати збити себе зі шляху. У розглянутій ситуації важливо оволодіти ініціативою, повертаючи увагу до конкретної проблеми, що стала об'єктом конфліктного суперництва і пропонувати свої варіанти вирішення конфліктної ситуації.

      3) "Мул": зіткнувшись з конфліктом, людина, яка дотримується такої стратегії поведінки, займає неповоротку, вперту позицію. Вона чинить опір будь-якій спробі досягнення компромісу і вперто наполягає на своєму. У конфліктній взаємодії з "мулом" потрібні велика толерантність, витримка і енергія. У зіткненні з таким контрагентом ефективно діє метод "пряника" у поєднанні з методом "батога". Суть полягає в тому, щоб у своєму прагненні вирішити проблему бути наполегливим не менше ніж "мул",що воює проти вас і в той же час проявляти достатню гнучкість, не перетворюючи конфліктну ситуацію в безплідне зіткнення самолюбства.

      4) "Півник": мова в даному випадку йде про таку людину, яка заради того, щоб позбутися від конфліктної ситуації зараз, готовий на словах піти на будь-яке рішення, в тому числі і на невигідне для себе. Найважливіше в зіткненні з таким контрагентом - змусити його спокійно підвести підсумки досягнутих домовленостей, підкріпити прийняту їм позицію парою аргументів, які він сам не взяв до уваги, і по можливості підштовхнути його скріпити досягнуту угоду своїм підписом. Це змусить його більш відповідально і суворо ставитися до своїх слів і обіцянок і виконувати компромісне рішення, якщо воно буде досягнуто.

      5) "Паровий каток": така стратегія властива найчастіше людям "вирішального" психотипу і найчастіше зустрічається серед осіб, що знаходяться на більш-менш високих щаблях службово-посадової ієрархії. Люди подібного типу схильні пробивати дорогу до наміченої мети через будь-які перешкоди. У русі до неї такий індивід з готовністю використовує різні методи тиску, в тому числі залякування і погрози, щоб змусити партнера прийняти його умови. Найголовніше в протистоянні такого контрагенту - відмовитися потрапляти під його вплив. Найкраще тут - спокійна завзята наполегливість. Дуже важливо при цьому - не дозволяти залякувати себе, не піддаватися на погрози і не давати втягувати себе в суперечку на підвищених тонах. Необхідно зі спокоєм і наполегливістю давати зрозуміти партнерові, що важливі для вас цінності поставлені на карту в конкретній взаємодії з ним, тому ви так просто не маєте наміру поступатися тиску, який чиниться на вас.

      Знання типових стратегій поведінкових реакцій в міжособистісних конфліктах, поєднане з умінням застосовувати характеристики різних психологічних типів особистості в реальній конфліктній взаємодії, надає широку панораму використання різних прийомів і способів вирішення конфліктів, варіювання їх залежно від конкретної ситуації і типу суперника, що протистоїть вам у конфлікті. 
 
 
 
 

      Висновок. 

      Таким чином, існує багато класифікацій типів конфліктних особистостей, а також стратегій, які застосовуються людьми в конфліктних ситуаціях.

      Конфлікт потрібен тоді, коли він допомагає нам вийти на новий етап розвитку особистості, на новий рівень розвитку міжособистісних відносин. З цієї точки зору, конфлікт необхідний нам для життя в рівній мірі як повітря. Він є своєрідним каталізатором формування, становлення особистості.

      Конфліктна особистість несприятливо впливає на психологічний клімат у групі. Конфліктна особистість схильна до загострення ситуацій навколо себе. Звичайна людина важко переносить стан конфронтації, прагнучи знайти вихід із ситуації. Конфліктна людина переносить тяготи протистояння істотно легше. По-перше, у неї знижена чутливість до невизначеності, вона не здатна реалістично прогнозувати розвиток ситуації і тому не тривожиться. По-друге, для неї характерні завищена самооцінка, надлишкова жорсткість системи критеріїв оцінки інших і зайва категоричність в оцінках. Їй не спадає на думку ідея зблизити позиції та підлаштуватися до думки групи («Не можу поступатися принципами!"). На тлі завищеної самооцінки виникає агресивна невдоволення не тільки собою, але і всім оточуючим, а застигла система цінностей не дозволяє зберегти об'єктивність і гнучкість при поясненні вчинків оточуючих, породжуючи конфлікти.

      Безконфліктне існування людей практично неможливе.

      Кілька правил вирішення конфлікту:

      • Аналізуючи конфліктну ситуацію, шукайте причину і не «зациклюйтеся» на самому факті конфлікту;

      • Подумки програйте всі «позитивні» та «негативні» сторони, моменти тих чи інших варіантів розвитку конфлікту;

      • Доведіть конфлікт до логічного кінця, якщо переконані, що ви маєте рацію, що вас зрозуміють і підтримають у колективі, якщо не всі, то найбільш прогресивна частина колективу;

      • Не конфліктуйте по дрібницях. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 

1. Анцупов  А.Я., Шипилов А.И. Конфликтология: теория, история библиография. - М., 2003.

2. Бурлачук  Л.Ф., Коржова Е.Ю. Психология жизненных  ситуаций, -М: 2004.

3. Бэрон  Р., Ричардсон Д. Агрессия. - СПб., 2004

4. Кох  Н.А. Конфликтология. Екатеринбург, 2003.

5. Куликов  Л.В. Психология настроения. - СПб., 2004.

6. Леонов  Н.И. Сравнительный анализ стилей  поведения в конфликтной ситуации. / Психологическая наука: традиции, современное состояние и перспективы, - М: 2004.