Структурний аналіз уроку

підходи до підвищення в учнів позитивної мотивації навчання;

постановка  вчителем проблемних запитань, створення  проблемних ситуацій, демонстрація їхнього  розв'язання;

володіння вчителем способами створення проблемних ситуацій;

дотримання  правил постановки навчальної проблеми;

використання  підручника, співвідношення репродуктивної та частково пошукової роботи з ним;

відповідність підбора наочного приладдя вимогам  проблемного навчання;

формування  спеціальних і загальних навчальних умінь учнів,

наявність пізнавальних умінь учнів: формулювання проблеми, висування й обґрунтування  гіпотези, аналіз шляхів доказів (спростування) гіпотези, перевірка правильності її рішення;

уміння  учнів здійснювати логічні операції;

розвиток  пізнавальних здібностей учнів на кожнім етапі уроку (що це доводить);

утруднення, що виникли в учнів усього класу, в окремих школярів, їхні причини  та як вони були усунуті;

дотримання  вимог проблемно-розвиваючого навчання до домашньої роботи учнів. Які завдання були запропоновані (на продовження дослідження, початого на уроці, рішення нової, нетипової задачі, на актуалізацію опорних знань і умінь, на застосування знань і умінь у новій ситуації, на самостійне теоретичне осмислення);

облік учителем індивідуальних особливостей, здібностей і підготовленості учнів і пропозицію диференційованих завдань;

що дав  урок для розвитку в учнів волі, інтелекту, емоцій, пізнавальних інтересів, мови, пам'яті, самостійності мислення;

загальна  результативність уроку.

СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ УРОКУ 

Оцінка  основних особистісних якостей учителя:

Знання  предмета й загальна ерудиція вчителя.

Рівень  педагогічної та методичної майстерності.

Культура  мови, темп, дикція. Інтенсивність, образність, емоційність, загальна та специфічна грамотність.

Ступінь тактовності та демократичності взаємин з учнями.

Зовнішній вид, культура, міміка, жести. 

Оцінка  основних характеристик  учнів на уроці:

Ступінь пізнавальної активності, творчості  та самостійності.

Рівень  розвитку загальних навчальних і  спеціальних умінь і навичок.

Наявність і ефективність колективних (групових) форм роботи учнів на уроці.

Ступінь дисциплінованості, організованості  та зацікавленості в даному навчальному  предметі взагалі й в уроці  зокрема. 

Оцінка  змісту діяльності вчителя  й учнів:

Науковість, доступність і посильність досліджуваного матеріалу.

Актуальність  і зв'язок із життям.

Ступінь новизни, проблемності та привабливості  навчальної інформації.

Раціональність  і ефективність використання часу уроку, оптимальність темпу, а також  чергування та зміни видів навчальної діяльності учнів у ході уроку.

Ступінь доцільності й ефективності використання наочності та ТЗН на уроці.

Ступінь раціональності й ефективності використання методів і організаційних форм роботи.

Рівень  зворотного зв'язку з всіма учнями в ході уроку.

Ефективність  контролю за роботою учнів і рівень вимог, на якому проводилася оцінювання їхніх навчальних досягнень.

Ступінь естетичного впливу уроку на учнів.

Ступінь дотримання правил охорони праці  та техніки безпеки вчителем і  учнями в ході уроку. 

Оцінка  мети та результатів  проведеного уроку:

Ступінь конкретності, чіткості та лаконічності формулювання мети уроку.

Реальність, доцільність, складність і одночасно  досяжність поставленої мети.

Ступінь навчального впливу проведеного  уроку на учнів.

Ступінь виховного впливу (що й у якому  ступені сприяє вихованню учнів  у ході уроку)

Ступінь впливу уроку на розвиток учнів (що й у якому ступені сприяло  їхньому розвитку). 

Автор: Л. Кужелева

За матеріалами: Освіта.ua   Дата публікації: 05.01.2008