Структурний аналіз уроку

Структурний аналіз уроку

У статті пропонуються для розгляду етапи  структурного, психологічного та системного аналізу уроку 

I етап: організаційний

Задача  етапу: підготувати учнів до роботи на уроці.

Результати: короткочасність оргмомента, повна  готовність класу до роботи. Швидке включення учнів у діловий ритм і організації уваги у всіх учнів.

Рекомендації: систематичність оргмомента, послідовність  прояву вимог, зібраність, стриманість, вимогливість самого вчителя. 

II етап: перевірка домашнього  завдання

Задача: установити правильність і усвідомленість виконання домашнього завдання всіма учнями.

Результати: можливість учителя за 5-7 хв. установити рівень знань у більшості учнів. Можливість у ході перевірки домашнього завдання скорегувати опорні поняття  та ліквідувати виявлені недоліки.

Рекомендації: використання системи прийомів, що дозволяють опитати можливість виконання  домашнього завдання більшістю учнів, оперативність учителя. 

III етап: усебічна перевірка  навчальних досягнень  учнів

Задачі: глибоко перевірити навчальні досягнення окремих учнів. Стимулювати опитуваних і весь клас до оволодіння раціональними прийомами навчання та самоосвіти.

Результат: перевірка вчителем не тільки обсягу та відповідності рівня навчальних досягнень, але й їхньої глибини, усвідомленості. Уміння використовувати їх на практиці, резензування відповідей учнів, спрямованих на виявлення позитивних і негативних сторін у навчальних компетентностях. Активна діяльність усього класу в ході перевірки рівня навчальних досягнень окремих учнів.

Рекомендації: використання всіляких методів оцінювання навчальних досягнень (фронтальна бесіда, тестова перевірка й ін.) постановка додаткових запитань, що перевіряли б  міцність навчальних досягнень, створення  під час опитування нестандартних  ситуацій (нехай звучить запитання «Чому?»). 

IV етап: підготовка  учнів до активного  та свідомому засвоєння  нового матеріалу

Задача: організувати та націлити пізнавальну  діяльність учнів.

Результат: активна пізнавальна діяльність на наступному етапі.

Рекомендації: оцінка значущості для учнів нового матеріалу, уміння показати чому учнів мусять навчитись у ході уроку, уміння чітко й однозначно визначити образ. Цілі та задачі уроку, фіксація їх у поурочному плані. 

V етап: засвоєння нової  навчальної інформації  та способів навчальної діяльності

Задачі: дати учням конкретне уявлення про  основні ідеї досліджуваного питання, домогтись від них його усвідомлення. Первинне узагальнення та систематизація нової навчальної інформації, засвоєння  способів навчальної діяльності учнів, шляхів і засобів, що привели до певного узагальнення. На основі здобутої навчальної інформації виробляти відповідні практичні вміння та навички.

Результат: при використанні методу евристичної  бесіди, самостійної роботи учнів  у сполученні з бесідою, використання комп'ютерної техніки. Показником ефективності засвоєння учням нової навчальної інформації та способів дій є правильність відповідей у процесі бесіди, активна участь усього класу в підбитті підсумків роботи, а також якісний рівень навчальних компетентностей учнів на останніх етапах навчання.

Рекомендації: використання прийомів, що підсилюють сприйняття істотних сторін досліджуваного матеріалу, сприйняття характерних  ознак; вичленовування в досліджуваному найбільш істотних ознак і фіксація на них уваги учнів, запис у зошитах формулювань опорних пунктів плану, тез конспекту, використання прийомів мислення, самостійна робота з книгою, використання наочності, аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування, узагальнення, конкретизації; постановка перед учнів навчальної проблеми, створення проблемної ситуації; постановка евристичних запитань, складання таблиць первинного узагальнення матеріалу, актуалізація особистого досвіду й опорних знань учнів, словникова робота. 

VI етап: перевірка розуміння  учнями нового  матеріалу

Задачі: установити, чи засвоїли всі учні зв'язок між фактами, зміст нових понять, усунути виявлені прогалини.

Результат: основний критерій результативності - рівень усвідомленості нового матеріалу  більшістю середніх і слабких  учнів.

Рекомендації: постановки запитань, що вимагають активної розумової діяльності учнів, створення нестандартних ситуація, звертання вчителя до класу з вимогою доповнити, уточнити, виправити, знайти інше рішення. Облік додаткових запитань з боку учнів для з'ясування прогалин у навчальних досягненнях. 

VII етап: закріплення  нового матеріалу

Задача: закріпити ті знання й уміння, що необхідні для самостійної роботи з новим матеріалом.

Результат: уміння учнів співвідносити між  собою факти, виділяти істотні ознаки, провідних понять, конкретизувати їх, активність учнів.

Рекомендації: оволодіння раціональними методами та прийомами оцінювання навчальних досягнень учнів. 

VIII етап: інформація  про домашнє завдання, інструктаж з його  виконання

Задачі: повідомити про домашнє завдання, роз'яснити методику його виконання та підбити підсумки уроку.

Результат: правильне виконання домашнього завдання всіма учнями.

Рекомендації: проводити етап у межах уроку, уключати до складу домашнього завдання пізнавальні задачі, запитання; диференціювати підхід до добору матеріалу для домашнього завдання. 

ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УРОКУ 

Психологічна  мета уроку:

1) проектування  розвитку учнів у межах вивчення  конкретного навчального предмета  й конкретного уроку;

2) облік  у цільовій настанові уроку  психологічної задачі вивчення теми та результатів, досягнутих у попередній роботі;

3) передбачення  окремих засобів психолого-педагогічного  впливу, методичних прийомів, що  забезпечують розвиток учнів. 

Стиль уроку

1). Визначення  змісту та структури уроку  відповідно до принципів розвиваючого навчання:

співвідношення  навантаження на пам'ять учнів і  їхнє мислення;

визначення  обсягу відтворюючої та творчої діяльності учнів;

планування  засвоєння навчальної інформації в  готовому виді (зі слів учителя, із підручника, посібника тощо) та у процесі самостійного пошуку;

використання  вчителем і учнями вимог проблемно-евристичного навчання, хто ставить проблему, хто формулює її, хто вирішує);

облік контролю, аналізу й оцінювання діяльності школярів, здійснюваних учителем, взаємна  критична оцінка, самоконтроль і самоаналіз учнів;

співвідношення  спонукання учнів до діяльності (коментарі, зухвалі позитивні почуття у  зв'язку з виконаною роботою, установки, що стимулюють інтерес, вольові зусилля  до подолання труднощів і т  д.) і примуса (нагадування про оцінювання рівня навчальних досягнень, різкі зауваження, нотації і т. п.).

2). Особливості  самоорганізації вчителі:

підготовленість до уроку та головне - усвідомлення психологічної мети та внутрішня  готовність до її здійснення;

робоче  самопочуття на початку уроку й у ході його проведення (зібраність, взаємна настроєність із темою та психологічною метою уроку, енергійність, наполегливість у здійсненні поставленої мети, оптимістичний підхід до всього, що відбувається на уроці, педагогічна спритність і ін.);

педагогічний  такт (випадки, прояви);

психологічний клімат на уроці (підтримка атмосфери  радісного, щирого спілкування, діловий  контакт і ін.). 

Організація пізнавальної діяльності учнів

1). Визначення  мір для забезпечення умов  продуктивної роботи мислення й уяви учнів:

планування  шляхів сприйняття учнями досліджуваних  об'єктів і явищ, їхнього осмислення;

використання  установок у формі переконання, уселяння;

планування  умов стійкої уваги та зосередженості учнів;

використання  різних форм роботи для актуалізації в пам'яті учнів раніше засвоєної навчальної інформації та способі дій, необхідних для сприйняття нових (бесіда, індивідуальне опитування, вправи з повторення тощо).

2). Організація  діяльності мислення й уяви  учнів у процесі формування нової інформації та дій:

визначення  рівня сформованості навчальних компетентностей учнів (на рівні  конкретно-почуттєвих уявлень, понять, що узагальнюють образи «відкриттів», формулювання висновків);

опора на психологічні закономірності формування уявлень і понять, рівнів розуміння, створення нових образів в організації розумової діяльності й уяви учнів;

планування  прийомів і форм роботи, що забезпечують активність і самостійність мислення учнів (система запитань, створення  проблемних ситуацій, різні рівні  проблемно-евристичного рішення задач, використання задач із відсутніми та зайвими даними, організація пошукової та дослідницької роботи учнів на уроці, створення переборних інтелектуальних утруднень у ході самостійних робіт, ускладнення завдань із метою розвитку пізнавальної самостійності учнів);

керівництво підвищенням рівня розуміння (від  описового, порівняльного, пояснювального до узагальнюючому, оцінного, проблемного) та формуванням умінь міркувати  та робити умозаключення;

використання  різних видів творчих робіт учнів (пояснення мети роботи, умов її виконання, навчання добору та систематизації матеріалу, а також обробці результатів і оформленню роботи).

3). Закріплення  результатів роботи:

формування  навичок шляхом вправ,

навчання  переносу раніше засвоєних умінь і навичок на нові умови роботи, попередження механічного переносу. 

Організованість учнів:

1) ставлення  учнів до навчання, їхня самоорганізація  та рівень розумового розвитку;

2) можливі  групи учнів за рівнем навченості, облік цих обставин при визначенні сполучення індивідуальної, групової та фронтальної форм роботи учнів на уроці.

Облік вікових особливостей учнів:

1) планування  уроку відповідно до індивідуальних  і вікових особливостей учнів;

2) проведення  уроку з обліком учнів, які  мають високий і низький рівень навчальних досягнень;

3) диференційований  підхід до таких учнів. 

Зразок  схеми комплексного аналізу уроку:

готовність  учителя й учнів до уроку (зовнішня);

внутрішня, психологічна готовність учнів до уроку;

організаційні дії вчителя (за необхідністю);

планування  вчителем та повідомлення учням освітніх, виховних і розвиваючих задач  уроку;

актуалізація  знань і способів діяльності учнів;

які методи проблемного навчання використовувалися  вчителем (пошукові, дослідницькі, проблемне  виклад);

застосування проблемних методів у навчанні школярів;

співвідношення  діяльності вчителі і діяльності учнів;

обсяг і характер самостійних робіт  учнів і співвідношення репродуктивних і продуктивних самостійних робіт;

облік учителем рівнів актуального розвитку учнів і зони їхнього найближчого розвитку;