Стилі керівництва у менеджменті

б) якщо всю увагу  зосередити на людині, це не піде на користь виробництву. 

Проаналізувавши рівні компетенції керівників, було виокремлено основні якості досвідченого керівника, які повинні бути притаманні всім рівням: 

– керівник повинен  володіти ситуацією за будь–яких  обставин; 

– керівник повинен  мати професійні знання, як загальні, так і вузькоспеціалізовані; 

– має миттєво  реагувати на події; 

– володіти методикою  прийняття рішень та навички контролю за виконанням рішення; 

– мати соціальні  навички (спілкування з підлеглими, іншими людьми); 

– володіти мистецтвом ділового мовлення; 

– мати емоційну гнучкість; 

– мати власний  творчий підхід до вирішення будь–яких  питань; 

– мати схильність до самопізнання, самореалізації. 

Висновки 

Владу часто  використовують, як синонім слова  “авторитет”. Це не зовсім вірно, авторитет – це влада, яка виникла на формальній основі, яка дана комусь і яка приймається підлеглими, як те з чим вони згодні і вважають правильним. В першому випадку влада дається зверху, а в другому вона повинна бути отримана знизу. Авторитет, як поняття, не вичерпує всіх варіантів появи влади, вона може з’явитися від посади, яку займає особа, від особистого впливу або від того і іншого одночасно. Влада посади витікає не від самої посади, а делегується її власнику тими, кому він підзвітний. Об’єм цієї влади залежить від рівня довіри, яку власник посади може отримати у того, хто знаходиться на більш вищому ступеню ієрархії. При цьому делегована влада може бути в будь-який час взята знову на верх. Це дозволяє зробити висновок, що не існує прямої залежності між рівнем посади і об’ємом влади. Їх співвідношення ситуаційне і індивідуальне. 

Особиста влада  – це ступінь поважного і відданого  ставлення до її власника з боку підлеглих. Вона засновується на близькості цілей. Особиста влада в організації  приходить знизу – від підлеглих. Особиста влада може бути забрана підлеглими у керівника, як реакція на його неправильні дії. Особисту владу необхідно регулярно отримувати від підлеглих. Найкраща ситуація, коли керівник володіє і посадою і особистою владою. Але в більшості випадків досягти цього дуже важко. 

Будь-яка діяльність пов'язана з проявом владних  відносин. Але так як ми маємо  справу з людьми, які за природою своєю егоїсти, то неможна розглядати безпосередньо владу, а необхідно  вести мову про відносини, права, повноваження, вплив чи силу сприяння на суб'єкт чи об'єкт. 

Список використаної літератури 

Нємцов В. Менеджмент організацій: Навчальний посібник/ В.Д. Нємцов, Л.Є. Довгань, Г.Ф. Сініок,. -К.: ЕксОб, 2002. -652 с.

Плисовская Э.Женский  и мужской стили в менеджменте // Персонал. - 1999. - № 1. - C. 46-49.

Самоукина Н. Организационная  культура банка и стиль руководства // Деньги и кредит. - 1998. - № 3. - C. 53-58

Тарапака Н. Сучасний стиль керівництва // Освітянське  слово. - 2002. - № 1. - C. 6

Тарнавська Н. Менеджмент: теорія та практика: Підруч. для вузів/ Наталія Тарнавська, Роман Пушкар. -Тернопіль: ВКФ "Карт-бланш", 1997. -457 с.

Ястреб М.П. Формування стилю керівництва // Економіка АПК. - 2005. - № 6. - С.116-119