Соціометрія як метод соціологічних досліджень

аналізу результатів. Інструкція може виглядати таким чином:

«Пропонуємо взяти участь у дослідженні, яке спрямоване на покращення психологічного клімату у Вашій групі. Вся інформація, яка буде отримана в ході дослідження, є конфіденційною, тому не підлягає розголошенню у групі. Кожен зможе дізнатися про свої результати індивідуально. Для заповнення картки необхідно:

- у відповідних рядках бланку вказати своє прізвище та ім’я, клас, школу та дату проведення дослідження;

- уважно прочитати перше запитання і відповідно до нього вибрати і записати прізвища та імена трьох членів групи;

- аналогічно дати відповідь на друге, третє та четверте питання.

· Час заповнення картки – 10-15 хвилин.»

Далі йде кількісна обробка даних. Після того, як експериментатор зібрав заповнені картки, починається обробка даних. Вона складається з трьох етапів:

- табличного;

- графічного;

- індексологічного.

Табличний етап обробки даних передбачає побудову соціоматриці – таблиці, за допомогою якої узагальнюються результати опитування. Оскільки міжособистісні стосунки у групі вивчалися у сфері спільної навчальної діяльності та сфері дозвілля, то необхідно побудувати 2 соціоматриці:

     - соціоматрицю міжособистісних стосунків в досліджуваній групі за критеріями симпатії – антипатії у сфері навчальної діяльності;

     - соціоматрицю міжособистісних стосунків в досліджуваній групі за критеріями симпатії – антипатії у сфері дозвілля.

Соціоматриця  повинна містити такі основні відомості про группу:

    - перелік членів групи, які роблять вибори (хто вибирає). Кожному досліджуваному у списку присвоюється відповідний порядковий номер. Для полегшення подальшої інтерпретації спочатку записують прізвища, імена юнаків, а потім дівчат;

     - перелік членів групи, кого вибирають. Для того, щоб не загромаджувати соціоматрицю великою кількістю інформації, замість прізвищ та імен досліджуваних записують лише їх порядкові номери;

     - на соціоматриці одночасно фіксуються позитивні “+” та негативні “-“ вибори кожного досліджуваного;

     - для кожного з досліджуваних необхідно підрахувати загальну кількість:

                            а) отриманих позитивних виборів;

                            б) отриманих взаємних позитивних виборів;

                            в) отриманих негативних виборів;

                            с) отриманих взаємних негативних виборів.

    - для групи підрахувати загальну кількість:

                             а) позитивних виборів;

                             б) взаємних позитивних виборів;

                             в) негативних виборів;

                             с) взаємних негативних виборів.

Наводимо зразок заповнення соціоматриці міжособистісних позитивних та негативних виборів у сфері навчання:

№	ХТО ВИБИРАЄ	Кого вибирають
		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
1	Головань В.		+	-			-			-					+	+
2	Граб І.	+		-	+					-		-			+
3	Довгий М.	+	+		+	-			-							-
4	Заєць О.	+	+			+	-		-
5	Липняк Є.		+	-			+	+				-		-
6	Носов Т.		+		-	+		+				-		-
7	Миусова Н.		+	+		+	+					-		-	-
8	Ухова Т.	+		-	-					-					+	+
9	Нестейко Я.	-	-								+	-	+		+
10	Кошелеві О.								+			-	-	-	+	+
11	Сулима Н.		+					-		-	-			+	+
12	Сізова Ю.							-		-	-	+		+	+
13	Юхимова К.		+					-		-	-		+		+
14	Яхно О.	-						-	+	-				+		+
15	Ященко В.			-	-				+	-	+				+
Кількість отриманих виборів		6	9	5	5	4	4	7	5	8	5	7	3	7	10	5	90
Кількість “+”  виборів		4	8	0	2	3	2	2	3	0	2	1	2	3	9	4	45
Кількість взаємних “+” виборів		1	2	0	1	2	2	2	2	0	1	0	1	2	3	3	22
Кількість “-“  виборів		2	1	5	3	1	2	5	2	8	3	6	1	4	1	1	45
Кількість взаємних “-“ виборів		1	1	2	2	1	1	3	2	3	3	3	1	2	1	0	26

 

+	Позитивний вибір	-	Негативний вибір
+	Позитивний взаємний вибір	-	Негативний взаємний вибір

 

Далі йде графічний етап, який передбачає побудову на основі соціоматриці соціограми, яка є графічним зображенням ставлення досліджуваних один до одного за відповідями на соціометричні питання. Соціограма дозволяє наочно проілюструвати і більш глибоко проаналізувати групові взаємозв’язки.

Соціограма складається  з ІV концентричних кіл:

І коло – реєструє досліджуваних із груповим статусом “соціометрична зірка” (ті досліджувані, якіотримали 6 і більше позитивних виборів);

ІІ коло – реєструє тих досліджуваних, яким у групі надають перевагу (отримали 3 – 5 позитивних виборів);

ІІІ коло – реєструє досліджуваних із груповим статусом “знехтувані” (отримали 1 – 2 позитивні вибори);

ІV коло – реєструє досліджуваних із груповим статусом “ізольовані” (не отримали жодного позитивного вибору).

По вертикалі  соціограма поділяється на 2 рівні  частини. В одній частині позначаються дівчата, в іншій – юнаки. Це дозволить краще простежити характер міжстатевих зв’язків у групі.

На соціограмі записуються порядкові номера досліджуваних. Якщо осліджуваний – дівчина, то її порядковий номер записується в колі. Якщо досліджуваний – юнак, то його порядковий номер записується у трикутнику.

Вибори, які зроблені та отримані кожним з досліджуваних, на соціограмі позначаються стрілочками. Позитивні вибори – суцільні стрілочки, негативні вибори – пунктирні стрілочки.

  Для побудови соціограми приймемо такі умовні позначення :

 

 

Побудована соціограма міжособистісних відносин ( негативні і позитивні вибори у сфері навчання виглядає наступним чином:

 

                    

Після побудови соціограми  починається індексологічний етап. Як було вище сказано, для виявлення кількісних характеристик відношень в групі використовують соціометричні індекси: персональні соціометричні індекси (індекси позитивного і негативного соціометричного статусу досліджуваного, які характеризують його положення в групі, потенційну здатність до лідерства) та групові соціометричні індекси.

Індекс позитивного статусу визначається за формулою:

, де  - індекс позитивного статусу,

                        - кількість позитивних виборів, які отримані досліджуваним,

                        N - число членів групи

Індекс негативного  статусу визначається за формулою:

, де     -       індекс негативного статусу,

                               - кількість негативних виборів, які отримані   досліджуваним,

                              N – число членів групи

Комфортність почування у взаємостосунках залежить від величини та знаку індексу позитивного соціометричного статусу, а саме: чим вищий індекс позитивного соціометричного статусу, і чим нижчий індекс негативного соціометричного статусу має досліджуваний, тим більший конструктивний вплив він здійснює на членів своєї групи, тим комфортніше почуває себе у взаємостосунках з ними. Також зростає його потенційна здатність до лідерства. Високий індекс негативного статусу у поєднані з низьким індексом позитивного статусу буде свідчити про протилежні характеристики положення досліджуваного у групі.

Групову згуртованість  визначають за груповим соціометричним індексом , тобто індексом групової згуртованості, який визначається за формулою:

 

 

Надійність  соціометричного виміру

   Надійність виміру в соціометрії залежить від "сили" соціометричного критерію, віку випробуваних, виду індексів (персонального або групового). У соціометричному тесті не виключена можливість перекручування відповідей досліджуваного, приховання його щирих почуттів. На відвертість досліджуваного можуть впливати особистісно-значима мотивація участі в дослідженні, вибір значимих для членів групи критеріїв опитування, довіра до дослідника, добровільний характер тестування. Соціометричний вимір потрібно підтверджувати, наприклад, методом паралельного тесту й взаємною кореляцією результатів. Для визначення валідності соціометричного методу застосовують порівняння результатів виміру із зовнішнім критерієм, звичайно - з думкою експертів. Стабільність соціометричних результатів обумовлюється динамічною природою соціально-психологічних явищ, міжособистісними відносинами, с часом вона знижується. З метою забезпечення надійності соціометричний метод повинен бути доповнений іншими прийомами, спрямованими на більше глибокий аналіз підстав міжособистісних переваг: мотивів міжособистісних виборів, зроблених членами групи; їхніх ціннісних орієнтацій, змісту й типу здійснюваної спільної діяльності. Існують різновиди соціометричного методу. До числа найбільш відомих варто віднести шкалу прийнятності, ауто соціометричну методику, референтометрію, комунікометрію. 

                           Заключення

Підводячи висновок вище наведеному, можна сказати, що метод соціометрії дуже корисний в прикладних дослідженнях, особливо там, де потрібно провести роботу щодо вдосконалення відносин у колективі. Метод соціометрії з успіхом використовується для вимірювання авторитета формального і неформального лідерів, коли потрібне перегрупування людей в командах з метою зниження напруги в колективі, яка виникла з-за взаємної ворожості, тобто метод соціометрії дозволяє діагностувати міжгрупові відносини з метою їхньої зміни, покращення і досконалості. За допомогою соціометрії можна вивчати типологію соціальної поведінки людей в умовах колективної діяльності, визначати соціально-психологічну сумісність членів визначених груп.    За допомогою цього методу можна встановити популярність або непопулярність окремих членів групи, виявити неформальну структуру групи, ступінь соціально-психологічної сумісності її членів. Але,   слід відмітити, що однією з вимог методу соціометрії є  неповна анонімність, яка необхідна для отримання більш ефективних результатів. Тобто експериментатор вимагає від досліджуваних розкрити власні симпатіі і антипатії, але це породжує внутрішні утруднення у опитуємих і відсутність бажання приймати участь у опитуванні. Соціометрія не є радікальним засобом вирішення проблем, які виникають у групі, і причини яких треба шукати в більш глибоких джерелах, ніж симпатії та антипатії.   Метод соціометрії не дозволяє виявити мотиви міжособистісних виборів; не виключає перекручування результатів виміру через нещирість випробуваних або внаслідок впливу психологічного захисту; здобуває значення лише при дослідженні малих груп, що мають досвід групової взаємодії,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          Література:

 

1.Андреева Г.М. Социальная психология.

2.Морено Дж. Социометрия. Экспериментальный метод и наука об обществе.

3.Ядов В.О. Соціологічне дослідження: методологія, програма, методи.

4.Ядов В.О. Стратегія соціологічного дослідження.

5.Коломинский Я. Л. Психология взаимоотношений в малых группах.

6.Паниотто В.И. Социометрические методы изучения малых социальных групп

7.Мухатдинова О.Р. Построение и анализ социограмм на основе нечеткой логики.

8.Вишина А.Ю., Никончук Н.О. Завдання з психології до педагогічної практики студентів випускного курсу спеціальності “Початкове навчання. Практична психологія”: Методичні рекомендації.