Соціометрія як метод соціологічних досліджень

     Діхотомичний критерій дозволяє більш точніше визначити взаємовідносини в малій групі.  Прикладом комунікативного офіційного діхотомичного критерію може бути питання: «Кого з членів Вашої групи Ви б хотіли бачити в якості старости?» (позитивна частина критерію), «Кого з членів Вашої групи Ви б не хотіли бачити  в якості старости? (негативна частина критерію)»

     Критерії ранжування надають можливість людині ранжувати свої відносини до членів групи. Критерієм ранжування є, наприклад, питання

 « Вкажіть за порядком, з  ким би Ви  бажали сумісно  створити малу підприємницьку  групу(в першу чергу, в другу, в третю…) ».

   Обґрунтовану картину міжособистісних  відносин в групі неможливо  надати на основі одного соціометричного  критерію. Але тут треба знати міру, тому що велика кількість питань-критеріїв може привести до втоми досліджуваного і, як наслідок,  вплинути на первинну інформацію. Тому питання щодо кількості соціометричних критеріїв досить важливе.

Практичні соціометричні дослідження показали, що:

• кількість критеріїв залежить від організації взаємовідносин у групі, тобто чим менше вони організовані, тим менша кількість критеріїв повинна використовуватись, особливо це стосується груп з серйозними міжособистісними конфліктами;
• кількість критеріїв, які застосовуються, залежить від того, наскільки давно члени групи знають один одного, та від досвіду спілкування. 

Таким чином, з вибором критеріїв зв'язана проблема визначення їхнього числа й спеціалізації в соціометричному опитувальнику. Рекомендується робити спеціалізацію й вибір критеріїв з урахуванням попереднього аналізу життєдіяльності групи, виділяючи ситуації, особливо значимі для групи, тобто опосередковані завданнями й цілями, що  стають перед групою, використати загальний, фундаментальний критерій для виявлення "глибинного" зв'язку членів групи. А це припускає використання питань, що стосуються оцінки загального емоційного стану випробуваних за умови розпаду групи в майбутньому, наприклад, у випадку реорганізації колективу, його переміщення, переформувань. І тоді питання може бути наступним:

"З ким із членів вашого колективу ви хотіли б залишитися в тому випадку, якщо він буде реорганізований?".

 

                         

                      Методика соціометричного опитування

       Звичайно, після  обрання критерію,  соціометричне  опитування проводиться таким  чином: обрані критерії соціометрії заносять на спеціальну картку або пропонують усно, як у інтерв’ю. Після чого кожного члена групи просять відповісти на них, обираючи тих або інших членів групи в залежності від більшої або меншої схильності до них, відданості в порівнянні з іншими, в залежності від симпатій або, навпаки, антипатій, довіри або недовіри та ін. Всіх членів групи просять під цифрою 1 написати прізвище члена групи, якого б вони обрали в першу чергу, під цифрою 2 – кого б обрали з-за відсутності першого, під цифрою 3 – кого б обрали з-за відсутності першого і другого.  Наступним йде питання про особисті відносини. З метою отримання достовірних відповідей, дослідження проводиться декілька разів, але з іншими питаннями.

                    Обробка результатів соціометрії, соціоматриця, соціограма,  соціометричні індекси

   Коли соціометричні картки заповнені та зібрані, починається їх математична обробка. Найпростішими засобами кількісної обробки є табличний, графічний і індексологічний. Тобто, результати дослідження можуть бути представлені у вигляді:

     - соціометричної матриці (таблиці), куди включені всі вибори й (або) відхилення, зроблені або передбачувані членами групи;

     - соціограми, що графічно зображує отримані результати;

     - різноманітних соціометричних індексів, що дають кількісне подання про положення індивіда в групі, а також оцінку групи в цілому.

Інакше кажучи, обробка інформації включає в себе побудову соціоматриць, соціограм, підрахування соціометричних індексів.

Соціоматриця(таблиця) являє собою матрицю зв'язків, за допомогою якої аналізуються внутрішньо групові стосунки. Будується зведенням всіх результатів опитування з індивідуальних соціометричних карток в загальну таблицю, коли результати виборів розносяться по матриці за допомогою умовних позначок. Для різних критеріїв виборів заповнюються різні таблиці результатів. По вертикалі записуються призвища досліджуваних, по горизонталі - тільки їх номери. На перетинах помічаються цифрами +1,+2,+3 ті, кого вибрав кожен випробуваний у першу, другу та третю чергу. Цифрами -1, -2, - 3, відповідно ті, кого досліджуваний не обрав в першу, другу та третю чергу. Після цього підраховується по вертикалі алгебраїчна сума отриманих кожним членом групи виборів. Далі підраховується сума балів для кожного, виходячи з того, що вибір у першу чергу дорівнює 3-м(-3) балам, в другу-

2-м(-2), в третю- 1-му(-1) балу. Пітім підраховується загальна алгебраїчна сума, яка і вказує на статус у групі. Аналіз соціоматриці дає досить наочну картину взаємин у групі. Можуть бути побудовані сумарні матриці по декількох критеріях, за даними між групових виборів.

     Графічний аналіз даних здійснюється шляхом побудови соціограм. Соціограма будується на основі соціоматриці. Це карта соціометричних виборів, тобто графічне зображення зв'язків всередині колективу, які встановлюються на підставі вибору. Соціограма дозволяє зробити порівняльний аналіз в структурі взаємин у групі за допомогою спеціальних знаків, які наносяться на деяку площину. Розрізняють соціограми: колективну й індивідуальну, вільну(довільне розміщення членів групи)  та концентричну(члени групи розміщуються в межах круга у відповідності до їх соціометричного статусу). Найбільше часто для відображення структури відносин у групі застосовують соціограму-мішень(концентричну). Вона являє собою кілька концентричних кіл, у центр яких поміщають "популярних індивідів, у зовнішнє кільце - "відкинутих", у внутрішнє кільце - "середньо популярних".), тобто, чим вище статус - тим ближче до центру круга. Ще існує локограма, коли відтворюється реальне розміщення досліджуваних у приміщенні. Індивідуальні соціограми дозволяють зробити більш тонкий аналіз положення конкретного члена в групі: відрізнити позицію лідера від позиції "популярних" членів групи. Чітка лідерська позиція часто визначається по тому, кому зі складу групи переважно віддають перевагу у своїх виборах "популярні" її члени. Аналіз соціограми полягає у визначенні центральних, найбільш впливових членів, взаємних пар і угрупувань. Угрупування складаються з осіб, які прагнуть обирати один одного. Приклад схеми соціограми наведено нижче:

Тобто, соціограма доповнює табличний підхід в аналізі соціометричного матеріалу, дозволяє наочно виділити в складі досліджуваного колективу підгрупи (угруповування), позитивні, конфліктні або напружені "ділянки" усередині групових відносин, "популярних" його членів (індивіди, що мають максимальну кількість виборів) або "відкиду" (індивіди, що одержали максимальну кількість відхилень), визначити лідера групи.  

      Для порівняння результатів досліджень з різною кількістю завдань або різним кількісним складом групи користуються не абсолютними, а відносними, здебільшого відсотковими показниками, інакше, індексами.

Індекс соціометричного статусу i – го члена групи можна знайти за формулою:

де Сі – соціометричний статус і – члена (учень)

 - кількість позитивних виборів, які отримав і – член (учень).

 

N- кількість учнів у класі.

Наприклад, для визначення згуртованості в групі визначається індекс згуртованості за формулою:

,

    де  Xij  - загальна сума взаємних виборів, які зроблено членами групи,

         Xijmax - максимально можливе число  взаємних виборів, яке обчислюється за формулою:              

    ,

де n - число членів в досліджуваної  групі. Величина (n-1) є основною кількісною константою, це величина отриманих виборів.

Соціометричні індекси ділять на дві  групи: індивідуальні й групові. До індивідуальних показників відносять: соціометричний статус - величина позитивності або негативності відносини групи до окремого її члена, що визначається відношенням кількості виборів і відхилень, які одержав індивід, до їх максимально можливого числа. Індивідуальні характеризують індивідуальні соціально-психологічні властивості особистості в ролі члену групи. Групові дають числові характеристики соціометричній конфігурації виборів у групі, описують властивості групових структур спілкування.

    До найбільш популярних групових індексів відносять: показники групової експансивності (інтенсивність групової взаємодії), інтегрованості групи (ступінь увімкненості в спілкування членів групи в конкретному виді діяльності або ситуації), згуртованості й ряд інших.

Індекс емоційної (психологічної) експансивності - ступень активності індивіда у взаємодії з іншими членами групи, потреба в здійсненні контактів з ними. Він розраховується як відношення кількості зроблених індивідом виборів і відхилень щодо членів групи до їх максимально можливого числа. Індекс позитивної експансивності характерізує роль особистості в групі, як джерела передачі соціальної і психологічної інформації.

    Індекс соціального статусу, його числове значення, визначає місце або ранг індивіда в колективі.

   Індекс концентрації взаємодії показує здатність особистості, як члена групи, зосереджувати потоки психологічної и соціальної інформації на себе.

Індекс позитивного(негативного) взаємозв’язку індивіда з іншими членами колективу показує роль індивіда в утворенні взаємних позитивних (негативних) зв’язків в колективі.

Індекс згуртованості  виражається в відсотках  від теоретично можливої згуртованості, яка дорівнює 100 відсоткам.

 Індекс конфліктності показує вираженість негативних явищ у взаємовідносинах між членами колективу.

Індекс зв’язності виражає частоту потоку соціальних зв’язків між членами колективу.

Індекс референтності - це співвідношення позитивних взаємних зв’язків з числом односторонніх виборів. Він характеризує ступінь зв’язку членів с ядром колективу.  

  Для характеристики позиції індивіда в групі обчислюють і інші індекси, наприклад, "запропонована роль", прийнятність індивіда групою. Однак головна складність складається в їхній інтерпретації, зіставленні їх з відомими соціально-психологічними поняттями.

    Обчислення соціометричних індексів є недостатнім для глибинного вивчення структури відношень, його необхідно доповнювати аналізом підструктур структури взаємовідносин. Підструктура - деяка множина членів групи, що складається з однієї або декількох осіб, що видокремлені за ступенем вираження в них певних якостей. Такими підструктурами є: лідер, ізольовані члени групи, підгрупи, ядро групи та ін.

 

 

 

Приклад соціометричного групового дослідження серед учнів середнього та старшого шкільного віку

Метою цього дослідження було визначення структури неформальних стосунків малої соціальної групи за критерієм симпатії – антипатії, встановлення ступеню психологічної сумісності окремих членів групи, виявлення внутрішньо групових підсистем (мікрогруп) та їх неформальних лідерів та визначення напрямків подальшої групової психодіагностичної та корекційної роботи. Це групове дослідження із стимульним матеріалом у вигляді індивідуальної соціометричної картки, яка є засобом отримання інформації від досліджуваного. На картці фіксується основна інформація про досліджуваного, а також проводиться реєстрація його індивідуальних виборів. Для цього картка містить і відповідні критерії вибору, сформульовані у вигляді питань. Щоб отримати повну інформацію про характер міжособистісних стосунків у групі, треба визначити ступінь взаємної симпатії – антипатії її членів. Зважаючи на це, критеріями вибору повинні бути питання, як позитивні (спрямовані на виявлення симпатії між людьми), так і негативні (спрямовані на виявлення антипатії).

Звичайно міжособистісні стосунки розгортаються у групі на двох рівнях – формальному та неформальному. Тому досліджуваний повинен здійснити вибір стосовно як сфери спільної діяльності, так і сфери дозвілля.

Отже, індивідуальна  соціометрична картка містить 4 питання  і може мати такий вигляд:

Прізвище, ім’я досліджуваного Дата дослідження
Клас (група)			Освітній заклад
№	Сфера	Питання	Вибори
			у 1 чергу	у 2 чергу	у 3 чергу
1	Навчання	З ким із Вашої  групи Ви хотіли б навчатися в одному класі?
2		З ким із Вашої  групи Ви не хотіли б навчатися в одному класі?
3	Дозвілля	Кого з Вашої  групи Ви б запросили до себе на день народження?
4		Кого з Вашої  групи Ви б не запросили до себе на день народження ?

 

Альтернативними критеріями вибору можуть бути такі питання::

 

Сфера діяльності	Сфера дозвілля
З ким із Вашої  групи Ви хотіли ( не хотіли) б сидіти за однією партою?	Кого із Вашої  групи Ви запросили (не запросили) б  до себе відсвяткувати Новий рік?
Кого з Ваших  однокласників Ви обрали (не обрали) б старостою класу?	З ким із Вашої групи Ви хотіли (не хотіли) б піти у похід?

 

Процедура проведення соціологічного дослідження складається  з наступного:

1. Інструктаж  досліджуваних. Важливою умовою проведення соціометрії є налагодження контакту дослідника з досліджуваними. Ефективність дослідження покращується, якщо експериментатор тримається впевнено і поводиться доброзичливо. Інструкція дається у популярній формі. Досліджуваних не посвячують у всі тонкощі проведення процедури та