Шпаргалка з "Методики викладання психології"

1. Мета курсу методики викладання загальної психології

В даний час психологія викладається практично в усіх вузах, коледжах і середніх школах, а також на різних короткострокових професійних  курсах перепідготовки, факультетах  підвищення кваліфікації, в системі  післядипломної освіти. Незважаючи на істотні відмінності в обсязі й глибині досліджуваних курсів, в специфічної спрямованості  їх змісту для підготовки різних фахівців, всім викладачам психології однаково необхідно одне - володіння методикою  її викладання.

Методика викладання психології - це наука про психологію як навчальному предметі і закономірності процесу навчання різних вікових груп.

Розглядаючи методику як педагогічну  науку, ми повинні відповісти на питання: «Як співвідносяться між собою  дидактика і методика?» «Яка зв'язок між методикою і педагогікою?» 

 Педагогіка і методика співвідносяться  як родове і видове поняття.  Перша визначає загальні закономірності  навчання і виховання, а друга  інтерпретує їх стосовно до  свого навчального предмету.

2. Предмет курсу методики викладання загальної психології

предмет методики викладання психології:

1) її предметом є навчання  психології, що розуміється як  процес управління, здійснюваний  учителем, який використовує ряд  допоміжних засобів: 

 підручники, наочні посібники,  ТЗН та ін Навчання ж психології - це навчання психологічної діяльності;

2) методика має своїм об'єктом  психологічну освіту, навчання основам  психологічної науки і нерозривно  пов'язане з ним виховання підростаючого  покоління; 

3) методика викладання психології - це наука про психологію як  навчальному предметі і закономірності  процесу навчання різних вікових  груп;

3) методика викладання психології - це наука про психологію як  навчальному предметі і закономірності  процесу навчання різних вікових  груп;

4) предметом дидактики психології  є психологічна освіта, включаючи  навчання і пов'язане з ним  виховання, а також його проблеми  і перспективи розвитку, при цьому  зауважує, що предмет дидактики  психології - це процес і результат  засвоєння предметних програмних  знань, умінь і навичок; 

5) методика - розділ педагогіки, тобто  вчені, розглядають предмет методики, включаючи в нього навчання, освіта  і виховання, а часом обмежуючи  його сукупністю засобів і  методів засвоєння змісту освіти. При цьому вони по-різному розуміють  навчання, вважаючи його або взаємодією  вчителя та учнів, або процесом  оволодіння діями, або пізнавальною  діяльністю.

3. Завдання викладання курсу методики викладання загальної психології

Методика викладання як наука розглядає  питання про цілі, завдання навчання психології. Без відповіді на це питання вона не може вирішувати інші питання. Певний час метою навчання вважалося озброєння студентів, учнів психологічними знаннями, вміннями та навичками. В даний час все  більше зростає роль науки, зростає  обсяг знань. Тому важливим є прищеплення  студентів прагнення самостійно здобувати знання.

2. Методика викладання психології  як наука вирішує питання про  загальні закономірності і дидактичних  принципах, на основі яких будуватиметься  процес навчання психології 

 Методика викладання психології  розглядає питання «Чому навчати?».  Який обсяг знань дати учнем  на різних ступенях їх підготовки. 

4. Завдання вивчення курсу загальної психології

Основной  целью преподавания данного предмета является усвоение студентами общих закономерностей функционирования психики. Знание общепсихологической теории должно лечь в основу изучения ими конкретных прикладных отраслей психологии,' в частности возрастной, педагогической, социальной и др. Усвоение современных достижений психологической науки позволяет студенту сознательно подходить ко всему тому, что предшествовало им, какие взгляды и теории возникали и почему, в какой мере они способствовали научному прогрессу.

Изучение общей  психологии имеет методологическое значение для усвоения других учебных курсов психологического цикла, так как без знания общего невозможно разобраться в частном

5. Загальна характеристика принципів викладання психології.

Принципы обучения — это руководящие  идеи в организации учебных занятий, научно обоснованные рекомендации, правила, нормы, регулирующие процесс обучения. Принципы зависят от целей обучения и дидактической концепции. В современной дидактике имеются классические принципы, а также принципы, разработанные в последние десятилетия (Голуб, 1999; Хуторской, 2001; Педагогика, 2002). Их необходимо использовать при выборе методов и приемов обучения психологии.

Принципы преподавания психологии опираются на общедидактические  принципы обучения. Однако их использование в обучении психологии имеет свою специфику. В чем она проявляется? Какие специфические принципы важны именно для изучения психологических дисциплин?

Поскольку принципы зависят  от целей обучения, то некоторые  из них актуальны только для определенных образовательных программ (среднего общего, среднего специального, высшего образования), другие же справедливы для всех

6. Принцип науковості та його сутність.

Принцип научности требует, чтобы изучаемый  учебный материал соответствовал современным достижениям научной и практической психологии, не проти-воречил объективным научным фактам, теориям, закономерностям. Этот принцип имеет особое значение для изучения психологии в силу того, что су-шествует большое количество околонаучных психологических книг, написанных на основе знаний житейской психологии или эзотерических знаний. В таких книгах нередко в увлекательной форме излагаются недостоверные или недостаточно доказанные знания. Примером может служить литература по физиогномике. Это учение о связи психологических черт личности с чертами физического облика человека так и не было доказано. Однако данные такого рода до сих пор встречаются в различных публикациях. Такие публикации, используемые в рамках учебных занятий, дискредитируют научную психологию и лишают студентов и учащихся правильной ориентации в достоверных психологических знаниях. Соблюдение принципа научности при обучении психологии означает, что информация, сообщаемая учащимся, должна быть доказательна. Этого можно достичь за счет описания соответствующих методов психологических исследований.

7. Принцип системності та його сутність.

Принцип системности предполагает, что учебный  материал изучается в определенной последовательности и логике, которые дают системное представление об учебной дисциплине. При этом показывается взаимосвязь разных психологических теорий, понятий и закономерностей друг с другом. Для этого темы учебной программы должны быть структурированы И систематизированы. Изучаемый материал делится на логические разделы и темы, затем устанавливаются порядок и методика работы с ними, в каждой теме выделяются содержательные центры, главные понятия, идеи, структурируется материал занятия, устанавливаются связи между теориями и фактами. От одной темы к другой, от одного курса к другому должна сохраняться определенная преемственность й межпредметная связь. 

8. Принцип єдності раціонального та емоційного.

Принцип единства рационального и эмоционального. В соответствии с этим принципом обучение может быть эффективным только в том случае, когда студенты и учащиеся осознают цели обучения, необходимость изучения данного предмета, его личностную или профессиональную значимость, проявляют осознанный интерес к знаниям. В то же время непосредственный эмоциональный интерес к психологическим фактам и феноменам — наиболее сильный

стимул к  изучению психологии. В соответствии с данным принципом неправильно строить преподавание предмета только на убеждении студентов в том, что им это нужно и полезно, тем самым оправдывая скучно проводимые занятия. С другой стороны, неправильно выбирать из курса психологии только интересные темы, которые привлекают непроизвольное внимание.

9. Принцип єдності теоретичних та емпіричних знань.

Принцип единства теоретического и  эмпирического знания. Данный принцип является конкретизацией дидактического принципа единства конкретного и абстрактного. В соответствии с этим принципом в преподавании психологии должны оптимально сочетаться, в одной стороны, описание теоретических идей, их логические обоснования и, с другой стороны, конкретные эмпирические факты, на которые они опираются, конкретные примеры, которые их иллюстрируют. К сожалению, порой в учебниках психологии и в лекциях чрезмерно преобладают теоретические рассуждения, не подкрепляемые конкретными фактами и примерами. Другой крайностью может быть чрезмерное увлечение преподавателя описанием интересных психологических исследований, экспериментов, опытов, примеров из области практической психологии («однажды на прием К психотерапевту пришла пациентка С. и рассказала такую историю») без рассмотрения психологической теории, которая лежит в их основе

10. Принцип доступності

Принцип доступности заключается  в необходимости соотнесения  содержания и методов обучения с типом студентов или учащихся, их образовательными намерениями, возрастными особенностями, уровнем их развития. В соответствии с этим принципом необходимо переходить от простого к сложному, от легкого к трудному, от известного к неизвестному. Одно и то же содержание должно преподаваться по-разному, с опорой на разную базу знаний и интересов: а) студентам-психологам; б) студентам, обучающимся по другим программам высшего образования; в) студентам средних специальных; г) учащимся общеобразовательных учебных заведений. Принцип доступности при обучении психологии в школе имеет особое значение в силу того, что еще не существует устойчивых традиций преподавания психологии учащимся школьного возраста. И если для старших школьников эта задача отчасти решается (Коло-минский, 1986; Немов, 1995; Климов, 1997), то учет специфики среднего, а тем более младшего школьного возраста — проблема особенно сложная. Опыт ясного и понятного изложения психологических знаний этим категориям учащихся еще очень незначителен

11. Принцип наочності

Принцип доступності  полягає в необхідності співвіднесення змісту і методів навчання з типом  студентів чи учнів, їх освітніми  намірами, віковими особливостями, рівнем їх розвитку. У відповідності  з  цим принципом необхідно переходити від простого до складного, від легкого  до важкого, від відомого до невідомого. Один і той же зміст повинен  викладатися по-різному, з опорою на різну базу знань і інтересів: а) студентам-психологам, б) студентам, які навчаються за іншими програмами  вищої освіти; в) студентам середніх спеціальних; г) учням загальноосвітніх навчальних закладів. Принцип доступності  при навчанні психології в школі  має особливе значення в силу того, що ще не існує стійких традицій викладання психології учням шкільного  віку.

12. Принцип активності у навчанні

Принцип наочності полягає у використанні органів відчуттів  і образів при навчанні. Найважливіше значення мають зорові образи. По-перше, зоровий аналізатор у значної частини студентів та учнів є провідним. А по-друге, зорове уявлення інформації є більш ємним і тому сприяє кращому розумінню матеріалу. Безумовно, використання образів інших модальностей (слухової, тактильної, кінестетичної) також може підвищити ефективність навчання. Єдність наглядного (образного) і вербального змісту - найважливіша психологічна основа розуміння. У викладанні психології можуть використовуватися такі види наочності, як: 1) словесна, 2) художня, 3) образотворча, 4) практична.

13. Принцип зв’язку психології з практикою роботи.

Принцип активності в навчанні полягає в тому, що ефективне засвоєння знань студентами та учнями відбувається тільки в тому випадку, коли вони виявляють самостійну активність в навчанні. Активність в даному випадку протиставляється пасивності. Реалізація цього принципу може досягатися за рахунок: 1) формування потреби учнів у психологічних знаннях, 2) діалогічної форми навчання, 3) проблемного підходу в навчанні, 4) широкого використання практичних методів навчання (у вигляді навчальних експериментів, тестів, психологічних тренінгів)

14. Поняття про методи викладання. Загальна характеристика методів викладання психології.

Термин «метод» происходит от греческого слова «methodos», что означает путь, способ продвижения к цели, к ожидаемому результату. В педагогической практике под методами обучения понимают способы обучающей деятельности преподавателя, способы достижения преподавателем целей обучения и дидактических задач. В традиционном понимании методы обучения — это способы передачи учащимся знаний и умений, в современной трактовке — способы организации совместной деятельности учителя и учащихся, направленные на усвоение учащимися знаний и умений. Методы реализуются в конкретных приемах, действиях, организационных формах.