Шляхи й засоби підвищення ефективності групової роботи

o Принцип  гармонізації інтелектуальної і  емоційної сфер. Для тренінгових занять характерною € висока емоційна напруга, обговорення різноманітних ситуацій, які можуть викликати як позитивні так і негативні емоції. Узгодження протиріччя між негативом і позитивом, балансу між психологічним комфортом і дискомфортом полягає у тому, щоб забезпечити загальне позитивне тло взаємодії, сумісне переживання успіху, задоволення та довіру між учасниками тренінгу. У такій ситуації відбуватиметься активізація інтелектуальних процесів: обговорення подій, думок, обґрунтування, формування рішень у процесі групових дискусій, які широко використовуються протягом тренінгових занять. Абсолютно неприпустимими є ситуації дискомфорту, котрий може виникнути як результат поведінки керівника тренінгу: роздратованих жестів, недоброзичливого виразу обличчя, утомлено-тужливих подихів тощо.

o Принцип  образної фіксації є своєрідним  відображенням "золотого правила" дидактики - принципу наочності. Його реалізація полягає у обов'язковому відображенні змісту тренінгу в малюнках, схемах, метафорах і символах. Це допомагає учасникам краще зрозуміти, засвоїти і запам'ятати інформацію, відкрити для себе нові сторінки чи перспективи власного професійного саморозвитку та адаптації до актуальних соціальних вимог. Підвищенню ефективності реалізації принципу образної фіксації сприятиме використання технології SMART Board (див. міні-модуль 3.2).

o Принцип  спрямованості на застосування результатів тренінгу в житті покликаний перенести отриманий студентами досвід в соціальну чи професійну практику. Зміст тренінгових занять має відображати виклики реальної життєдіяльності учасників і враховувати особливості вищої професійної школи, мати фахову спрямованість.

o Принцип  фасилітаційної позиції - це специфічний принцип педагогічної діяльності. Його сутність полягає в постійному стимулюванні педагогом позитивних особистісних змін учасників тренінгових занять. У зв'язку з цим тренер-викладач має досконало володіти технікою рефлексивного і емпатичного слухання.

Рефлексивне слухання характеризується активним зворотнім зв'язком з  тим, хто говорить, воно дозволяє глибше і об'єктивніше зрозуміти співрозмовника. У цілому рефлексивне слухання дозволяє активізувати партнера з метою отримання більш повної інформації та нового досвіду тієї людини, що слухає.

До основних прийомів рефлексивного слухання належать:

o Вербалізація - просте повторення слів партнера з метою доповнення, уточнення, виділення головного у повідомленні. При цьому, скорочуючи фразу співрозмовника чи переставляючи фрагменти повідомлення місцями, слухач не може нічого додавати від себе. Типовими висловами при вербалізації можуть бути: "Ви сказали, що ...", "Це, можливо, означає...", "Ви проголошуєте..." і т.п.

o З'ясування - звернення до партнера з метою уточнити або обгрунтувати висловлену інформацію. Типовими фразами з'ясування можуть бути: "Що Ви маєте на увазі?", "Уточніть, будь ласка", "Чому Ви так говорите?" тощо.

o Перефразування полягає в інтерпретації слів співрозмовника ("Іншими словами, Ви кажете...", "З Вашого погляду, це ...", "На мою думку, Ви говорите про..."). Ці вислови спрямовані як на ініціювання мовлення, так і на активне обговорення (осмислення) інформації.

o Віддзеркалення почуттів як комунікативний прийом сприяє актуалізації самоконтролю співрозмовника, а через демонстрацію прийняття при розбіжності у поглядах допомагає зміцнити контакт. Типовими фразами можуть бути: "Можливо, Ви відчуваєте...", "Ви засмучені тим, що...", "Напевне, Ви дуже втомилися..." та ін.

o Резюмування - промовляння вголос ключових думок та ідей почутого повідомлення ("Якщо узагальнити сказане, то..."). Цей комунікативний прийом спрямований на спонукання співрозмовника до осмислення власного повідомлення і при бажанні зміну Його змісту.

Емпатичне слухання у  порівнянні з рефлексивним більш  орієнтоване на рівноправну взаємодію  та співпрацю. X. Хамфрі зазначає, що емпатичне  слухання - це слухання, при якому  фокус уваги усвідомлено спрямований на особистість того, хто говорить. При емпатичному слуханні спілкування стає сумісним дослідженням, при якому співрозмовники одержують більш глибокий і значущий комунікативний досвід.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 6

Аналіз групової роботи

 

За роботою груп я спостерігала в 6-б класі, на уроці вчитель запропонувала дітям працювати по двоє, потім об’єднала по черверо, а потім розділила на 2 команди. В класі було 20 дітей. Спостерігаючи за активністю можу сказати, що найбільше діти працювали, об’єднані в 2 команди, а найменша активність спостерігалась в діадах. На перерві я провела невелике тестування. З результатів тестування видно, що дітям поки важко працювати в команді, та це були лише перші спроби.

 

Для порівняння я провела  тестування своїх одногрупників, лише 10 студентів були опитані мною.  Результати були дуже різними, якщо в школярів спостерігаються деякі труднощі з працею в команді, то в студентів-навпаки. Робота в команді продуктивніша, веселіша. Студенти практикують працю в команді не лише на заняттях, а й у повсякденному житті, наприклад, в гуртожитку, коли прибирання здійснюються по черзі. А генеральні  прибирання - командно.

 

Результати

Серед школярів  більшість  виявилося спостерігачами, дуже мало завершувачів, координаторів. Зовсім відсутні інноватори.

Серед студентів зустрічаються  майже всі персонажі, що означає  більшу готовність працювати в команді. Студенти більш зацікавлені в  командній роботі, їм потрібне спілкування, допомога, аналіз.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

 

Як говорили наші предки: «Разом і батька легше бити», що доводить лиш те, що команда робота була відома  з давніх-давен і успішно практикується і в наш час. Звичайно були, є і будуть люди, яким легше працювати самостійно, та всі люди мають необхідність навчитися працювати в команді для покращення своєї комунікативності, для відкриття в собі нових талантів та можливостей, а також робота в команді відкриває нас самих,  дає зрозуміти, ким ми є насправді.

Отже, зважаючи на сказане, робимо висновок, що групова робота у навчальній діяльності має посісти належне місце, так як вона надає можливості для стимулювання зацікавленості студентів, їхньої співпраці, а також може значно заощадити час та покращити навчальні досягнення окремих студентів. При цьому слід пам'ятати, що, якщо групова діяльність вийде з під контролю викладача, то вона вимагатиме зайвих витрат часу, призведе до конфліктів, або дозволить деяким студентам працювати неповною мірою.

 

 

Для підвищення ефективності роботи груп необхідно:

 

1. Чітко визначити  соціальну групу на яку орієнтована  технологія;

2. Визначити освітній  рівень учнів;

3. З’ясувати чи буде  запозичена технологія цілком  чи лише окремі її елементи;

4. Зважити свої можливості і критично оцінити власний рівень підготовленості.

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Альтман Г.Х. Звездные  часы лидерства. Лучшие стратегии  управления в мировой истории:  Пер. с нем. – М.: АО «Интерэксперт», 1999. – 272с.

2. Архипов В. Стратегическая эффективность управленческих решений //Проблемы теории и практики управления. – 1996. – № 5.

3. Афонин А.А. Основы  мотивации труда: организационно-экономические  аспекты: Учебное пособие. –  К.: МЗУУП, 1994. – 304с.

4. Бовыкин В.И. Новый  менеджмент: (управление предприятиями на уровне высших стандартов; теория и практика эффективного управления). – М.: ОАО «Издательство «Экономика», 1997. – 368с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток  Тест на визначення  типу працівника в команді І. Чим, на мій  погляд, я можу бути корисний колективу? 1. Вмію швидко помічати  нові можливості і використовувати їх.                         2. Можу успішно працювати з великим колом людей.                                               3. Генерування ідей є однією з моїх природних здібностей.                                   4. Маю здатність помічати в людях цінні риси, які можуть сприяти досягненню групової мети.                                                                                                              5. Завжди доводжу почату справу до кінця; працездатний.                                              6. Готовий тимчасово втратити популярність заради кінцевого результату.        7. Можу обґрунтувати альтернативну пропозицію, не допускаючи упередженості і необ'єктивності. ІІ. Властиві мені недоліки в груповій роботі. 1. Почуваюся ніяково  під час зборів, якщо їхня структура  і проведення недосконалі.                                                                                                                  2. Великодушний до тих, чий погляд не дістав належної підтримки.                           3. Багатослівний, якщо мова заходить про нові ідеї.                                               4. Через об'єктивний світогляд мені важко відразу та із захопленням приєднатися до колег.                                                                                                 5. Для користі справи можу бути авторитарним і деспотичним.                               6. Не завжди буваю відвертим через надмірну чутливість.                                    7. Можу так захопитися ідеєю, яка спала мені на думку, що не спроможний стежити за тим, що відбувається навколо.                                                                 8. На думку колег, надмірно неспокійний, невпевнений. ІІІ. Коли я  разом з іншими беру участь у проекті, то: 1. Спроможний впливати  на людей.                                                                            2. Моя пильність запобігає помилкам і недоглядам.                                                   3. Готовий виступити, коли бачу, що час на зборах витрачається марно і головна мета зникає з поля зору.                                                                               4. Можна розраховувати, що я запропоную що-небудь оригінальне.                            5. Завжди готовий підтримати гарну пропозицію заради загальних інтересів.           6. Уважно стежу за передовими ідеями й останніми подіями.                                7. Вважаю, що моє здорове судження допоможе ухваленню правильних рішень.    8. Відповідальний. ІV. Для мене характерний такий підхід до групової роботи: 1. Не виявляю активності  для того, щоб краще пізнати  колег.                                     2. Можу взяти під сумнів чужий погляд або прийняти погляд меншості. 3. Можу аргументовано  спростувати непідходящу пропозицію.                           4. Вважаю, що спроможний здійснити план.                                                            5. Здатний уникати тривіального і видавати що-небудь несподіване.                   6. Будь-яку роботу доводжу до кінця.                                                                         7. Використовую контакти, наявні за межами групи.                                                   8. Непохитний, коли приймаю важливі рішення. V. Робота приносить  мені насолоду, тому що: 1. Я із задоволенням  аналізую ситуації і зважую  всі можливі варіанти.                           2. Мені цікаво знаходити практичні вирішення проблем.                                                  3. Мені приємно відчувати, що сприяю добрим взаємовідносинам у колективі.      4. Наполегливий у прийнятті рішень.                                                                        5. Маю можливість зустрічатися з людьми, які можуть запропонувати що-небудь нове.                                                                                                                      6. Спроможний переконувати людей діяти так, як вважаю за потрібне.                         7. Я у власній стихії, де можу віддавати завданню всю увагу.                                        8. Мені подобається знаходити поле діяльності, яке виходить за межі моєї уяви. VI. Якщо я  раптом одержую складне завдання, яке необхідно виконати за обмежений час і з незнайомими людьми: 1. Я хотів би усамітнитися  і знайти спосіб зрушитися  з мертвої точки перед розробкою  стратегії.                                                                                                      2. Я готовий працювати з людиною, яка продемонструвала найкращий підхід.       3. Я знайшов би спосіб скоротити обсяг завдання, з'ясувавши, що кожний окремий працівник може більше зробити для його виконання.                                     4. Моя природна спритність допомогла б виконати завдання вчасно.                         5. Вважаю, що зберіг би спокій і здатність ясно мислити.                                         6. Я б цілеспрямовано просувався до поставленої мети, незважаючи на будь-який тиск.                                                                                                                      7. Я був би готовий узяти на себе головну активну роль, побачивши, що справа не просувається.                                                                                                           8. Я почав би обговорення з метою пошуку нових ідей. VII. Недоліки, які  я зобов'язаний викорінювати, працюючи  в групах. 1. Я здатний виявляти  нетерпіння, коли хтось заважає  просуванню вперед.           2. Інші можуть критикувати мене за надто аналітичний підхід і недостатню інтуїцію.                                                                                                                                    3. Моє бажання забезпечити належне виконання роботи може затримати процес.                                                                                                                                4. Я достатньо легко втрачаю інтерес до проблеми і потребую нагадувань з боку активних членів групи.                                                                                                     5. Важкий на підйом, якщо мета не зрозуміла.                                                            6. Іноді мені буває тяжко зрозуміти складні моменти, з якими доводиться стикатися. 7. Я свідомо вимагаю  від інших того, чого не можу  зробити сам.                                         8. Я втрачаю впевненість, стикаючись із справжньою опозицією. Підрахунок балів Умовні позначення: ВП — впроваджувач, якщо серед відповідей домінує 1,                                               КО — координатор, найбільше 2, ФР – формувальник-3, Ш – інноватори-4,    ДС – дослідник-5, СПО - стерігач-оцінювач- 6, ЧК - член команди- 7, ЗВ – завершувач-8.   Тип працівника Позначення Типові риси Позитивні якості Допустимі слабкості Впроваджувач ВП Консервативний, відповідальний, його дії можна передбачити Організаторські здібності, здоровий глузд, працездатність, самодисципліна Недостатня гнучкість, не схильний до неперевірених ідей Координатор КО Спокійний, упевнений  у собі, володіє собою Здатність залучати всіх потенційних працівників за їхніми заслугами і без упередженості, об'єктивізм Інтелектуальні можливості і творчі здібності не вищі за середні Формувальник ФР Дуже напружений, відвертий, динамічний Бажання і готовність боротися з інерцією, неефективністю, самовдоволенням або самообманом Схильність до провокування, дратівливість, нестриманість Інноватор Ш Індивідуаліст, серйозний, неортодоксальний Геніальність, уява, інтелект, знання Схильність витати в хмарах, нехтувати практичними деталями і протоколами Дослідник ДС Екстраверт, ентузіаст, усім цікавиться Здатність контактувати з людьми і вивчати все нове, можливість виконувати важкі завдання Схильність втрачати інтерес, коли минає перша захопленість Спостерігач- оцінювач СПО Тверезий, неемоційний, розважливий Здоровий глузд, розважливість, витривалість Не вистачає натхнення  і здібностей до мотивації інших Член команди ЧК Орієнтований на колектив, достатньо м'який, чуйний Здатність знаходити спільну мову з людьми і реагувати на різноманітні ситуації, підтримувати дух колективу Нерішучість у критичні моменти Завершувач ЗВ Кропіткий, сумлінний, заклопотаний Здатність доводити роботу до кінця, надавати їй закінченого вигляду ' Схильність хвилюватися через дрібниці, небажання залиши- ти що-небудь без нагляду /