Саморазвитие

Автор: Пользователь скрыл имя, 26 Февраля 2013 в 00:31, курсовая работа

Описание работы

Здійснення повноцінних результативних змін в діяльності загальноосвітньої школи не можливе без високого рівня науково-методичного забезпечення і стабільно творчо працюючих педагогічних працівників. Тому питання підвищення їх кваліфікації, вдосконалення майстерності, впровадження у масову практику сучасних досягнень психолого-педагогічної науки та передового досвіду залигається пріоритетним. Система підвищення професіоналізму педагогічних працівників - це цільовий комплекс взаємопов'язаних і взаємообумовлених організаційно-змістовних компонентів. Вона передбачає без

Содержание

Вступ 2
1.Загальна частина 4
1.1 Планування роботи школи 4
1.2. Внутрішньошкільний контроль 6
1.2.1. Зміст внутрішньошкільного контролю, вимоги до нього 6
1.2.2. Види і методи внутрішньошкільного контролю 6
1.2.3. Організація внутрішньошкільного контролю в загальноосвітньому навчальному закладі 10
2. Спеціальна частина 14
2.2 Конспект лекції 16
2.2.1 Методична робота в школі 16
2.2.2 Методична робота в сучасній школі передбачає такі напрями: 16
2.2.3 Основні форми методичної роботи в школі 18
2.2.4 Підвищення кваліфікації та атестація педагогічних працівників 24
2.3Кросворд 27
2.3.1 відповіді на кросворд 29
2.4 Тести 30
2.4.1 Відповіді на тести 32
2.6 Критерії оцінки знань 33
2.7 Видатні вислови педагогів 34
3 Висновок 36
4 Використана література 37

Работа содержит 1 файл

курсова.doc

— 275.50 Кб (Скачать)

     Правильне використання керівництвом навчально-виховного закладу розглянутих видів контролю дає змогу отримати різносторонню інформацію про стан навчально-виховного процесу і на цій основі кваліфіковано керувати педагогічним колективом.

      Методи внутрішньошкільного контролю

Усна перевірка. Це найбільш поширений метод перевірки знань  учнів. У ході її є можливість виявити  не тільки знання учнів з того чи іншого предмета, теми, але і самостійність мислення, логіку викладу матеріалу, сформованість зв'язного мовлення, особливості пам'яті і т.д.

     Усна перевірка знань учнів дає можливість зразу ж бачити якість засвоєння учнями навчального матеріалу. Разом з тим, вона має і свої слабкі сторони : 1) не сприяє виявленню вмінь і навичок учнів; 2) під час усного індивідуального опитування немає можливості виявити знання всіх учнів класу, а тільки окремих (5 — 6 учнів). Тому усну перевірку потрібно поєднувати з іншими методами.

      Метод письмової перевірки дає можливість за один урок або частину уроку перевірити якість знань, умінь і навичок всіх учнів класу. Цей метод більш об'єктивний у порівнянні з усною перевіркою, оскільки дає можливість бачити кожну неточність.

      Проте письмова перевірка має і свої недоліки: немає живого контакту з учнем у процесі перевірки, тому в того, хто перевіряє, немає можливості простежити за розвитком зв'язного мовлення учня, логікою міркування.

     Методи спостереження навчальних і виховних занять. Вони дають змогу виявити стан викладання вчителем навчального матеріалу, правильність вибору типу уроку, форм і методів роботи на уроці, способів перевірки і оцінки знань, умінь і навичок учнів і інше, вміння організувати і провести виховні заходи, а також їх вплив на формування поглядів і переконань учнів.

     В організації внутрішньошкільного контролю використовуються і такі методи, як анкетування, бесіда з педагогічними працівниками, вивчення письмової документації вчителя (планування навчальної і виховної роботи, записи в класному журналі, перевірка зошитів учнів тощо), навчально-матеріальної бази та її використання вчителем у навчально-виховному процесі.

 

1.2.3. Організація внутрішньошкільного контролю в загальноосвітньому навчальному закладі

Структура організації  внутрішньошкільного контролю складається  з таких етапів: 1) визначення мети і об'єкта контролю;

2) складання плану  перевірки; 

3) вибір видів і  методів контролю;

4) констатування фактичного  стану справ; 

5) об'єктивна оцінка  цього стану; 

6) висновки, що випливають з оцінки даного стану;

7) рекомендації щодо підвищення ефективності навчально-виховного процесу або ліквідації недоліків;

9) повторний контроль  за виконанням рекомендацій.

      Контроль за станом викладання навчальних предметів. Мета такого контролю — це підвищення якості викладання вчителем навчальних предметів і якості знань, умінь і навичок та вихованості учнів. У річному плані роботи загальноосвітнього навчально-виховного закладу вказано перелік навчальних дисциплін, стан викладання яких планується вивчати, а також строки вивчення, хто буде вивчати (директор чи заступник директора з навчально-виховної роботи), і в якій формі будуть заслуховуватися результати контролю: на засіданні педагогічної ради чи узагальнюватимуться у наказі.

      У ході перевірки стану викладання навчального предмету вивчаються такі питання:

— якість та ефективність уроків учителя; якість знань, умінь  і навичок учнів;

— виконання вчителем навчальних планів і програм;

— організація позакласної  роботи з предмета;

— участь учителя в  різних формах методичної роботи.

      Перед відвідуванням і спостереженням уроків директор (заступник директора з навчально-виховної роботи) знайомиться з програмними вимогами з даного навчального предмета, із змістом навчального матеріалу в підручниках, посібниках, з методичними рекомендаціями, статтями в предметних журналах щодо вивчення окремих тем, з методичними листами Міністерства освіти, з передовим педагогічним досвідом з даного предмету, на основі записів у журналі встановлює, який матеріал вже вивчено, що задано додому, яка система оцінок учнів.

      Результати спостереження навчальних занять директор, заступник директора фіксують у журналі внутрішньошкільного контролю (кожен окремо). Форма запису і ведення журналу довільна. У процесі спостереження уроків перевіряючий звертає увагу на такі питання:

— знання вчителем фактичного матеріалу;

— доцільність вибору методів і прийомів навчання;

— способи активізації  і стимулювання пізнавальної діяльності учнів;

— питома вага самостійних  і творчих завдань на уроці;

— використання диференційованого та індивідуального підходу до учнів на уроці;

— дотримання принципів  навчання;

— виховання інтересу до предмета;

— система перевірки  і оцінки знань, умінь і навичок  учнів, вмотивованість і об'єктивність оцінювання;

— щільність уроку, раціональне  використання часу;

— забезпечення міжпредметних  зв'язків у процесі реалізації дидактичної мети уроку;

— використання можливостей  уроку для формування загальнонавчальних умінь і навичок;

— якість засвоєння учнями навчального матеріалу на уроці;

— обсяг і характер домашніх завдань;

— психологічний мікроклімат  на уроці.

   Після відвідування  уроку чи системи уроків учителя  перевіряючий проводить глибокий педагогічний аналіз навчального заняття, вказує на його позитивні сторони, недоліки (якщо такі є), надає необхідну методичну допомогу.

   При перевірці  виконання вчителем навчальної  програми керівник школи зіставляє  календарні плани із записами  в класному журналі, зошитах  учнів, звертає увагу на виконання  практичних і лабораторних робіт,  навчальних екскурсій, проведення достатньої кількості контрольних робіт, з'ясовує доцільність внесення коректив (якщо такі зроблені) у послідовність вивчення навчального матеріалу, в розподіл часу на його вивчення.

      Контроль за організацією позакласної роботи з предмета передбачає перевірку виконання плану роботи предметного гуртка, спостереження і аналіз навчальних занять, якість відвідування гуртка учнями, результативність його роботи, а також врахування участі учителя в організації та проведенні учнівських олімпіад з предмета, днів або тижнів, вечорів з даної навчальної дисципліни та інших заходів.

     На рівень педагогічної майстерності значною мірою впливає і участь учителя в різних формах методичної роботи. Тому керівники школи при перевірці стану викладання навчального предмету вивчають і результативність методичної роботи вчителя.

     Контроль за якістю знань, умінь і навичок учнів. Рівень знань, умінь і навичок учнів є головним критерієм в оцінці роботи вчителя, тому перевірка їх є важливою складовою частиною внутрішньошкільного контролю. Контроль за якістю знань, умінь і навичок учнів передбачає такі завдання:

   1) виявлення фактичного  рівня знань, умінь і навичок  учнів та відповідність їх  програмним вимогам;

   2) з'ясування причин  низької успішності учнів класу  або окремих учнів;

   3) вивчення системи  роботи вчителя з відстаючими  учнями з метою попередження  недоліків та ліквідації прогалин  у знаннях, а також системи  роботи з обдарованими учнями;

   4) надання методичної  допомоги вчителеві щодо підвищення  якості знань, умінь і навичок учнів, удосконалення форм і методів роботи з відстаючими, а також з творчо обдарованими учнями.

     Основними методами контролю є спостереження уроків, усне опитування учнів за раніше складеними питаннями, опитування учнів у кінці уроку (5-7 хв.), короткочасні письмові роботи, письмові контрольні роботи після вивчення теми, в кінці чверті, навчального року, а також перевірка техніки списування, техніки читання учнів.

      До складання текстів контрольних робіт залучаються керівники предметних методоб'єднань, метооб'єднань учителів початкових класів.

     Директор або заступник директора з навчально-виховної роботи перевіряють об'єктивність оцінки знань, умінь і навичок учнів, відповідність її нормативним вимогам щодо оцінювання, наявності достатньої кількості оцінок для виставлення підсумкової оцінки за чверть.

     Результати контролю за якістю знань, умінь і навичок учнів обговорюються на засіданні педагогічною ради школи, методичного об'єднання, оформляються наказом по школі.

      Контроль за веденням шкільної документації. У систему контролю за веденням шкільної документації входить перевірка класних журналів, зошитів, щоденників учнів, журналів груп продовженого дня, факультативних занять, предметних гуртків.

     Перевірка ведення учнівських зошитів дає змогу виявити багато сторін навчально-виховного процесу: якість і характер письмових робіт, якість і періодичність перевірки вчителем зошитів, культуру ведення їх (охайність записів, каліграфія, дотримання вимог єдиного мовного режиму), систему роботи над помилками, обсяг і характер домашніх завдань, якість знань учнів.

     За результатами перевірки учнівських зошитів може бути виданий наказ по школі або це питання може вноситися на методичні оперативки, на засідання методичного об'єднання.

     Систематична перевірка ведення зошитів сприяє покращанню грамотності учнів, каліграфії, охайності в записах, відповідальності вчителя за якість та періодичність перевірки зошитів.

     Важливим джерелом отримання інформації про стан навчально-виховного процесу в школі є класний журнал. Він дає можливість з'ясувати виконання вчителем навчальних програм, характер самостійних і творчих робіт, успішність учнів, якість і своєчасність записів у журналі.

      Систематичність перевірки класних журналів — 1-2 рази в місяць. Зауваження щодо ведення класних журналів директор або заступник директора з навчально-виховної роботи записує на окремій сторінці в кінці журналу із вказівкою термінів ліквідації недоліків.

    Перевірка ведення учнівських щоденників дає можливість керівництву школи виявити обсяг завдань з кожного предмета, завантаженість учнів протягом тижня, виставлення оцінок класним керівником у щоденник, акуратність ведення записів, ознайомлення батьків з успішністю учнів.

  

2. Спеціальна частина

2.1  План  заняття №

Дата____________                                                         Група ТБ – 11

Тема заняття :  « Методична робота в школі »

Мета: а) навчальна: дає змогу учню дізнатися про роль методичної роботи;

           б) розвиваюча: розвиває уяву, самостійність, логіку мислення;   

           в) виховна: виховує працелюбність, етичність, естетичність, мораль.

Тип зайняття:   комбіноване;

Обладнання :  Проектор, екран.

Методрозробки:    тести, презентації, кросворд, заготівку під плівку, критерії оцінки знань, педагогічні ситуації.   

Міжпредметні  зв'язки: українська мова, психологія, соціологія.

Хід заняття:

I.  Організаційний  момент (перевірка наявності студентів,  оголошення теми та плану заняття)

II.  Перевірка домашнього завдання:

  1. Що таке календарний план;
  2. Які бувають види внутрішньошкільного контролю;
  3. Які Ви знаєте методи внутрішньошкільного контролю.

III. Актуалізація і корекція опорних знань учнів:

  1. Роль методичної роботи в школі;
  2. Функції методичної роботи в школі;

IV.  Організація вивчення нового матеріалу:

  1. Конспект лекцій.
  2. Тести.
  3. Кросворд.

V.  Організація закріплення, систематизації та узагальнення знань учнів:

     1. Індивідуальне  опитування, тести, кросворд..

VI. Організація задавання домашнього завдання:

  1. Вивчити конспект лекцій;
  2. Відповісти на тести.

Література :

  1. Жерносек І. П. Організація методичної роботи в школі. — К., 1995.
  2. Завягинский В. Й. Учитель как исследователь. — М., 1980.
  3. Красовицкий Ю. М. От педагогической науки к практике. — К., 1990.
  4. Педагогічний пошук / За ред. В.Ф. Беха. — К., 1989.

 

 

 

 

 

 

Информация о работе Саморазвитие