Психологічні особливості ставлення до реклами та вибору видів реклами студентами

ВСТУП

     Актуальність  теми. “Психологічні особливості ставлення до реклами та вибору видів реклами студентами ” – тема, яка є дуже актуальною, адже в наш час реклама стала невід’ємною частиною побуту.

     Проблема  взаємозв’язку між типами темпераменту та вибором різних видів реклами та ставлення до реклами студентами є мало вивчена в наш час, тому потрібно визначити цей взємозв’язок, щоб мати уявлення про вподобання і переконання студентів у відношенні до реклами.

     Об’єкт  та предмет дослідження.

Об’єктом  дослідження ставлення до реклами, та вибір різних типів реклами студентами.

Предмет дослідження – зв'язок між психологічними особливостями студентів та вибором видів реклами студентами.

     Метою дослідження є визначення ставлення до реклами та вибору видів реклами студентами та їх взаємозв’язку з психологічними особливостями студентів.

     Відповідно  до мети були сформульовані наступні завдання дослідження:

• здійснити теоретичний аналіз проблеми, пов’язаної з видами реклами та психологічними особливостями студентів;
• підготувати та провести дослідження, що дозволило б досягти поставленої мети;
• проаналізувати отримані результати з метою підтвердження висунутих гіпотез.

      Гіпотези  дослідження:

1. Можна припустити, досліджувані позитивно ставляться до реклами.
2. Припустимо, що існує взаємозв’язок між типами темпераменту досліджуваних та вибором різних типів реклами.

      Методи  дослідження. Для досягнення мети та перевірки гіпотез були використані наступні методи:

• психодіагностична методика EPI Г. Айзенка;
• анкетування;
• експеримент.

      Опис  групи досліджуваних.   З метою визначення взаємозв’язку  ставлення до реклами та вибору різних видів реклами з психологічними особливостями студентів, було проведено опитування серед студентів ІІ курсу. Всього було опитано 40 студентів, віком від 18 до 19 років(студентів ІІ курсу філософського факультету). Серед них 14 хлопців і 36 дівчат.

     Практичне значення дослідження. Тема дослідження є актуальною в наш час. Результати дослідження можуть бути використані рекламодавцями для створення реклами для цільової аудиторії користувачів. Також результати дослідження можуть дати нам теоретичні відомості про взаємозв’язок між типами темпераменту. 

 

РОЗДІЛ 1

Психологічні  особливості вибору видів реклами  як предмет наукового  аналізу 

      1.1. Розгляд базових чинників, що зумовлюють економічну поведінку людини  

     Вибір виду реклами – це один зі основних компонентів економічної поведінки людини. Економічна поведінка людини – це особлива поведінка, яка визначається не лише зовнішніми обставинами, але й психологічними чинниками.     

     Відповідно  до основних психологічних теорій, поведінка людини залежить від умов її життєдіяльності. Конкретний вчинок людини може бути результатом реакції  на вплив конкретної ситуації чи прояв  якогось внутрішнього джерела активності (розрізняють реактивну і активну  поведінку).

     Мета  вчинку – збереження звичного адаптивного  стану (захисна реакція), а також  надбання нової якості (розвиток).

     Результат вчинку – досягнення бажаного ефекту:

     · внутрішнього: думка, оцінка, почуття;

     · зовнішнього: досягнення згоди, розуміння, взаємодії.

     В цю схему вкладаються всі моделі особистості: біхевіористські, когнітивні, гуманістичні. Адже в різні періоди життя, за різних обставин людина поводиться то як захисник власної репутації свого уявлення про себе, то як переробник інформації для вибору серйозних життєвих рішень, то як шукач нової стимуляції (чуттєвої, інформаційної) для виходу зі звичного, рутинного стану.

     Психоаналітичні концепції пояснюють поведінку  людини прихованими (витісненими) компонентами – сексуальними мотивами, агресивністю (З. Фрейд) або прагненням до визнання, влади (А. Адлер).

     Біхевіористські теорії пояснюють закономірності такої поведінки з позиції . Закон поведінки в рамках цієї концепції такий: зв’язок між стимулом і реакцією посилюватиметься, якщо за реакцією настає підкріплення (увага, повага).

     В теорії соціального вчення (Д. Роттер) ключовим поняттям є очікування – суб’єктивна ймовірність, з якою, на думку людини, певне підкріплення стане наслідком певної поведінки. Як одну з детермінант очікування успіху Д. Роттер пропонує поняття „локус-контролю”. Екстернальна поведінка пов’язується з відчуттям себе пішаком, залежним від обставин. Інтернальна ж породжує відчуття себе діячем, що формує власний успіх.

     Когнітивні  теорії твердять, що людина є насамперед „мислителем”. Вона перебуває у світі інформації, яку необхідно зрозуміти, оцінити, використати. Вирішальна роль знання у поведінці особистості простежується в теоріях Ж. Піаже, Л. Колберга, Д. Келлі [20].

     Представники  гуманістичного підходу (А. Маслоу, К. Роджерс) підтримують погляд про тенденції особистості до самоактуалізації. Людина самодетермінована. Полемізуючи з З. Фрейдом, який зауважував, що з появою почуття голоду індивідуальні особливості поведінки нівелюються, Франкл твердить, оперуючи емпіричним матеріалом, що в будь-якій ситуації перед людиною постають дві можливості: розвиток і деградація. І тут все залежить переважно від особистого вибору, ніж від ситуації.

     Теоретичний аналіз дозволяє визначити основні  соціально-психологічні фактори, що регулюють  поведінку людини. Їх можна застосувати  й для аналізу економічної  поведінки [5; 20; 22] До таких факторів належать: супільна свідомість, групова свідомість, ситуаційні чинники.

     Розглянемо  докладніше вплив перерахованих  факторів на економічну поведінку людини, а саме на стратегію витрати грошей. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2.

2.1. Опис процедури  проведення дослідження

      З метою визначення взаємозв’язку  ставлення до реклами та вибору різних видів реклами з психологічними особливостями студентів, було проведено  опитування серед студентів ІІ курсу. Всього було опитано 40 студентів, віком  від 18 до 19 років(студентів ІІ курсу філософського факультету). Серед них 14 хлопців і 36 дівчат. Основні методи дослідження – це психодіагностична методика Айзенка, анкетування, експеримент.

      На  першому етапі дослідження опитувані  заповнювали анкету, яка складалась з 20 запитань, яка охоплювала наступні чинники:

• вік;
• стать;
• позитивне ставлення до реклами;
• негативне ставлення до реклами;

   На  другому етапі дослідження досліджувані відповідали на питання особистісного  опитувальника Г.Ю. Айзенка(EPI). Методика дослідження особистості Г.Айзенка використовувалася з метою отримання даних про особистісні характеристики досліджуваних. Основними показниками виступають: екстра-інтроверсія, нейротизм, типи темпераменту – меланхолік, холерик, флегматик, сангвінік.

   На  третьому етапі дослідження був проведений експеримент, в якому досліджуваним пропонувалось уявити дві ситуації:

• вам потрібно через місяць йти до друга на новосілля, і потрібно вибрати якийсь подарунок, корисний в побуті. В вас є дуже багато часу до купівлі подарунка. Ви живете своїм повсякденним життям, ходите в університет,на роботу, відпочиваєте, займаєтесь повсякденними справами. Протягом цього часу вам на очі попадається безліч різноманітної реклами. До якого з видів реклами ви прислухаєтесь при виборі подарунка?
• спробуйте уявити себе власником рекламного агентства. Вам запропонували розрекламувати Магазин комп'ютерної техніки. Яким чином, ви б розрекламували його? Опишіть декількома словами.

  Загалом дослідження здійснювалось на основі 16 показників: вік, стать, меланхолік, холерик, флегматик, сангвінік, позитивне ставлення до реклами, негативне ставлення до реклами, надання переваги рекламі: на бігбордах, в інтернеті, по телебаченні, на радіо, рекламним буклетам, рекламним газетам(поштівкам).

  Загальні  результати дослідження представлені в таблиці.(Додаток 1).

 

2.2. Опис загальних  результатів дослідження

2.2.1. Опис результатів анкетування.

      Отже, на першому етапі дослідження, було проведене анкетування, в ході якого  вдалося визначити відповіді  досліджуваних студентів, які вказують на позитивне чи негативне ставлення  до реклами. Анкета містила запитання типу: реклама дуже агресивна, реклама спонукає людину робити покупки, реклама викликає довіру, реклама двигун торгівлі і т.д. Половина тверджень визначали позитивне ставлення до реклами, інша – негативне. Досліджуваним необхідно було визначити наскільки твердження відповідають їхньому стилю поведінки та життя, і відповісти однією з можливих відповідей: «так» або «ні».

       Аналізуючи відповіді досліджуваних  на запитання, які характеризують їх ставлення до реклами, було виявлено, що досліджувані ставляться до реклами більше позитивно, ніж негативно.(Рис. 1). Можна вважати це нормальним, адже в наш час реклама нас оточує звідусіль: телебачення, інтернет, вулиця, журнали, і т.д. Реклама допомагає людям у виборі, стала невід’ємним елементом повсякденного життя. Негативне ставлення до реклами може бути зумовлене тим, що реклама на телебаченні викликає роздратування в людей.

Рис. 1 Діаграма. Ставлення досліджуваних до реклами

В цілому, було виявлено, що і досліджувані дівчата, і хлопці позитивно ставляться до реклами, проте у дівчат загальні бали на пункт вищі ніж у хлопців (Рис. 2). Можливо це зумовлено тим, що дівчата більше люблять ходити по магазинах, більше цікавляться шопінгом, а заодно рекламою їх улюбленого товару.

Рис 2.Діаграма. Порівняння розподілу відповідей про ставлення до реклами між хлопцями й дівчатами.

Отже, результати анкетування дозволили виявити  наступні тенденції:

• загалом досліджувані ставляться до реклами більше позитивно, ніж негативно;
• проаналізувавши деякі з питань анкети можна сказати, що досліджувані користуються рекламою, цікавляться нею.
• немає великої різниці в відповідях на питання про ставлення до реклами в дівчат і хлопців, проте у дівчат середній бал вищий.

 

2.2.1. Опис результатів методики Г.Ю.Айзенка.

На другому  етапі дослідження було проведено  тестування за методикою Г.Ю. Айзенка. Проаналізувавши та порахувавши отримані дані за показниками екстраверсії – інтроверсії(Рис. 3), було визначено, що:

• 75% досліджуваних інтровертовані;
• 22,5% досліджуваних екстравертовані;
• 2,5% досліджуваних отримали 12 балів за шкалою, що є оптимальною серединою(за Айзенком).

   Можливо, інтроверти переважають через те, що дослідження проводилось весною – пора оновлень, нових вражень, пора кохання. Люди переживають багато різноманітних емоцій(радість, любов, сум, захват, сором, зніяковілість і т.д.), тому в них виникає потреба рефлексувати, заглиблюватися в себе, роздумувати над власними почуттями і переживаннями.