Психологічні особливості мотивації навчальної діяльності студентів економічного та математичного профілів

Т.І. Дучимінська 

     Психологічні особливості мотивації навчальної діяльності студентів економічного та математичного профілів 

     Демократичні  перетворення та необхідність розвитку ринкової економіки в нашій країні пред’являють нові, більш високі вимоги до підготовки фахівців.  Водночас, успішне вирішення завдань навчання і виховання молоді, її підготовки до продуктивної професійної діяльності неможливе без спеціальних знань щодо закономірностей розвитку і формування мотивації загалом та навчальної мотивації зокрема. І це не випадково, оскільки використання мотиваційної сфери особистості дозволяє виявити ті внутрішні резерви, які є необхідними для її розвитку, навчання і виховання. Мотивація має вирішальний вплив на поведінку особи, ставлення до всіх сфер життя, взаємовідносини з людьми, які її оточують у процесі навчальної, професійної, організаційної діяльності тощо.

     Відомо, що висока позитивна мотивація до навчання може бути компенсуючим чинником при недостатньо високих здібностях, проте ніякий високий рівень здібностей не може компенсувати відсутність навчального мотиву або низьку його вираженість (А. Реан, Р. де Чармс та ін.). Навчання буде успішним лише за умови, якщо в студента сформоване позитивне ставлення до учіння, якщо є чітке усвідомлення поставленої мети і розуміння того, для чого йому потрібні ті чи інші знання.

     Водночас, мотивація є гнучким утворенням, характеризується силою, інтенсивністю та ієрархічністю мотивів, залежить від внутрішніх (особистісних) та зовнішніх (ситуативних) чинників. Складність проблеми мотивації обумовлюється також великою кількістю підходів до розуміння її суті, структури та методів дослідження, оскільки, як відзначав Х. Хекхаузен,  «… навряд чи знайдеться інша сфера психологічних досліджень, до якої можна було б підійти з таких різних сторін, як у психології мотивації» [10, 9].

     Таким чином, соціальна і наукова значущість проблеми, а також потреба розвитку високої мотивації як передумови ефективності навчального процесу у вищих навчальних закладах обумовили актуальність та необхідність вивчення детермінації навчальної діяльності студентів.

     Метою роботи є здійснення теоретичного аналізу та узагальнення результатів емпіричного дослідження мотивації навчальної діяльності студентів різних спеціальностей (економічного та математичного профілів).

     Не  дивлячись на те, що мотивація є однією з фундаментальних проблем як вітчизняної, так і зарубіжної психології, дослідники у цій сфері наголошують на об’єктивних складнощах її вивчення (Л. Божович, Л. Виготський, В. Вілюнас, Є. Ільїн, В. Ковальов, О. Леонтьєв, А. Маркова, С. Рубінштейн, П. Якобсон та ін.). Серед українських психологів, у працях яких розкрито види і генезис мотивів, функції мотивів у детермінації життєдіяльності людини, особливості структури мотиваційної сфери особистості, мотиваційні основи діяльності тощо, найбільш знані роботи Г. Балла, М. Боришевського, О. Дусавицького, С. Занюка, Г. Костюка, С. Максименка, О. Скрипченка та ін.

     Саме поняття „мотивація” авторами трактується по-різному. Зокрема, в психолого-педагогічній літературі можна виділити таке розуміння мотивації: 1) сукупність всіх факторів (особистісних та ситуативних), які спонукають людину до активної діяльності і забезпечують тим самим успіх у цій діяльності [4]; 2) сукупність причин психологічного характеру, які пояснюють поведінку людини, її початок, напрям та активність [5]; 3) система мотивів, яка визначає їх конкретні форми, поведінку і вчинки особистості [3]; 4) сукупність мотивів поведінки і діяльності [1]; 5) усвідомлювані або неусвідомлювані психічні фактори, що спонукають індивіда до здійснення певних дій і визначають їхню спрямованість та цілі [8]; 6) циклічний процес безперервного взаємного впливу та перетворень, у якому суб'єкт дії та ситуація взаємно впливають одне на одного, і результатом якого є реально простежена поведінка [7] тощо.

     Супідрядним щодо мотивації загалом є поняття мотивації навчальної діяльності, яке дає можливість зрозуміти і виявити причини успішності, визначити способи впливу на особистісну сферу студентів з метою забезпечення успішного засвоєння знань та ефективного функціонування навчального процесу.

     Вагомий внесок у розкриття теоретичних  аспектів мотивації навчальної діяльності особистості здійснили М. Боришевський, М. Дьяченко, Є. Ільїн, Л. Кандибович, О. Леонтьев, А. Маркова, В. Моргун, Ю. Орлов, П. Просецький, В. Семиченко та ін. Вони акцентували увагу на дослідженні особливостей мотиваційної сфери індивіда, етапів формування мотивів та механізмів їх функціонування у свідомості людини, інтенсифікації та оптимізації педагогічного процесу.

     Навчальна мотивація характеризується спрямованістю, стійкістю та динамічністю. Так, в працях Л. Божович і її співробітників, на матеріалі дослідження учбової діяльності учнів, наголошується на ієрархії мотивів навчання, де домінуючими можуть бути або внутрішні мотиви, пов’язані із змістом цієї діяльності і її виконанням, або широкі соціальні мотиви, пов’язані з потребою дитини зайняти певну позицію в системі суспільних відносин. При цьому з віком відбувається розвиток взаємодіючих потреб і мотивів, зміна провідних домінуючих потреб і своєрідна їх індивідуалізація [2]. 

     Мотивація тісно пов’язана з почуттям задоволення, яке отримується від самого процесу виконання дій. Якщо завдання, які ставляться перед студентом в процесі навчальної діяльності, є зрозумілими та внутрішньо прийнятими ним, студент по-справжньому включається в роботу, учіння стає значущим для нього й відображається в позитивних емоціях та інтелектуальному задоволенні.

     При дослідженні мотивації навчальної діяльності велика увага приділяється внутрішнім та зовнішнім мотивам. Л. Фрідман так характеризує їх відмінність: «Якщо мотиви,  які спонукають конкретну діяльність, не пов’язані з нею, то їх називають зовнішніми відносно цієї діяльності;  якщо ж мотиви безпосередньо пов’язані із самою діяльністю, то їх називають внутрішніми» [12, 93].

     При внутрішній мотивації мотивом є пізнавальний інтерес, пов’язаний з предметом діяльності. Тоді отримання знань виступає не як засіб досягнення якихось інших цілей, а як мета діяльності студента [9]. Отже, внутрішні мотиви обумовлені пізнавальною потребою суб’єкта, задоволенням від процесу пізнання і реалізації власного потенціалу, орієнтовані на процес і на результат. Внутрішня мотивація характеризується проявом високої пізнавальної активності студента, зовнішні мотиви характеризуються тим, що оволодіння навчальним матеріалом не є метою учіння, а виступає засобом досягнення інших цілей (отримання гарної оцінки, диплому, отримання стипендії, визнання товаришів, схвалення педагогом чи батьками тощо ). При зовнішній мотивації студент, як правило, відчужений від процесу пізнання, проявляє пасивність, орієнтований на оцінку викладачем, уникнення неприємностей тощо, або його активність має примусовий характер.

     Ефективність навчальної діяльності більшою мірою визначається внутрішніми мотивами, коли пізнавальна потреба «зустрічається» з предметом діяльності і «опредмечується» в ньому. Водночас, на результат діяльності впливають і дуже різні зовнішні мотиви – самоствердження, престижності, обов’язку, необхідності, досягнення та ін. [6].

     Виявлення особливостей співвідношення внутрішньої та зовнішньої мотивації навчання дає змогу прогнозувати результативність навчальної діяльності студентів з метою активізації мотиваційних ресурсів її ефективності.

     Відповідно  до мети дослідження була сформована вибірка студентів ІІІ курсу  економічного та математичного факультетів  вищого навчального закладу. Всього у дослідженні взяло участь 38 осіб, з них 19 студентів (10 хлопців, 9 – дівчат) навчаються за спеціальністю «математика», 19 осіб (10 хлопців, 9 – дівчат) – за спеціальністю «фінанси та кредит».

      Для дослідження мотивів навчальної діяльності студентів використовувались такі методики: «Методика вивчення мотивації навчання студентів у вузі», яка дала можливість виявити структуру мотивації навчальної діяльності та методика «Мотиви навчальної діяльності студентів» А. Реана та В. Якуніна, за допомогою якої виявлялася ієрархія значущості мотивів навчання.

     Методика  вивчення мотивації навчання студентів  у вузі складається із 36 пунктів-суджень, з яких 13 – мотиви вступу до вузу, 11 – реально діючі мотиви навчальної діяльності та 12 – професійні мотиви. Перша група мотивів дає змогу виявити, що саме спонукало студентів до вибору даної спеціальності, друга – що є найбільш значущим для них у навчальній діяльності. Блок професійних мотивів характеризує розуміння студентами тих можливостей (переваг), які дасть їм отримання диплому.

     Кількісні показники відповідей студентів економічного та математичного факультетів щодо вибору конкретної спеціальності відображені на рис. 1.

      Рис.1. Розподіл відповідей досліджуваних щодо мотивів вступу до вузу та вибору спеціальності

      Примітка: 1. Безкоштовний вступ. 2. Заняття в спецшколі, спецкласі. 3. Бажання отримати вищу освіту. 4. Сімейні традиції, бажання батьків. 5. Порада друзів, знайомих. 6. Престиж, авторитет вузу і факультету. 7. Інтерес до професії. 8. Найкращі здібності саме в цій галузі. 9. Прагнення прожити безтурботний період життя. 10. Подобається спілкування з дітьми. 11. Випадковість. 12. Низька плата за навчання. 

     Отже, до вибору даної професії студентів обох факультетів спонукали найкращі здібності саме в цій галузі та інтерес до професії та (за 5-бальною системою оцінювання ці мотиви отримали в середньому 4,7 та 4,2 балів). Важливим є також бажання отримати вищу освіту та прагнення прожити безтурботний період життя (3,8 та 2,9 балів відповідно). Не впливали на вибір спеціальності такі мотиви: порада друзів, знайомих; сімейні традиції, бажання батьків; випадковість та низька плата за навчання. Водночас, виявлено певні відмінності мотивації вибору професії у студентів різних спеціальностей. Зокрема, для студентів економічного профілю більш важливими (порівняно з математиками) виявилися мотиви престижу, авторитету вузу та факультету й прагнення прожити безтурботний період життя, а для студентів математичного факультету вагомими були мотиви можливості безкоштовного вступу та заняття в спецшколі, спецкласі.

     Результати  дослідження мотиваційних чинників, які є найбільш значущими для  студентів обох спеціальностей у  навчальній діяльності відображені на рис.2.

     Рис.2. Розподіл відповідей досліджуваних  щодо реально діючих мотивів навчальної діяльності

      Примітка: 1. Успішно продовжити навчання на наступних курсах. 2. Успішно вчитися, складати іспити на «добре» і «відмінно». 3. Набути глибоких і міцних знань. 4. Постійно бути готовим до наступних занять. 5. Не запускати вивчення предметів навчального циклу. 6. Не відставати від однокурсників. 7. Виконувати вимоги викладачів. 8. Добитися поваги викладачів. 9. Добитися схвалення оточуючих. 10. Уникнути осуду і покарання за погане навчання. 11. Отримати інтелектуальне задоволення. 

     Таким чином, найбільш значущим у навчальній діяльності для досліджуваних є набуття глибоких і міцних знань (4,1 балів) та успішне продовження навчання на наступних курсах (3,8 балів). Проте, варто зауважити, що ці мотиви сильніше виражені у студентів математичного факультету порівняно зі студентами економічного профілю. Відмінності у реальних мотивах навчання виявлено також за такими показниками як отримання інтелектуального задоволення (2,4 бали у студентів-економістів та 3,8 балів – у студентів-математиків) і потребою постійно бути готовим до наступних занять (1,6 балів та 2,4 бали відповідно). Не важливим у навчанні для студентів обох спеціальностей є виконання вимог та повага викладачів, схвалення оточуючих.

     Результати  дослідження щодо виявлення тих можливостей, які, на думку студентів, дає їм диплом за обраною спеціальністю розподілились таким чином (рис.3.).

     Рис.3. Розподіл відповідей досліджуваних щодо професійних мотивів та намірів

     Примітка: 1. Досягнути соціального визнання і поваги. 2. Власної самореалізації. 3. Мати гарантію стабільності. 4. Отримати цікаву роботу. 5. Отримати високооплачувану роботу. 6. Отримати роботу в державній структурі. 7. Працювати в комерційній структурі. 8. Працювати вчителем в школі. 9. Започаткувати власну справу. 10. Навчання в аспірантурі. 11. Самовдосконалення. 12. Диплом сьогодні нічого не дає. 

     Щодо  майбутньої професійної діяльності, то майже всі студенти переконані, що отримання диплому дасть можливість отримати цікаву (4,6 балів), високооплачувану (4,3 балів) роботу, або започаткувати власну справу (4,2 балів) чи працювати в комерційній структурі (4,4 балів). Не цікавить студентів робота на державній посаді, робота вчителя та навчання в аспірантурі. Також менш вираженими є мотиви власної самореалізації, самовдосконалення. Найбільш значущі відмінності виявлено за мотивами досягнення соціального визнання та поваги (3,6 балів у студентів-економістів і 2,8 балів у студентів-математиків), потребою мати гарантію стабільності (3,6 та 2,4 бали відповідно), започаткувати власну справу (4,8 та 3,6 балів).