Особливості спілкування в середньому шкільному віці

1. Особливості спілкування в середньому  шкільному віці.

Середній шкільний вік (від 10 - 11 до 15 років) – перехідний від  дитинства до юності. Він співпадає  з навчанням у школі другого  ступеня (V - IX класи) і характеризується загальним піднесенням життєдіяльності  та глибокою перебудовою всього організму. Душевний світ підлітка Н.К. Крупська характеризувала психологією напівдитини-напівдорослого: у своєму розвитку він вже "відійшов" від дітей, але ще "не пристав" до дорослих. Період надзвичайно складний як для самого підлітка, так і для оточуючих його людей.

Соціальна ситуація розвитку підлітка визначається центральним  новоутворенням даного віку: почуттям дорослості. Під його впливом відбувається перебудова взаємин дитини з оточуючими його людьми. Спілкування в підлітковому віці будується на основі двох потреб:

1) приналежності, включеності в групу;

2) відокремлення від контролю  дорослих і однолітків.

У підлітковому віці спілкування  з однолітками якісно змінюється, воно активізується та поглиблюється. При цьому яскравими стають гендерні відмінності спілкування хлопчиків  та дівчаток. Для хлопчиків важливою є приналежність до групи однолітків, дівчатка ж товаришують групками по дві три особи, цінуючи в  подрузі, перш за все, можливість ділитися своїми таємницями. У більш пізній період виникає середнього шкільного  віку виникає потреба в близькому  товаришу протилежної статі, бажання  подобатися один одному.

Особливістю середнього шкільного  віку є зміна значущих осіб і перебудова взаємовідносин з дорослими. Однією з основних потреб перехідного періоду  є необхідність у звільненні від  контролю й опіки батьків, вчителів, старших, а також від встановлених правил і порядків. Відчуття протесту, непорозуміння є відповіддю на нерозуміння зі сторони дорослих. При психологічно грамотному підході до перебудови взаємовідносин підлітка і дорослого цей період проходить без конфліктів. Якість спілкування між дорослими і підлітками залежить від стилю виховання в сім’ї, від закладених сімейних устоїв. Якщо батьки застосовують до дитини грубу фізичну силу, то дитина почуває себе зайвою в такій родині, звинувачує себе, якщо в сім'ї трапляються які-небудь конфлікти.

Провідна система відносин підлітка – дитина-одноліток. Ці відносини  спрямовані на освоєння норм і правил спілкування дорослих людей (наслідування дорослим, «кодекс товариства»). У  середовищі однолітків він намагається  знайти емоційне тепло і визнання власної значущості. Підліток прагне до рівноправності у відносинах, а  це можливо тільки серед однолітків. Прагнучи до максимальної свободи від  дорослих, дитина підліткового віку потрапляє  під сильний вплив групи однолітків.

Спілкування з ровесниками  в цьому віці набуває такої  цінності, що нерідко відсуває на другий план навчання і стосунки з рідними. Так, серед причин зниження успішності та порушень поведінки, різних афектних переживань провідне місце займає невдоволеність підлітків своїми стосунками з однолітками. Саме потреба бути значущим серед товаришів у багатьох підлітків спричиняє найважчі негативні переживання. Змінюються також критерії оцінювання однолітків, розвивається уміння орієнтуватися на вимоги товаришів, враховувати їх.

У підлітковому віці участь дітей у спілкуванні визначається цілим рядом зовнішніх і внутрішніх факторів. З боку зовнішніх факторів, участь підлітка в спілкуванні визначається його статусом у колективі, бажанням колективу вступати з ним у  взаємостосунки, умовами, які створюються  дорослими стосовно дитини тощо; внутрішні  фактори – це стани, відношення, якості особистості, коло умінь та навичок, необхідних для спілкування. Серед  внутрішніх факторів велика роль належить тому, наскільки розвинені чи нерозвинені  комунікативні якості особистості: комунікабельність, здатність зрозуміти  іншого, швидко орієнтуватися в ситуації взаємодії з іншими людьми.

Комунікативні підлітки досить легко, активно залучені до спілкування. У зв′язку з цим перед ними відкриваються значно більші можливості. У таких дітей рідше виникають  конфлікти з однолітками, що дає  їм можливість встановлювати тісніші дружні й товариські стосунки з оточуючими. Вплив спілкування з однолітками на розвиток особистості підлітка:

1. Спілкування з однолітками  стає важливим специфічним початком  отримання інформації.

2. Вироблення навичок  соціальної взаємодії (вміння  підкорятися колективній дисципліні; вміння відстоювати свої права  та інтереси в групі; вміння  співвідносити особистісні та  групові інтереси).

3. Спілкування з однолітками  як вид емоційного контакту  полегшує відділення дитини від  дорослих, дає відчуття емоційного  благополуччя і стійкості (розвиток  самостійності дитини).

4. Формування статевої  ідентифікації підлітка на основі  спілкування з однолітками.

2. Низькопробні програми на телебаченні  є звичайним явищем. Спробуйте  назвати їх і аргументуйте  свій вибір. Які дезінтеграційні  процеси в системі «особистість - група» культивуються цими програмами?

Телебачення все більше починає  бути схожим на інструмент дії, чим  на спосіб розваги. Крім того, що користувач телеканалу вимушений дивитися одноманітні  серіали і низькопробні шоу, ідея яких куплена за кордоном і орієнтована  на відповідного глядача, усе це щедро  розбавляється двадцятихвилинними рекламними блоками.

Але все більше людей намагається  перемкнути канал або ж взагалі  вимкнути телевізор, коли там починається  щось типу "Пекельной кухні" - огидливого шоу, де через слово ллються лайки, які можуть почути діти, де їжу викидають в сміття, коли все більше людей виявляється за межею бідності, а кулінарним суддею чомусь є іноземна актриса...

Ніякого бажання немає  дивитися телепередачі, коли там починається черговий серіал про те, як міліція розшукує злочинців. Мовний запас таких серіалів зазвичай доступний для розуміння і семирічному школяру, а самі назви "телешедеврів" (на зразок «Мент в законе», «Глухарь», «Ментовские войны», «Убойная сила») використовуються в жаргоні кримінального світу і до літературної мови відношення не мають. Сюжет там, як правило також примітивний і часто відповідає стандарту "вкрав - випив - у в'язницю".

Якщо розглядати вплив  сучасного телебачення на систему особистість – група в мікрогрупах підліток – сім’я, підліток – однолітки, то низка низькопробних, «американізованих» шоу та серіалів виховують зовсім не такі цінності, які вчителі, психологи та батьки намагаються прищепити дитині. Наприклад, реаліті шоу «Вагітна у 16» (телеканал ТЕТ), яке пропагує початок раннього статевого життя, при чому в ранній вагітності не вбачається нічого негативного, а навпаки показується все стороння підтримка таких стосунків, причому в більшості випадків передача закінчується розлученням молодого подружжя, що знижує цінність сімейних відносин. «Випробування вірності» (телеканал ТЕТ) в якій, на наш погляд, культивується не вірність, як голосно заявлено у назві передачі, а якраз навпаки — зрада, недовіра, підозра. Про це яскраво свідчить розроблений сценарій передачі та результати зйомок прихованою камерою. Відзнятий сюжет, в якому є докази зради подружжя з насолодою коментується ведучою, до того ж сварку чоловіка та жінки показують крупним планом зі всіма подробицями на всю країну. А от якщо людина пройшла випробування з гідністю — це показують коротко — так, що молодь не встигає зрозуміти важливість кохання у житті людини, вірності та щастя від духовних сімейних стосунків. Програма «Шлюбне чтиво» (телеканал ТЕТ) зайшла ще далі у безсоромності та нахабності: знімається приватне життя підозрюваного чоловіка або жінки, навіть з інтимними подробицями. І все це транслюється в прямому ефірі.

А ось проспект однієї програми на каналах «ТНТ» і «ТЕТ»: «Ціна  Любові» дозволяє глядачам спостерігати за відтвореними кримінальними історіями, в основі яких — божевільна любов! Матеріалом для програми служать реальні кримінальні справи. «Ціна Любові» — це захоплююча мелодрама про небезпечну пристрасть! Пристрасть до всього: до грошей, до влади, до зброї, до жінки. Автори навмисно не ставлять ніяких акцентів. Глядач сам вирішує, на чиєму він боці». Як стверджують автори проекту, любов теж має ціну. Це прекрасне, оспіване багатьма поколіннями почуття, може штовхнути людину на злочин. Закохана людина здатна на «великі звершення». Навіть заплатити дуже високу ціну, яка вимірюється не грошима, а власними і чужими стражданнями або, життями. Ціна любові буває дуже високою. Насправді до істинної любові ця передача не має ніякого відношення. В ній показують убивць, маніяків, людожерів. Незрозуміло, в якому хворобливому уявленні з’явилася ідея пов’язати найстрашніші злочини зі світлим почуттям любові. І насправді, ведуча не дає моральної оцінки тому, що відбувається на екрані, тому у дітей, які невільно стають глядачами програми, може скластися враження, що поведінка представлених «героїв» цієї програми є природною.

Згадаємо ще такі молодіжні серіали як «Даешь молодёжь», «Віталька», «Одна за всех», «Реальные пацаны». На мою думку, найбільший кошмар телебачення цього часу, що для молоді знімають такі фільми. Будь-яке шоу, яке ми дивимось, в тій чи іншій мірі впливає на наш мозок, а тим паче на мозок дитини шкільного віку. І мені завжди стає дещо лячно, коли я уявляю собі, що хтось дивиться ці серіали і вважає їх гумористичними, та ще й іноді повчальними!

Над чим сміятися? Над  тупістю, хамством, над наркоматськими балачками? Ті жарти, що звучать з  екранів, зовсім не висміюють ту реальність, яку повинні, а навпаки, культивують  доволі кошмарні цінності та явища.

Часто помішаємо в школі, як діти сміються і копіюють поведінку  героїв таких серіалів. То хіба ж  це нормально? Ми виросли знаючи, що наркоманія - це страшно та брудно, а  вони ростуть з відчуттям, що це смішно і забавно. Або ці убогі молоді батьки…чому вони вчать? І весь цей жах в пройм-тайм дивляться наші діти. Взагалі кажучи, я не розумію, хто і для чого це пише, фінансує, а головне – як це можуть пускати в денний ефір. Сучасні передачі настільки пагубні та шкідливі для підлітків, настільки огидні, що їх не варто дивитися будь-якій тверезо мислячій та культурно розвиненій людині

А якщо згадати сучасні  мультфільми!

Із споконвіку дітей вчили на позитивних прикладах, негативні ж, намагалися не демонструвати, а головне завжди супроводжували мораллю.

В «мультфільмах нової  хвилі» ці принципи послідовно порушуються. Неправильна поведінка показується достатньо часто и без оціночних коментарів.  Наприклад протягом всіх 365 серій «Телепузиків» на заклик «Час спати!» телепузики стрибають у люк! Але для глядачів цей люк асоціюється з затишним будинком улюблених героїв. Отже, образ люка стає позитивно забарвленим і деякі діти можуть наслідувати приклад персонажів.

Ще можна наводити дуже багато прикладів подібних телепередач, які руйнують загальноприйняті цінності, культивують неповагу до батьків, до товаришів, зводять на нівець всі принципи виховання, виховують жорстокість, хамство, агресію.

3. Запропонуйте класному керівнику  систему заходів, які допоможуть  згуртувати клас (15-20 пропозицій)

На всіх стадіях розвитку учнівського колективу (дитячий  колектив, за вченням А. Макаренка, у  своєму розвитку проходить декілька стадій) педагоги цілеспрямовано працюють над його згуртуванням. Важливою у  цій роботі є система — низка  послідовно поставлених перед колективом цілей, досягнення яких зумовлює перехід  від простого задоволення до глибокого  почуття обов'язку.

Від того, наскільки згуртований  класний колектив, залежить психологічний  стан кожного учня. Від рівня згуртованості  учнів у класі залежить і рівень засвоєння навчального матеріалу, ефективність роботи вчителя з класом і формування особистості учнів. У справі створення дружнього колективу провідна роль, звичайно, належить класному керівнику.

Сформулюємо ряд порад  класному керівникові, щодо системи  заходів, які допоможуть згуртувати клас.

1. Дитячий колектив потрібно  формувати щоденно, це кропітка і відповідальна робота. І тут авторитет вчителя надзвичайно важливий.

 2. Важливо проводити тестування, анкетування, наприклад для того, щоб  визначити рівень згуртованості класу, які мікрогрупи існують в класі, виявити явних, скритих та негативних лідерів серед учнів.

3. Заплануйте в плані виховної роботи як можна більше заходів, направлених на згуртування дітей. Це можуть бути тематичні виховні години: « Я – частина колективу», « Мікроклімат у класі», « Дружба між дівчатками та хлопчиками», « Моє дозвілля» та інші.

4. Обов’язково проведіть класні години про дружбу, взаємодопомогу, колективізм. Використовуйте кожну зручну хвилину, щоб поспілкуватися з дітьми про важливість цих якостей у повсякденному житті.

5. На уроках практикуйте групові види діяльності, причому частіше змінюйте склад мікрогруп, щоб учні вчилися тісній взаємодії з різними членами колективу.

6. Підтримуйте комфортний та благо приємний психологічний клімат в класу, гасіть назріваючі конфлікти, але не авторитарним методом. Вислуховуйте кожну дитину, намагайтеся зрозуміти і допомогти їй розібратися у власних почуттях.

7. Уникайте прояву занадто помітної любові чи нелюбові до окремих учнів. Діти це дуже добре відчувають і обов’язково будуть думати і говорити про це. Поважайте в кожній дитині, перш за все, особистість.

8. Засобом згуртування учнівського колективу є й формування в ньому традицій, бо ніщо так не цементує його, як традиція. Особливо важливі так звані «традиції щоденного вжитку» — дотримання певних правил поведінки у повсякденному житті (наприклад, «у нашому класі не запізнюються», «у нашому класі допомагають один одному» та ін.). Шкільні традиції виховують в учнів почуття обов'язку, честі, гордості за колектив, його успіхи в навчанні та праці.

9. Сприяє згуртуванню  учнівського колективу обґрунтований  і використовуваний А. Макаренком  принцип паралельної дії —  вимога до вихованця ставиться не прямо, а через колектив, коли відповідальність за кожного члена покладається на колектив і його самоврядування.