Особливості прояву агресивності у підлітковому віці

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Тернопільський національний педагогічний університет

імені В. Гнатюка

 

Інститут педагогіки та психології

 

 

 

 

 

Тема 

курсової роботи:

 

«Особливості прояву агресивності у підлітковому віці»

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                      Курсова робота

                                                                                студентки групи ПС-31

                                                                           Дубельт Уляни Вікторівної

 

             Науковий керівник:

                                                           Кандидат психологічних наук,доцент

                                                                      Тіунова Олена Володимирівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                 Тернопіль - 2012

Зміст.

1.Вступ

 

2.Розділ 1. Теоретичні аспекти  вивчення агресивності у психології

1.1 Загальне поняття агресивності

                     1.2 Причини виникнення агресивності

          

3.Розділ 2. Дослідження виникнення  агресивності у підлітковому  віці

2.1 Статевовікові  та індивідуальні особливості  прояву агресивності в підлітковому  віці

2.2 Особливості  прояву агресивної поведінки  у підлітковому віці

 

4.Висновки

5.Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ.

 

Актуальність  роботи: Професійний інтерес психологів до різних видів і рівнів змін особистості неповнолітніх і їх характерологічних особливостей досить високий і стійкий багато років. Про це свідчать спрямованість і кількість робіт, присвячених проблемі агресивної поведінки як закордонних, так і вітчизняних психологів.

Підлітковий вік – це складний час великих змін і новотворів. Дитина хоче заявити про себе, прагне до самостійності. Те ж, що прийнято звичайно називати особистістю, є не чим іншим, як самосвідомістю людини, що виникає саме в цю пору: нова поведінка людини стає поведінкою для себе, людина сама усвідомлює себе як єдність. Це є кінцевий результат і центральна точка всього перехідного віку.

Сучасні підлітки живуть у  вкрай нестабільних умовах. Власні проблеми, пов’язані з особливостями  віку, підсилюються загальним занепадом  моральних цінностей людства. Байдужість дорослого населення до проблем  дітей змушує їх самостійно, методом  «спроб і помилок», вчитись орієнтуватись  у житті.

У зв'язку із цим, під час  глобальних змін самосвідомості, які  відбуваються під час перехідного  віку, часто виникають проблеми. Зокрема, однією з таких проблем  є агресивна поведінка підлітків. Для підлітка, який в цей час  починає формувати своє «Я» і  місце в суспільстві хворобливе відношення до себе, як зі знаком плюс, так і зі знаком мінус, створює  багато проблем. Часто проявом неадекватного  відношення до себе може стати агресивна  поведінка у будь-якому прояві. Нажаль, коли дорослі люди стикаються з девіантною поведінкою підлітка єдиними «ліками» вважається суворе покарання. Але, більш дієвим було б аналізування причин такої поведінки.

У нашій країні вже накопичений  чималий досвід по вивченню та дослідженню  девіантної поведінки, але ця тема не перестає бути актуальною.

 

Об’єкт   дослідження:    прояви агресії у підлітковому віці.

Предмет дослідження: особливості прояву агресивності у підлітковому віці.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати прояв агресії у підлітковому віці.

Гіпотеза дослідження: прояви агресії у дітей підліткового віку обумовлені індивідуально-психологічними та соціальними особливостями.

Завдання дослідження:

1.Проаналізувати психолого-педагогічну  літературу по проблемі агресивного  поводження підлітків.

2.З’ясувати психологічні особливості  прояву агресії у дітей підліткового  віку.

3.Розглянути індивідуальні особливості  прояву агресивності в підлітковому  віці.

4.Установити взаємозв'язок деяких  властивостей особистості з агресивним  поводженням підлітків.

5. Вивести механізми агресивної  поведінки у  підлітків за  віком.

Теоретичну основу дослідження склали філософські  та психологічні теорії про сутність особистості та її розвиток у процесі  життєдіяльності; аналіз та систематизація вітчизняної та зарубіжної літератури з проблеми агресії

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (___). Основний зміст роботи викладено на ____ сторінках, загальний обсяг складає ___ сторінок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ  І. Теоретичні аспекти агресивності у психології

1.1 Загальне поняття агресивності

Для того щоб вивчати агресію, потрібно по-перше  підняти питання про саме визначення агресії.

У літературі різними авторами запропонована  безліч визначень агресії:

• Під агресією розуміється сильна активність, прагнення до самоствердження.(Bender L.)
• Під агресією розуміються акти ворожості, атаки, руйнування, тобто дії, які шкодять іншій особі або об'єкту. Людська агресивність є поведінкова реакція, що характеризується проявом сили в спробі завдати шкоди або збиток особистості або суспільству. (Delgado H.)
• Агресія - реакція, у результаті якої інший організм одержує болючі стимули.(Buss A.)
• Агресія - фізична дія або погроза такої дії з боку однієї особини, які зменшують волю або генетичну пристосованість іншої особини. (Uilson)
• Агресія - злісне, неприємне, що заподіює біль навколишнім, поводження.

          Існує три основних підходи в поясненні природи агресивності:

- перший поєднує теорії в яких агресивність трактується як природжена інстинктивна властивість людини (сюди входять різноманітні теорії психологічного толку, починаючи з ортодоксального фрейдистського психоаналізу, а також близькі до них теорії (етіологічні);

-  у рамках другого підходу (почасти пересічного з першим) агресія описується як поведінкова реакція на фрустрацію;

- третій  складають концепції, які розглядають  агресивність як характеристику  поведінки, що формується в  наслідок навчання (біхевіористичні теорії). [Горшкова Е.А.Педагогічна діагностика старших класів, що вчаться, при організації реабілітаційної роботи. Сб. Проблеми особистості, профілактика відхилень у її розвитку. Москва , Архангельськ, 1993]

Роль  агресивних тенденцій в підлітковому середовищі відображає одну з гострих  соціальних проблем нашого суспільства, де за останні роки різко виросла  молодіжна злочинність, особливо злочинність  підлітків. Стають все частіше випадки  групових бійок підлітків, які носять жорстокий характер.

Різноманітність і складність форм виявлення агресії  приводить до того, що сьогодні у  науці немає її однозначного трактування  і визначення. Це дає змогу різним авторам в залежності від мети і завдань дослідження вкладати у поняття агресії різний зміст. Її визначають і як своєрідну захисну  реакцію людини на ті чи інші подразники (зовнішні), і як напад чи боротьбу в межах одного виду. Однак більшість  авторів вважають, що агресія —  це форма поведінки, яка спрямована на заподіювання фізичної або психологічної  шкоди живій істоті, а агресивність — тенденція особистості до деструктивних  дій, яка набувається у процесі  розвитку її в суспільстві [Агрессия у детей и подростков: учебное пособие / под ред. Н.М. Платоновой. - СПб.: Речь, 2004. - 336 с.;;; Берковиц Л. Агрессия: причины, последствия и контроль. - М., 2001. – С.24-30.;;; Реан А.А. Агрессия и агрессивность личности / А.А. Реан. // Психологический журнал. - 1996. - № 5. - С.3-19.;;; Романов И. Теории агрессивности и детская агрессия / И. Романов, С. Бондаренко. // Вопросы психологи. - 1992. - № 5-6.].

В понятті  «агресія» об’єднуються різні по формам та результатам акти поведінки  — від таких як злі жарти, плітки, ворожі фантазії, деструктивні форми  поведінки, до бандитизму та вбивств [Берковиц Л. Агрессия: причины, последствия и контроль. - М., 2001. – С.24-30.;;; Боришевський М.Й. Психологічні механізми розвитку особистості / М.Й. Боришевський. // Педагогіка і психологія. - 1996.- №3 (12).- С. 27-29.].

Під агресією розуміється сильна активність, прагнення  до самоствердження. Так, Л. Бендер, наприклад, говорить про агресію як тенденцію наближення до об’єкту чи віддалення від нього, а Ф. Аллан описує її як внутрішню силу, яка дає людині можливість протистояти зовнішнім силам.

Крім  того, досить часто під агресією розуміють акти ворожості, атаки, розрухи, тобто дії, які завдають шкоди  іншому. Наприклад, Х. Дельгадо стверджує, що людська агресія є поведінкова реакція, яка характеризується проявом сили в спробі завдати шкоди особистості чи суспільству.

Західні соціальні психологи до цього  часу сперечаються з приводу термінологічного визначення агресії, так як потрібно розрізняти поведінку самовпевнену, енергійну, направлену на досягнення цілі, і поведінку, єдина мета якої —  заподіяти біль, нашкодити чи зруйнувати. Перше — це наполегливість, а  друге — агресія [Лоренц К. Агрессия / К. Лоренц. - М., 1994. - 272 с.;;; Паренс Г. Агрессия наших детей / Г. Паренс. - М.: Форум, 1997. - 160с.].

Науковці Басс, (1961), Вільман, (1979) визначають агресію як індивідуальну чи колективну поведінку, чи дію, що спрямована на нанесення фізичної чи психічної шкоди, або, навіть, на знищення іншої людини чи групи. [Агрессия у детей и подростков: учебное пособие / под ред. Н.М. Платоновой. - СПб.: Речь, 2004. - 336 с.;;; Бютнер К. Жить с агрессивными детьми / К. Бютнер. - М., 1991. - 141 с.].

Агресія — різна форма поведінки, яка  спрямована на приниження гідності чи завдання шкоди живій істоті, яка  не бажала б такого поводження із собою. Комплексне визначення агресії включає  в себе такі часткові положення:

1) агресія  обов'язково має на увазі навмисне, цілеспрямоване заподіяння шкоди  жертві;

2) у якості  агресії може розглядатись лише  така поведінка, яка має на  меті заподіяння шкоди живим  істотам;

3) жертви  повинні мати мотивацію уникання  такого ставлення до себе.

Агресія має місце, якщо результатом дії  є будь-які негативні наслідки.

Таким чином, крім приниження гідності діями, такі прояви, як виставлення  будь-кого у незручному становищі, публічне висміювання, позбавлення чогось необхідного, і, навіть, відмова у любові й ніжності можуть за певних обставини бути названі агресивними [Берковиц Л. Агрессия: причины, последствия и контроль. - М., 2001. – С.24-30.;;; Личко А.Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков / А.Е. Личко. - Л., 1983. – 245 с.].

Проявів агресії у людей безліч.

А. Басс (1976) запропонував описати агресивні дії на основі трьох шкал:

- фізична — вербальна;

- активна — пасивна;

- пряма — непряма.

Їх комбінації дають вісім можливих категорій, під які в більшості підпадають агресивні дії наведені в табл. 1.1.

Таблиця 1.1.

8 типів агресії за Бассом (1976)

Типи агресії	Приклади
фізична - пряма - активна	Нанесення іншій людині ударів холодною зброєю, побиття чи поранення вогнепальною зброєю.
фізична - непряма - активна	Закладення мін, змова з кілером з метою знешкодження ворога.
фізична-пасивна-пряма	Прагнення фізично не дозволити іншій  людині досягти бажаної цілі, діяльності (приклад: сидячий страйк).
фізична-пасивна-непряма	Вимога виконувати будь-які необхідні  завдання (приклад: відмова звільнити  територію під час сидячої  демонстрації).
вербальна-активна-пряма	Словесне приниження гідності іншої  людини.
вербальна-активна-непряма	Поширення злісного наклепу чи пліток про іншу людину.
вербальна-пасивна-пряма	Відмова розмовляти з іншою людиною, відповідати на її запитання.
вербальна-пасивна-непряма	Відмова дати певні словесні пояснення (приклад: відмова висловитись на захист людини, яку несправедливо  критикують).

Існують ще такі форми агресії — агресія  ворожа та інструментальна (Басс, 1971 р.), агресія реактивна, аутоагресія [Паренс Г. Агрессия наших детей / Г. Паренс. - М.: Форум, 1997. - 160с.;;; Реан А.А. Агрессия и агрессивность личности / А.А. Реан. // Психологический журнал. - 1996. - № 5. - С.3-19.].

Готовність  до агресивної поведінки розглядається  як стійка риса характеру особистості  — агресивність.

Агресивність  розглядається як системна якість щодо індивідуальних і особистісних рис  суб’єкта. Більшість авторів розглядають  агресивність як інтегральну властивість  особистості, що виступає як стійка основа її поведінки і мотивації. Цікавим  є підхід, згідно з яким агресивність розглядається як готовність до вияву  досить певних типових форм поведінки  і переживання, як модифікація особистості, що забезпечує певну поведінку людини у подібних ситуаціях щодо самих  різноманітних об’єктів [Романов И. Теории агрессивности и детская агрессия / И. Романов, С. Бондаренко. // Вопросы психологи. - 1992. - № 5-6.;;; Цап Н.М. Агресивність дитини за і проти / Н.М. Цап. // Практична психологія та соціальна робота. - 1999. - №6. - С. 12-13; №7. - С. 23-24.].