Контрольна робота с “Психологія Управління”

Автор: Пользователь скрыл имя, 10 Декабря 2011 в 00:38, контрольная работа

Описание работы

Перспективи розвитку туризму в Україні вимагають суттєвого покращання управління цією сферою. В цьому контексті психологічні аспекти управління сферою туризму набувають неабиякої теоретичної та
практичної актуальності. В той же час в сучасній туризмології ще не склалось узагальненого розуміння сутності соціального управління цією сферою.

Работа содержит 1 файл

Контрольная робота №4.doc

— 82.50 Кб (Скачать)

предмету, науки  про управління почали із застосування методів, розроблених в інших науках, для власної мети

(наприклад, математичні,  статистичні та ін. методи і  прийоми)

     Пріоритетне значення для всіх сфер (зокрема  – туристичної) соціального суспільства  набувають такі

закони управлінських відносин.

Закон взаємодії інтересів, який орієнтує на необхідність враховувати інтереси всіх суб‘єктів

управлінської діяльності.

Закон єдності інтересів  суб‘єктів управлінської діяльності регулює соціальні управлінські відносини,

орієнтуючи їх на досягнення соціальної мети та об’єднання навколо неї індивідуальних та групових інтересів

суб‘єктів управління.

Закон незалежності інтересів  суб‘єктів управлінської діяльності враховує індивідуальні та групові

потреби та інтереси суб‘єктів управління.

Водночас, закономірності соціального управління можуть бути сформульованими лише на основі абстрактного мислення, використання операцій аналізу та синтезу щодо проявів певних тенденцій і

взаємозалежностей в різноманітних управлінських  процесах і явищах, що відбуваються в сфері туризму. Серед основних закономірностей психологічного управління виділяються такі:

залежність змісту управління сферою туризму в конкретному суспільстві від соціальної політики держави;

залежність рівня розвитку соціального управління від цілей розвитку суспільства і держави;

залежність ефективності менеджменту соціального управління від структурної повноти та завершеності системи органів управління соціальною роботою;

залежність результативності задоволення потреб та інтересів населення в туристичних товарах і послугах від соціальної свідомості, орієнтації та компетентної діяльності управлінського персоналу установ галузі туризму;

залежність ефективності системи управління сферою туризму від несуперечливості довгострокових та короткострокових цілей соціальної політики держави щодо соціального розвитку галузі туризму,

регіонів, територій, соціальних груп та туристичних організацій.

     Варто підкреслити, що ці та інші закономірності психологічного управління, як і закони управління мають об’єктивний характер і проявляють себе незалежно від волі й бажання людей, їх знання чи незнання. Однак,

знаючи сутність та механізми функціонування законів і закономірностей психологічного управління керівники та

менеджери туристичної  галузі можуть прискорити або призупинити їх дію в необхідному напрямку стосовно удосконалення результативності та якості надання туристичних послуг всім верствам населення.

     Відповідність управлінської діяльності законам  вимагає дотримання при цьому принципів психологычного управління.

     Під принципами управління розуміють основні поняття, положення, що відображають найбільш істотні, головні сторони і прояви соціального управління, сталі відносини і зв‘язки в ньому. Вони охоплюють

властивості, притаманні всій управлінській системі, а не лише окремим її елементам чи ланкам, явищам чи процесам. Принципи психологічного управління формулюються в результаті пізнання його природи і механізму.

Вони відображають зміст і взаємозв‘язки основних компонентів управління як системи.

Аналіз літератури дозволяє виділити як основні такі принципи психологічного управління: науковості;

єдності адміністративно-державного, господарського та соціально-культурного  менеджменту;

єдиноначальності  в прийнятті рішення в поєднанні  з колегіальністю при їх обговоренні;

відповідальності за результати управління; економічності та ефективності; пріоритетності роботи з кадрами;

необхідної різноманітності  керуючої та керованої системи; зворотного зв‘язку.

     Як  бачимо, принципи психологічного управління об‘єднують керівні ідеї, ґрунтовні положення, які відображають дію законів управління, їх спрямованість.

     На  наш погляд, з такого розуміння  співвідношення законів і принципів  необхідно виходити при визначенні принципів управління сферою туризму.

При цьому слід враховувати, що системи принципів управління змінюються в процесі суспільного розвитку і соціального управління. Проте основні принципи менеджменту цілком зникнути не можуть, тому що

відображають  вимоги до системи психологічного управління. Форми ж і методи використання цих принципів на

різних етапах психологічного розвитку можуть і мають бути різними.

     Реалізація  розглянутих принципів у процесі  психологічного управління в туристичному трудовому колективі здійснюється з використанням матеріальних, моральних та адміністративних засобів. До матеріальних засобів належать засоби та умови праці, заробітна плата, премії тощо. До моральних – публічна оцінка роботи підлеглих керівниками, подяки, присвоєння престижних звань, нагородження грамотами,

подання для  нагородження орденами й медалями. Адміністративні засоби психологічного управління містять усні розпорядження, письмові накази й розпорядження, різного роду покарання: зауваження, догана й сувора

догана, звільнення з роботи.

Для розуміння  сутності соціального управління в  туристичному трудовому колективі розглянемо, у яких функціях вона виявляється.  
 
 
 

1. Горський С.В.  Соціологія: Навч. посібник. – К.: КУТЕП, 2003.

2. Дмитренко  Г.А. Стратегічний менеджмент: умови  управління освітою на основі  кваліметричного підходу. – К.: ІЗМН,

1996.

3. Добреньков В.И., Кравченко А.И. Фундаментальная социология: В 15 т. Т. ХІ. Культура и религия. – М.: ИНФРА-М,

2007. – 1104 с.

5. Зорин И.А., Квартальнов В.А. Энциклопедия  туризма. – М.: Финансы и статистика, 2000.

6. Лукашевич  М.П. Соціологія економіки. –  К.: Каравела, 2005. – 288 с.

7. Лукашевич  О.Н. Психология туризма: концептуальное  определение. Монография. – К.: Изд-во  КУТЕП, 2004. – 228 с.

8. Філософія  і культорологія туризму / Відп. ред. В.С. Пазенок. – К.: КІТЕП, 2001. – 138 с.

9. Фейнхейзен  М.А., Берт Й., Крис А. Иаан. Менеджмент человеческих ресурсов // Персонал. – 1993. – № 2. – С. 3.

10. Щекин Г.В.  Теория социального управления: Монография. – К.: МАУП, 1996__

Информация о работе Контрольна робота с “Психологія Управління”