Конфликты у дияльности працивников органив внутрищних справ

     Аналіз  навчальних планів підготовки правоохоронців доводить, що значне місце в процесі  професійної підготовки майбутніх  правоохоронців відводиться на створення педагогічних умов для формування професійної культури працівника міліції, розвитку загально-психологічної та конфліктологічної компетенції. Курсанти, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем „бакалавр" за спеціальностями „Правознавство", „Правоохоронна діяльність" та „Соціологія" вивчають дисципліни „Етика та естетика", „Культурологія", „Психологія", „Юридична психологія" та „Конфліктологія". Курсанти, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем „магістр" вивчають дисципліни „Психологія та педагогіка вищої школи, „Комунікативна компетентність працівників ОВС" та „Конфлікти в ОВС та їх запобігання". Крім того, слід зазначити, що у курсантів, які навчаються за спеціальністю „Психологія" на 3-4 курсах заплановано вивчення таких навчальних дисциплін, як: „Педагогіка", „Кон-фліктологічна культура працівників ОВС", „Профілактика насилля в сім'ї", „Основи психокорекційної роботи в ОВС, „Соціально-психологічний тренінг в ОВС", „Психологія сім'ї", „Психологія девіант-ної поведінки", „Психологія етнічних конфліктів". Все це, на нашу думку, є однією з важливих педагогічних умов формування професійної психолого-педагогічної та конфліктологічної культури майбутніх офіцерів правоохоронних органів, здатних вирішувати складні, нестандартні проблеми, що супроводжують працівників ОВС протягом всієї служби.

     До  чинників, що впливають на процес формування конфліктологічної культури особистості, на нашу думку, можна віднести:

     Особистісні чинники:

     -  конфліктостійкість (здатність стримувати безпосередні конфліктні імпульси, контролювати власний конфліктний стан в ситуації дестабілізації міжособистісних стосунків та внутрішньої кризи);

     - самооцінка, самосприйняття;

     - рівень особистісної конфліктності та агресивності;

     - наявність чітко виражених деструктивних установок у між-особових стосунках, емоційні бар'єри у спілкуванні;

     - досвід раціональної (конструктивної) поведінки в конфліктних ситуаціях;

     - комунікативна та перцептивно-інтерактивна компетентність;

     - толерантність (принциповість);

     - гуманістична спрямованість та інвайронментальна культура;

     До  соціальних чинників (критеріїв) нами віднесені: рівень групової згуртованості; групова конфліктність; наявність свідків; групова думка.

     Розглядаючи конфліктостійкість людини, зазначимо, що вона є специфічним проявом  психологічної стійкості. Найчастіше вона розглядається як усвідомлене бажання і можливість людини протистояти спокусі включення в конфлікт як активного учасника. Конфліктостійкість - це здатність особистості у важких ситуаціях некон-фліктно вирішувати виникаючі внутрішні і зовнішні протиріччя по актуальних питаннях життєдіяльності.

     її  можна розглядати одночасно як здатність  переборювати, стримувати і керувати конфліктними станами, з одного боку, і як несприйнятливість до емоціогенних факторів, що роблять негативний вплив на стан людини - з іншого. Зазначимотакож, що необхідним особистісним фактором, що забезпечує формування конф-ліктостійкості особистості, здатності протидіяти впливу негативних емоцій, є емоційна стійкість.

     Результати  досліджень конфліктостійкості курсантів  та студентів 3-4 курсів ВНЗ м. Харкова  до та після проведення тренінгу конф-ліктологічної  компетентності доводить, що достовірні відмінності виявлені в групах респондентів з „дуже низьким" та „низьким" рівнями конфліктостійкості. Результати свідчать, що кількість студентів та курсантів з „дуже низьким" та „низьким" рівнями конфліктостійкості через 4 місяці після тренінгу відчутно зменшилась, а кількість респондентів з „середнім" та „високим" рівнями конфліктостійкості відповідно збільшилась (з 67 % до 89 % у студентів та з 72 % до 86 % у курсантів). В контрольній групі показники конфліктостійкості практично не змінилися.

     Аналізуючи  компоненти конфліктостійкості, відзначимо, насамперед, її складне утворення: емоційний, вольовий, моторний, сенсорний, когнітивний, моральний (нормативний), цільовий блоки. Останній актуальний через негативний вплив гострих конфліктних станів на самопочуття, здоров'я і подальшу працездатність людини, тому збереження напрямку й інтенсивності діяльності для ситуації конфлікту дуже показово для визначення рівня конфліктостійкості.

     Оптимальний рівень конфліктостійкості припускає  психологічно грамотні дії і поведінку  в проблемних і передконфліктних ситуаціях, оптимізацію взаємодії  з опонентом у конфлікті, недопущення  втягування себе в його ескалацію, зосередження зусиль на конструктивному вирішенні конфлікту.

     Усе вищезазначене дозволяє нам визначити  головні психолого-педагогічні шляхи  виховання конфліктологічної культури та компетентності працівників ОВС:

     - збільшення теоретичних та практичних учбових курсів кон-фліктологічного спрямування в навчальних планах за спеціальностями : "Правознавство", „Правоохоронна діяльність", „Психологія", „Соціологія" та ін.

     - створення психологічно-сприятливих умов служби в підрозділах ОВС, клімату довіри, взаємодопомоги, щирості, відвертості;

     - формування цінностної єдності персоналу (на зразок корпоративної культури комерційних підприємств);

     - надання своєчасної та професійної допомоги співробітникам у вирішенні складних життєвих проблем, саморегуляції психічного стану, поведінки;

     - індивідуальні консультації психолога, керівника з персоналом;

     - участь особового складу у тренінгах конфліктологічної та комунікативної компетентності;

     - регулярні навчальні заняття з формування психологічної культури працівників;

     - об'єктивний та відвертий аналіз конфліктних ситуацій в колективі, узагальнення конфліктного досвіду;

     - підтримка мотивації персоналу до професійного росту, небай-дужість керівництва до професійних успіхів працівників, стимулювання;

     - створення власних конструктивних традицій та свят в колективі.

     Висновки. Вищезазначені засади, особливості та чинники формування конфліктологічної культури, розвитку компетентності та набуття досвіду вирішення складних ситуацій міжособистої взаємодії працівників ОВС на різних етапах професійного зростання впливають на протікання службової діяльності правоохоронців, їх ставлення до оточуючих, життєву активність та цілеспрямованість. Тому урахування цих та інших складових професійної культури працівників ОВС при організації навчального процесу у ВНЗ МВС України, на нашу думку, створить більш міцну та діючу освітню основу підготовки висококваліфікованих правоохоронців, так потрібних нашому суспільству. А одним з пріоритетних завдань професійної освіти повинно бути цілеспрямоване виховання конфліктологічної культури та компетентності особистості у вищій школі, реалізація якого сприятиме формуванню високої професійної культури фахівця, що, на нашу думку, позитивно позначиться на якості освіти і кваліфікації працівників правоохоронних органів.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ

     1. Бандурка О. М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи вдосконалення. - X.: "Основа", 1999. - 440 с

     2.  Ващенко І. В. Конфлікти: сучасний стан, проблеми та напрямки їх вирішення в органах внутрішніх справ. Моногр.- Харків: „ОВС",2002. - 256 с.

     3. Медведев B.C. Проблеми професійної деформації співробітників органів

     внутрішніх  справ (теоретичні та прикладні аспекти): Монографія. - Київ: Національна академія внутрішніх справ України, 1996.-192 с

     4. Сухомлинський В. О. Сто порад учителеві // Вибрані твори: В 5 т. -К.: Рад. школа, 1976.-Т.2-С. 601-602.