Характеристика видів мислення

 
   Самостiйну роботу ми розглядаемо  як важливий фактор засвоення  навчального матерiалу, про що  свiдчать психолого-педагогiчнi дослiдження. 
Метою самостiйноi роботи е формування самостiйностi студента, його вмiнь, знань, навичок, що здiйснюеться опосередковано через змiст i методи всiх видiв учбових занять. 
Самостійна робота – це робота студентів яка планується та виконується по завданню і при методичному керівництві викладача, але без його безпосередньої участі. Самостіна робота студентів необхідна не тільки для оволодіння певною дисципліною, але й для формування навичок самостійної роботи взагалі, в учбовій, науковій, професійній діяльності, здібності приймати на себе відповідальність, самостійно вирішувати проблему, знаходити конструктивні рішення, вихід із кризової ситуації і т.д. 
   Незалежно від спеціалізації і характера роботи, будь-який починаючий спеціаліст повинен мати фундаментальні знання, професійні вміння і навички діяльності свого профелю, досвід творчої і досвідної діяльності по рішенню нових проблем, досвідом соціально-оціночної діяльності. Дві останні складові освіти формуються як раз в процесі самостійної роботи студентів. 
   Вища школа відрізняється від середньої спеціалізацією, але головним чином – методологією учбової роботи і ступенем самостійності навчання. Викладач лише організовує пізнавальну діяльність студентів. Студент сам здійснює пізнання. Самостійна робота вирішує задачи всіх видів учбової роботи. Ніякі знання, якщо вони не підкріпленні самостійною діяльністю, не можуть стати справжнім надбанням людини. Крім того, самостійна робота має виховне значення: вона формує самостійність не тільки як сукупність вмінь та навичок, але й як рису характеру, яка грає суттєву роль у структурі особистості сучасного спеціаліста вищої кваліфікації.

   Самостійна  робота студентів повинна систематично  контролюватися викладачем. Основою  для самостійної роботи служить  науково-теоретичний курс, комплекс отриманих студентами знань. При розподілу завдань студенти отримують інструкції по їх виконанню, методичні вказівки, посібники, перелік необхідної літератури. 
Потенцiйнi можливостi людини можуть в повнiй мiрi проявитися i реалiзуватися лише при рацiональнiй самоорганiзацii учбовоi дiяльностi. При цьому потрiбно мати на увазi, що здатнiсть до самостiйноi учбовоi дiяльностi не мае безпосереднього зв'язку з рiвнем розвитку окремих пiзнавальних процесiв чи мотивацiйних потреб i не може бути пояснена ними.

 
   Пiд ефективною самостiйнiстю розумiеться вмiння без систематичного контролю, допомоги та стимуляцii з боку викладача самостiйно працювати на заняттях, дома, в бiблiотецi, вмiння органiзувати окремi форми роботи i всю учбову дiяльнiсть вцiлому. 
В ВУЗі існують різні види індивідуальної самостійної роботи – підготовка до лекцій, семінарів, лабораторних робіт, заліків, іспитів, виконання реферетів, завдань, курсових робіт і проектів, а на заключному етапі – виконання дипломного проекту.

 
   Співвідношення часу, який  відводиться на аудиторну і  самостійну роботу, в усьому світі  складає 1/3.5. Таке співвідношення  базується на великому дидиктичному  потенціалі цього виду навчальної  діяльності студентів. Самостійна  робота сприяє: 
-поглибленню і розширенню знань; 
-формування інтересу до пізнавальної діяльності; 
-оволодінню прийомами процесу пізнання; 
-розвитку пізнавальних здібностей. 
Тому вона стає головним резервом підвищення ефективності підготовки спеціалістів. 
 
 

                                     Список літератури

1. Бондарчук  О.І., Бондарчук Л.І. Основи психології  та педагогіки : К.: МАУП, 2001

2. Меерович М.  И., Шрагина Л. И. Технология  творческого мышления: практическое 

пособие. –Минск. М.: 2000

3. М`ясоїд П.  А. Загальна психологія К.: 1998

4.Крысько В.  Г. Общая психология в схемах  и комментариях Уч.пос.:2003

5. Алексюк А.М.  Загальні методи навчання в  школі. - Київ, 1981, - 206с. 

6. Бондарчук  Л.І. Федорчук Е.І. Методи активного  навчання в курсі "Основи  педагогічної майстерності." Вища і середня пед. освіта. - Київ, 1993. - № І6.- С 51-56.

7. Володько В.М.  Іванова Т.В. Самостійна навчально-пізнавальна  діяльність як один з методів  розвитку творчих здібностей  студентів. Вища і середня педагогічна  освіта . - Київ, 1993. - № І6. С. 62.

8. Педагогіка. /3а редакцією М.Д.Ярмаченка/. - Київ, 1986.- С. 164-190.

9. Педагогика. /Под. ред. Ю.К.Бабанского/. - Москва, 1988.- С. 386-412.

10. Солдатенко  М.М. Сусь Б.А. Самостійна пізнавальна  діяльність як найважливіша умова  формування спеціаліста. // Вища і середня освіта. - Київ, 1994. - № 7. - С. 39-44.

11. Фіцула М.М.  Педагогіка . - Тернопіль, 1997. – С. 132-143.