Характеристика основних етатів розвитку психології управління

Автор: Пользователь скрыл имя, 19 Февраля 2012 в 18:51, курсовая работа

Описание работы

Психологія управління - галузь психології, що вивчає психологічні закономірності управлінської діяльності. Її основне завдання - аналіз психологічних умов і особливостей останньої з метою підвищення ефективності та якості роботи в системі управління.
Процес управління реалізується в діяльності керівника, де виділяється такі моменти:
формування програми діяльності підлеглих, спрямованої на зміну станів керованого об'єкта в заданому напрямку;
організація виконання рішення.

Содержание

Вступ 3
1. Накопичення зань з психології управління в теорії управління 4
2. Накопичення знань з психології управління у сфері психології 6
3. Становлення і розвиток зарубіжної психології управління 9
4. Становлення і розвиток вітчизняної психології управління 12
4.1. Зародження і розвиток психології праці і психології управління в 20-30-ті роки xx ст. 12
4.2. Стагнація психології праці і психології управління (друга половина 30-х - 50-ті роки xx ст.) 13
4.3. Відродження психології праці і психології управління та їх розвиток на основі соціалістичної орієнтації (друга половина 50-х — кінець 90-х 14
4.4. Розвиток сучасної вітчизняної психології управління на основі нової соціально-економічної парадигми, суверенності, незалежності україни 20
4.5. Сучасний етап розвитку психології управління 24
Висновки 28
Список використаних джерел 29

Работа содержит 1 файл

реферат з психології управління.doc

— 156.00 Кб (Скачать)

     4. Розв'язання проблем, пов'язаних  із соціокультурними та етнопсихологічними особливостями управлінської діяльності. Ця проблема донедавна залишалася поза увагою теоретиків і практиків управління. Хоч цілком очевидним є те, що ні техніка, ні організація, ні новітні методи управління неспроможні існувати поза соціокультурним, етнопсихологічним середовищем. Отже, національні традиції, поведінка, національний стиль спілкування, організаційна культура безпосередньо впливають на ефективність управлінської діяльності та розвиток організації.

     Вивчення  різних національних культур управління залежить від уявлень про «першосортність» західної управлінської традиції. В процесі його не враховують етнопсихологічних особливостей управлінської діяльності керівника, соціокультурного контексту підготовки кадрів управління.

     Поверхове, неаналітичне ставлення до зарубіжного досвіду породжує різноманітні перекручення при оцінюванні ефекту конкретних управлінських засобів і процедур, що в свою чергу потребує уважнішого погляду науки на цей процес.

     5. Виявлення її аналіз проблем,  пов'язаних із психологічною готовністю керівників до роботи в умовах нововведень, стресових ситуацій, непередбачуваних подій (технологічні катастрофи, несподівані зміни на ринку тощо). За таких умов керівник та керована ним організація мають бути здатними до реструктуризації, подолання психологічних та інших бар'єрів, роботи в екстремальних ситуаціях. Йдеться про емоційно-психологічну стійкість керівника до впливу стресових чинників.

     6. Актуалізація комунікативної підготовки  керівників нового типу. Перегляд  професійного стандарту в управлінській діяльності, розроблення базової психологічної моделі особистості керівника передбачають готовність його до подолання стереотипів традиційного управлінського мислення, оновлення процесу спілкування і взаємодії в управлінській системі. Адже комунікабельність, уміння встановлювати ділові контакти багато в чому визначає успішність у збуті продукції, отриманні нових замовлень, а отже і стабільність роботи організації. Це актуалізує проблему комунікативної підготовки керівника, створення соціально-психологічної теорії управлінського спілкування, оптимальних технологій та методик комунікативної підготовки і ділової взаємодії.

     7. Вивчення проблем інтернаціоналізації  управління, колективного осмислення  нових реальностей, що постають  у зв'язку з поглибленням міжнародного поділу праці, створенням міжнародних систем інформації. Завдяки поширенню програм навчання управління, узагальнення управлінського досвіду різних країн, розгалуженим контактам учених у галузі економіки, соціології, психології управлінська мудрість все більше стає

набутком  багатьох, хто її потребує. Серед  суттєвих чинників, що впливають на розвиток керівників та організацій, є  глобалізація як передумова суттєвого  підвищення стандартів якості управлінської  діяльності, врахування її транснаціональних та міжнародних особливостей, дотримання етичних правил в управлінській культурі тощо.

ВИСНОВКИ

 

     Увага й інтерес до процесів управління, до скоординованих дій, спрямованих  на підвищення ефективності праці, до життя і взаємодії в організованих  групах, спільнотах зародилися на ранніх етапах суспільного розвитку. Адже управління у своїх первісних формах виникло ще в доісторичні часи й існує відтоді, відколи існує людина. Появі психології управління як науки передували тривалий період накопичення знань про людину, її відносини у соціумі, вироблення вміння жити в суспільстві. Археологічні знахідки підтверджують, що первісні люди жили організованими групами, тобто спільнотами. Тільки скоординованими зусиллями вони могли створити такі чудеса світу, як єгипетські піраміди, висячі сади Вавилона тощо. Давні імперії Македонії, Риму, що займали територію від Європи до Азії, могли існувати лише завдяки управлінню, а не спонтанно.

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 
  1. Психологія  управління. Навчальний посібник / Орбан-Лембрик Л.Е. - К. : Академвидав, 2003.- 567 c.
  2. Кабаченко Т.С. - Психология управления. Учебное пособие. - М., 2000. - 384 с.
  3. Ходаківський, Є.І. Психологія управління: навч. посібник/ Є.І.Ходаківський, Ю.В. Богоявленська, Т.П. Грабор. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 608 с.

Информация о работе Характеристика основних етатів розвитку психології управління