Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Мая 2012 в 10:26, контрольная работа
В наш час з’явилася нова проблема, яка стосується з одного боку молодь тобто їхню девіантну поведінку, а з іншого батьків – їхнє виховання. Тому ця проблема є дуже важливим в нашому суспільстві, оскільки ми весь час спілкуємося з людьми де б ми не знаходилися, и саме девіантна поведінка може погіршувати або ускладнювати відносини з оточуючими. Та за допомогою правильного виховання дітей, приділення уваги, проведення більше часу разом про девіантну поведінку дитини можна забути.
Отже, наша гіпотеза направлена саме на вирішення цієї проблеми, а саме на зв'язок між стелями сімейного виховання і девіантною поведінкою дитини.
Гіпотеза: стиль сімейного виховання, який певною мірою є результатом взаємодії індивідуально-типових особливостей емоційності батьків та дитини, в свою чергу впливає на прояви емоційності дитини, підтримуючи чи маскуючи їх, спричиняючи девіантну поведінку дитини.
ВСТУП……………………………………………………………………………3
1.1 Визначення девіантної поведінки дітей…………………………………….4
1.2 Дисфункціональна сім’я як чинник девіантної поведінки…………………6
1.3 План експериментальної перевірки висунутої гіпотези……………………8
ВИСНОВОК……………………………………………………………………...11
СПИСОК ЛТЕРАТУРИ…………………………………………………………12
4) На діагностичному етапі:
а) вивчити якісні характеристики емоційності дітей та їх батьків; девіантної поведінки дітей, індивідуально-психологічні особливості дітей; акцентуації їх характеру, визначити типи емоційності та стилі сімейного виховання.
б) на протязі наступних етапів з кожною сім’єю проводити індивідуальну консультацію за результатами психологічного дослідження.
5) Зробити математико-статистичну обробку даних за допомогою кількісного та якісного аналізу.
6) Навести дані про зв’язки між якісними показниками девіантної поведінки дітей і стилем виховання в сім’ї, отриманими методами самооцінки та експертної оцінки; між показниками емоційності підлітків та властивостями особистості підлітка; між показниками емоційності підлітків та параметрами стилю сімейного виховання, а також між показниками емоційності матерів та параметрами стилю сімейного виховання. Визначити та проаналізувати типи емоційності членів сім’ї; вивчити індивідуально-психологічні особливості особистості (психологічний портрет) дітей – представників різних типів емоційності; спів ставити типи емоційності дітей з їх акцентуаціями характеру, розглянути стилі сімейного виховання в сім’ях дітей.
7) Сформулювати висновок проведеного дослідження.
ВИСНОВОК
Виходячи з мети і завдань гіпотези, були використані ряд методик, спрямованих на визначення девіантної поведінки дітей та сімейних взаємин.
Девіантна поведінка молодших школярів виникає тоді коли діти деградують у своєму духовному розвитку і зупиняються на рівні суто прагматичної взаємодії з навколишнім середовищем.
Вивчення девіантної поведінки молодших школярів дозволило виділити такі її різновиди, як відхилення в отриманні початкової освіти, виділення у поведінці у зв’язку з соціальним сирітством, соціальною дезадаптацією та кримінальною діяльністю.
Але про все це можна забути, якщо дотримуватися всіх правил виховання дітей які не спричиняють девіантну поведінку, а саме: повноцінна сім’я, достатня матеріальна забезпеченість, грамотність батьків, приділення уваги, тобто все те, щоб дитина не відчувала себе непотрібною.
В інших випадках про девіантну поведінку можна почути в шкільних колективах і в групі знайомих, але якщо ситуація ускладнюється краще звернутися до професіоналів а саме до психологів.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. — СПб.: Питер Ком, 1998.
2. Фресс П. Экспериментальный метод // Экспериментальная психология/
под ред. П. Фресса, Ж. Пиаже: Вып. 1–2. — М.: Прогресс, 1966.
3. Максименко С. Д. Основи генетичної психології: Навч. посіб. — К.: НПЦ. Перспектива, 1998.
4. Майерс Д. Социальная психология. — СПб.: Питер Ком, 1998.
5. Небылицын В. Д. Избранные психологические труды / Под ред. Б. Ф. Ломова. — М.: Педагогика, 1990.
6. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность: В 2 т. — М.: Педагогика – 1986.
11