Дослiдження психологiчних особливостей осiб лiтнього й похилого вiку

виникненню страху смерті й утрудняє адаптаційні процеси. Адаптація осіб

пенсійного віку повинна враховувати зміни зовнішніх  соціальних умов

життя й внутрішніх змін особистості для вибору моделі старіння з

урахуванням індивідуально-психологічних  особливостей особистості.

При адаптації  організму до нових умов у осіб третього віку розвиваються

пристосувальні  функції й відбувається їхня активізація, що сприяє подоланню

деструктивних сил старіння та створює можливість для успішного проходження

вікової кризи. Існує ряд психологічних факторів, що сприяють активному

довголіттю. Такими факторами є: соціально активний розвиток, фізична

активність, інтелектуальна і творча діяльність. М.-Л. Чепа пише: «В разі

успішного виходу з кризи людина має всі шанси  реалізувати власну соборність.

За сприятливих  зовнішніх обставин (соціальне середовище) та внутрішніх

(особистісні  якості, що сприяють продовженню  інтелектуального розвитку)

виникають необхідні  умови для розвитку синтезованого інтелекту і мудрості».

Проблеми загальної  та педагогічної психології, т. XIII, ч.1

58

У людей похилого віку поряд з інволюційними процесами  організму відбуваються

й новоутворення  прогресивного характеру, що дозволяють переборювати деструктивні

явища, характерні для періоду геронтогенеза. Одержання  сучасних наукових даних

про процес геронтогенезу  свідчить про необхідність розробки спеціальних програм,

націлених на підготовку людини до старіння, які слід впроваджувати  починаючи зі

шкільного віку. Це, на наш погляд, дозволить дати населенню необхідні знання про

період пізньої  дорослості, допоможе усунути негативне  відношення в соціумі до осіб

похилого віку, змінить уявлення про старість винятково  як про період страждань і втрат

та підготує людей до правильного старіння.

В статье даётся анализ следующих психологических  особенностей лиц

позднего  возраста: ценностные ориентации, уровень  реактивной и

личностной  тревожности, потребность  в достижении, субъективный

контроль, характерологические  акцентуации личности и нервно-

психологическая неустойчивость. Также  предлагаются модели (стратегии)

адаптаций лиц, принадлежащих  постпенсионному  периоду (АПП).

Ключевые  слова: геронтогенез, период поздней взрослости, адаптация творческое

развитие, кризис, инволюция, заключительный этап витального цикла.

In the article the analysis of next psychological features of persons of late age is given:

the valued orientations, level of reactive and personality anxiety, requirement in an

achievement, subjective control, характерологические accentuations of personality and

nervously-psychological instability. The models (strategies) of adaptations of persons

belonging to the post-pension period (АPP) are also offered.

Key words: геронтогенез, period of late adultness, adaptation creative

development, crisis, involution, final stage of intravital cycle.

Література

1. Ананьев Б.Г.  К проблеме возраста в современной  психологии // Психология

старости и  старения: Хрестоматия. – М.: Академия, 2003. – С.112-118.

2. Березіна О.О. Творчий розвиток у період пізньої дорослості. Збірник

наукових праць  Інституту психології ім.. Г.С. Костюка  АПН України. Т. VIII,

част.8. – К., 2006. – 384 с., – С. 21–26.

3. Березіна О.О.  Готовність особистості в період  геронтогенезу до заключного

етапу вітального циклу. Актуальні проблеми психології. Том V: Психофізіологія.

Медична психологія. Генетична психологія. Випуск 5. / За ред. С.Д. Мак-

сименка. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2006. – 292 с., С. 24-31.

4. Ермолаева  М. Практическая психология старости. – М., 2002. – 320 с.

5. Психология  развития. – М., 2005. – 524 с.

6. Чепа М.-Л.А.  Від фізіології до духовості:  якісні рівні вікового розвитку.

Сборник трудов “Духовно-нравственное развитие личности в

многокультурном славянском пространстве” Ростовский государственный

педагогический  университет. – 2003.

7. Хухлаева О.В.  Психология развития: молодость,  зрелость, старость. Учебное

пособие для  вузов. – М.: «Академия», 2005. – 204 с.__