Документы практического психолога

Матеріали та документація практичного психолога 

   Практичний психолог дошкільного навчального закладу повинен мати:

1. річний план роботи;
2. план роботи на місяць;
3. тижневий графік роботи;
4. папку кожної групи „Соціально-психологічний супровід групи”:
1. соціально-психологічні паспорти груп;
2. протоколи психолого-педагогічного діагностування;
3. протоколи структурованих спостережень, опитувань батьків, педагогів;
4. індивідуальні психологічні картки дітей „групи ризику”;
5. індивідуальні психологічні картки дітей, що випереджають у розвитку;
6. індивідуальні роботи (малюнки дітей, зошити для корекційно-розвивальних занять та ін.).
5. банк даних дітей „групи ризику”;
6. банк даних дітей, що випереджають у розвитку;
7. матеріали психолого-педагогічних консиліумів;
8. журнал проведення корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи;
9. протоколи (журнал) індивідуальних та групових консультацій;
10. журнал психологічного аналізу занять;
11. журнал щоденного обліку роботи;
12. статистичні звіти та звіти діагностичних мінімумів. 

 
 
 
 

 

Матеріали та документація практичного психолога дошкільного навчального закладу зберігаються у кабінеті психолога за відповідними розділами: 

• Нормативно-правова  документація (додаток 1);

 

• Навчально-методичні  матеріали:

+ підручники, навчально-методичні посібники, збірники методичних рекомендацій, фахові періодичні видання;

+ папка програм корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи.  

• Довідково-інформаційні матеріали:

+ матеріали  науково-практичних конференцій,  семінарів, нарад, тематичні проспекти  (буклети),

+ доповіді, виступи на педрадах, навчально-тематичні плани роботи з дітьми, педагогічними працівниками, батьками та ін.); 

• Обліково-статистична  документація (додаток 2);

 

• Матеріали для службового використання (додаток 3).

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

   Практичний психолог дитячого садка

  Практичний  психолог в дошкільному навчальному закладі (далі ДНЗ) – це, насамперед, людина, яка знає та глибоко розуміє дитину. Людина, яка розбирається в загальних закономірностях психічного розвитку, вікових особливостях та індивідуальних варіантах розвитку дитини. Разом з цим практичний психолог має орієнтуватися і в психології дорослих.

  Основними функціями психолога в ДНЗ є спрямування педагогічного колективу на створення умов, які сприяють охороні психічного і фізичного здоров'я дітей, забезпеченню їх емоційного благополуччя, самостійному та ефективному розвитку здібностей кожної дитини.

  До  роботи  психолога в дошкільному  навчальному закладі входить:

  * участь у педагогічному процесі  загалом, його аналіз і психологізація, організація взаємодії дорослих і дітей;

  * індивідуальна робота з дітьми, яка спрямована на профілактику  відхилень у розвитку.

  ^{Психолог  не може і не має виконувати функції, які належать до компетенції медицини і соціальної педагогіки (якщо він не працює у спеціалізованому дитячому садку). Він лише рекомендує батькам проконсультуватися у відповідних фахівців – педіатра, дитячого психоневролога, дефектолога, логопеда.}

  В цілому психолог дитячого садка вирішує  такі завдання:

  1. розробка і використання наукових  методів дослідження індивідуальних особливостей розвитку дошкільників;

  2. корекція негативних форм поведінки  та вад психічного розвитку  дошкільників;

  3. розробка і здійснення разом  з вихователями, батьками розвиваючих  програм з урахуванням індивідуальних  особливостей дітей та завдань  їх розвитку на кожному віковому етапі;

  4. підвищення психологічної грамотності  педагогів і батьків;

  5. консультування вихователів, батьків  з питань виховання, навчання  і розвитку дітей;

  6. сприяння у створенні умов  для гармонійного розвитку малюків;

  7. облаштування кабінету психолога та ін.

 

   Додаток 2

  До  обліково-статистичних документів належать:

1. Плани роботи практичного психолога на рік (місяць);
2. Форми статистичної звітності встановленого зразка;
3. Облік товарно-матеріальних цінностей психологічного кабінету.

 

1. Практичний  психолог повинен мати річний план роботи. У плані має бути аналітична (вступна) частина, в якій стисло аналізується стан роботи психологічної служби за попередній період та обґрунтовується зміст роботи; конкретизуються цілі та завдання. Свою роботу психолог планує за такими напрямками:

 — психологічний супровід навчально-виховного процесу;

• робота з педагогічним колективом;
• робота з батьками;
• науково-методична робота;
• підвищення фахової майстерності.

Річний  план роботи затверджується керівником навчального закладу лише після його погодження з керівником психологічної служби міськвно.

Відповідні  підписи ставляться керівниками  на титульному аркуші річного плану.

Місячний  план роботи  складається із розрахунку 8-годинного робочого дня. Сумарна кількість робочого часу за місяць має дорівнювати 8·N, де N – кількість робочих днів у цьому місяці. Місячний план роботи погоджується з керівником навчального закладу.

Статистичний  звіт практичного психолога подається 1 раз на півріччя до 20 грудня та до 20 травня до міського центру практичної психології та соціальної роботи.

Звіти діагностичних мінімумів подаються відповідно до графіка звітності практичних психологів ДНЗ, затвердженого центром практичної психології та соціальної роботи.  

 

   Додаток 3

  До  матеріалів для службового використання належать*:

• протоколи психолого-педагогічного діагностування;
• протоколи структурованих спостережень, опитувань батьків, педагогів;
• індивідуальні психологічні картки дітей „групи ризику”;
• індивідуальні психологічні картки дітей, що випереджають у розвитку;
• індивідуальні роботи (малюнки, зошити для корекційно-розвивальних занять, тексти (ключі) текстових методик, бланки відповідей та ін.).
• банк даних дітей „групи ризику”,  дітей, що випереджають у розвитку;
• матеріали психолого-педагогічних консиліумів;
• протоколи корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи;
• протоколи (журнал) індивідуальних та групових консультацій;
• журнал психологічного аналізу занять.

 

Окрім того, психолог повинен  мати наступну інформацію:

• список телефонів (адреси) місцевих спеціалізованих центрів, служб, консультацій медико-психологічного профілю;
• телефони (адреси) міського, обласного центрів практичної психології і соціальної роботи (методистів-психологів).

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  ^{*Доступ до обліково-статистичних документів та документів для службового використання регулюється практичним психологом відповідно до положень Етичного кодексу психолога.}

 

   Пам’ятка для психолога-початківця. 

  1. Починаючи роботу в ДНЗ, насамперед, ознайомте педагогічний колектив та батьків зі своїми функціями, розкажіть їм про те, яку допомогу можете надати, і в чому саме потребуєте допомоги для успішної роботи. При цьому важливо враховувати, що серед населення (а також серед педагогічних працівників дошкільного закладу) бувають розповсюджені неправильні уявлення про те, що таке психологія. Її нерідко вважають медичною дисципліною, приписують психологу функції психіатра, психотерапевта, а почасти — і екстрасенса. Тому варто пояснити, що дитяча психологія займається насамперед вивченням закономірностей розвитку дитини, і основне завдання практичного психолога — забезпечувати цей нормальний розвиток, запобігати і намагатися виправляти відхилення. Така робота можлива лише у разі взаємного розуміння, тісного спілкування практичного психолога і дорослих, які оточують дитину.

  2. На самому початку роботи доводьте  практичну значущість вашої професії, доводьте до колег основну  думку: „Психолог прийшов допомогти  педагогам, дітям, сім’ї”.

  3. Виробляйте в собі щире, чуйне,  зацікавлене ставлення до оточення: не будьте підлабузником перед  керівництвом і не ізолюйте  себе від колег. Постійно працюйте  над собою, розвивайте спостережливість, аналітичне мислення, людяність,  комунікабельність, уважність.

  4. Психолого-педагогічна література  — ваш добрий помічник і порадник, але кожна людина — неповторна в проявах своєї індивідуальності, тому рецепти, запропоновані для багатьох, не завжди спрацьовують. Тому пам’ятайте, що самостійність мислення, творчий пошук, вигадки, знахідки —  це те, що треба.

  5. Спочатку не витрачайте своєї  уваги на велике коло проблем.  Визначте деякі питання, що  відповідають вашим можливостям  та інтересам дітей. не хапайтеся  одразу за все — якісно зробити це неможливо. Краще розробляйте один-два напрями, але робіть цю справу досконало та кваліфіковано. „Не зашкодь!” — найголовніший закон для психолога.

  6. Доцільно розплануйте свій робочий  день: проводьте в кабінеті лише  той час, коли діти сплять  або їдять. Кожної можливої хвилини намагайтеся бути поряд із вихователями, батьками, дітьми.

  7. Пам’ятайте, що інформацію, яка надходить  до Вас, далеко не завжди  мають знати всі. лише позитивне  можна обговорювати на педрадах, зборах. Те негативне, що Ви  побачили в роботі вихователів, поведінці дітей — обговорюйте під час індивідуальних бесід. Відомості, що потрапляють до Вас, можуть вилікувати, а можуть зашкодити.

  8. Ніколи не робіть категоричних  висновків. Прагніть побачити людину в її розвитку і становленні, виявити її потенційні можливості, створити умови для розкриття найкращих можливостей. Не наклеюйте ярликів! Сумнівайтеся! Якщо Ви вагаєтеся, як чинити, не поспішайте. Тримайтеся сумнівів!

  9. Будьте оптимістами! Розмовляючи  з батьками, не лякайте їх переліченням  тривожних симптомів, обов’язково покажіть сильніші сторони в розвитку її малюка. А відтак надайте практичні рекомендації, як поліпшити стан справ.

  10. Зрозумійте, що в колективі об’єктом  Вашої турботи є не лише  вихователі. Керівник, помічники вихователів,  кухар, двірник — це люди, які вносять чималу частку в створення психологічного клімату. Щодо керівництва — займайте дипломатичну, але тверду позицію. Не вдавайтеся до знищення невигідних, захвалювання улюбленців. Дотримуйтесь власної позиції: „У Вашому колективі немає ані поганих, ані хороших. У кожного є прорахунки і знахідки, помилки і успіхи”. Ставтесь однаково рівно і з повагою до всіх.