Автор: Пользователь скрыл имя, 08 Ноября 2012 в 23:08, курсовая работа
Об’єктом проектування було вибрано підприємство ТОВ «Вінісін». Для автоматизації робочого місця було задіяно комплектацію та опис робочого місця заступника начальника виробництва фриз ТОВ «Вінісін». Було проведено детальний аналіз роботи об’єкту проектування з метою визначення вимог до даних і до транзакцій. Для цього було використано задану схему та опис предметної області та посадову інструкцію заступника начальника виробництва фриз ТОВ «Вінісін».
Вступ.....................................................................................................................4
1. Характеристика предметної області (згідно завдання)………………….….6
1.1. Вимоги до даних…………………………………………………………….6
1.2. Вимоги до транзакцій. ………………………………………………..…….7
1.3. Розрахунок вартості необхідного апаратного і програмного забезпечення в Microsoft Excel (діаграми, формули). …………………...……9
2. Проектування бази даних (згідно завдання)…………………………….…10
2.1. Концептуальне проектування бази даних………………………………..11
2.1.1. Створення локальної концептуальної моделі даних на основі предметної області користувача РМу……………………………………….11
2.2. Логічне проектування бази даних (для реляційної моделі)………….…20
2.2.1. Побудова та перевірка створеної локальної концептуальної моделі даних…………………………………………………………………………….20
2.2.2. Створення та перевірка глобальної логічної моделі даних…………..23
2.3. Фізичне проектування бази даних (із використанням реляційної СУБД)……………………………………………………………………....…...24
2.3.1. Перенесення глобальної логічної моделі даних в середовище цільової УБД…………………………………………………………………………….24
2.3.2. Проектування фізичного представлення бази даних…………….……25
2.3.3. Розробка механізмів захисту……………………………………….…...25
2.3.4. Організація моніторингу і налаштування функціонування системи………………………………………………………………………….26
3. Побудова форм (згідно завдання)…………………………………….…….26
3.1. Створення простих форм для вводу даних………………………………28
3.2. Розробка форм на базі запиту……………………………………………..27
3.3. Побудова підпорядкованих форм………………………………………...28
3.4. Зв’язування форм за допомогою командних кнопок………………...….29
4. Створення звітів (згідно завдання)…………………………………………30
4.1. Створення простого звіту…………………………………………………30
4.2. Розробка базового запиту для звіту……………………………………....31
4.3. Побудова базового звіту…………………………………………………..31
5. Автоматизація робочого місця за допомогою макросів (згідно завдання)………………………………………………………………….……..33
5.1. Створення панелі управління MainMenu (головне меню АРМу)...…….33
5.2. Створення панелі інструментів користувача АРМу для форм……...….33
5.3. Створення рядка меню користувача АРМу для форм…………………..33
5.4. Побудова макросу AUTOEXEC для запуску АРМу………………….…34
6. Висновок……………………………………………………………………...35
7. Перелік використаних джерел………………………………………………36
7. Dop materialy – містить
інформацію про допоміжні
8. Gotova produkcija na skladi – містить інформацію про кількість та вартість готової продукції на складі.
9. Dovidnyk gotovoi' produkcii' – містить
повну інформацію про готову
продукцію, її назву та
10. Zbut – містить інформацію про кількість проданої продукції відносно кожного покупця.
11. Pokupci – містить інформацію про покупців, а саме юридичну назву, країну, регіон, адресу.
Слабкими є: 2, 5, 7, 9
Сильними є: 1, 3, 4, 6, 8,10,11
Етап 1.2 Визначення типів зв’язків.
Після виділення сутностей наступним етапом розробки є встановлення всіх існуючих між ними зв’язків. Визначення типів зв’язків здійснюється вибіркою із специфікацій на проект всіх виразів, що складаються з дієслів. Але нас цікавлять тільки ті зв’язки між сутностями, що задовольняють вимогам до даного проекту.
Результати аналізу запишемо у таблицю 2.3
Таблиця 2.3
Основні типи зв’язків
Назва сутності |
Тип зв’язку |
Назва сутності |
Dop materialy (допоміжні матеріали) |
postachajut' (постачають) |
Postachal'nyky (постачальники) |
Syrovyna (сировина) |
postachajut' (постачають) |
Postachal'nyky (постачальники) |
Syrovyna (сировина) |
podajet'sja (подається) |
Vyrobnychyj zhurnal (виробничий журнал) |
Personal (персонал) |
Pracjuje (працює) |
Vyrobnychyj zhurnal (виробничий журнал) |
Personal (персонал) |
Pracjuje (працює) |
Sluzhby (служби) |
Vyrobnychyj zhurnal (виробничий журнал) |
Otrymujemo (отримуємо) |
Dovidnyk gotovoi' produkcii' (довідник готової продкції) |
Gotova produkcija na skladi (готова продукція на складі) |
klasyfikujet'sja (класифікується) |
Dovidnyk gotovoi' produkcii' (довідник готової продкції) |
Dovidnyk gotovoi' produkcii' (довідник готової продкції) |
prodajet'sja (продається) |
Zbut (збут) |
Zbut (збут) |
Komu (кому) |
Pokupci (покупці) |
Personal (персонал) |
oblikujet'sja (облікується) |
Oblik robochogo chasu (облік робочого часу) |
Етап 1.3. Визначення атрибутів і зв’язування їх з типами сутностей та зв’язків.
На даному етапі виявляємо всі дані, які описують сутності і зв’язки в моделі бази даних, що створюється.
Кожний атрибут може бути або простим або складеним. Складений атрибут ― це набір простих атрибутів. Тому важливо ідентифікувати всі прості атрибути для подальшого представлення в концептуальній моделі бази даних, включаючи і ті з них, які надалі потрібно використати для створення складених атрибутів.
Атрибути, значення яких встановлюються за допомогою інших атрибутів, називаються похідними. Як правило, подібні атрибути взагалі не відображаються в концептуальній моделі даних. Але в тих випадках, коли мова йде про можливий ризик видалення або модифікації атрибута або атрибутів, значення яких використовуються для обчислення значення похідного атрибута, останній повинен бути представлений в моделі даних. Це дасть змогу запобігти можливій втраті інформації. Слід також вказати, що даний атрибут є похідним.
Відомості про всі атрибути, що належать відповідним типам сутностей, запишемо у вигляді таблиці 2.4.
Таблиця 2.4
Атрибути, що належать сутностям
№ |
Назва |
Атрибут |
1 |
2 |
3 |
1 |
Postachal'nyky syrovyny |
Kod postachal'nyka(Код постачальника) |
Juredychna nazva(Юредична назва) | ||
Krai'na(Країна) | ||
Region (Регіон ) | ||
Adresa(Адреса) | ||
Bankyvs'kyj rahunok(Банкивський рахунок) | ||
2 |
Syrovyna |
Syrovyna(Сировина) |
Kod syrovyny(Код сировини) | ||
Kod postachal'nyka(Код постачальника) | ||
Poroda derevyny(Порода деревини) | ||
Nazva(Назва) | ||
Dovzhyna(Довжина) | ||
Shyryna(Ширина) | ||
Tovshhyna(Товщина) | ||
Sort(Сорт) | ||
Odynyci vymir(Одиниці вимір) | ||
3 |
Vyrobnychyj zhurnal |
Cina za odynycju(Ціна за одиницю, грн/м3) |
Vyrobnychyj zhurnal (Виробничий журнал ) | ||
Lichyl'nyk(Лічильник) | ||
Pochatok zminy(Початок зміни) | ||
Kinec' zminy(Кінець зміни) | ||
Kod syrovyny(Код сировини) | ||
Kod pracivnyka(Код працівника) | ||
Kod produkcii'(Код продукції) | ||
Kil'kist' syrovyny(Кількість сировини) | ||
Odynyci vymir(Одиниці вимір) |
Продовження таблиці 2.4
1 |
2 |
3 |
4 |
Personal |
Kil'kist' produkcii'(Кількість продукції) |
Odynyci vymir(prod)(Одиниці вимір( | ||
Personal (Персонал ) | ||
Kod pracivnyka(Код працівника) | ||
Prizvyshhe(Прізвище) | ||
Im'ja(Ім'я) | ||
Pobat'kovi(Побатькові) | ||
Stat'(Стать) | ||
5 |
Sluzhby |
Profesija abo posada(Професія або посада) |
Rozrjad(Розряд) | ||
Kod sluzhby(Код служби) | ||
6 |
Oblik robochogo chasu |
Sluzhby (Служби ) |
Kod sluzhby(Код служби) | ||
Nazva(Назва) | ||
Funkcii'(Функції) | ||
Oblik robochogo chasu (Облік робочого часу ) | ||
Kod pracivnyka(Код працівника) | ||
Sichen'(Січень) | ||
Ljutyj (Лютий ) | ||
Berezen'(Березень) | ||
Kviten'(Квітень) | ||
Traven'(Травень) | ||
Cherven'(Червень) | ||
Lypen'(Липень) | ||
Serpen'(Серпень) | ||
7 |
Dop materialy |
Veresen'(Вересень) |
Zhovten'(Жовтень) | ||
Lystopad(Листопад) | ||
Gruden'(Грудень) | ||
Zagal'na kil'kist'(Загальна кількість) | ||
8 |
Gotova produkcija na skladi |
Dop materialy(Доп матеріали) |
Kod dop materialu(Код доп матеріалу) | ||
Nazva(Назва) | ||
Odynyci vymir(Одиниці вимір) |
Продовження таблиці 2.4
1 |
2 |
3 |
9 |
Dovidnyk gotovoi' produkcii'
|
Cina za odynycju(Ціна за одиницю) |
|
10 |
Zbut |
Kod postachal'nyka(Код постачальника) |
Gotova produkcija na skladi (Готова продукція на складі ) | ||
Lichyl'nyk(Лічильник) | ||
Kod pradukcii'(Код прадукції) | ||
Kil'kist'(Кількість) | ||
Zagal'na vartist'(Загальна вартість) | ||
Dovidnyk gotovoi' produkcii'(Довідник готової продукції) | ||
Kod produkcii'(Код продукції) | ||
Kolekcija(Колекція) | ||
Nazva produkcii'(Назва продукції) | ||
Typ dyzajnu(Тип дизайну) | ||
Kil'kist' polos(Кількість полос) | ||
Dovzhyna(Довжина) | ||
Shyryna(Ширина) | ||
Tovshhyna(Товщина) | ||
|
11 |
Pokupci |
Fazka(Фазка) |
Dodatkove zahysne pokryttja(Додаткове захисне покриття) | ||
Variacija kol'oru pid dijei' UF-promeniv(Варіація кольору під дієї УФ-променів) | ||
Zmina vidtinku pid dijei' UF-promeniv(Зміна відтінку під дієї УФ-променів) | ||
Tverdist' dereveny(Твердість деревени) | ||
Koeficijent tverdosti(Коефіцієнт твердості) | ||
Cina, grn/m2(Ціна, грн/м2) | ||
Zbut (Збут ) | ||
Lichyl'nyk(Лічильник) | ||
Kod produkcii'(Код продукції) | ||
Kod pokupcja(Код покупця) | ||
Етап 1.4. Визначення доменів атрибутів.
Домен - допустима потенційна безліч значень простого типа даних Поняття домена більш специфічно для баз даних, хоча і має деякі аналогії з підтипами в деяких мовах програмування. У найзагальнішому вигляді домен визначається завданням деякого базового типа даних, до якого належать елементи домена, і довільного логічного вираження, вживаного до елементу типа даних. Якщо обчислення цього логічного виразу дає результат «істина», то елемент даних є елементом домена.
Кожен атрибут реляційної бази даних визначається на деякому домені. Доменом називають множину допустимих значень для одного або декількох атрибутів. Домени можуть відрізнятись для кожного з атрибутів, але два і більше атрибутів можуть бути визначені на одному і тому ж домені.
Домени повинні містити такі дані:
• набір допустимих значень для атрибута;
• відомості про розмір та формат кожного з полів атрибутів.
В доменах можна вказувати також іншу додаткову інформацію ― наприклад, відомості про допустимі операції із значеннями атрибута, а також дані про те, які атрибути можна використовувати при побудові комбінацій з декількох атрибутів.
Охарактеризуємо домени всіх атрибутів і результати аналізу запишемо у вигляді таблиці 2.5.
Таблиця 2.5
Домени всіх атрибутів
Атрибут |
Ім’я домину |
Вміст домену |
Визначення домену |
1 |
2 |
3 |
4 |
Kod postachal'nyka, Kod syrovyny, Kod pracivnyka, Kod sluzhby, Kod dop materialu, Kod produkcii', Kod pokupcja |
IDKOD |
Множина всіх ідентифікаційних кодів продукції, робіт, матеріалів, постачальників, покупців |
Текстовий, розмір 100 |
Krai'na, Region , Adresa |
ADRESA |
Множина країн, міст та назв організацій покупців та постачальників |
Текстовий, розмір 600 |
Poroda derevyny, Dovzhyna, Shyryna, Tovshhyna, Sort, Odynyci vymir, Typ dyzajnu, Kil'kist' polos, Fazka, Dodatkove zahysne pokryttja, Variacija kol'oru pid dijei' UF-promeniv, mina vidtinku pid dijei' UF-promeniv, Tverdist' dereveny, Koeficijent tverdosti |
TH |
Множина всіх технічних характеристик продукції сировини та допоміжних матеріалів. |
Текстовий, розмір 700 |
Продовження таблиці 2.5
1 |
2 |
3 |
4 |
Cina za odynycju, Cina za odynycju, Zagal'na vartist', Cina, grn/m2, Vartist', PDV |
TS |
Множина всіх цін (продукції, сировини, загальні вартості та інше) |
Числовий, розмір 100 |
Kil'kist' syrovyny, Kil'kist' produkcii', Sichen', Ljutyj, Berezen', Kviten', Traven', Cherven', Lypen', Serpen', Veresen', Zhovten', Lystopad, Gruden', Zagal'na kil'kist', Kil'kist', Kil'kist' |
K |
Множина всіх кількостей (продукції, кількість відпрацьованих днів, сировини, готової продукції та інше) |
Числовий, розмір 50 |
Juredychna nazva, Nazva, Nazva produkcii' |
N |
Множина всіх назв (продукції, сировини, допоміжних матеріалів, служб та інш) |
Текстовий, розмір 1000 |
Prizvyshhe, Im'ja, Pobat'kovi. Stat', Profesija abo posada, Rozrjad |
OS |
Множина особистих даних працівників (прізвища, ім’я, по батькові і т.д.) |
Текстовий, розмір 2000 |
Pochatok zminy, Kinec' zminy, Data realizacii' |
DATA |
Множина дати і часу (початок зміни, кінець зміни, дата реалізації) |
Дата/час розмір 600 |
Етап 1.5. Визначення атрибутів, що є потенційними і первинними ключами.
Потенційний ключ для K для відношення R — це підмножина множини атрибутів R, що характеризується такими двома властивостями:
1. Властивість унікальності.
2. Немає двох різних кортежів в R з однаковим значенням K.
3. Властивість мінімальності (ненадмірності).
4. Ніяка з підмножин K не володіє властивістю унікальності.
Правильно, що кожне відношення має, щонайменше, один потенційний ключ через те, що не містить двох однакових кортежів; тобто комбінація всіх атрибутів володіє властивістю унікальності і тому можливі два варіанти. Або ця комбінація володіє властивістю мінімальності, тобто є потенційним ключем (єдиним). Або існує як мінімум одна підмножина цієї комбінації, що явно володіє властивістю унікальності, а також мінімальності.
У відношенні може бути декілька потенційних ключів. Один з них може бути вибраний в якості первинного ключа відношення, тоді інші називають альтернативними ключами.
Зазвичай на практиці первинний ключ обирають виходячи з міркувань ефективності.
Информация о работе Створення АРМ заступника начальника виробництва фриз ТОВ «Вінісін»