Програмування в середовищі Delphi

var  

f:textfile;   

s:string;

та опишемо  оператори, що відкривають файл на запис. Фрагмент програми матиме вигляд:

var  

f:textfile;   

s:string;

procedure TForm1.Button1Click(Sender: TObject);

begin  

assignfile(f,'c:\a.txt');   

rewrite(f);

end;

У цій  же ж підпрограмі має зникати  з екрану клавіша Button1, Button2 та Edit1 –  з’являтись. Тому текст підпрограми  матиме вигляд:

var  

f:textfile;   

s:string;

procedure TForm1.Button1Click(Sender: TObject);

begin  

assignfile(f,'c:\a.txt');   

rewrite(f);   

button2.visible:=true;   

edit1.visible:=true;   

button1.visible:=false;

end;

     Наступним кроком є встановлення головної події  для клавіші Button2, де має відбуватись  зчитування з Edit1 тексту та запису його у файл. Це виглядає таким чином:

procedure TForm1.Button2Click(Sender: TObject);

begin  

s:=Edit1.Text;   

writeln(f,s);   

closefile(f);

end;

Але зчитування повинно проводитись поки не буде набрано рядок END, тому необхідним є  використання умовного оператору if, і  текст процедури матиме вигляд

procedure TForm1.Button2Click(Sender: TObject);

begin  

s:=Edit1.Text;   

if s<>'END' then           

writeln(f,s)   

else

      closefile(f);

end;

тобто поки введений рядок тексту не є END, то здійснюється запис цього рядка  у файл, а у противному випадку  – файл закривається.

Логічно додати сюди ще дії, у яких клавіша Button2 та рядок Edit1 стають невидимими, а клавіша Button1 -  видимою:

procedure TForm1.Button2Click(Sender: TObject);

begin  

s:=Edit1.Text;   

if s<>'END' then           

writeln(f,s)

else  

begin

      closefile(f);

      button1.visible:=true;

      edit1.visible:=false;

      button2.visible:=false;          

    end;

end;  

Таким чином, при запуску написаної  програми, на екран виводиться вікно   

Мал №5.8.4.Форма запуску програми.

Далі, після  натискання на клавішу Button1, отримаємо   

                                 Мал №5.8.5.Форма з компонентою Edit1. 

і вводимо  текст у рядок Edit1, підтверджуючи  натисканням на клавішу Button2. Як тільки буде введено рядок END і натиснуто  на Button2, файл с:\a.txt буде створено і на екран виведеться вікно 

                                      Мал №5.8.6.Вікно підтвердження.

Повний  текст програми має вигляд:

unit Unit1; 

interface  

uses 

Windows, Messages, SysUtils, Classes, Graphics, Controls, Forms, Dialogs, 

StdCtrls;  

type 

TForm1 = class(TForm)    

Button1: TButton;    

Edit1: TEdit;    

Button2: TButton;    

procedure Button1Click(Sender: TObject);   

procedure Button2Click(Sender: TObject); 

private   

{ Private declarations } 

public   

{ Public declarations } 

end;  

var 

Form1: TForm1;   

implementation   

{$R *.DFM}

var  

f:textfile;   

s:string;

procedure TForm1.Button1Click(Sender: TObject);  

begin  

assignfile(f,'c:\a.txt');   

rewrite(f);   

button2.visible:=true;   

edit1.visible:=true;   

button1.visible:=false;

end;  

procedure TForm1.Button2Click(Sender: TObject);

begin 

s:=Edit1.Text;   

if s<>'END' then writeln(f,s)  

else      

begin         

closefile(f);          

button1.visible:=true;          

edit1.visible:=false;          

button2.visible:=false;       

end;  

end;  

end.

5.9.Складені умови

      Вище  ми розглядали використання умовного оператору IF з простою умовою, тобто  сама умова складалась з одного порівняння. Але частою є необхідність перевіряти більш складні умови. Постає питання: як їх записати?

      Принцип запису складених умов схожий до запису виразів “з дужками” тільки сам  вираз має бути логічного (булевського) типу. Дужки визначають пріоритет  виконання порівнянь.

      Якщо  умова є складеною (тобто здійснюється кілька порівнянь одночасно), то краще  її всю взяти у дужки. Для одночасного  виконання двох умов між ними ставиться  “and”, для виконання однієї з  двох умов між ними ставиться “or” 

5.10.Операція and

      Як  вже зазначалось вище, операція and використовується, коли перевіряється  одночасне виконання двох або  більше умов.

      Наприклад якщо нам необхідно перевірити справедливість виразу a<b<c, то саме порівняння матиме вигляд

      іf (a<b) and (b<c) then ...

і вираз (a<b) and (b<c) матиме логічний тип причому  прийматиме значення true якщо і (a<b), і (b<c) прийматимуть значення true одночасно. Якщо ж хоч одне зі значень буде false, то і сам вираз матиме значення false.

      Сам вираз a<b and b<c (тобто без дужок) не є логічним і програма видасть  повідомлення про помилку.

5.11.Операція or

      Операція  “or” використовується для перевірки  виконання хоча б однієї з умов.

      Наприклад якщо нам необхідно перевірити справедливість виразу “a є дійсним числом і a не може бути у межах (0,1)”, то порівняння матиме вигляд

      іf (a<0) or (a>1) then ...

і означає, що якщо виконується хоч одна з  елементарних умов, то і вся умова  виконується

5.12.Операція заперечення not.

      Операція  “not” використовується для зміни  значення логічної змінної на протилежне.

      Наприклад, якщо нам потрібно перевірити умову, що змінна a є додатньою, та парною, то умова матиме вигляд

      if (a>0) and ( not odd(a) ) then …

5.13.Операція xor

      Операція  “хor” використовується для перевірки  виконання виключно однієї з умов. Наприклад:

               if (a<2) xor (b>3)

прийматиме  значення TRUEякщо, наприклад

a=1, b=2;     a=3,b=4 – тобто тільки одна з умов задовольняється;

і прийматиме значення FALSE якщо, наприклад

a=1,b=4;      a=3,b=2 – тобто коли або обидві умови виконуються, або обидві не виконуються.

      Іноді xor та or співпадають.

      Наприклад умова:

      іf (a<0) хor (a>1)            та                іf (a<0) or (a>1)           співпадають. 

5.14.Побудова складених умов.

      Розглянемо  приклад і на ньому сформулюємо  рекомендації для уникання помилок  при побудові складених умов.

      Нехай у програмі вводяться два дійсних  значення а та b і потрібно перевірити чи виконується для них умова, що точка c з координатами (x,y) потрапляє у заштриховану область.

                               Мал №5.14.7.Координатна площина

      Перш  за все потрібно побудувати складену умову і розбити її на простіші.

      Очевидно, що якщо точка потрапляє у заштриховану фігуру, то вона потрапляє або у  прямокутник А, або у прямокутник  В, або і у А, і у В, тобто  на відрізок, що належить і А, і В.          

 Зрозуміло,  що умова запишеться таким  чином:

if (cÎA) or (cÎB) then

      Тепер розпишемо окремо умови cÎA та cÎB.          

 Якщо cÎA, то виконується умова (-1£x£1) та (0£y£1/2)         

 Якщо cÎB, то виконується умова (-1/2£x£1/2) та (-1£y£0)

      Тепер умова запишеться так:

if ((-1£x£1) and (0£y£1/2)) or ((-1/2£x£1/2) and (-1£y£0)) then

      Але умови вигляду (-1£x£1) не сприймаються Delphi і їх потрібно розбивати на елементарні умови. Отже

      (-1£x£1) матиме вигляд (x>=-1) and (x<=1)