Основні переваги та недоліки використання машинного перекладу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ПАВЛА ТИЧИНИ

ІНСТИТУТ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОЇ ТА ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ

КАФЕДРА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ ТА КОМПЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

 

Дисципліна “Програмне забезпечення”

ІНДЗ

на тему:

 

“Основні переваги та недоліки використання машинного перекладу”

 

 

 

 

Виконав:

Студент 36 групи

Гончарук Б. А.

Перевірив:

Сажієнко О. П.

 

 

 

Умань 2012

Зміст

Вступ 3

1. Історичний розвиток АП 5

2. Системи автоматичного перекладу 7

2.1. Класифікація типів машинного (автоматизованого) перекладу за Ларрі Чайлдсом: 10

2.2. Узагальнена технологія роботи системи машинного перекладу 11

3. Класифікація помилок при здійсненні АП за ступенем труднощів їх виправлення 13

4. Основні проблеми машинного перекладу 14

5. Фразеологічний машинний переклад 16

5.1. Словники систем фразеологічного перекладу 19

6. Лінгвістичний аналіз тексту 23

Висновок: 24

Література: 25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Перекладом називається процес та результат створення на основі вхідного тексту однією мовою рівноцінного йому в комунікативному відношенні тексту іншою мовою. При цьому комунікативна рівнозначність, або еквівалентність, розуміється як така якість тексту перекладу, котра дозволяє йому виступати в процесі спілкування носіїв різних мов у ролі повноправної заміни вхідного тексту (оригіналу) в сфері дії мови перекладу.

Комунікативна еквівалентність  нового тексту у відношенні до оригіналу  забезпечується виконанням трьох основних вимог:

• текст перекладу повинен в більш повному обсязі передавати зміст оригіналу, що, перш за все, означає неприпустимість довільного опущення або додавання інформації;
• текст перекладу повинен відповідати нормам мови перекладу, тому що їх порушення, принаймні, створює перешкоди для сприйняття інформації, а іноді веде й до її викривлення;
• текст перекладу повинен бути приблизно рівний з оригіналом за своїм об’ємом, чим забезпечується подібність стилістичного ефекту з погляду лаконічності або розгорнутості вираження.

Однак виконання вказаних вимог до тексту перекладу часто  пов’язане з подоланням різного  роду об’єктивно існуючих перепон. Створені працюючі системи машинного перекладу  передбачають етапи редагування  як обов’язковий елемент оброблення одержаного українського тексту. Сучасний машинний переклад має ряд особливостей: наявність неперекладених слів і  помилок, що виникають при переносі вихідного іноземного тексту на носій, що читається машиною, граматичні й  стилістичні недоліки тексту перекладу, що синтезуються через погрішності  в машинній граматиці. Переклад може здійснюватися:

• з однієї мови на іншу – нерідну, родинну, близькоспоріднену;
• з літературної мови на її діалект та навпаки, або з діалекту однієї мови на іншу літературну мову;
• з мови древнього періоду на мову у її сучасному стані (наприклад, з давньоруської мови на сучасну російську, зі староанглійської на сучасну англійську та т.п.).

Розвиток новітніх технологій зробив можливим машинний переклад, тобто  переклад, який побудовано на використанні машиною визначених та постійних  для даного виду матеріалу відповідностей між словами та граматичними явищами  різних мов. У наш час є достатньо  широкий вибір програм, які полегшують працю перекладача, котрі умовно можна підрозділити на дві основні  групи: електроні словники (electronic dictionary) та системи машинного перекладу (machine translation system). Системи машинного перекладу забезпечують послідовний переклад текстів, що враховує морфологічні, синтаксичні та семантичні зв’язки членів речення.

Програми перекладу (системи  машинного перекладу) з'явилися у  відповідь на потреби користувачів в оперативному перекладі різної комерційної, технічної або Інтернет - інформації, яка подана в електронному вигляді. Аналізуючи програми машинного  перекладу, потрібно відразу зазначити, що вимоги до них не повинні бути такими ж, як і до перекладу, який виконує  людина. Переклад,  зроблений комп'ютером, поки що далеко не ідеальний, але текст, отриманий в результаті роботи електронного перекладача, дозволяє у більшості випадків зрозуміти суть документа, який перекладається. Далі цей документ можна корегувати, маючи базові знання іноземної мови та добре орієнтуючись в предметній галузі, до якої належить інформація, що перекладається.

Сьогодні програми - перекладачі  вміють будувати осмислені фрази, й  за останні декілька років якість перекладу поліпшилася. Однак комп’ютер  ще погано розбирається в граматичних  нюансах та жаргоні, автоматичний переклад художніх текстів неможливий, тому його головне призначення – переклад бізнесових паперів, керівництв, листів з електронної пошти, сторінок з  Інтернету (Web-сторінок). Інше застосування систем – полегшення рутинної роботи перекладачів, виконання за них підрядкового перекладу, котрий можна легко підправити.

Системи машинного перекладу  здійснюють автоматичний переклад тексту. Одиницями перекладу при цьому  служать слова або словосполучення, причому останні розробки дозволяють враховувати морфологію перекладеного  слова. Розвинені системи машинного  перекладу здійснюють переклад по заданому розробником або корегованим  користувачем алгоритмам перекладу.

 

 

 

 

 

 

1. Історичний розвиток АП

1946р. - американські фахівці У. Уівер і А. Буг довели можливість технічного здійснення машинного перекладу (спочатку використовувався менш привабливий, але, по суті, більш правильний термін - механічний переклад).

1947. р. - розроблена перша програма послівного перекладу (дослівник). Уівер звертає увагу Н. Вінера (фахівця кібернетики) на важливість теми механічного перекладу і намагається залучити його до цієї роботи. Вінер вважав, що механізація мови є передчасною через семантичні проблеми. Час підтвердив його слова.
1948. р. — сформульовано завдання виконання лематизації (реконструювання основної форми змінюваних частин мови за її довільною формою).

15 липня 1949 року - опубліковано знамениту статтю Уівера «Переклад», більш відому серед лінгвістів як «Меморандум Уівера». У ній коротко, ясно, без усяких претензій на науковість викладені завдання, шляхи вирішення, визначені методологічні аспекти застосування механічних систем перекладу.

1951. р. - обговорюється можливість механічного синтаксичного аналізу.
1952. р. - перша міжнародна конференція з машинного перекладу. Учасники пропонували принципи морфологічного і синтаксичного аналізу, розглядали багатозначність слів, обговорювали ідіоматику, доводили цінність використання словника словоформ і урахування контексту.

1954 р. - для IBM-701 розроблена перша програма російсько-англійського перекладу (60 фраз) у Джорджтаунському університеті. Першою перекладеною фразою була «Величина кута визначається відношенням дуги до радіуса».

1957 р. - у Москві вийшла перша збірка праць з машинного перекладу; розпочався період активних наукових досліджень в галузі перекладу.

1967 р. - спеціально створена в США Комісія Національної Академії наук, враховуючи реальну ситуацію АП в США і показників вартості різних способів перекладу, зробила висновок, що машинний переклад нерентабельний. Доповідь істотно загальмувала розвиток АП у цілому.

1975—80pp. — у СРСР створюються перші САП в ОЦ АН СРСР. У Центральному бюро перекладів під керівництвом Ю.Н. Марчука впроваджується система машинного перекладу з англійської на російську (ААПАР) і з німецької на російську (НЕРПА). Водночас на Заході створюються системи машинного перекладу силами корпорацій для своїх технічних потреб, наприклад, СИСТРАН (корпорація Ксерокс), ЛОГОС (США), МЕТЕО (Канада), ДЖЕНЕРАЛ МОТОРС (США), ТИТУС (Франція), КУЛЬТ (Китай). Крім приватних фірм, багато університетів світу створили наукові лабораторії з машинного перекладу. Найбільш широкої популярності набули роботи таких університетів: Гренобльського, Монреальського, Соарлянського, Гонконгського, Джорджанського, Единбурзького, Массачусетського технологічного інституту та ін.

80-і роки - час роботи персональних комп'ютерів значно подешевшав, машинний переклад нарешті став економічно вигідним.

90-і роки - відзначається чергове  зростання інтересу до машинного  перекладу, що пов'язано з появою  і бурхливим розвитком Internet/Intranet. Переваги використання машинного перекладу особливо очевидні при здійсненні онлайнового перекладу.

XXI ст. - сервіси Web 2.0 та соціальні мережі.

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Системи автоматичного перекладу

Розглянемо коротко характеристики деяких з таких систем, призначених  для досягнення максимальної швидкості  обробки великих потоків інформації.

Швидкість перекладу сторінки тексту у різних систем становить  від 0,5 до 2 з в автоматичному режимі. Отриманий в результаті текст  в більшості випадків зрозумілий відразу. Тому, витративши якісь хвилини  на усвідомлення інформації, користувач може відразу зберегти документ для  більш ретельного вивчення.

Основними постачальниками  подібних систем у даний момент є  Московська компанія «Арсенал» і  Санкт-Петербурзького «ПРОМТ».

Одним з продуктів «Арсенал»  є перекладач «СОКРАТ». Дана система  поставляється в комплекті з  загальнолексичні, комерційним та комп'ютерним  словниками. Дана база складає 95% необхідного  словникового запасу для текстів, які  існують в електронному вигляді. Окремо існує 9 додаткових підключаються  до системи «СОКРАТ» словників спеціалізованого призначення, серед яких словники з  медицини, машинобудуванню, юриспруденції  та ін.

Інтерфейс являє собою  два вікна, одне з яких містить  текст оригіналу, а в іншому з'являється  переклад. Відомі версії «Сократ». розуміючі  відповідно англійську, німецьку та французьку мови. Переклад в будь-якому випадку  є двостороннім, тобто можна переводити не тільки з іноземної мови на російську, але і навпаки.

Компанія «ПРОМТ» давно  спеціалізується на виробництві  мовних систем. Системи перекладу STYLUS 2.хх і З.хх відомі користувачам Windows. «PROMT» також комплектується загальнолексичні і комп'ютерним словниками. Однак  основною особливістю даної програми є наявність набагато більшої  кількості підключаються словників. Їх число становить на даний момент кілька десятків. Існують чотири колекції або добірки словників - наука, комерція, техніка і промисловість. Кожна  з колекцій містить від 5 до 10 словників  певної спрямованості. Наприклад, колекція «Комерція» містить словники «Комерційний", «Інформатика» та «Юридичний», причому  для всіх можливих мовних пар.

Системи автоматичного перекладу Promt і XT-Diamond. Дані системи є досить типовими для ринку програмних продуктів  РФ і забезпечують наступні можливості:

• ручний вибір і налаштування словників предметної області;

• поповнення словників  користувачем;

• автоматичне визначення предметної області, при необхідності;

• вибірковий або повний переклад текстового файлу;

• редагування оригіналу  і результату перекладу.

На мал. 1-4 наведені приклади деяких екранів даних систем, що ілюструють їх можливості.

Мал. 1. перекладач Promt, вихідний екран

Мал. 2. Promt, процес перекладу

Мал. 3. Результуючий екран перекладу Promt

Мал. 4. Перекладач X-Translator, результуючий екран перекладу

Ще одна тенденція останніх років - злиття мовних технологій з  лінгвістичними. Показовий приклад L & H, що став дійовою особою в області  машинного перекладу з моменту  придбання фірми Mendez у 1996 р. Після  цього до L & H приєдналися AI Logic Corp. і NeocorTech (спеціалізувалися на машинному  перекладі з англійської на японський  і з японської на китайський і  назад), німецька фірма Heitmann Group і, нарешті. Globalink. Нова версія відомої програми-перекладача Power Translator Pro фірми Globalink вийшла вже під  маркою L & H.

Продукція L & H підтримує  в цілому 25 мов. Однак ще ефектніше  виглядає програма Universal Translator фірми LanguageForcc (США). Серія Universal Translator включає чотири системи машинного перекладу, що працюють з MS Office, що мають функції розпізнавання / синтезу мови та перевірки орфографії; при цьому Universal Translator 2000 Professional, перекладає з 40 мов. Для Universal Translator 2000 Professional оголошена можливість переведення в будь-якому напрямку для будь-якої мовної пари. Неважко підрахувати, що число таких пар становить 1560. Крім того, програма записує текст під диктовку, читає вголос і перевіряє грамотність написаного. Разом з перекладачем поставляються дві навчальні ігри Space Attack і WortTris, які повинні, мабуть, остаточно убити споживача і конкурентів.

Переклад з однієї мови на іншу людиною відбувається шляхом сприйняття і розуміння вихідного  тексту і подальшої передачі його сенсу засобами вихідної мови. При  цьому переводяться не слова і  словосполучення, а понятійні образи, породжувані у свідомості перекладача  під їх впливом. Однак якщо в даний  час поки ще немає можливості моделювати роботу людини-перекладача, то, принаймні, потрібно прагнути оперувати тими одиницями  мови і мовлення, які дозволяють найбільш точно передавати зміст  тексту, написаного на одній мові, засобами іншої мови. Такими одиницями є, перш за все, фразеологічні звороти та термінологічні словосполучення і, в другу чергу, окремі слова. Якщо в даний час повністю автоматичний високоякісний науково-технічний  переклад практично неможливий, то автоматизований людино-машинний переклад цілком реальний.