Стандартзація і сертифікація

Автор: Пользователь скрыл имя, 28 Апреля 2012 в 02:15, контрольная работа

Описание работы

Метою стандартизації в Україні є забезпечення раціонального використання природних ресурсів, відповідності об'єктів стандартизації їх функціональному призначенню, інформування споживачів про якість продукції, процесів та послуг, підтримка розвитку і міжнародної конкурентоспроможності продукції та торгівлі товарами і послугами.

Содержание

Вступ.
1. Комплексна стандартизація та її роль у підвищенні якості продукції.
2. Класифікація методів визначення показників якості продукції, їх суть і використання.
3. Суть системи сертифікації Укр СЕПРО.
Висновки.
Література.

Работа содержит 1 файл

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ.doc

— 131.00 Кб (Скачать)

      В склад експертних комісій повинні входити висококваліфіковані спеціалісти, ступінь компетентності яких в питанні оцінки даної продукції однаковий. Експертів, що входять до складу комісії повинно бути не менше семи. Комісія може прийняти рішення в тому випадку, коли за нього подано не менше 2/3 голосів.

      В залежності від методів, що використовуються, форми висловлювання оцінок якості можуть бути різними – метричні, бальні, безрозмірні.

      Метричні  оцінки визначають результати вимірювань в існуючих системах метричних мір.

      Бальні оцінки представляють собою спосіб висловлювання результатів вимірювань і оцінки якості продукції в балах. Його широко використовують при використанні органолептичних і експертних методів досліджень. Шкала бальної оцінки харчових продуктів коливається від 5 до 100 балів. Для оцінки продукції в балах використовують спеціальні стандартні оціночні таблиці.

      Безрозмірні оцінки використовують для визначення рівня виробів різного призначення. При цьому способі оцінка висловлюється в долях одиниці або в %.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      
  1. Суть  системи сертифікації УкрСЕПРО.

      Українська  державна система сертифікації продукції  – Система сертифікації. УкрСЕПРО – розроблена Українським науково-виробничим центром стандартизації, метрології та сертифікації Держспоживстандарту України, затверджена та введена в дію Наказом Держспоживстандарту України від 30 червня 1993 року № 95.У Систему сертифікації УкрСЕПРО входять 39 систем сертифікації  однорідної продукції і послуг, 118 акредитованих органів із сертифікації продукції і близько 250 випробувальних лабораторій. Вона призначена для проведення обов’язкової та добровільної сертифікації продукції, робіт чи послуг.

      Система обов’язкової сертифікації Укр. СЕПРО  видає щорічно близько 500 тисяч  сертифікатів на продукцію і послуги.

      Система є відкритою для вступу в неї органів з сертифікації та випробувальних лабораторій інших держав і доступу до неї будь-яких підприємств та організацій. Обов'язковою умовою при цьому є визнання та виконання правил Системи.

      У Системі сертифікації УкрСЕПРО  здійснюють такі взаємопов’язані види діяльності:

      - сертифікацію продукції, процесів, послуг;

      - сертифікацію систем управління (якістю, довкіллям, безпечністю  тощо);

      - атестацію виробництв;

      - акредитацію випробувальних лабораторій  (центрів);

      - акредитацію органів із сертифікації систем якості;

      - атестацію аудиторів за переліченими вище видами діяльності.

      Організаційну основу системи сертифікації УкрСЕПРО становлять державні стандарти України:

      - ДСТУ 3410-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Основні положення;

      - ДСТУ 3411-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до органів з сертифікації продукції та порядок їх акредитації;

      - ДСТУ 3412-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до випробувальних лабораторій та порядок їх акредитації;

      - ДСТУ 3413-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення сертифікації продукції;

      - ДСТУ 3414-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Атестація виробництва. Порядок проведення;

      - ДСТУ 3415-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Реєстр Системи;

      - ДСТУ 3416-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок реєстрації об'єктів добровільної сертифікації;

      - ДСТУ 3417-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Процедура визнання результатів сертифікації продукції, що імпортується;

      - ДСТУ 3418-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до аудиторів та порядок їх атестації;

      - ДСТУ 3419-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Сертифікація систем якості. Порядок проведення;

      - ДСТУ 3420-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до органів з сертифікації систем якості та порядок їх акредитації;

      - ДСТУ 3498-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Бланки документів. Форма та опис;

      - ДСТУ 3957-2000. Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок обстеження виробництва під час проведення сертифікації продукції.

      Загальне  керівництво  Системою сертифікації УкрСЕПРО, організація та координація робіт із сертифікації продукції, процесів, послуг здійснюються найвищим органом із сертифікації − Держспоживстандартом України (спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері підтвердження відповідності).

      Системою  сертифікації УкрСЕПРО окремо передбачена також сертифікація  імпортованої продукції. З метою визнання отриманих в Україні сертифікатів Системи за кордоном вона побудована з урахуванням вимог міжнародних систем і взаємодіє з ними на основі угод між Держспоживстандартом України та міжнародними, регіональними і національними організаціями, які здійснюють діяльність із сертифікації, інших держав.

      Система сертифікації УкрСЕПРО взаємодіє на основі угод із системами перевірки  безпеки, охорони навколишнього  середовища, які функціонують в Україні під керівництвом уповноважених урядом органів. Національний орган із сертифікації може передавати цим органам окремі функції з проведення сертифікації продукції, процесів, послуг. Структурна схема системи сертифікації УкрСЕПРО зображена на рис. 3.1.

      

      Рис. 3.1. Структурна схема системи сертифікації УкрСЕПРО 
 
 
 

      Організаційну структуру Системи сертифікації УкрСЕПРО утворюють:

    • національний орган із сертифікації − Держспоживстандарт України;
    • науково – технічна комісія;
    • органи з сертифікації продукції, процесів, послуг;
    • органи з сертифікації систем якості;
    • випробувальні лабораторії (центри);
    • аудитори;
    • науково – методичний та інформаційний центр;
    • територіальні центри стандартизації, метрології та сертифікації Держспоживстандарту України;
    • український навчальний науковий центр із стандартизації та якості продукції.

      Основні принципи та загальні правила Системи  регламентуються КНД 50-002-93.  Згідно цього нормативного документу:

  • сертифікація в Системі передбачає підтвердження третьою стороною показників характеристик та властивостей продукції, процесів, послуг на підставі випробувань, атестації виробництва та сертифікації систем якості;
  • право проведення робіт з сертифікації продукції надається органам  з  сертифікації,  випробувальним  лабораторіям (центрам) та експертам-аудиторам, що акредитовані в Системі та занесені до реєстру Системи;
  • органами   з   сертифікації   в   Системі   можуть   бути акредитовані організації та підприємства державної форми власності, а випробувальними лабораторіями (центрами) – акредитовані організації та підприємства будь-яких форм власності;
  • якщо в Системі акредитовано декілька органів з сертифікації однієї і тієї ж продукції, то заявник має право провести сертифікацію продукції в будь-якому з цих органів;
  • визнання органів з сертифікації та випробувальних лабораторій (центрів), сертифікатів відповідності, а також знаків відповідності інших держав здійснюється на основі багатосторонніх та двосторонніх угод про взаємне визнання результатів робіт з сертифікації, при цьому свідчення визнання закордонних сертифікатів є сертифікат відповідності, що виданий у Системі, "або свідоцтво про його визнання;
  • роботи з сертифікації в Системі організовуються шляхом створення органами з сертифікації систем сертифікації спорідненої продукції, які повинні бути побудовані з урахуванням правил діючих міжнародних систем сертифікації;
  • на сертифіковану в Системі продукцію видається сертифікат відповідності та наноситься знак відповідності, технічні вимоги до якого, порядок та правила його застосування встановлено державним стандартом України;
  • роботи   щодо   сертифікації   продукції,   систем   якості, атестації виробництв, акредитації органів з сертифікації та випробувальних лабораторій ( центрів ) виконуються за договорами;
  • технічний    нагляд   за   виробництвом   сертифікованої продукції в Системі виконує орган з сертифікації цієї продукції  або  за  його  дорученням  іншої  організації (органи з сертифікації систем якості, територіальні центри Держспоживстандарт);
  • під  час  проведення  технічного  нагляду  враховується інформація щодо    якості продукції, яка надходить від органів державного нагляду,  товариств, споживачів та інших зацікавлених організацій;
  • основою інформаційного забезпечення Системи є реєстр, дані якого та інформацію про діяльність з сертифікації Держспоживстандарт    періодично    публікує    в    своїх інформаційних виданнях;
  • Система  передбачає   конфіденційність  інформації  про результати робіт з сертифікації;
  • апеляція щодо застосування стандартів якості сертифікованої  продукції, а також виконання правил Системи розглядаються органами з сертифікації;
  • у разі незгоди однієї з сторін з результатами розгляду, подальше розв'язання суперечки здійснюється комісією з апеляцій, яка   створюється  Національним   органом   з сертифікації   з   залученням   представників   органів   з сертифікації та інших зацікавлених сторін;
  • офіційною мовою Системи є державна мова, а в разі потреби      документи можуть супроводжуватись автентичним текстом на будь-якій іншій мові, при цьому тексти мають однакову силу.

      В Системі сертифікації УкрСЕПРО встановлено такий розподіл відповідальності:

  • виробник (виконавець, постачальник) несе відповідальність за невідповідність сертифікованої продукції вимогам нормативних документів та застосування сертифікатів і знаків відповідності з порушенням правил Системи;
  • продавець несе відповідальність за відсутність сертифікату або знаку відповідності на продукцію, що реалізується, якщо вона під лягає обов'язковій сертифікації випробу вальна лабораторія ( центр ) несе відповідальність за  недостовірність  та необ'єктивність результатів випробувань сертифікованої продукції;
  • орган     з    сертифікації    несе    відповідальність    за необґрунтовану чи неправомірну видачу сертифікатів відповідності, атестатів виробництва та підтвердження дій а також за порушення правил Системи;
  • органи, лабораторії експерти-аудитори, підприємства та організації що порушують правила Системи, виключаючи з реєстру Системи та несуть відповідальність відповідно до чинного в Україні законодавства.
 
 
 
 
 
 
 

      Висновки

Комплексна  стандартизація  полягає у розробці стандартів, які містять взаємопов’язані вимоги, як до об’єкту в цілому, так і до окремих його елементів та здійснюється згідно програм, які містять завдання на розробку стандартів.

Програми  складаються згідно принципів:

  - врахування системного підходу (тобто вимог до продукції в цілому та до її окремих частин мають бути однотипними)

  - вимоги до сировини, матеріалів, напівфабрикатів повинні формуватися раніше, ніж вимоги до інших сторін стандартизації (під час стандартизації цього виробу).

      Таким чином, Національна система сертифікації УкрСЕПРО створена з метою захисту внутрішнього ринку від надходження неякісних, небезпечних товарів. Сертифікація продукції та обов’язковісь її здійснення для певних груп продукції передбачена у близько 30 вітчизняних законах та законодавчих актах, але обов’язковій сертифікації в Україні підлягає не більше 10 % усієї продукції. Система обов’язкової сертифікації Укр. СЕПРО видає щорічно близько 500 тисяч сертифікатів на продукцію і послуги. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Використана література:

  1. Бичківський Р.В., Друзюк В.М., Сопільник Л.І., Столярчук П.Г. Сертифікація. Львів. ДУ «Львівська політехніка», 2001. – 180 с.
  2. Декрет КМУ "Про стандартизацію і сертифікацію" від 10.05.93р. (Витяг)// Все про бухгалтерський облік.- 2006.- 23 травня (№48).- С.38.
  3. Декрет Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» від 10.05.1993 № 46-93
  4. Державна система сертифікації України: методи, правила, організація діяльності. Довідник. – Київ – Львів. 1995 р.
  5. ДСТУ 3410-96 Система сертифікації Укр. СЕПРО. Основні положення.
  6. ДСТУ 3413-96.  Система сертифікації УкрСЕПРО.  Порядок проведення сертифікації продукції.
  7. ДСТУ 3419-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Сертифікація систем якості. Порядок проведення.
  8. Закон України «Про стандартизацію» №2408 – ІІІ від 17 травня 2001 р.
  9. Основи стандартизації, сертифікації та ідентифікації товарів: Підручник/ В. І. Павлов. − Вид-во «Кондор», 2009. − 248 с.
  10. Саранча Г.А., Якимчук Г.К. Метрологія, стандартизація та управління якістю: Підручник. – К.: «Основа», 2004. - 256 с.
  11. Стандартизація і сертифікація товарів та послуг: Підручник/ Л. С. Кириченко, А. А. Самойленко. − Х.: Вид-во «Ранок», 2008. − 240 с.
  12. Цюцюра С.В., Цюцюра В.Д. Метрологія, основи вимірювань, стандартизація та сертифікація: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2005. – 242 с.

Информация о работе Стандартзація і сертифікація