Порядок формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги

Автор: Пользователь скрыл имя, 29 Ноября 2011 в 23:56, реферат

Описание работы

Поруч з ринком товарів народного споживання, ринок хліба, ринок нафтопродуктів, ринок енергоносіїв та ринок комунальних послуг є фундаментальним підґрунтям народногосподарського комплексу і розвитку суспільства. Негативні тенденції на цих ринках відчуває на собі кожна галузь народного господарства України і, як наслідок, кожний громадянин держави. Після вартості продуктів харчування житлово-комунальні послуги займають друге місце в структурі витрат більшості громадян України.

Содержание

Ведення …………………………………………………...….…………… 3
Зниження вартості житлово-комунальних послуг ………….....………..3
Принципи державного регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги……………………………………………………….5
Порядок формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги……………………………………………………….5
Висновки…………………………………………………………………...7
Список літератури………………………………………………………………...10

Работа содержит 1 файл

ценообразование!!.doc

— 66.00 Кб (Скачать)

1.  Житлово-комунальне господарство України  відіграє значну роль у відтворенні робочої сили і, як наслідок, відтворенні нації в цілому. Тобто необхідно посилити роль держави в частині реформування житлово-комунального господарства з позиції соціального захисту населення. Для цього, по-перше,  механізм відшкодування витрат на відтворення робочої сили повинен включати основні статті витрат на це відтворення та джерела їх фінансування, в тому числі і витрати на комунальні послуги.  По-друге, - і це є однією з вимог щодо вступу до СОТ, - необхідно вирішити проблему щодо підвищення ефективності захисту прав споживачів на державному рівні шляхом реформування системи державного нагляду за дотриманням стандартів, норм і правил, в тому числі і в житлово-комунальному господарстві в зв’язку з низьким рівнем якості наданих послуг.

2.      В ході дисертаційного дослідження доведено,  що комунальна галузь з погляду споживання продукції (послуг) віднесена до суспільного сектора, а як виробнича система – до природної монополії. Властивість суспільних благ є її сутністю, а монополізм – природною формою організації. Тому ідея і спроби демонополізації підприємств галузі, визначені прийнятими Законами України, є помилковими і не можуть привести до досягнення поставлених цілей, тобто до стимулювання підвищення ефективності та якості комунального обслуговування. Підтвердженням факту неможливості впровадження конкурентних відносин  в ЖКГ, виступає досвід країн Європи, США, а насамперед досвід Росії.          

3.      В  зв’язку   з     тим,   що     з     проблемою    впровадження     конкурентних   відносин  тісно   пов’язана   проблема широкомасштабної приватизації підприємств ЖКГ,   необхідно   чітко усвідомити,    що   для   ряду видів діяльності соціально та політично   чуттєвих   виникають високі ризики приватизації, обумовлені можливим зловживанням монопольним   становищем в частині   незбереження   цілісності та надійності виробничих комплексів при виконанні ними суспільно чуттєвих функцій.  В ЖКГ ринковий принцип встановлення пропозиції, що задовольняє попит, може не принести   до    позитивних    результатів.    З    нашої  точки зору більш ефективним  виступають форми партнерства держави і приватного сектору, однією з яких є концесія.       

4. З метою  виникнення підстав для впровадження  принципу взаємної відповідальності надавачів та споживачів послуг, а також чіткого розмежування функцій та обов’язків виробників, постачальників та споживачів послуг, необхідно прийняти стандарти якості житлово-комунальних послуг та впровадити договірні відносини.       

5.    Проблему ефективного функціонування  житлово-комунального   господарств неможливо вирішити без спрямування реальних інвестицій в модернізацію та оновлення галузі.  Результати проведеного дослідження доводять,  що подальше підвищення розміру відшкодування населенням реальної вартості житлово-комунальних послуг та спрямування реальних інвестицій в житлово-комунальне господарство може бути досягнуто лише за рахунок зниження самих витрат.  Для економічно обґрунтованого регулювання ціно-, тарифо- та нормоутворення і підвищення інвестиційної привабливості суб’єктів природних монополій внаслідок скорочення непродуктивних витрат, а також здійснення контролю за механізмом їх формування,   необхідно проведення наступних заходів:

    1. На державному   рівні   слід    розробити   нормативні  акти з планування обліку і

калькуляції робіт (послуг) на підприємствах ЖКГ в  розрізі видів послуг з чітким відображенням структури собівартості продукції. З метою підвищення ефективності функціонування монопольних структур в Україні, слід запровадити систему регулювання цін на основі використання методів, що ґрунтуються на встановленні цінових обмежувачів та регулювання затрат. 

    1. Для   забезпечення    прозорої   та   економічно  обґрунтованої    системи визначення      цін, 

тарифів    та норм споживання, а також для впровадження об’єктивної   та      діючої     нормативної   бази,  необхідно провести держаний суцільний    незалежний     аудит    ціно-,   тарифо-  та   нормоутворення  на всі  комунальні послуги населення.     

5.3.Необхідно  встановлювати жорсткий контроль  за  діяльністю  підприємств житлово- комунальної сфери особливо в частині дотримання встановлених  вимог  ціно-, тарифо- та нормоутворення.   Для цього слід розширити     повноваження регіональних антимонопольних  комітетів в частині регулярного здійснення контролю за дотриманням вимог   ефективного   регулювання     тарифів   на  послуги  тепло-, водопостачання  та    водовідведення   з    метою     усунення     випадків     включення до  структури     тарифу  витрат, не пов’язаних з  безпосереднім  наданням послуг.      

6.   Для вирішення проблеми залучення стратегічного інвестора, необхідно створити умови для ефективного впровадження механізмів концесії та сек’юритизації. Впровадження даних механізмів, при умові надання підприємствам ЖКГ статусу природної монополії, вирішить проблему модернізації галузі як на регіональному, так і на загальнодержавному рівні.       

7.   З  метою    поліпшення     збору    платежів   на   обласному  або  місцевому рівні, необхідно застосовувати різноманітні заходи економічного, організаційного та інформаційного характеру, наприклад, розрахункові центри по збору комунальних платежів на підставі єдиної  квитанції з перспективою застосування платіжних систем на базі чіпових технологій.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  літератури: 

  1. Мельник І.Г. Планування та регулювання тарифів  і норм споживання   на житлово-комунальні послуги з врахуванням світового досвіду//  Держава і регіони – Науково-виробничий журнал. Серія “Економіка та підприємництво”– Запоріжжя: Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управління”, 2004. - №1. – С. 168-171.
  2. Мельник І.Г. Напрямки регулювання цін і тарифів на житлово-комунальні послуги // Освіта та наука без кордонів. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Бєлгород – Дніпропетровськ: 2004. – С. 48-50.
  3. Наказ ДержБуду України від 29.03.1999 р. №78 Надруковано: «Міське господарство України», 4/99
  4. Закон України Про житлово-комунальні послуги Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 15 січня 2009 року N 882-VI

Информация о работе Порядок формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги