Порядок формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА  АКАДЕМІЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА 

ДОНЕЦЬКИЙ ІНСТИТУТ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Обліково-економічний  факультет 
 
 

Кафедра ____________________________________ 
 
 
 
 

РЕФЕРАТ

З дисципліни: ___________________________________________________

На тему: __________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________ 
 
 
 

       Виконав студент ____ курсу

  Форми  навчання __________

                  Групи___________________

________________________

                                                      ^{(П.І.Б.  студента)} 
 

Керівник ___________

                      ^{(посада)}

____________________

         ^{(підпис керівника)} 
 
 
 
 
 

Донецьк 20___ р. 
 

ЗМІСТ

1. Ведення …………………………………………………...….…………… 3
2. Зниження вартості житлово-комунальних послуг ………….....………..3
3. Принципи державного регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги……………………………………………………….5
4. Порядок формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги……………………………………………………….5
5. Висновки…………………………………………………………………...7
6. Список літератури………………………………………………………………...10

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВВЕДЕННЯ

Поруч з ринком товарів народного споживання, ринок хліба, ринок нафтопродуктів, ринок енергоносіїв та ринок комунальних послуг є фундаментальним підґрунтям народногосподарського комплексу і розвитку суспільства. Негативні тенденції на цих ринках відчуває на собі кожна галузь народного господарства України і, як наслідок, кожний громадянин держави. Після вартості  продуктів харчування житлово-комунальні послуги займають друге місце в структурі витрат більшості громадян України.  У зв’язку з цим, реформування ЖКГ є однією з найбільш актуальних проблем, тому що вона стосується інтересів як населення, так і всього  народного господарства України.      

 Необхідність  реформування ЖКГ усвідомлена  давно, вже протягом 14 років  спостерігаються спроби вирішити проблеми в житлово-комунальному господарстві України, але реально покращення ситуації не відбувається. Поштовхом до зацікавленості вчених ЖКГ стали проблеми, які гальмують економіку України, - питання функціонування підприємств цієї галузі народного господарства, існуючий витратний механізм формування тарифів на комунальні послуги та необхідність  поліпшення інвестиційного клімату з метою спрямування коштів на розвиток даної сфери. 

Зниження  вартості житлово-комунальних  послуг

Рішення даного завдання включає в себе 2 основних напрямки:  
Регулювання діяльності природних локальних монополістів; організація ресурсозбереження. Регулювання діяльності локальних природних монополій з постачання комунальних послуг спрямовано на: Регулювання цін на постачання послуг природних монополістів; впровадження альтернативних технологій.

Практика  регіонів Росії показує, що ціни на постачання послуг природних монополістів є штучно завищені шляхом збільшення рівня рентабельності, збільшення рівня амортизаційних відрахувань і відрахувань в ремонтний фонд. У зв'язку з цим, необхіднимє проведення аудиторських перевірок тарифів на послуги природних монополістів, а також включення до складу регіонально-енергетичній комісії представників компаній, що управляють житлового фонду. Велику роль у цінове регулювання мають місцеві органи влади, які повинні своїми рішеннями сприяти зниженню цін на послуги шляхом встановлення мінімального рівня рентабельності, обов'язковим конкурсним розподілом підрядів на постачання сировини, матеріалів та ремонтні роботи в межах своєї компетенції. Можливе укладання тристоронньої угоди міжмонополістом, компанією, що управляє і місцевим органом влади, в якому було б відображено, що управляюча компанія відшкодовує витрати на послуги монополістів на рівні тарифу для населення. Різницю бере на себе бюджет,що спонукає органи влади вести більш ретельний контроль за зростанням тарифіві проводити заходи щодо енерго ресурсосбереженню.

Організація ресурсозбереження у житловому  фонді може дати найбільший ефект зниження цін на послуги монополістів. До того ж впровадження енергоресурсосбереженія дозволить підняти питому частку відшкодування населенням витрат на утримання і обслуговування житла без збільшення тарифу.  
В організації ресурсозбереження варто виділити два моменти: Організація повсюдного обліку споживання ресурсів шляхом встановлення комерційних вузлівобліку; Впровадження новітніх ресурсозберігаючих технологій.

Традиційно   при   встановленні   тарифів   на   послуги

підприємств  житлово-комунального  господарства  використовувалися

фактичні   дані,   тобто   дані   минулого   періоду.   При  цьому

обгрунтування  підприємствами  житлово-комунального   господарства

рівня   собівартості   і  тарифів  також  полягало  у  відтворенні

фактичних даних минулого періоду.

     Суттєві недоліки такого підходу:

     - зменшення впливу  на  собівартість  заходів  щодо  зниження

витрат  і прогнозованих змін обсягу споживання послуг;

     - неможливість  вирахування  необхідного   збільшення   обсягу

робіт  із заміни зношених основних фондів та розвитку підприємств,

перешкода реалізації інвестиційних проектів;

     - відсутність  стимулювання ресурсозбереження,  бо збільшення

витрат (у тому числі в результаті нераціонального  господарювання),

як  правило,  компенсується  зростанням  тарифу,  а  при одержанні

економії  від  зниження  витрат  завдяки  вжитим  заходам  плановий

тариф, звичайно, знижується.

     - норматив    рентабельності,    який    визначає    прибуток

підприємства   і   затверджується  регулюючим  органом  за  видами

діяльності  житлово-комунального господарства, носить обмежувальний

характер,  не  має  економічного  обгрунтування і стримує розвиток

підприємств.

     Виходячи з цього можна зробити  такі висновки:

     - оцінка рівня фактичних  витрат  повинна  бути  лише  першим

етапом  формування  економічно  обгрунтованого  тарифу,  у процесі

якого необхідно шляхом  аудиту  виявити  наявність  нераціональних

витрат   і,   на  підставі  нормативів  з  урахуванням  необхідних

коригувань   фактичних   витрат,   вирахувати   плановий    рівень

собівартості;

     - у міру того як підприємства,  що надають житлово-комунальні

послуги,  стають  більш  самостійними  суб'єктами господарювання і

несуть  все більшу відповідальність за  розвиток  основних  фондів,

вони  повинні  мати  визначені  фінансові  можливості забезпечення

цього розвитку. 
 
 

Принципи  державного регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги 

1. Державне  регулювання цін/тарифів базується  на таких основних принципах: 

1) доступності  житлово-комунальних послуг для  всіх споживачів та рівності  правових гарантій;

2) нормативного  регулювання надання житлово-комунальних послуг споживачам за цінами/тарифами, затвердженими в установленому законом порядку;

3) відповідності  рівня цін/тарифів розміру економічно  обґрунтованих витрат на їх  виробництво; 

4) відкритості,  доступності та прозорості структури  цін/тарифів для споживачів та суспільства;

5) відповідності  оплати житлово-комунальних послуг  їх наявності, кількості та  якості;

6) відповідальності  виконавців/виробників за недотримання  вимог стандартів, нормативів, норм, порядків та правил;

7) гарантії  соціального захисту населення при оплаті за житлово-комунальні послуги та випередження зростання доходів населення над зростанням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.  

Порядок формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги 

1. Порядок формування цін/тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг першої і другої груп (пункти 1 та 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України.

2. Виконавці/виробники  здійснюють розрахунки економічно  обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

3. Органи  місцевого самоврядування затверджують  ціни/тарифи на житлово-комунальні  послуги в розмірі економічно  обґрунтованих витрат на їх виробництво.

4. У  разі затвердження цін/тарифів  на житлово-комунальні послуги  нижчими від розміру економічно  обґрунтованих витрат на їх  виробництво орган, що їх затвердив,  зобов'язаний відшкодувати з відповідного  місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.

5. Видатки  на відшкодування втрат підприємств,  що пов'язані із затвердженням  цін/тарифів на житлово-комунальні  послуги нижчими від розміру  економічно обґрунтованих витрат  на їх виробництво, відповідна  сільська, селищна, міська рада  передбачає у відповідному місцевому бюджеті.

6. Затвердження  цін/тарифів на житлово-комунальні  послуги нижчими від розміру  економічно обґрунтованих витрат  на їх виробництво без відповідного  відшкодування не допускається  і може бути оскаржено в  суді.

7. Центральні  органи виконавчої влади несуть відповідальність за наслідки встановлення або регулювання цін/тарифів, що змінюються ними відповідно до їхніх повноважень.

8. У  разі зміни цін/тарифів на послуги/товари  центральними органами виконавчої  влади, які призвели до непередбачених витрат виконавців/виробників, центральні органи виконавчої влади зобов'язані відшкодувати в повному обсязі збитки, зумовлені такими змінами, протягом поточного фінансового року та до затвердження нового бюджету.

9. Спори  щодо формування та затвердження  цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, а також відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, вирішуються в судовому порядку.  
 
 

ВИСНОВКИ        

 На підставі існуючих методах ціно-, тарифо- та нормоутворення, досвіді країн близького та дальнього зарубіжжя, які вже пройшли етап вирішення проблем реформування ЖКГ, а також на прийнятих останніми законодавчими документами щодо функціонування вищезазначеної житлово-комунальної галузі народного господарства,  вважаємо за доцільне запропонувати  нову Концепцію реформування житлово-комунального господарства України, в  основу якої покладені наступні аспекти.