Аудит в Україні

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ

ВП «Херсонський факультет менеджменту і бізнесу КУК»

Кафедра менеджменту

ЦІНОУТВОРЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ МАСОВОГО ХАРЧУВАННЯ

Реферат

Виконала: студентка IV курсу

групи МТ-18

денної форми навчання

Колеснік Анастасія

Херсон - 2011

ЗМІСТ

ВСТУП.....................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. Суть та значення аудиту в Україні ..............................................6

РОЗДІЛ 2. Внутрішній аудит в Україні...........................................................7

РОЗДІЛ 3. Шляхи поліпшення аудиту в Україні ........................................11

ВИСНОВКИ..........................................................................................................15

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.................................................16
ВСТУП

В умовах формування ринкових відносин та різноманітності форм власності виникла необхідність удосконалення функцій управління процесом виробництва, що викликало потребу створення госпрозрахункових органів фінансового контролю, тобто аудиту.

У світовій практиці аудит набув значного поширення. Основною передумовою аудиту стала взаємна зацікавленість підприємства (фірми) в особі його власників (акціонерів), держави в особі податкової адміністрації і самого аудитора в забезпеченні реальності та достовірності обліку і звітності.

Розвиткові аудиту сприяло також розмежування функцій та інтересів підприємців (менеджерів, адміністрації, управлінців), коли власник для керівництва своїми підприємствами почав наймати спеціальний апарат управління. Для попередження недоліків, зловживань, приховування витрат і доходів, неправильного розподілу прибутків, навмисного присвоєння їх найманими керуючими власники змушені вдаватись до перевірки фінансової звітності незалежним аудитором.

Отже, аудит є обов'язковою частиною цивілізованого функціонування ринкової економіки кожної країни.

Проблемним питанням розвитку аудиту в Україні приділяють увагу провідні вітчизняні науковці: Бутинець Ф.Ф., Сопко В.В., Кужельний Г.М., Давидов Г.М., Дорош Н.І., Петрик О.А., Пилипенко І.І., Шевчук В.О., Савченко В.Я., Редько К.О. та інші.

Метою публікації є огляд історичних аспектів розвитку аудиту в Україні та висвітлення проблемних і перспективних його напрямів.

Самостійний початок розвитку аудиту в Україні почався в 1991 році після набуття Україною незалежності.

Офіційне визнання обов’язкового аудиту відбулося в 1993 р., у зв’язку з прийняттям Закону України «Про аудиторську діяльність», який визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні, що спрямовані на створення системи незалежного контролю з метою захисту інтересів власника. Відповідно до даного закону у тому ж році була створена Аудиторська палата України (АПУ), яка функціонує як незалежний самостійний орган на засадах самоврядування. Також у 1993 році згідно того ж Закону України «Про аудиторську діяльність» була створена Спілка аудиторів України (СПА), яка займається питаннями розвитку аудиторської діяльності в Україні.

Розвиток аудиту в Україні налічує три етапи:

Перший - 1987 -1992 рр. - створення перших аудиторських структур.

Другий - 1993-1998 рр. - формування нормативно-правової бази аудиту в Україні.

Третій - 1999 р. – дотепер - діяльність аудиту на новій нормативно-правовій базі.

Зарубіжний досвід показує, що аудит є обов'язковим атрибутом ринкової економіки будь-якої країни. Однак, на жаль, аудит в Україні ще не набув такого широкого впровадження як в зарубіжних країнах. Тому в період становлення ринкових відносин слід старанно аналізувати зарубіжний досвід і застосовувати його на практиці з урахуванням конкретних національних інтересів. Вивченню цієї проблеми має допомогти як зарубіжна, так і вітчизняна література, яка акумулює такий досвід західних і вітчизняних аудиторських фірм.

На початку свого становлення в Україні аудит мав практичне спрямування, а тому аудиторам-практикам часто не вистачало теоретичних і наукових знань з питань методології та організації аудиту.

Наслідком залучення іноземного капіталу в економіку Радянського союзу, а згодом, і країн СНД стало створення спільних підприємств, діяльність яких не підлягала відомчому контролю. Тому у 1987-1989 рр. для перевірки їх господарської діяльності була створена консалтингова фірма «Інаудит» у Москві, а у Києві їх дочірнє відділення «Інаудит-Україна». Переважно вона перевіряла підприємства, створені за участю іноземного капіталу, оскільки незалежних перевірок вимагали інвестори.

За аналізом останніх досліджень на початковому етапі розвитку вітчизняного аудиту - у 1993-1994 роках, значення такому виду діяльності ніхто з потенційних замовників не надавав. Аудит був нав’язаний державними органами під тиском Світового банку і Міжнародного валютного фонду. Такі обставини певною мірою уповільнювали розвиток вітчизняного аудиту.

В 1999-2001 роках ситуація змінилась. Складність, заплутаність обліку, особливо податкового, зміна фінансового обліку, істотна суперечливість законодавства, реальність значних фінансових санкцій підштовхують менеджерів, які прагнуть застрахуватись від відповідальності і можливих фінансових втрат, до рішення скористатися послугами аудиторської фірми.

За цей час з мало відомого терміну аудит перетворився на невід’ємний елемент ринкових відносин. Так, очевидно сьогодні в Україні вже не залишилося людей, які б не чули слова «аудит» у всіх його реальних і нереальних іпостасях. Можна досить впевнено сказати, що незалежний аудит як професія відбувся. Переживши з 1993 р. злети і падіння, аудит поступово завойовує власну нішу в сфері фінансового контролю сучасного підприємництва в досить твердій конкуренції з фіскальним контролем у всіх його проявах. З урахуванням світової інтеграції і глобалізації час ставити перед українським аудитом досить конкретні задачі,  на рішенні яких і варто зосередитися аудиторській громадськості.

Таким чином, в суспільстві виникла об’єктивна необхідність в незалежному професійному контролі за діяльністю підприємств та її результатами.
РОЗДІЛ 1. Суть та значення аудиту в Україні

Перехід економіки України на ринкові шляхи призвів до радикальних змін

в плануванні, обліку та контролю виробничо-господарської діяльності,

трансформації системи управління комерційними організаціями. Зовсім

іншими стали цілі підприємництва, засоби їх досягнення, економічна

основа суспільства.

Методи економічного управління та контролю, які використовувались в

період адміністративно-командної системи управління нашим суспільством,

не можуть вже дати добрих результатів. Першочергово відтепер

враховуються інтереси власників комерційних організацій, їх акціонерів,

пайовиків, трудового колективу.

Перед комерційними організаціями України в умовах ринкової конкуренції

постає завдання структурної перебудови системи корпоративного управління

з метою забезпечення конкурентноздатності, ефективного функціонування та

розвитку організації.

Практика підтверджує, що найкращим на сьогодні інструментом ринкових

перебудов діяльності комерційної організації є впровадження системи

внутрішнього аудиту.

Служба аудиту аналізує звітність підприємства, виявляє відхилення

фактичних показників від планових, визначає напрямки перспективного

розвитку комерційної організації і, таким чином, має серйозний вплив на

прийняття управлінських рішень для досягнення конкретних цілей.

РОЗДІЛ 2. Внутрішній аудит в Україні

У нашій країні внутрішній аудит здійснює перші кроки на прикладі комерційних банків. Саме Національний банк України своїм рішенням зобов'язав комерційні банки запровадити внутрішній аудит.

Організаційно внутрішній аудит банку представлений як структурний підрозділ банку, який підпорядковується безпосередньо його керівнику (Голові правління банку), тобто служба внутрішнього аудиту повністю незалежна від проведення всіх операцій банку та його структурних підрозділів.

Законом України про банки та банківську діяльність чітко визначені функції та місце внутрішнього аудиту в системі банківського контролю, які за змістом адекватні цілям та завданням внутрішнього аудиту іншої (крім банків) комерційної організації.

Стосовно запровадження внутрішнього аудиту в інших комерційних організаціях України можна констатувати, що більшість їх керівників поки що не приділяють особливої уваги впровадженню системи внутрішнього аудиту.

Це пов'язано в першу чергу з тим, що проблеми фінансової стратегії та контролю покладені в більшості випадків на головного бухгалтера або віце-президента з фінансових питань комерційної організації. Такий стан контролю нерідко призводить до негативних наслідків з відомих причин.

Так, якщо в невеликих організаціях з простою організаційною структурою управління, служба головного бухгалтера в змозі виконувати наряду з обліковою та інформаційною і функцію внутрішньогосподарського контролю, то в більш крупних підприємствах, які мають філії, дочірні організації - це неможливо із-за великого обсягу облікових робіт, і в даному випадку є об'єктивна необхідність в запровадженні професіональної служби внутрішнього аудиту.

Визначимо основні елементи та характеристики внутрішнього аудиту з урахуванням міжнародного досвіду та рекомендацій Національного банку України. На наш погляд вони мають таке значення:

Внутрішній аудит - це незалежна експертна діяльність аудиторської служби комерційної організації (банку)для перевірки й оцінки адекватності та ефективності системи внутрішнього контролю та якості виконання призначених обов'язків співробітниками комерційної організації.

Внутрішній контроль - це сукупність процедур, які забезпечують оптимальне функціонування усіх служб комерційної організації, достовірність та повноту інформації, яка передається керівництву, контроль за станом активів та недопущення збитків, підтвердження чіткого виконання внутрішньосистемних контрольних процедур у досягненні мети, яка поставлена в стратегічних та інших планах комерційної організації.

Головне завдання служби внутрішнього аудиту полягає:

- в неупередженій та об'єктивній оцінці фінансової, операційної та інших відповідних систем і процедур комерційної організації та наданні допомоги її персоналу і керівникам у ефективному виконанні покладених на них обов'язків шляхом надання результатів аналізу, оцінки, рекомендацій та ділових коментарів у зв'язку з діяльністю, яку вони перевіряють.

- в експертній оцінці реалізації економічної політики комерційної організації, забезпеченні задовільного рівня систем внутрішнього контролю.

Функції внутрішнього аудиту:

- експертна оцінка економічної політики комерційної організації за допомогою проведення внутрішніх перевірок та аналітичного тестування;

- оцінка якості економічної інформації, яка формується в комерційній організації та використовується керівництвом для прийняття відповідних рішень;

- контроль за станом та збереженням активів;

- підтвердження якісного виконання внутрішньосистемних контрольних процедур;

- аналіз ефективності функціонування системи внутрішнього контролю та обробки інформації;

- забезпечення користувачів інформацією про реальний фінансовий стан організації, достовірності облікових та звітних даних, якості внутрішньогосподарського контролю.

Об'єкти внутрішнього аудиту:

- господарські операції;

- правила і процедури, згідно з якими здійснюються ці операції та їх дотримання;

- перевірка ефективності здійснення господарських операцій та оцінка ризиків;

- рівень комп'ютеризації та інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності комерційної організації;

- внутрішня та зовнішня бухгалтерська і фінансова та податкова звітність комерційної організації, адекватність відображення в ній результатів господарської діяльності;

- організація бухгалтерського, податкового та управлінського обліку, а також їх відповідність меті та завданням діяльності комерційної організації;

- управління трудовими та матеріальними ресурсами комерційної організації тощо.

Повноваження служби внутрішнього аудиту:

- служба аудиту має необмежений доступ до всіх бухгалтерських документів, активів, відділів та може звернутися до будь-якого з працівників із запитаннями, якщо це необхідно для ефективного виконання покладених на неї обов'язків, а також отримувати усно або письмово від керівників підрозділу, який перевіряється, необхідні документи, пояснення, а також інші матеріали, пов'язані з внутрішнім забезпеченням діяльності цього підрозділу.

- визначає відповідальність дій та операцій, що здійснюються співробітниками комерційної організації, згідно з вимогами чинного законодавства України, нормативними актами та рішенням керівних органів комерційної організації, які визначають її політику та стратегію, процедуру прийняття і реалізацію рішень, організацію обліку та звітності.