Звіт з технологічної практики в ФОПД

Міністерство освіти і науки  України

Українська академія друкарства

Кафедра технології друкованих видань і паковань

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звіт

з технологічної практики

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка групи ТП-31

Чеславська Н.А

Керівник:

Гавенко С.Ф

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Львів ― 2013

 

План

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Історія офсетного друку

Офсе́тний дру́к — спосіб непрямого плоского друку, при якому фарба з друкарської форми передається на папір через проміжний, офсетний циліндр.

 

Офсетний друк — найрозповсюдженіший  вид виробництва типографської  продукції. Технологія офсетного друку  дозволяє здійснити якісний повнокольоровий  друк великих тиражів буклетів, брошур та інших видів поліграфії. Якісні вихідні матеріали та високий рівень автоматизації дозволяють виконати навіть найскладніші поліграфічні роботи за короткі терміни, зберігаючи при цьому рівень якості офсетного друку. Офсет застосовують для друкування і на грубих сортах паперу. М'яка гума краще прилягає до паперу і краще передає фарбу, більш якісно відтворює зображення.

 

Свою назву офсетний друк отримав від англійського слова offset (передавати з чогось), яким називали проміжний гумовий циліндр, що в друкарській машині й передавав (переносив) зображення з форми на папір.

Вперше  застосували цей метод в 1878 році для друкування на бляшаних консервних банках. Оскільки друкувати безпосередньо з літографського каменю було неможливо, винахідники встановили між каменем і листом бляхи гумовий валик. З часом передачу зображення при друкуванні через офсетне полотно, яке замінило гумовий циліндр, стали застосовувати у високому і глибокому друці, де з'явились нові різновидності: друкоофсет та непрямий глибокий друк.

Форми офсетного плоского друку

Для ФОПД характерними є такі особливості: друкуючі та пробільні елементи їх лежать в одній площині; поверхня друкуючих елементів гідрофобна (утримує фарбу і відштовхує воду та водяні розчини), а пробільних —  гідрофільна (утримує воду та водяні розчини і відштовхує фарбу); розміри  друкуючих елементів різні, вони більші на ділянках, які відповідають темним ділянкам відбитка (як і у  високому друці), а пробільних —  навпаки. Обладнання для виготовлення ФОПД у сучасній поліграфічній промисловості  посідає одне з провідних місць за кількістю виконуваних технологічних операцій і за своєю номенклатурою. Друкарські форми виготовляються фотомеханічними, лазерними та електрографічними способами як на окремих установках, так і на потокових лініях. Ці способи постійно вдосконалюються, що зумовлює подальший розвиток обладнання для виготовлення фотографічних і друкарських форм. Спостерігається тенденція створення обладнання за модульним принципом побудови в поєднанні з пристроями обчислювальної техніки, яка забезпечує автоматизацію технологічних процесів. На пробільних і друкарських ділянках ФОПД мають різні фізико і хімічні властивості щодо друкарської фарби та зволожувального засобу. У плоскому друці використовується відомий ефект системи жир—вода, який полягає в тому, що вода не здатна змочувати жири. Завдяки цій властивості на формі плоского друку утворюються гідрофільні (олеофобні) поверхні, які сприймають вологість, і гідрофобні (олеофільні), які сприймають друкарську фарбу. Ці ділянки створюються зміною властивостей поверхні нанесенням на неї покриття або впливом на структуру її матеріалу. Позитивний спосіб виготовлення ФОПД забезпечує велику точність передачі зображення та стійкість друкуючих елементів у процесі друкування. Для виготовлення ФОПД використовуються алюміній, магнієвий сплав алюмінію, вуглецева та нержавіюча сталі. Із механічних властивостей металів, найвідповідальніших за експлуатаційну надійність у процесі друкування, можна виділити міцність, пластичність, опір утомлюваності та зносостійкість.

Офсетний друк сьогодні: стан й  перспективи розвитку

Офсетний  друк, як й колись, залишається сьогодні основним способом поліграфічного відтворення поліграфічної продукції в різних її видах: газета, журнали, книжки, художні альбоми, етикетки, упакування, різноманітна акцидентна продукція. І стільки б не говорилося про її безперспективність, про конкуренцію із боці інших друкованих способів, вон все-таки досить міцно утримує ведучі позиції. За прогнозами Дослідницької інформаційної асоціації поліграфістів Великобританії PІRA (Prіntіng Іnformatіon Research Assocіatіon), у 2010 році ринкова частка офсетного друку серед інших її способів складі 40%, що перевищує частки інших основних способів друку .Коли стосується якості друку, ті тут конкурентом офсету може бути лише глибокий друк із її величезними тиражами. Залежність тиражності й якості різних способів друку представлена у виді діаграми на, із який випливає, що верхній рівень якості для середніх й великих тиражів майже цілком належить офсетному друку. Область малих тиражів при високій якості продукції займає цифровий друк (утім, й сюди активно впроваджується офсетна печатка), а область великих, а краще сказати, дуже великих тиражів при високому рівні якості - глибокий друк.

Основні переваги офсетного друку, у порівнянні із іншими способами, такі:

• Найвища якість відтворення оригінала

В порівнянні з усіма іншими видами друку офсет відрізняється надзвичайною якістю та яскравістю. При друкуванні можуть бути використані не лише основні  кольори (CMYK), але й додаткова палітра (pantone), а також лакування. Друкованою основою може бути не лише папір та картон, але й пластик, вініл тощо.

• Великі тиражі у стислі терміни

При випуску крупного тиражу продукції  технологія офсету дає змогу віддрукувати замовлення швидше, ніж інші види друку. Повнокольорові брошури, буклети, стікери, запрошення, календарі, плакати, етикетки, а також просто великі тиражі — все це зона офсетного друку.

• Великі тиражі за мінімальними цінами

Обладнання для офсетного друку  розраховано на певну кількість  матеріалів. Відповідно, при збільшенні обсягу друку до певного рівня  ціна на одну копію буде зменшуватись. Тому чим вищий тираж, тим вигіднішим стає друк

2.Технологічні процеси

Технологія поліграфії містить  три основні групи виробничих процесів:

• додрукарські (підготовчі),
• друкарські (власне сам процес друку),
• післядрукарські (оздоблювальні).

Додрукарські  процеси спрямовані на виготовлення оригінал-макету, друкарської форми. Завдання друкарських процесів — отримання тиражних відбитків, що відтворюють оригінал. Оздоблювальні процеси завершують виготовлення друкованої продукції.

Додрукарські  процеси включають усі процеси  до стадії виготовлення друкарських  форм. За допомогою комп'ютерів виготовляють оригінал-макет видання, якій потім переносять на друкарську форму. Текстова форма може бути отримана з типографського шрифтового методу ручного набору або ж за допомогою набірних машин (застарілий метод, зараз не використовується), комплектуючі літери й виготовляючи форму або її напівфабрикат (у вигляді, наприклад, фотокопії). Широке поширення одержали різні методи автоматизованого набору. Ручні способи виготовлення ілюстрованої друкарської форми в сучасній поліграфії використаються як методи станкової графіки або для створення оригіналів, згодом відтворених фотомеханічним або іншим шляхом. 

• Додрукарські процеси:
• Розробка дизайну або загальної концепції кінцевого поліграфічного виробу.
• Виготовлення електронного макету виробу з використанням програмного забезпечення (програми верстки).
• Коректорська вичитка / правка текстового змісту макета.
• Внесення необхідних корекцій у макет з урахуванням особливостей друкарського і після друкарського обладнання
• Виготовлення кольоропроби (кольоровий зразок кінцевого виробу)
• Виготовлення електронного спуску смуг з урахуванням подальшої після друкарської обробки виробу (біговка, фальцювання, різання і т. д.).
• Виготовлення кольороподілених діапозитивів (випуск плівок) або відправка електронних спусків смуг на пристрій CTP для виготовлення друкованих форм.
• Виготовлення друкарських форм для друкарського обладнання для подальшого друку виробу.

Кожен етап включається  в процес або виключається з нього  в залежності від виробничої необхідності.

Для отримання  передбачуваного результату друку  виробу необхідно на стадії виготовлення дизайну та додрукарської підготовки виробу надавати повну інформацію про  кінцевий виріб. А саме: кінцевий розмір виробу (обрізний формат), кольоровість (барвистість), профіль друкарського обладнання, на якому проводитиметься  друк виробу, а також необхідно  описати весь ланцюжок післядрукарської обробки виробу.

Чималу  роль в якості друку поліграфічних  виробів грає профілювання поліграфічного обладнання. Дана процедура проводиться  для конкретної друкарської машини і запечатується, і в подальшому використовується для розробки дизайну  поліграфічного виробу, додрукової підготовки та виготовлення кольоропроб. У разі, якщо поліграфічне підприємство сертифіковане  по якому-небудь стандарту друку, дана процедура не потрібна і первісна додрукарська підготовка, процес друку  ведеться за стандартом, яким керується  підприємство.

Монтаж  фотоформ на друкуючу пластину:

Фотоформа - ілюстративний чи текстовий діапозитив чи негатив (на прозорою основі), підготовлений для копіювання на  формний матеріал під час виготовлення друкованої форми.

Монтаж  фотоформ - розміщення текстових ілюстративних діапозитивів чи негативів на прозорою монтажній платній основі у відповідність до макетом видання, схемою, оригіналом, стандартом тощо.

Зазвичай монтаж фотоформ проводять  на монтажному столі, зазвичай, з допомогою  монтажній вимірювальної сітки, виготовленої на прозорою основі, і  лінійки зі штифтами системі штифтовій приводці

Монтажний стіл - пристрій підсвіченою скляною поверхнею виготовлення монтажів фотоформ.

На  даному підприємстві використовуються пластини фірми “kodak”. Експонування триває 27 сек для даної пластини. На монтажний стіл кладеться пластина на верх неї  текстовий чи ілюстративний діапозитивів чи негативів на прозорій основі. Роблять два експонування перше відбувається через дифузну плівку для того щоб плавніше передалося зображення а друге експонування відбувається вже без дифузної плівки. Після експонування йде промивання пластини проявником де 1(розчинник) : 9(вода). Розчинник роз'їдає світлочутливий шар на пластині .Після промивання пластину  кладуть в сушильну камеру, щоб пластина висохла і була готова до роботи. Якщо пластину не беруть зразу в роботу то обов'язково її покривають гуміном.

• Друкарські процеси:
• Закріплення офсетної пластини на офсетний циліндр
• Зштовхування паперу
• Підрізання паперу (при потребі)
• Завантаження паперу на стіл самонакладу
• Підготовка фарбового апарату
• Завантаження фарби
• Підготовка зволожувального апарату
• Завантаження зволожувального розчину
• Встановлення декеля
• Приводка
• Друкування пробного відбитку
• Контроль якості
• Друк тиражу

Підготовка  друкованого пристрою. Підготовка друкованого пристрою включає установку декеля і друкарських форм, а також регулювання тиску. Функції декеля в машинах плоского офсетного друку виконує пружноеластичним резинотканевая пластина з підкладеним під неї поддекельним матеріалом. 
Друковані форми після їх контролю разом з картою замовлення й пробними відбитками направляють до друкарських машин і встановлюють на формні циліндри машини. Спосіб закріплення їх на циліндрах залежить від конструкції машини.

Оптимальне  загальний тиск між циліндрами друкованих секцій встановлюється, як правило, при  монтажі та ремонті машини. Його сталість досягається завдяки витримуванню встановлених розмірів діаметрів циліндрів  з урахуванням товщини друкованої форми і декеля. При зміні товщини  друкованої папери для друкування конкретного  тиражу змінюють за допомогою спеціальних  механізмів зазор між офсетними  і друкованими циліндрами.

Підготовка  зволожуючого апарату. Підготовка зволожуючого апарату в більшості випадків полягає в регулюванні зусиль і рівномірності притиску валиків (до дукторного циліндру, по відношенню один до одного, до друкованій формі) для забезпечення дозованої подачі зволожуючого розчину на друковану форму. При цьому увага звертається на стан їх вологопередаюче покриття, які в разі необхідності      
Під час роботи машини розчин повинен у вигляді тонкої рівномірної плівки наноситися на пробільні елементи друкарської форми, підтримувати необхідну їх гідрофільність, не повинен мати кольору і викликати зменшення стійкості друкуючих елементів. Склад зволожуючого розчину і його pH вибирають залежно від природи металу, на якому розташовуються пробільні елементи друковані форми. 
Надлишок подаваного на форму розчину викликає не тільки деформацію паперу, але і зменшує перехід фарби на відбиток. Крім того, зволожуючий розчин, потрапляючи у фарбу, призводить до зміни її фізико-хімічних і друковано-технічних властивостей, що погіршує якість відбитків. Недостатнє зволоження форми викликає передчасне зношування гідрофільних плівок і закочування пробільних елементів друкарської фарбою.

Підготовка  фарбового апарату. Підготовка зволожувального апарату полягає в регулюванні зусилля і рівномірності притиснення накатних валиків до поверхні друкарської форми і регулюванню фарб-подающої системи. Якщо необхідно друкувати іншою фарбою, що відрізняється від попереднього тиражу, то фарбу з усього барвистого апарату змивають розчинником за допомогою змивного пристрою. Після цього в барвистий ящик завантажують потрібну фарбу. 
Фарбові апарати дозволяють регулювати (у певних межах) товщину барвистого шару, що наноситься на окремі ділянки друкованої форми залежно від характеру та площі друкувальних елементів. Регулювання подачі фарби вздовж твірної формового циліндра здійснюється зміною зазору між ножем барвистого ящика і дукторного валом, а за напрямом накату фарби - часом вистою передавального валика у дукторного валу (або його кутом повороту). 
Фарбу слід закладати в фарбовий ящик так, щоб не менше 50% обсягу ящика було заповнено фарбою. Це необхідно для того, щоб гідродинамічний тиск фарби на крайку барвистого ножа забезпечувало стабільний зазор між ножем і дуктор в продовженні друкування всього тиражу, не залежно від величини тиражу, будь то 500 або 50 000 прим., І не дозволяло коливатися кромці ножа відносно поверхні дукторного циліндра .