Теорія розв`язання творчих задач з розробкою технології виготовлення

      Офсетний друк в порівнянні з іншими способами має переваги з економічної точки зору й з позиції якості продукції. До них, насамперед, треба віднести можливість друку різноманітних асортиментів продукції й порівняно низку її вартість при найвищій якості і широкому спектрі тиражів. Колірні можливості в офсетного друку укладаються в інтервал від однієї, включаючи чотирьох фарбовий друк, до двадцяти фарб. Аркушевим офсетом можуть задруковуватися матеріали різноманітних форматів і щільностей. Короткий час займає підготовка до друку.

      Операції  обробки продукції, такі, як лакування, вдруковування інформації виконуються  безпосередньо в друкарських  машинах або поза ними, широко використовуються в технології листового офсету. Важливим є й безліч варіантів обробки продукції [11].

      Перевагами  та особливостями даного виду друку  є:

• оперативність виготовлення готової продукції;
• нижча собівартість продукції порівняно з іншими способами друку;
• зручна технологія виготовлення друкарських форм;
• можливість використання вищих сортів паперу.

      Розглянуте  видання призначене для читачів  шкільного віку, і тому на основі експертних оцінок було з’ясовано, що найважливішими критеріями для даної книги є читабельність, якість та собівартість. Читабельність безпосередньо залежить від оптичної густини відбитка, контрастності, чіткості друкувальних елементів, розтискування, суміщення фарб. Саме офсетний друк здатний забезпечити необхідну чіткість, контрастність та оптичну густину відбитка. Забезпечується чіткість дрібних елементів, оскільки мікроштрихи найменших розмірів, що відтворюються на офсетній друкарській формі, як правило знаходяться в діапазоні 12-15 мкм.

     3.2 Вибір технології виготовлення друкарських форм

      «Комп’ютер  – фотоформа» дозволяють одержувати фотоформи повноформатного спуска смуг, наприклад, за допомогою пристроїв барабанного типу і записом лазерним променем [3]. Комплект кольороподілених фотоформ далі копіюються на формний матеріал, а комплект друкованих форм традиційним образом використовується при друці тиражу, наприклад, у листовій офсетній друкарській машині. Завдяки застосуванню систем «Комп’ютер – фотоформа» технологічний процес друкарської підготовки став коротше, тому що зникла необхідність у різанні, розміщенні і склеюванні окремих частин фотоформ, що обов’язково при традиційному монтажі. Крім того, збільшилась точність позиціювання його елементів. Отже, процес виготовлення фотоформ і друкарських форм став швидше і надійніше.

      «Комп’ютер  –друкарська форма» СТР. У системі «Комп’ютер – фотоформа» завдяки високій чутливості фотоплівок, застосовуваних для запису зображення, можуть використовуватися лазери порівняно невисокої потужності [4]. Для прямого запису зображення на формні пластини треба було створення недорогих багатопроменевих високоефективних лазерних систем. При цьому повинне бути забезпечене оптимальна відповідність лазерної системи, що експонує, і чуттєвого шару формної пластини, щоб пристрій «Комп’ютер –друкарська форма» був економічним і ефективним.

      Процес  створення необхідних матеріалів і  устаткування, що почався після 1993 р., увінчався успіхом. Сьогодні споживачу пропонуються безліч різноманітних високопродуктивних систем.

      Виготовлення  друкарських форм відповідно до технології «Комп’ютер –друкарська форма» виключає необхідність застосування у виробничому процесі фототехнічних плівок, що , у свою чергу, дозволяє знизити і скоротити у цілому витрати часу.

      Оскільки  виключаються проміжні стадії, зв’язані з етапом виготовлення фотоформ, це приводить до зменшення відхилень від заданих параметрів і, отже, до досягнення необхідної якості друку. Пристрої «Комп’ютер –друкарська форма» роблять реєстрацію зображення на формну пластину за допомогою по елементного запису. Формні пластини з зображенням далі проявляють традиційним способом. Потім для друку тиражу їх встановлюють у листовій чи рулонній друкарських машинах.

      «Комп’ютер  – друкарська машина»/»Прямий запис» (DI) і «Комп’ютер –друк». Описані вище технології «Комп’ютер – фотоформа» і «Комп’ютер –друкарська форма» орієнтовані на виробництво друкованої продукції в звичайних, традиційних друкарських машинах. Незважаючи на це, дуже привабливої здавалася ідея пересилання цифрових, дані завдання безпосередньо в друкарську машину, що виключаю проміжні операції виготовлення фотоформ друкарських форм. Ручна установка в машині трудомістка, крім того, здатна привести до помилок приводки. Згідно технології «Комп’ютер – друкарська машина» друкарські форми виготовляються безпосередньо в секціях машини, при цьому виключається операція ручної приводки. Відомі технології «Комп’ютер – друкарська машина» і «Комп’ютер – друк». Відповідно до першого друкарська форма виготовляється безпосередньо в друкарській машині, вона аналогічна формі, використовуваної в звичайному традиційному друці. При цьому точність приводки залежить тільки від класу друкарської машини і методу запису. Таким чином, установка форми більше не залежить від оператора.

      Іншою є технологія і «Комп’ютер –  друк» (також відома як «Комп’ютер – папір, що задруковується). Для одержання відбитків уже не потрібно всякий раз виготовляти друкарську форму. Безконтактний спосіб (Non-impact-Printing) дозволяє наносити фарбовий шар на матеріал, що задруковується, під керуванням цифрових даних, не використовуючи друкарську форму, наприклад, електрофотографічним способом.

      У даному способі промінь лазера формує сховане зображення, на зразок того, котре одержують на формному матеріалі. Зображення потім виявляється фарбуючою речовиною, наприклад, порошковим тонером. Далі «виявлене» зображення переноситься на папір.

      Інший спосіб – запис здійснюється без  проміжного носія, як наприклад, у струминевих системах (Ink Jet), де фарба через керовані сопла подається безпосередньо на матеріал, що задруковується.

      Оскільки  для даного видання приоритетними  параметрами є читабельність, якість та собівартість, то використання більш перспективної технології СТР на даному етапі є найбільш придатною. Такі параметри як трудомісткість, тривалість виготовлення можна значно зменшити використавши СТР технологію, що дає свої переваги [3]. Підсумовуючи всі переваги СТР ми зупиняємося на СТР технології.

      СТР-системи  умовно розділяються по дії на чутливий шар пластин енергією теплового, світлового або ультрафіолетового  діапазону. Кожен тип має переваги і недоліки і характеризується якістю, продуктивністю, зручністю роботи і  доступністю формних пластин.

      УФ-технологія при який в СТР джерелом світла слугує ультрафіолетова лампа, ще недавно здавалося багатьом цікавою. Але практика показала, що розроблені системи виявилися достатньо громіздкими в експлуатації і не забезпечували належної якості, а також мали ряд серйозних обмежень. Таке устаткування випускається і сьогодні, але є вузькоспеціалізованими і не представляє для більшості друкарень комерційного інтересу.

      Фіолетові СТР експонують форми лазерним променем видимого спектру. Використовується лазер потужністю декілька міліват. Для фіолетових СТР можна використовувати срібло місткі або фото полімерні пластини з високою світлочутливістю (потрібне спеціальне освітлення до друкарської ділянки), що дозволяє застосувати малопотужні, достатньо дешеві лазери. Відсутність можливості вибору пластин є недоліком фіолетової технології. Розповсюдження технології з фіолетовим лазером стримується відсутністю реальною конкуренцією на ринку витратних матеріалів.

      Маючи даний пристрій СТР, ви практично  потрапляєте в залежність від одного-двох постачальників. Наприклад, срібні пластини випускає тільки одна компанія AGFA. Фіолетові фотополімерні пластини виготовляють Fuji і AGFA. Але існують відгуки про те, що при переході з Fuji на AGFA і навпаки виникають проблеми. Можливо, виробники зробили якісь зусилля, щоб їх пластини не могли бути замінені конкурентами. Фіолетові системи, як правило, дешевше термальних. З іншого боку, перспективною вважається безпроцесна (що не вимагає проявлення пластин) технологія виготовлення друкарських форм – але в цьому випадку для вирішення завдання більше підходять потужні термальні пристрої.

      Термальні СТР-системи, тобто чутливі до теплового  діапазону, забезпечують високу якість друкарських форм [3]. У термальній технології використовується лазер потужністю в декілька ватів. До переваг термальних пластин, безумовно, можна віднести високу тиражестійкість після обпалення і можливість роботи в агресивних умовах друку (УФ-фарби). Друкуючи елементи мають різний край і завдяки цьому існує можливість виведення форм з підвищеною лініатурою растру. Термальна технологія полегшує отримання постійної якості від пластини до пластини. З термальними пластинами зручно працювати, оскільки їх можна завантажувати в СТР-пристрій при денному освітленні, зокрема вручну.

      Технологічні  характеристики обладнання для виготовлення друкарських форм наведені в табл. 3.1.

      Проектом  передбачено використання формовивідного пристрою Heidelberg Topsetter 102.

      Таблиця 3.1 - Технологічні характеристики термальних СТР систем

      Апарати модельного ряду Topsetter працюють з термальними пластинами, цей тип пластин дає змогу досягти високої роздільної здатності, повторюваності і якості [4]. Термальну форму неможливо пере – чи недоекспонувати. Зображення формується під впливом температури. Тиражестійкість термальних пластин складає від 150 тис. відбитків і більше, а при термообробці цей показник може досягти 1,5 млн. відбитків. Максимальний формат пластин для Topsetter 102 дорівнює 940х1160 мм, мінімальний 370х450 мм.

      Усі моделі Topsetter мають можливість оснащення  вбудованим пристроєм пробивання штифтових  отворів, що дає змогу виготовляти форми для друкарських машин різного формату. Пробивання отворів відбувається до експонуванні тільки після цього пластина автоматично передається далі в апарат, де за допомогою вже зроблених отворів форма з високою точністю позиціонується на штифти, розташовані на барабані для експонування.

      Процес  установки пластини в Topsetter схожий на фонтанування друкарської пластини на формний циліндр офсетної машини. Додатково пластина утримується  на барабані за допомогою захоплювачів із двох боків і вакууму. Завдяки цьому досягається висока точність суміщення і в результаті скорочується час на при лагодження і зменшується кількість макулатури. Завдяки автоматичному балансуванню, автоматичному захопленню і притискуванню заднього краю пластини є можливість робити експонування пластини різного розміру з мінімальними витратами часу при переході з формату на формат. Автоматичне балансування барабана зводить до мінімуму його механічні биття, що позитивно позначається на якості експонування.

      Треба також відзначити унікальну експонувальну головку апаратів Heidelberg Topsetter, що складається з 32 (або 64 для PF моделей) індивідуально замінних лазерних діодів. Голівка має можливість робити само діагностику й у випадку виходу з ладу одного з лазерів, експлуатація апарата не припиняється, а автоматично задається новий алгоритм експонування і робота продовжується далі, при цьому якість залишається колишньою [4].

     3.3 Вибір додрукарського устаткування

      На  даний момент основними платформами  комп’ютерного обладнання, що використовується у поліграфії є: РС та - Macintosh.

      Найпоширенішими операційними системами для даних  платформ слугують: Windows, - MacOs, - Unix [23].

         Macintosh є другим  по популярності (після РС) комп’ютером  в світі. Області його застосування не дуже великі. Найчастіше Mac використовується в деяких з тих областей, в яких використовуються і РС, але в таких областях застосування Macintosh найбільш виправдане і часто, ефективніше і продуктивніше ніж РС, оскільки в цих областях Macintosh має переваги (наприклад вищу продуктивність, більшу простоту в роботі) перед РС. Через вужчу спеціалізацію, у Macintosh менший вибір програмного забезпечення і трохи менший вибір периферійних пристроїв ніж у РС.