Відносини україни з МВФ

    Та  все-таки кредит від Міжнародного валютного  фонду є досить дешевим і спокусливим  для уряду, оскільки передбачає виплату  відсотків у розмірі близько 2 % річних від загальної суми боргу. При цьому виплата тіла позики почнеться аж у 2012 році і триватиме до 2014 року. (рис. 1) 

    Рис. 1 Графік погашення Україною кредиту stand-by від МВФ  

    Якщо  економіка України у цей період буде зростати, погашення позики не складе особливих труднощів. Коли ж  реалізується гірший сценарій, тягар  боргу, навіть з урахуванням знецінення грошей, виявиться занадто важким для ослабленої держави (зараз заборгованість перед МВФ у розрахунку на одного жителя України складає близько 225 доларів). Проте навіть за кращого сценарію перебігу подій досить насторожує прогресуюче зростання залежності України від зовнішніх кредитів, що загрожує небезпекою дефолту.

    Разом з тим Україна вже одержала три транші кредиту і попри  потенційні небезпеки спостерігаються  певні позитивні результати від  проведення програми Міжнародного валютного  фонду: зниження інфляції, зменшення  ризиків у банківському секторі, стабілізація валютного курсу, вирішення  проблем платіжного балансу, деяке  послаблення проблеми фіскального  дефіциту та ін.

    При цьому певні проблеми виникли  з отриманням четвертого траншу кредиту, у якому Україні поки що відмовлено через непослідовну політику уряду, що також негативно, оскільки це може відчутно позначитись на репутації  України на міжнародній арені. Тому очевидно, що подальша співпраця України  з Міжнародним валютним фондом має  будуватися на основі комплексного врахування як її позитивних так і негативних сторін.

    Виконавчий  директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко відзначає, що продовження співпраці з МВФ збільшує шанси України на успішне рефінансування зовнішнього боргу як державного, так і корпоративного. За його словами, з 8 млрд. дол.., які Україна повинна виплатити в поточному році за зовнішнім держборгом, 6 млрд. дол.. цілком реально рефінансувати. Решта 2 млрд. дол.. можна буде покрити за рахунок здійснення зовнішніх запозичень. У той же час, за словами Устенка, якщо з обслуговуванням державного боргу ситуація більш-менш нормальна, то здатність корпоративного сектора і банків обслуговувати свої борги викликає сумнів: у поточному році обсяг виплат за зовнішніми боргами корпоративного сектора становить близько 34 млрд. дол.., банківського - близько 12 млрд. дол. У минулі роки і банкірам, і корпоративному сектору вдавалося рефінансувати борги в повному обсязі, при цьому продовження кризи і погіршення настроїв інвесторів ставлять під сумнів успішне рефінансування боргів у поточному році. А відновлення співпраці МВФ стане позитивним сигналом для інвесторів.

    Отже, можна зробити висновок, що разом  з позитивними зрушеннями, що спостерігаються  завдяки кредитуванню Міжнародного валютного фонду, у співробітництві  України з Міжнародним валютним фондом існують також значні небезпеки, які при непослідовній політиці нашої влади можуть справдитись.

    Тому  уряду України потрібно вживати  зі свого боку всіх необхідних заходів  для забезпечення успішної реалізації нинішньої програми Міжнародного валютного  фонду, які мають базуватись, перш за все, на відповідному цільовому спрямуванні  коштів та контролі за правильністю їх використання.

    І взагалі, Україні варто перебудувати свою політику взаємовідносин з Міжнародним  валютним фондом так, щоб зменшити надмірну залежність від його кредитів, що може бути здійснено, наприклад, шляхом поступового  переходу до залучення позик на міжнародних  ринках капіталу. Але це можливо лише за умови максимально ефективного використання таких кредитів, щоб одержаний ефект міг перекрити їх значно вищу вартість. При цьому залучені кошти повинні спрямовуватись на забезпечення економічного росту країни, досягнення якого дасть змогу переорієнтуватися на використання власних та внутрішніх позикових ресурсів. 

    Сот

    Світова організація торгівлі (СОТ) встановлює правила торгівлі між державами  на міжнародному рівні. За останні роки значно розширилася сфера діяльності СОТ, яка на сьогодні далеко виходить за рамки власне торговельних стосунків. СОТ є потужною і впливовою  міжнародною структурою, здатною  виконувати функції міжнародного економічного регулювання. Членство у СОТ стало  на сьогодні практично обов`язковою  умовою для будь-якої країни, що прагне інтегруватися у світове господарство. Практично всі розвинені держави  зараз є членами СОТ. Окрім  суто економічних переваг, які досягаються  шляхом зниження бар’єрів у торгівлі, система СОТ позитивно впливає  на політичну і соціальну ситуацію в країнах, а також на індивідуальний добробут громадян.

    Україна є учасником СОТ з 2008 р. Співпраця  з даною організацією несе в собі не тільки нові шанси, але й містить  певні ризики та загрози. Перш за все, це загострення конкуренції між  українськими товаровиробниками продукції  та новими країнами-членами СОТ. Україна  є досить погано захищеною перед  СОТ. Проте уряд має змогу використовувати  досвід іноземних держав з метою  проведення ефективної політики, яка  призведе до покращення ситуації в  українській економіці.

    Існують переваги від вступу України до СОТ  як для виробників, так і для  споживачів. Охарактеризуємо їх. Перш за все, зазначимо основні переваги СОТ. Серед них такі: зменшення  тарифних і нетарифних обмежень у  доступі українських товарів  майже на всі світові ринки, що дасть змогу збільшити експорт  вітчизняної продукції та підвищити  ефективність структури експорту за рахунок високо-технологічної наукомісткої продукції, членство в СОТ є потужним інструментом захисту національних виробників від недобросовісного імпорту, основою стабільності розвитку торговельних відносин та справедливого розв’язання торговельних спорів з партнерами, підвищення рівня іноземного інвестування в українську економіку для виробництва товарів і послуг та наступної торгівлі ними з країнами-партнерами із СОТ. Наслідком є модернізація структури українського виробництва та створення нових робочих місць, системна трансформація українського економічного законодавства відповідно до принципів, норм і стандартів СОТ, що довели свою ефективність у найрозвиненіших країнах світу, приєднання України до СОТ дасть змогу лібералізувати умови торгівлі та співпраці з країнами-членами  Європейського Союзу. Споживачі отримають розширення асортименту та якості пропонованих товарів і послуг, зниження їхньої ціни. В результаті скасування торговельних бар’єрів можуть подешевшати не лише готові імпортовані товари та послуги, а й вітчизняні, у виробництві яких використовуються імпортні комплектуючі. Водночас відбуваються відповідні зміни в обсягах і структурі споживання².

    Головною  відмінністю участі у СОТ від  участі в інших організаціях є  те, що очікування від членства СОТ  не могли і не можуть бути пов’язані  з отриманням певних грошей, як, наприклад, від МВФ. Мова йде про розвиток економіки країни. Аналізуючи діяльність України впродовж останнього року, можна зробити висновки, що за обсягами торгівлі Україна посіла 33 місце  серед решти 152 країн-членів. Налагодити тісніші торговельні зв’язки  з іншими учасниками СОТ допомогло  припинення квотування експорту української  металопродукції. 

    Дійсно, членство у СОТ суттєво вплинуло на розвиток експорту, а українські експортери отримали додаткові права  у торговельних суперечках та вже  використовують механізм СОТ для  вирішення питань захисту власних  торговельних інтересів. Із вступом  до СОТ, відповідно до Угоди між Урядом України та Європейським Співтовариством  про торгівлю деякими сталеливарними виробами, було скасовано кількісні обмеження щодо експорту металопродукції до країн-членів ЄС. Загалом експортно-орієнтовані сектори економіки, навіть за попереднім аналізом (офіційні дані статистики характеризують далеко не повну річницю членства України у СОТ), особливо виграють від вступу до СОТ скориставшись відкриттям міжнародних ринків для українських товарів. У першій половині 2008 року українська економіка демонструвала значне зростання обсягів зовнішньої торгівлі. Так, за перше півріччя 2008 р. обсяги експорту товарів, порівняно з першим півріччям 2007 р., збільшилися на 40,6%, імпорту – на 45,4% і становили, відповідно, 32,5 та 40,2 млрд. дол. США. У червні 2008 р., першому місяці членства України в СОТ, вперше номінальні темпи приросту експорту й імпорту товарів перевищили 60-відсотковий рівень і становили, відповідно, 62,4% і 65,6%.

    Водночас, фінансова криза, що розвивалася  у світі протягом 2008 року справила визначальний вплив на розвиток національної економіки та зовнішньоторговельні відносини зокрема. Тому співпраця із СОТ стала досить ризикованою.

    До  найбільших ризиків можна віднести поступове (протягом 6 років) зменшення  рівня захисту внутрішнього агропродовольчого ринку. На думку спеціалістів Міністерства економіки і з питань європейської інтеграції України, присутність національного виробника на агропродовольчому ринку може зменшитися до 60-70%. Отже, частину внутрішнього продовольчого  ринку наші виробники могли б втратити внаслідок вступу у СОТ.

    З метою нейтралізації можливих негативних наслідків уряд розробив спеціальний  план заходів, що встановлює порядок  реалізації відповідних заходів  із зазначенням термінів та відповідальними  міністерствами для виконання відомствами. Серед захисних та обмежувальних  заходів, можливість застосування яких передбачено в рамках угод СОТ, варто  виділити такі: можливість введення тимчасових обмежень імпорту з метою вирівнювання платіжного балансу. Процедура запровадження  тимчасового режиму обмежень передбачає: наявність відповідних обґрунтувань, недопущення погіршення стану із зовнішніми розрахунками, застосування до товару не більше одного обмежувального заходу (відповідно до домовленості про платіжний баланс, можливість підвищення імпортного мита та застосування кількісних обмежень імпорту, можливість вводити обмеження імпорту сільськогосподарської продукції, угода про субсидії та компенсаційні заходи.

    Висновки. Отже, співробітництво з міжнародними фінансово-кредитними організаціями є досить важливим для України, яка вирішує завдання не тільки інтеграції у світову економіку, а й зміцнення економічної безпеки. Кредити, що залучаються від МВФ, використовуються для підтримки курсу національної валюти та для фінансування дефіциту платіжного   балансу України і покликані пом’якшити економічні труднощі у процесі проведення економічних реформ, які дають змогу забезпечити у перспективі економічне зростання у країні. Без проведення програми економічних перетворень фінансова підтримка з офіційних джерел не має сенсу, бо в цьому разі позичкові кошти використовуватимуться на фінансування тільки поточних проблем платіжного балансу, які без реформування економіки знову нагромаджуватимуться і перетворюватимуться у додатковий тягар.

    Для того, щоби співпраця України з МФО була якомога ефективнішою і сприяла економічному зростанню, державна економічна політика зобов'язана:

    ● підтримувати конструктивні відносини  з приватними кредиторами і не бути уразливою до зовнішніх обставин завдяки обережному, завбачливому управлінню своїм зовнішнім боргом і резервами;

    ● прийняти економічно й фінансово  обґрунтовану програму, яка б конкретизувала кількісні показники і передбачала заходи, спрямовані на її реалізацію для досягнення позитивних результатів;

    ● спрямувати свою економічну і фінансову політику на стимулювання економічного зростання, стабілізування цін, поліпшення добробуту та забезпечення здорового довкілля;

    ● не маніпулювати обмінними курсами  та не нехтувати міжнародною валютною системою. Валютний курс впливає на конкурентоспроможність компаній та співвідношення експортно-імпортних цін.

    ● сприяти становленню та розвитку міжнародних ринків товарів і  послуг, модернізації та підвищенню ефективності діяльності підприємств державного і приватного секторів країни створивши відкриту, конкурентну та справедливу систему управління закупівельними операціями МФО.