Автор: Пользователь скрыл имя, 10 Февраля 2012 в 17:59, реферат
В економічних дослідженнях відмічається, що для української економіки облікова політика – поняття відносно нове, мало вивчене і, до прийняття національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, сприймалося, перш за все, як набір кількох (елементарних) методів оцінки активів і зобов’язань, формування доходів і витрат.
1. Сутність і необхідність облікової політики та передумови її розвитку
2. Формування облікової політики підприємств за нормативно правовими актами
3. Загальні положення облікової політики
4. Шляхи вдосконалення облікової політики
Висновки
Список використаних джерел
У разі зміни облікової політики у примітках до фінансової звітності слід розкривати причини і сутність зміни, суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року або обґрунтування неможливості її достовірного визначення.
Наказ
про облікову політику є одним
з перших документів, які використовуються
податковою інспекцією, аудиторськими
фірмами та іншими відповідними службами
при перевірці діяльності підприємства.
[1; 18-21]
4.Шляхи
вдосконалення облікової
політики
Враховуючи, що облікова політика підприємства – це, насамперед, політика власника, саме власник повинен здійснювати вибір суб’єктів, які безпосередньо будуть формувати облікову політику: бухгалтерська служба, головний бухгалтер, служба внутрішнього контролю, спеціально створена комісія, аудиторська або інша спеціалізована фірма. На підприємствах колективної форми власності рішення про вибір суб’єкта формування облікової політики підприємства повинно прийматися колегіальним органом, який складається з власників або їх представників (рішення зборів засновників, ради директорів).
В
разі делегування власником
При здійсненні робіт з формування облікової політики підприємств сторонніми особами результати вибору елементів облікової політики повинні бути презентовані замовнику з поясненням його дії та ефекту для підприємства. У випадку використання праці найманого управлінського персоналу при формуванні облікової політики повинна діяти захисна функція, яка реалізується через створення незалежної та підпорядкованої власникам служби внутрішньогосподарського контролю, обов’язком якої є контроль за дотриманням інтересів власника.
З
метою раціонального підходу
до організації бухгалтерського
обліку новоствореним підприємствам
можна запропонувати формувати
облікову політику до державної реєстрації,
найбільш раціональний варіант - разом
з бізнес-планом та підготовкою пакету
установчих документів. Для забезпечення
контролю за формуванням облікової політики
підприємств я б запропонував затвердити
строки її формування у наступній редакції:
“Новостворені підприємства формують
та затверджують облікову політику протягом
30 днів з дня державної реєстрації, але
не пізніше складання квартальної (річної)
фінансової звітності”.
Висновки
«Облікова політика — сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності» — таке визначення облікової політики наведене в статті 1 «Визначення термінів» Закону України від 16.07.99 р. №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі — Закон про бухоблік).
Згідно з визначенням, облікова політика підприємства базується на основних принципах обліку та звітності. Під принципами бухгалтерського обліку слід розуміти правила, якими необхідно керуватися при вимірюванні, оцінці й реєстрації господарських операцій і при відображенні їх результатів у фінансовій звітності.
Документальне оформлення облікової політики підприємства здійснюється у вигляді наказу про облікову політику підприємства, який після його затвердження набуває статусу юридичного документу. Наказ про облікову політику є основним внутрішнім документом, яким регулюється організація облікового процесу на підприємстві та є обов'язковим для виконання всіма службами і працівниками підприємства.
Політика
обліку - це сфера нормалізації обліку
через певні правила, стандарти,
методологічні норми з метою визначення
загальних і докладних принципів функціонування
обліку в даній країні (об'єднанні країн)
на певний період.
Список використаних джерл
1.
Бухгалтерський фінансовий
2.
Бухгалтерський облік в
3.
Должанський М.І., Должанський А.М.
Бухгалтерський облік в
4.
Закон України від 16.07.99 р. №996-ХІV
«Про бухгалтерський облік та
фінансову звітність в Україні»
5. Кужельний М.В., Лінник В.Г. Теорія бух обліку: Підруч. – К.: КНЕУ, 2002. – 334с.
6.
Лучко М.Р. Бухгалтерський
7.
Особливості бухгалтерського
8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" від 31 березня 1999р. № 87.
9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» від 31 березня 1999р. № 87.
10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» від 28 травня 1999р. № 137.
11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» від 27 квітня 2000р. № 92.
12. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» від 18 жовтня 1999р. № 242.
13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» від 20 жовтня 1999р. № 246.
14. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» від 8 жовтня 1999р. № 237.
15. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції» від 26 квітня 2000р. № 91.
16. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» від 29 листопада 1999р. № 290.
17. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» від 31 грудня 1999р. № 318.
18.
Ткаченко Н.М. Бухгалтерський
фінансовий облік на
19. www.library.if.ua
20. www.economix.com.ua
21. www.chitalka.org.ua
22.
www.allbest.ru
Информация о работе Сутність і необхідність облікової політики