Політичний портрет В.А.Ющенка

Звичайно, організатори акції не понесли за це ніякого  покарання. «Донецький феномен» здивував навіть недоброзичливців Ющенка з інших регіонів. Наприклад, у Сумах, у Криму, куди теж їздив тоді Ющенко, теж використовувався адмінресурс, проте повторити там навіть приблизно донецький «варіант» зустрічі не вдалося.

Події неминуче йшли до виборів Президента. Влада застосовувала проти Ющенка всі можливі засоби його дискредитації. Зокрема, навіть такі, як рекламні ролики на ТБ, де Ющенко зображався у ковбойському одязі на коні. Натяк був на нібито проамериканську орієнтацію Ющенка. Профіль коня дуже нагадував карту України.

У вересні 2004 року Ющенко був отруєний. Лише швидке реагування на цей замах на життя врятувало  його від неминучої смерті. «Українська правда» містить інтерв’ю Б.Володарського, розвідника, що живе у Відні. Він, зокрема говорить: «Нет ни малейших сомнений в том, что кандидат в президенты Украины был умышленно отравлен. И дело не только в том, что я верю Виктору Андреевичу Ющенко (вспомните его речь в Верховной Раде 21 сентября 2004 г.) и министру внутренних дел Украины Юрию Луценко, который 11 февраля заявил "Известиям": "Мне известно, кто перевозил через границу отраву, какой депутат ее сопровождал, какой чиновник переносил к месту преступления, кто ее подмешивал в еду".

«Утверждать это позволяет  мой личный опыт бывшего офицера, прошедшего специальную подготовку в военной разведке, а также длительное изучение убийств посредством отравления, организованных советскими (российскими) спецслужбами за годы советской власти и в постсоветское время.»

31 жовтня 2004 року відбувся 1-й тур виборів. Ющенко у ньому набрав 39,26% голосів. Янукович – 39,11%. Незважаючи навіть на чисельні фальсифікації, владі не вдалося забезпечити перемогу Януковича. 21 листопада пройшов другий тур цих виборів. Голосування супроводжувалося масовими фальсифікаціями на користь Януковича. Зокрема, існувала ціла програма «відбирання» голосів у Ющенка і «додавання» голосів Януковичу. Центральна Виборча комісія (ЦВК) на чолі з С.Ківаловим теж демонструвала свою заангажованість і причетність до фальсифікацій. Результати незалежних екзит-полів  дуже відрізнялися від офіційних заяв ЦВК. 24 листопада ЦВК на своєму засіданні поспішно заявила про перемогу Януковича.

Таке ігнорування Центральною  виборчою комісією результатів виборів  сприяло масовому народному зриву, що увійшов в історію як Помаранчева революція. Вона власне почалася ще в ніч з 21 на 22 листопада 2004 року і тривала приблизно по 8 грудня. На Хрещатику і Майдані Незалежності зібралося дуже багато людей. Ющенко навіть змушений був скласти присягу президента України у залі Верховної Ради.

Про унікальність такого явища, як Майдан, говорять і пишуть багато. Відомий ветеран боротьби за незалежність України В.Яворівський відзначає унікальність Майдану: «Знаете, я вел большинство митингов в начале 90-х годов. Тогда меня слушали представители обедневшей интеллигенции — технической, творческой, — среднего достатка киевляне. А сейчас на Майдане я видел прекрасно одетых людей — в шикарных дубленках, шубах, с мобильными телефонами. Не обозленных на жизнь, не обиженных. Они стояли и слушали, как дети. Для меня это было просто потрясающе.»

Колишній Президент  України Кравчук Л.М. також вважає Майдан унікальним явищем: «Конечно! Поэтому я поддерживал Майдан, — пожалуйста, митингуйте! — но когда вы, как при Ульянове, заблокировали почту, банки, телеграф, а затем еще и помещение правительства...» Проте, як бачимо, думка Кравчука критичніша. 
 Далі події розгорнулися дуже швидко. Верховний Суд визнав результати другого туру недійсними. І призначив повторне голосування на 26 грудня 2004 року.  Переголосування дало такі результати: 51,99% виборців проголосувало за Ющенка, а 44,21% - за Януковича. Інаугурація нового президента відбулася 23 січня 2005 року. Політичну кризу було розв’язано. На пере голосування було запрошено рекордну кількість міжнародних спостерігачів. Було підтверджено демократичність голосування. Янукович подав скаргу до Верховного Суду, проте її було відхилено. Пере голосування проходило в умовах змін до Закону «Про вибори Президента», що унеможливлювали фальсифікації. Про діяльність Януковича у ці часи так писали «Донецькі новини»: «Сам Виктор Янукович настроен решительно: “Мы никогда не признаем Ющенко, его команду и те принципы, по которым они работают”, - заявил он в интервью газете “Известия”. - Мы не станем с ними сотрудничать ни при каких обстоятельствах. Мы прежде всего не можем простить Ющенко унижения наших избирателей, нарушения прав человека и смерти пожилых людей на избирательных участках. Они на совести сторонников Ющенко, не разрешивших этим людям голосовать на дому. Ветераны умерли потому, что их заставили больными прийти на избирательные участки”, - считает премьер.

Если оспорить результаты выборов не удастся, то Виктор Янукович намерен уйти в оппозицию: “Мы уйдем в жесткую оппозицию. Мы получим большинство в парламенте и таким образом будем давить на Ющенко. Наша оппозиция появится не только в парламенте. Об этом рано говорить, но мы готовы к разным вариантам. Цель нашей жесткой оппозиции - парламентские выборы 2006 года. Нам надо взять в Верховной Раде большинство и создать свое коалиционное правительство.»

На останньому етапі  Янукович діяв як прем’єр у відпустці. Ще 7 грудня Кучма підписав указ про  відпустку провладного кандидата. Його команду покинули такі відомі політики, як С.Тігіпко, С.Гавриш, В.Коновалюк. Проте у його штабі став активно діяти син відомого покійного правозахисника В.Чорновола Т.Чорновіл. Янукович розробив новий план своєї діяльності у нових умовах. Ось як подають його позицію під час Помаранчевої революції «Донецькі новини»: Виктор Янукович: «Я не кандидат от этой власти - трусливой, позорной и предательской»

Виктор Янукович решил  вести политическую борьбу до победного  конца. Об этом говорят его заявления, сделанные в понедельник в  Киеве и в среду, на встрече  с избирателями в Донецке. Он ушел в отпуск с поста премьер-министра и теперь резко дистанцируется от нынешней украинской власти. Похоже, Виктор Янукович на себе убедился в справедливости высказывания известного политолога Глеба Павловского о современных украинских политических элитах: “Воздух в Киеве пахнет предательством”...

Ситуацию в стране Виктор Янукович охарактеризовал как  “медленный государственный антиконституционный переворот”. “На улицах Киева люди в непонятной форме проверяют документы, ходят вооруженные”. Младшего сына премьера избили (после этого Янукович вывез свою семью из Киева).

Он заявил, что “не  смог ничего сделать в борьбе с  разгулявшейся улицей, оранжево-коричневой чумой и в борьбе с действующей властью, они объединились и делают свое дело”.

По словам премьера, он лишен возможности влиять на ситуацию в стране. Кабмин заблокирован, правительство не работает. Верховная Рада голосует “под давлением улицы и с помощью трусов и предателей”. Президент не торопится остановить беспорядки. Более того, требовал от премьера написать заявление об отставке. “Все происходящее - на совести власти, которая сейчас есть”. “Я не кандидат от этой власти - трусливой, позорной и предательской”.

Отметим, что в последнее  время Виктор Янукович часто говорит  о предательстве. Так, на пресс-конференции в Киеве он заявил: “На протяжении всей кампании мы ощущали внутреннее противодействие... Теперь команда очистилась от трусов и случайных людей, и слава Богу. Теперь мы имеем возможность выстроить штабы с опорой только на твердых сторонников”.

Во время выступления  в Донецке Виктор Янукович вновь  поднял эту тему. По его словам, часть  его сторонников в Западной Украине  испытывает давление, многим приходиться  уезжать на Восток Украины или  за рубеж. “А часть - засланные казачки”, - заявил Янукович. Он считает, что при формировании избирательного штаба “специально были внедрены люди, которые приносили вред”. Премьер пожаловался, что был изолирован от информации и от людей, “знающих правду”. “От предательства защиты нет”, - сказал он.

Напомним, что Сергей Тигипко и Степан Гавриш отказались в ходе третьего тура избирательной гонки работать с Виктором Януковичем.

Кроме того, премьер-министр  недоволен позицией, занятой центральными СМИ. Он заявил, что его выступления  не транслируются, из речи выхватываются отдельные слова и фразы, зато лидерам оппозиции - режим полного благоприятствования.

Что касается будущего, то Виктор Янукович готов бороться до конца. “Я никогда вас не предам. Я скорее умру, чем у них (оппозиционеров. - Ред.) получится меня сломать”.

Если на выборах победят  сторонники Виктора Ющенко, то “мы  станем территорией, где будут жить рабы”, - считает Виктор Янукович. “Если мы не выиграем выборы, наших представителей не будет в Киеве”, - добавил он.

А в выступлении в  Киеве он заявил: “Сегодня на Майдане создана модель такого режима, который они хотят для всей страны. Паспортные проверки, прописка, кордоны, ограничения для работы журналистов, дискриминация по национальному и региональному признаку”.

Отметим, что на встрече  в Донецке люди жаловались, что в Горловке избирателям звонят какие-то люди и предлагают 1000 гривен за поддержку Виктора Ющенко. Якобы им даже не нужно никуда ходить голосовать, просто на некоторое время отдать свой паспорт...

Виктор Янукович заявил: “Я не уверен, что дадут возможность честно голосовать”. “Тот беспредел, который творится в западных регионах Украины и в Киеве, он будет спроецирован и на выборы”. “У нас забрали победу и у меня не хватило сил ее отстоять. Если при повторном голосовании мы победим и у нас снова попытаются украсть победу, нужно будет отстаивать свой выбор”.

Выводы

Нынешний глава избирательного штаба Виктора Януковича Тарас  Чорновил заявил журналистам, что его кандидат “цивилизованный президент, политик европейского стиля. Мы будем представлять Януковича таким, какой он есть”.

В этом основная стратегия  Виктора Януковича на выборах: избавляться  от имиджа “провластного” кандидата, больше встречаться с людьми и говорить на их языке. Недаром на встрече в Донецке он подчеркивал: “Я такой же, как и вы”.

Собственно, двойственная политика Леонида Кучмы, его отказ  разблокировать органы власти и открытое заигрывание с оппозицией спикера ВР Владимира Литвина не оставляет Виктору Януковичу другого выбора.

В первом и во втором турах  он делал ставку на свои экономические достижения, выступал прежде всего как опытный хозяйственник, однако западные области предпочли экономической конкретике политические мифы и лозунги. Теперь Виктор Янукович выступает как “политик новой волны” и будет стараться не только мобилизовать свой электорат на Востоке, но и завоевать симпатии избирателей Запада страны.» Проте це вже не могло врятувати його позиції.

Справу погіршило ще й те, що прихильники Януковича  провели у Сіверодонецьку з’їзд депутатів всіх рівнів, на якому прийняли рішення створити Південно-Східну Автономну Республіку. Сесія Донецької обласної ради навіть поставила питання про регіональний референдум: «Референдум пройдет 9 января

В среду на внеочередной сессии Донецкого областного совета депутаты приняли решение: 9 января 2005 года провести консультативный референдум. Количество вопросов, которое будет вынесено на суд народа, пока неизвестно, поскольку до 8 декабря любой желающий может вносить свои предложения по темам референдума...

Но один вопрос будет  точно - о внесении предложений по изменению Конституции, которое позволит сделать Украину федеративным государством, а Донецкую область - равноправным субъектом федерации.»

Прихильники Ющенка оцінили  ці рішення як сепаратизм і курс на розкол країни.

Ось таким був шлях Ющенка до президентства.

2. Характеристика  окремих рис В.А. Ющенка

Президент України Віктор Андрійович Ющенко дуже сильно відрізняється від двох своїх попередників. Його орієнтація на інтеграцію України у європейські і міжнародні структури очевидна. Він не приховує, що майбутнє України у Європейському союзі (ЄС) та НАТО.

Він має великий авторитет  серед відомих іноземних політиків. У нього багато добрих знайомих у  цьому середовищі. Особиста дружба поєднує його з такими людьми, як Хав’єр Солана, Олександр Квасьневський, Лех Валенса, Президент Грузії Михаїл Саакашвілі.

Чималий інтерес Ющенка до історії  України. Він вважає себе нащадком останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського. Спостерігається інтерес Президента до музейної справи. Так, зокрема він виступає за відродження національних святинь України, таких як палац останнього гетьмана України Кирила Розумовського в Батурині чи національного комплексу Кам’яна Могила. Президент причетний також до створення величезного музейного комплексу на базі київського заводу «Арсенал». Велика дружба пов’язує Ющенка з відомими митцями, художниками, поетами. Зокрема, відомий український художник Іван Марчук подарував Ющенкові створений ним портрет Президента. І портрет цей є вельми цікавим. Він передає внутрішній світ самого художника.

Цікавим є і особисте та сімейне життя Віктора Андрійовича. Він виховувався у сім’ї сільських вчителів. Своїх батьків дуже шанував. Взагалі дуже лагідно відноситься до старшого покоління. У всіх своїх виступах постійно нагадує людям старшого покоління, що воно за своїм внеском у справу українського відродження дуже унікальне. Що воно пережило трагічну долю і заслуговує на краще життя. Пишається своїм батьком Андрієм Ющенком, який був в’язнем німецьких концтаборів Освенціма і Дахау. Одружений вдруге. Про перший свій шлюб багато говорити не любить. Просить журналістів не торкатись цієї теми. Від цього шлюбу у нього двоє дітей, син Андрій та донька Віталіна. Друга його дружина – донька українських емігрантів в США Катерина Чумаченко. Не так давно вона стала громадянкою України. Ющенко дуже пишається своєю дружиною. Вони познайомилися випадково у літаку. Сиділи поруч і відразу знайшли порозуміння і спільну мову. Вона відразу відзначила високий розум і ерудицію свого майбутнього чоловіка. Опоненти Ющенка дуже активно використовували під час виборчої кампанії деталі цього шлюбу. Головна думка така: через дружину американські урядові кола тиснутимуть на нього.