Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Декабря 2011 в 18:41, реферат
Політичні теорії нового часу були спрямовані на обгрунтування можливості устрою суспільства на принципах раціоналізму, свободи і громадянської рівності. Одні теорії відбивали вимоги зароджування буржуазії, яка боролася проти феодальних устоїв. Виходячи з принципів природного права, згідно з якими кожна людина народжується з невід'ємними правами на життя і вільний розвиток, на працю, участь у справах суспільства і держави, мислителі нового часу прагнули довести протиприродність і нерозумність, що існували в той період феодальних політичних порядків і установ. Висновки політичної науки тієї епохи більше набували практичний характер, орієнтуючись на вирішення назрілих соціальних проблем.
Але зароджувалися й інші політичні погляди, прямо протилежні першим. Особливий, антибуржуазний сенсу розробка питань влади, держави і права набуває в рамках такого суспільного руху, яким з'явився соціалізм. Саме в XVI-XVII ст. він став займати самостійне і досить помітне місце в розумовому житті європейського суспільства.
Внаслідок
утворення держави індивід, на думку
Дж. Локка, не втрачав усіх своїх прав,
а лише право на вироблення та реалізацію
законів. Політичну владу він визначав
так: " це право створювати закони з
правом застосовувати смертну кару і,
відповідно, усіх менших покарань для
регулювання та охорони власності; це
право використовувати силу суспільства
для проведення у життя законів, для захисту
держави від іноземного втручання - і все
це в ім'я суспільного блага". Цілісність
держави та виконання нею своїх основних
завдань, на думку Дж. Локка, здатне забезпечити
конституційне правління, при якому влада
була б обмежена законом і поділена. Перше
місце відводиться законодавчій гілці
влади як верховній (але не абсолютній)
у державі. Інші гілки влади повинні підпорядковуватися
законодавчій владі, але вони (особливо,
виконавча влада) мають великий вплив
у державі. Вчення Дж. Локка було класичним
відображенням ідеології ранньобуржуазних
революцій. Воно ввібрало у себе досягнення
передової наукової думки XVII ст. та прогресивні
досягнення політико-правового знання.
Дж. Локк сформулював політичні принципи,
які лягли в основу усіх демократичних
правових держав світу. Його вважають
основоположником лібералізму та сучасного
конституціоналізму.
ВИСНОВОК
Дослідивши політичну думку Нового часу, я прийшла до висновку, що ці теорії вплинули на подальші розвиток політико-правової думки і формування теоретичних основ нового світського «юридичного світогляду».
Політичні ідеї Нового часу знайшли відображення і в сучасному політичному устрої цивілізованих держав, такою ідеєю можна вважати теорію поділу влади. Основоположниками «класичного» варіанту теорії поділу влади в політологічній літературі називають Дж. Локка і Ш. Монтеск'є.
Хоча
Дж. Локк не виділяв окремо судову владу
і поділяв влади лише на законодавчу,
виконавчу і федеративну (регулює
відносини з іншими державами), підпорядкував
всі влади законодавчим органам,
оскільки, «той вище, хто може підписувати
закони». Судову владу Локк вважав елементом
виконавчої влади. Звідси випливає висновок,
що вже тоді зародилася сучасна модель
розподілу влади.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ