Місце і роль держави в політичній системі суспільства

3. Наявність політичних  організацій, через які суб'єкт  політичного волевиявлення здійснює  політичну діяльність.

4. Осмислення політичного  інтересу і політичних потреб.

5. Забезпечення соціального  панування у суспільстві суб'єкта  політичної влади.

Політична влада має  різноманітні форми виявлення, серед  них — державна влада, партійна влада, влада громадських організацій, інформаційна влада. Головною з названих форм є державна влада.

Державна влада —  це така форма суспільної влади, яка  виражає волю домінуючої частини суспільства і, спираючись на спеціальний апарат держави, має монопольне право видавати загальнообов'язкові закони та інші нормативні акти.

Політична влада як суспільне  явище має багатоаспектну структуру. Перший аспект — представницький. Зміст його становить приналежність суб'єкта до тієї чи іншої спільноти, інтереси якої він виражає. Політична влада у суспільстві втілює політичні інтереси певних соціальних спільностей (націй, класів, конфесійних груп тощо). Тільки з'ясування змісту політичного інтересу і пов'язаних з ним політичних потреб дає можливість зрозуміти, в чиїх інтересах здійснюється влада і який механізм такого здійснення.

Політичний інтерес  є першопричиною, одним з найголовніших  важелів політичної діяльності того чи іншого суб'єкта суспільного життя. Різноманітність, або множинність суб'єктів політичної системи обумовлює і різноманітність політичних інтересів.

Другий аспект — інституціональний. Він поєднує у собі різноманітні відносини, які виникають та існують  між різними інститутами суспільства та держави, різними суб'єктами політичної системи.

Третій аспект — політична  діяльність. Це різного роду практика, техніка прийняття і виконання  рішень, тобто способи вирішення  суб'єктом політичних проблем, що виникають  у процесі суспільного розвитку.

 

Принципи функціонування і розвитку сучасної політичної системи

 

Принципами функціонування і розвитку політичної системи є:

– забезпечення і захист основних прав людини і, в першу чергу, політичних;

– забезпечення і захист прав кожної нації, зокрема права народу на самовизначення;

– забезпечення і захист прав усіх легалізованих громадських  об'єднань, зокрема політичних партій;

– забезпечення засад  демократії та самоврядування народу.

 

ВИСНОВОК

Що базовим елементом політичної системи суспільства виступає держава як особлива організація політичної влади. Однак бувають періоди у розвитку суспільства, коли через ті чи інші причини деформуються відносини між державою і суспільством в цілому. Причиною деформації може бути тотальне одержавлення всіх видів суспільної життєдіяльності. Наприклад, в колишньому СРСР це відбувалося в умовах насильної експропріації державою основної маси засобів виробництва. Розвиток суспільних відносин був повністю підпорядкований політичній владі.

Необхідна умова сучасної модернізації нашого суспільства перебудова централізованого державного управління суспільством у напрямку його демократизації і раціоналізації, розширення сфери суспільного управління і самоуправління, розвиток громадських форм управління всередині державних органів тощо.

Говорячи про державу, органи і організації, як особливі ланки політичної системи, нам лише залишається добавити, що це є найбільша розвитку сучасного суспільства, і їхнє функціонування дозволить нам просуватися далі до більш ширшого і повного розвитку і зрештою до досконалості, а цього не було б, якщо б не було політичної системи суспільства з її функціями, задачами і цілями на майбутнє.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1.Андрусяк Т.Г. Теорія  держави і права. — Львів.: Фонд «Право для України», 1997. — 396 с.

2. Загальна теорія  держави і права / За ред.  Копєйчикова В.В. – К.: Либідь, 1999. – 320 с. 

3. Основи держави і  права: Навч. посібник / С.Д. Гусарев,  Р.А. Калюжний, А.М. Колодій. –  К.: Либідь, 1997. – 208с. 

4. Теорія держави і права: Підручник / С.Л. Лисенков, А.М. Колодій, О.Д. Тихомиров, В.С. Ковальський; За ред. С.Л. Лисенкові. — К.: Юрінком Інтер, 2005. — 448 с.

5. Базар І. M. Політична етнологія як наука : історія, теорія, методологія, праксеологія.- К., 1994.

6. Гаєвський Б. Українська політологія. – К., 1995.

7. Гаєвський Б. Філософія політики. – К., 1993.

8. Гальчинський А. Кінець тоталітарного соціалізму, а що далі ? – К., 1996.

9. Гелей С., Рутар С. Основи політології. -Львів, 1996.

10. Гелей С.Д., Рутар С.М. Основи політології. Навч. посібник. – К., 1999.

11. Пірен M.I. Етнополітика. – К., 1997.

12. Потульницький В. Історія української політології. – К., 1992.