Функції науки конституційного права

     Наявність гносеологічної функції передбачає існування онтологічної функції  науки конституційного права, в  основу якої повинна бути покладена  онтологія - вчення про буття. Пізнання нерозривно пов'язане з буттям, в іншому випадку наукові дослідження мають схоластичний характер. У науці конституційного права онтологічної функції не визначається належна увага.

     Вважається, що онтологічна функція полягає  в науковому аналізі об'єктивного  характеру конституційного права  як галузі та виготовленні наукових підходів з приводу формування конституційного законодавства, яке б об'єктивно відповідало галузі і задовольняло потреби населення в конституційно-правовому регулюванні суспільних відносин. Онтологічна функція вимагає обгрунтованих наукових досліджень. 
 
 
 
 
 
 
 
 

2.2 Методологічна функція

     Важлива функція науки конституційного  прав - методологічна, зміст якої полягає  у формуванні комплексної методологічної бази, яка є підставою для методології  інших, і, перш за все галузевих юридичних  наук. Наука конституційного права формує науково-категоріальний апарат, який має універсальний характер. Наприклад, такі правові категорії, як «суверенітет», «територіальна цілісність», «унітарна держава», «демократія», «конституційний лад», «зовнішньоекономічна діяльність», «соціальний захист громадян України», «земля», «економічна безпека» , «громадянство», «державний бюджет», «власність», «підприємницька діяльність», «юридична особа» і т.д. мають значення не тільки для теорії держави і права, але і для адміністративного, кримінального, фінансового, цивільного, земельного, господарського, аграрного та інших галузей національного права.

     У той же час, процес методологічного  забезпечення не можна розглядати з  одного боку. Наука конституційного права не тільки збагачує в методологічному відношенні інші галузі права, але і сама розширює свій науковий потенціал за рахунок методологічних надбань інших наук. Отже, методологічна функція полягає у взаємозбагаченні науки конституційного права та інших наук у галузі методології.

2.3 Евристична та  прогностична функції

     Іншими  фундаментальними функціями науки  конституційного права є евристична і прогностична функції. Ці функції часто ототожнюються але це не в повній мірі відповідає змісту відповідних правових категорій. Деякі загально ознаки, що властиві евристичної та прогностичної функцій науки конституційного права, не впливають на різницю в їхньому змісті і призначення.

     Евристична  функція науки конституційного  права є наукоподібністю функцією. Її зміст полягає у відкритті нових напрямків наукових досліджень в галузі конституційного права. Наука конституційного права задовольняється не тільки гносеологічної функцією, функцією пізнання загальновизнаних правових явищ, а й здійснює пошук маловідомих явищ в конституційному праві і досліджує їх сутність.

     Прикладом евристичної функції науки конституційного  права можуть бути наукові дослідження  колізій у конституційному законодавстві  України та пошук шляхів їх подолання.

     Прогностична  функція науки конституційного  права полягає в пошуках актуальних проблем конституційного права як галузі законодавства, науки та навчальної дисципліни та побудову конструктивних моделей їх вирішення. Прогностична функція, тобто функція передбачення, визначає стратегію конституційного процесу, розвитку науки та освіти в галузі конституційного права. Особливе значення прогностична функція набуває щодо правотворчій і правозастосовчій діяльності у сфері конституційного права.

     Прогностична  функція науки конституційного  права має для конституційного  законодавства важливе значення, адже його ефективність безпосередньо залежить від науково-методологічного забезпечення конституційного правотворчості. Розробка та експертиза конституційних нормативно-правових актів вченими повинна грунтуватися на обліку багатьох чинників політичного, економічного, соціального та культурного характеру, які в подальшому будуть визначати процес правозастосування.

     На  важливість прогностичної функції  науки конституційного права  свого часу вказували В. Я. Тацій  та Ю. М. Тодики. На жаль, конституційна практика довела малорозвиненість цієї функції, що підтверджує конституційний процес 1991-1996 років, пов'язаний із прийняттям діючої Конституції. Ще одним підтвердженням нерозвиненості прогностичної функції став референдум 16 квітня 2000 р. Вітчизняна конституційна наука була не готова до науково-методологічного забезпечення реалізації рішень всеукраїнського референдуму, реформування парламенту і виборчої системи. Схожа ситуація спостерігається і щодо методологічного забезпечення конституційно-правової реформи 2006

     Прогностична  функція має велике значення і  для розвитку самої науки та освіти в галузі конституційного права. Прогнозування перспективних аспектів розвитку вітчизняної науки конституційного права є гарантією належного і своєчасного науково-методологічного забезпечення конституційного процесу. Наука повинна бути динамічною. Її завданням є не тільки вирішення проблемних ситуацій, що виникають в реально існуючої галузі, а й виявлення та дослідження проблем, які будуть виникати в майбутньому. Прогностична функція є важливою і для наукового забезпечення навчального процесу у вищих юридичних закладах освіти України, оскільки дає можливість розробити відповідні навчальні програми з конституційного права України та спеціальних курсів у галузі конституційного права з урахуванням практичних потреб у підготовці висококваліфікованих фахівців. Неприпустимим є відставання навчальних курсів у галузі конституційного права України від розвитку науки конституційного права.

     Прогностичної функції науки конституційного права з приводу популяризації конституційного права сприяє діяльність таких профільних наукових видань, як «Наукова думка», Концерн «Видавничий дім« Ін Юре »,« Юрінком Інтер », Видавничий дім« Юридична книга »,« Аттика »та інші.

2.4 Порівняльна і  комунікативна функції

     Ще  однією фундаментальною функцією науки  конституційного права - порівняльна. Ця функція тісно пов'язана причинно-наслідковими зв'язками з відповідним методом науки конституційного права і фактично визначає його спрямованість. Порівняльна функція науки конституційного права полягає в пізнанні конституційно-правових явищ шляхом їх зіставлення. При цьому порівняльна функція застосовується не тільки для порівняння схожих інститутів конституційного права України та зарубіжних країн, але і для порівняння однопорядочних інститутів національної конституційного законодавства.

     Науці конституційного права також  властива комунікативна, або інформативна, функція, що пов'язана з інформаційним  навантаженням конституційного  права. Науково-категоріальний апарат, що формується наукою конституційного права, є своєрідною «целеязиком» не тільки для вчених-конституціоналістів, але і для юристів-науковців у галузі інших юридичних наук, політичних діячів, практичних працівників державних органів та органів місцевого самоврядування, викладачів, аспірантів , студентів і громадян. Тобто наукові категорії конституційного права є засобом спілкування між усіма суб'єктами конституційного права.

     Комунікативна функція науки конституційного  права також полягає у всебічному і своєчасно освітленні актуальних проблем державно-правового життя. Наука забезпечує інформування громадян про стан чинного законодавства у таких фахових періодичних виданнях, як «Вісник Верховної Ради України», «Голос України», «Урядовий кур'єр», «Президентський вісник» та інші. Актуальні проблеми теорії і практики конституційного права висвітлено в таких наукових журналах, як «Наукова думка», «Часопис Кі ївського Університету права», «Юридичний вісник» та інших.

     Якщо  пару років тому ситуація з літературою  з конституційного права, а особливо фундаментальної і доступною широкому колу читачів була недостатньою то на сьогоднішній день ситуація значно покращилася. Видано два фундаментальних підручника з конституційного права України, численні навчальні посібники, коментарі до Конституції України, монографії та науково-популярні видання.

2.5 Практико-прикладна  та експертна функції

     Практико-прикладна  функція науки конституційного  права визначає взаємозв'язок науки  з практичними потребами конституційного  права. Наукові дослідження в галузі конституційного права забезпечують науково-методологічні засади реалізації прав і свобод людини і громадянина, здійснення безпосередньої демократії, діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування і т.д. Як правило, більшість державних органів мають відомчі науково-дослідні установи, що забезпечують своїми науковими дослідженнями їх діяльність. Прикладом таких установ є Інститут законодавства Верховної Ради України, Інститут нормативної діяльності при Кабінеті Міністрів України. Напрямки їх наукової діяльності визначаються функціями зазначених органів.

     Крім  відомчих науково-дослідних установ, практико-прикладна функція науки  конституційного права здійснюється і такими провідними центрами України, як Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Академія правових наук і, певним чином, відповідними кафедрами вищих юридичних закладів України. Дані установи та заклади освіти орієнтують свої наукові дослідження на наукові забезпечення практичних потреб конституційного будівництва в Україні.

     З практико-прикладної функцією науки  конституційного права тісно  пов'язана і експертна функція, що полягає в об'єктивній і незалежній науковій оцінці конституційних нормативно-правових актів. На практиці експертна функція передбачає експертизу конкретного нормативно-правового акта у сфері конституційного права, яка здійснюється вченими-конституціоналістами науково-дослідних установ на замовлення суб'єктів конституційної правотворчій і правозастосовчій діяльності. Така експертиза дає можливість без забобонів визначити правову природу конституційного нормативно-правового акта і є обов'язковою для врахування її вмісту в правотворчій і правозастосовчій діяльності. Прикладом експертної функції науки конституційного права можуть бути експертні оцінки, здійснені Інститутом держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Інститутом законодавства Верховної Ради України та іншими науково-дослідними установами з приводу законопроектів Верховної Ради України, нормативно-правових актів Президента України, Кабінету Міністрів України, органів місцевого самоврядування у сфері конституційного права, а також з приводу звернень і подань до Конституційного суду. Зазначені вище експертні оцінки сприяють комплексному тлумачення конституційних актів.

2.6 Виховна функція

     Виховна функція науки конституційного  права визначається формуванням  конституційно-правових цінностей  як загальнолюдського глобального  ідеалу. Наука конституційного права виховує повагу до Конституції України, до народу України, основам конституційного ладу, прав і свобод людини і громадянина, легітимним органам державної влади та місцевого самоврядування. Важливим аспектом виховної функції науки є розкриття правових основ формування громадянського суспільства і правової держави в Україні, формування поваги до людини її життю, здоров'ю, честі та гідності незалежно від статі, соціального походження, раси, національних та релігійних переконань.

     Виховна функція передбачає формування поваги до національного конституційним спадщини, а також до конституційного права і конституційним цінностям зарубіжних країн. Ця функція є гарантією неупередженості наукових оцінок тих чи інших конституційно-правових явищ, як в Україну, так і в інших країнах світу.

     Частина 1 ст. 68 Конституції України зобов'язує кожного неухильно додержуватися Конституції України та законам України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Але досить часто конституційно-правові норми не дають пересічному громадянину поняття про їх глибинної правовою природою, соціальної цінності, важливості їх адекватного розуміння та дотримання. Виховна функція науки конституційного права полягає у проведенні наукових досліджень, які б давали комплексну оцінку інститутам і нормам конституційного права, і були б переконливими показанням важливості їх дотримання як запоруки стабільності суспільства і держави і дотримання прав і свобод кожної людини і громадянина.

2.7 Системоутворююча (інтегруюча) функція

     Серед спеціальних функцій науки конституційного  права найбільш рельєфною є системоутворююча, яку ще називають інтегруючої ^32. Безсумнівно, інтегруюча функція загальної теорії держави і права об'єднувати всі юридичні науки в цілісну систему, але роль науки конституційного права не обмежується допоміжними властивостями науки конституційного права щодо теорії держави і права. Це тільки один з аспектів системоутворюючої функції.

     Наука конституційного права здійснює системоутворюючу функцію щодо інших  наук, не тільки інтегруючи їх у єдину  і цілісну систему, але і сприяє диференціації кожної окремої галузі юридичної науки, визначаючи їх співвідношення з наукою конституційного права і умовні межі напрямів наукових досліджень конституційного права та інших юридичних наук.