Ефективність наявних технологій формування солідаризму в громадській думці

      Варто зазначити, що за останні п’ять місяців зменшилась як кількість тих, хто має намір голосувати за кандидатів від опозиції (з 43 до 39%), так і тих, хто голосуватиме за кандидатів від влади (з 32 до 27%). Лише половина прихильників УДАРу та партії Н.Королевської «Україна – Вперед!» мають намір голосувати за кандидатів від опозиції. Половина «невизначених» не визначились і стосовно того чи голосувати за кандидатів від опозиції чи від влади. У свою чергу лише 40% прихильників КПУ і третина прихильників партії Н.Королевської «Україна – Вперед!» мають намір голосувати за кандидатів від влади. 

 

Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші

Вибіркова сукупність: 2000 респондентів

Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face)

Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,2%, для значень близьких до 30% - не більше 2%, для значень близьких до 10% - не більше 1,3%, для значень близьких до 5% - не більше 1%

Терміни проведення дослідження: 14 – 27 липня 2012 р.

Розподіл областей:

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька  

Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська 

Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська 

Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь

Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська

Донбас: Донецька,Луганська

 

          Вплив ЗМІ на формування політичних симпатій виборців

                                 під час виборчої кампанії-2012

    Соціологічне дослідження щодо порівняння політичних симпатій виборців та мас-медіа було проведено з 10 серпня по 15 вересня спільно із фондом «Демократичні ініціативи». Аналізуючи результати дослідження, треба зазаначити, що серед загальнонаціональних телеканалів найкращий баланс подачі медійних та електоральних симпатії до тієї чи іншої політичної сили, яка бере участь у перегонах, представлені на 5 каналі та «Новому каналі», а найгірший – на Першому національному.

 Баланс медійних та електоральних симпатії до політичних сил на телебаченні

                                    (середні показники всіх телеканалів)

Телеканали представляють учасників виборчих перегонів без врахування рівня їх електоральної підтримки. Зокрема,  на  «Інтері» показник симпатії до Парії регіонів сягнув 52,44%, тоді як рівень електоральних симпатій до цієї політичної сили – 28,1%. Інші ж учасники перегонів отримали від телеканалу значно менший показник симпатії – «Батьківщина» – 11,85% (симпатії виборців на рівні 25,6); Україна – вперед – 5,19 (електоральні симпатії 4%), Удар – 1,04% (11,5%); КПУ – 3,75% (8,2%); Свобода – 0,44% (3,8%). Таким чином, єдина партія, якій канал симпатизував більше, ніж їй симпатизують виборці – це Партія регіонів.

      Баланс медійних та електоральних симпатії до політичних сил на «Інтері» 

У свою чергу, співвідношення симпатій телеканалу ICTV та виборців виглядає так: Партія регіонів – 63,62% (28,1), «Батьківщина»  – 15,59% (25,6%), Удар – 5,86% (11,5%), Україна  – вперед 5,86% (4%), КПУ 3,63% (8,2%), Свобода 0,67% (3,8%) відповідно.

       Баланс медійних та електоральних симпатії до політичних сил на ICTV 

Аналогічне співвідношення на телеканалі СТБ таке: Партія регіонів – 56,68% (28,1), «Батьківщина» – 18,64% (25,6%), Україна – вперед 6,35% (4%), Удар – 2,56% (11,5%), КПУ 0,71% (8,2%), Свобода 0,74% (3,8%) відповідно.

       Баланс медійних та електоральних симпатії до політичних сил на СТБ

На ТРК «Україна»  це виглядає так: Партія регіонів – 54,21% (28,1), «Батьківщина» – 12,68% (25,6%), Україна – вперед 4,85% (4%), Удар – 0,9% (11,5%), КПУ 1,19% (8,2%), Свобода 2.13,74% (3,8%) відповідно.

Баланс медійних та електоральних симпатії до політичних сил на ТРК «Україна»

У той же час Новий  канал дещо збалансованіший: Партія регіонів – 37,59% (28,1), «Батьківщина»  – 22,67% (25,6%), Україна – вперед 2,67% (4%), Удар – 3,35% (11,5%), КПУ 7,78% (8,2%), Свобода 2,8% (3,8%) відповідно.

Баланс медійних та електоральних симпатії до політичних сил на Новому каналі

    

     За словами директора фонду «Демократичні ініціативи» Ірини Бекешкіної, безумовним лідером з подачі інформації у виборчій кампанії залишається телебачення, за допомогою якого 46% населення дізнається про перебіг виборчих подій. На другому місці стоїть друкована преса, якій віддають перевагу 23% населення, інтернет-сайти є джерелом інформації лише для 8% людей, а соціальні мережі – для 4%.

     На вибір джерел інформації впливає вік: молодь більше використовує новинні Інтернет-сайти (14%) та соціальні мережі (10%), а от серед людей, яким понад 60 років, цими джерелами інформації користуються лише 0.1%. Найактивніше новими медіа користуються прихильники «УДАРу», «Свободи» та Партії Наталі Королевської «Україна – вперед» (14–17%), найменше – виборці КПУ та Партії регіонів (5-6%). Сільські жителі також використовують Інтернет менше – (5.5%), порівняно з городянами (9%). До них менше доходять і листівки та інші агітаційні матеріали (15%), ніж до городян (21%). А от обговорення з іншими людьми, як джерело інформації, на селі поширено більше (16.5%), ніж у містах (11%).

    26,8% виборців зазначили, що їм не потрібна ніяка інформація про передвиборчу ситуацію, оскільки вони ще до початку виборчої кампанії знали, за кого будуть голосувати.

      Загалом 40% опитаних переконані, що у ЗМІ є плюралізм. Виборці Партії регіонів вважають, що опозиція дуже часто (23%) і досить часто (50%) представлена у ЗМІ, Прихильники КПУ і партії Наталії Королевської вважають, що точку зору опозиції можна чути дуже часто (18%) і досить часто (46%). У той же час 44% виборців Об’єднаної опозиції та ВО «Свобода» переконані, що точки зору як влади, так і опозиції представлені у ЗМІ досить часто і дуже часто і майже стільки ж з них переконана у зворотньому.

Опитування  проводилося у всіх регіонах України. Було опитано 2000 респондентів. Похибка вибірки становить 2,3%.  

 

    Вибори-2012:  чи вірять громадяни у чесність виборів? 

 

• Довіряють Центральній виборчій комісії 40% українців, не довіряють майже стільки ж – 37% (23% свого ставлення не визначили).
• ЦВК схильні довіряти виборці Партії регіонів (77%), КПУ (57%), переважно не довіряють виборці «Батьківщини» (50%) та «Свободи» (45%), а ставлення виборців «УДАРу» поділилося: 39% – не довіряють, 34% – довіряють. ЦВК переважно довіряють на Сході (51%) і Півдні (46%), переважно не довіряють на Заході (46%), а ставлення жителів Центру ділиться: 34% довіряють ЦВК, а 32% – не довіряють.
• Лише 9% громадян впевнені, що вибори пройдуть чесно, без підтасувань, ще 34% вважають, що будуть окремі порушення, які істотно не вплинуть на загальний результат.  Припускають, що результати можуть бути перекручені,      31% громадян і ще 16% впевнені, що усе буде підтасоване.
• Головним доказом фальсифікацій будуть порушення під час виборчої кампанії (21%) та порушення на виборчій дільниці у день  голосування (21%), а для 20% населення доказів фальсифікацій не потрібно, бо вони наперед впевнені, що вибори будуть сфальсифіковані.
• Основне порушення, з яким особисто стикалися виборці під час виборчої кампанії, це  – підкуп виборців (14%). Найбільше цей вид порушень відзначали жителі столиці (45%), а також  Луганської (33%) та Закарпатської (31%) областей.
• У суспільстві дещо переважає думка, що  голосування на виборах дає людям можливість впливати на рішення, які ухвалює влада (повністю та переважно згодні  51% опитаних, повністю та переважно не згодні – 40%), і що вибори змушують політиків відстоювати інтереси виборців (повністю та переважно згодні  50% опитаних, повністю та переважно не згодні – 42%).  
• Більшість населення (62%) впевнена у таємності виборчого голосування (не впевнені – 28%).
• Населення у більшості (48%) вважає, що вибори нічого не змінять, натомість 29% налаштовані більш оптимістично і покладають на вибори надії на краще, а от на думку 7% населення, вибори змінять ситуацію в суспільстві на гірше. Найбільш песимістичні щодо виборів ті, хто не братиме у них участі.  
• 90% населення України вважають, що Президент України має обиратися на загальнонародних виборах, лише 2% готові делегувати це право Верховній Раді.

 

Загальнонаціональне дослідження громадської думки  населення України провели Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучерів та  Київський міжнародний інститут соціології з 18 вересня по 4 жовтня 2012 року.  Опитування проводилося в 111 населених пунктах (PSU) у всіх областях України та Автономній Республіці Крим за квотною вибіркою, що репрезентує доросле населення України. Усього було опитано 2043 респонденти. Похибка вибірки не перевищує 2.2%.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                               Висновки та рекомендації

 

    Солідаризм є безперечно революційним явищем вже тому, що він пропонує інші від існуючих принципи морального та економічного буття суспільства. Український солідаризм є революційною концепцією тому, що фактично пропонує принцип солідарності, як основу і зміст сучасної української національної ідеї, тобто пропонує оновлену національну ідею.

    Чи стане український солідаризм революційним за формою втілення своїх ідей? Так, адже новий політичний напрямок приречений завойовувати впливовість в суспільстві долаючі чисельні перешкоди, стереотипи. За умови шаленого ритму життя, солідаристів не може влаштувати довгий еволюційний шлях політичного становлення, який притаманний багатьом традиційним європейським політичним течіям.

   Наразі в Україні все більш очевидно, що система взаємовідносин влада-суспільство, формат якої було закладено на початку незалежності, вже вичерпала свій потенціал і знаходиться на межі колапсу. Вона розвивається за логікою класичної політологічної формули - «верхи не можуть, а низи не хочуть». Відповідно, ця ситуація сприятиме перезавантаженню взаємовідносин, формуванню нової моделі, яка в підсумку продемонструє, наскільки суспільство буде здатне створити умови, щоб влада була відкритою, менш корумпованою, професійною і далекоглядною.

    Особливості українського солідаризму полягають в тому, що для відновлення рівноваги поміж громадянами й суспільством доводиться докладати не просто зусилля, а над зусилля. Нинішні політична та економічна кризи, слабкість вищих ешелонів влади і активізація громадянської активності створюють унікальні можливості для швидкого демонтажу системи та консолідації суспільства на засадах національного солідаризму. Наступні реформаторські зміни можливі лише за наявності стратегічної влади з авторитетним лідером, що користується довірою і підтримкою більшості громадян країни. Головною умовою таких змін мають бути легітимність, порядок, свобода ділової та громадянської активності, збереження спокою та громадянського миру. Громадянський патріотизм, авторитетна влада та персональна відповідальність на всіх рівнях є базою для формування солідаризму в контексті наступних реформаторських перетворень в Україні. 

   А нинішні вибори до Верховної Ради можна назвати виборами за ознакою довіри до основних суб'єктів виборчого процесу, тому й результат їх буде пропорційний рівню довіри. Звісно, на цей процес вплинуть наявні за нинішніх умов константи. Наприклад, для будь-якої політичної сили, що перебуває при владі, 10%, чи навіть 15% голосів гарантовано незалежно від міри розчарувань нею. Тобто, є певна частка електорату, що завжди голосує за владу. Голоси виборців будуть розподілені відповідно до рівня довіри, причому це більше залежатиме від довіри до конкретних особистостей та певних символів, ніж до цінностей.

 

 

                                            Список використаних джерел:

1. Вибори-2012: Чи вірять громадяни у чесність виборів? Чи готові до протестів? Що може спонукати громадян до протестів?: соціологічні опитування [Електронний ресурс]/ Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва - Режим доступу: http://dif.org.ua/ua/publications/press-relizy/vibori-2012--chi-virj.htm

2. Громадянське суспільство в Україні. Аналітичний звіт за результатами загальнонаціонального опитування недержавних організацій України. Підготовлено фондом „Демократичні ініціативи” та СОЦІС на замовлення Світового банку / Бачинський Я., Кучерів І., Бекешкіна І., Стегній О., Полуйко В. – К., 2003. – 54 с.

3. Електоральні настрої населення України: жовтень 2012: соціологічні опитування [Електронний ресурс]/ Соціологічна група «Рейтинг» - Режим доступу: http://ratinggroup.com.ua/products/politic/data/entry/14031/

4. ЗМІ представляють учасників виборчих перегонів без урахування рівня їх електоральної підтримки: моніторинг[Електронний ресурс]/ Вибори та ЗМІ – Режим доступу: http://vybory.mediasapiens.ua/2012/09/21/zmi-predstavlyayut-uchasnykiv-perehoniv-bez-urahuvannya-rivnya-jih-elektoralnoji-pidtrymky-ekspert/

 

5. Крутій О. М. Діалог влади і населення як елемент політичної культури / О. М. Крутій // Теорія та практика державного управління : зб. наук. пр. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2004. – Вип. 8.

 

6. Погорєлий С. Довіра до державної влади як категорія політичного управління/ С. С. Погорєлий//ДЕРЖАВНЕ БУДІВНИЦТВО [Електронне видання], 2010 – № 1. – Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2010-1/doc/4/13.pdf

 

7. Про стан розвитку громадянського суспільства в Україні (Доповідь) /Національний інститут стратегічних досліджень – Київ,2012

 

8. Цінності громадянського  суспільства і моральний вибір  : український досвід / Ін-т філософії  НАН України: Відп. ред. Єрмоленко  А.М., Кисельова О.О. – К. : Єтна-1, 2006. – 268 с.

 

9. Чи підтримуєте Ви діяльність Уряду України? (динаміка, 2000-2012) :соціологічні опитування [Електронний ресурс] / Сайт Центру Разумкова – Режим доступу: http://www.razumkov.org.ua/ukr/poll.php?poll_id=75