Державний бюджет та державний борг України

де СА - сальдо поточного  рахункy;

dR - накопичення чистих  міжнародних резервів.

Зазначена рівність свідчить про те, що від'ємне сальдо поточного  рахунка може фінансуватися чи то нарощуванням зовнішнього боргу, чи то зменшенням міжнародних резервів.

Оскільки мета забезпечення стабільності національної валюти не допускає зменшення офіційних валютних резервів, то інтенсифікація імпорту  капітальних товарів, що необхідна  для забезпечення економічного зростання, та імпорту споживчих товарів із метою недопущення падіння споживання, пропорційного скороченню виробництва, часто спирається на зростання зовнішньої заборгованості країни.

Наведену вище рівність можна подати так:

DR= CA + dFD

Джерелом приросту міжнародних  резервів є або позитивне сальдо поточного рахунка платіжного балансу, або приріст зовнішньої заборгованості. Оскільки можливості швидкого нарощування експорту в середньостроковому періоді обмежені зовнішньою конкурентоспроможністю країни, а зростання імпорту необхідне для оновлення технологічної бази виробництва, то накопичення міжнародних резервів як важливої складової політики стабілізації у багатьох випадках фінансується за рахунок зовнішніх кредитів і позик.

По суті, залучення  зовнішніх фінансових ресурсів дає  змогу державі вийти за межі замкненого кола: слабкий динамізм економічного розвитку - недостатність національних заощаджень - звужене відтворення суспільного виробництва - нагромадження кризових явищ в економіці.

Для аналізу ситуації у сфері державних фінансів часто  застосовують таку рівність:

D= dID + dNC,

, де D- дефіцит державного  бюджету;

dID- внутрішні державні  позики;

dNC- кредити Центрального банку уряду;

dFD- зовнішні кредити  і позики.

Тобто дефіцит бюджету  фінансується внутрішніми позиками та (або) кредитами Центрального банку, а також зовнішніми кредитами і позиками. Відомо, що залучення кредитів Центрального банку, як правило, обертається зростанням цін, а внутрішні запозичення витісняють приватних інвесторів через зростання відсоткових ставок. Тому фінансування дефіциту бюджету значною мірою потребує використання зовнішніх фінансових ресурсів. [10;C.84-85]

 

 

ВИСНОВКИ

1.Державний бюджет  є одною із головних ланок  фінансової системи.

2.Бюджет держави є  дуже складним та багатогранним  явищем у суспільстві. Його  розглядають з трьох сторін: як  економічну категорію; як правову категорію; за матеріальним змістом.

3.Коли в бюджеті  видатки перевищують доходи то  ми говоримо що маємо дефіцит  бюджету. Дефіцит держбюджету  не є небезпечний для економіки  в цілому, якщо він знаходиться  на рівні 2-3% ВНП. У противному випадку він негативно відбивається на функціонуванні грошової, кредитної систем і всієї економіки вцілому.

4.Останніми роками  у фінансовій системі України  суттєву роль почали відігравати  державні позики, що застосовувалися  як метод мобілізації грошових ресурсів до державного бюджету, інструмент регулювання грошово-кредитної сфери й платіжного балансу країни.

На нашу думку основною проблемою є відсутність належного  законодавчого регулювання бюджетних  правовідносин та механізму відповідальності за порушення бюджетного законодавства, що викликає цілий ряд негативних соціально-економічних наслідків. Серед них найнегативніший вплив мають:

- постійне недовнесення  протягом останніх років належних  державному бюджету платежів  і у зв'язку з цим недофінансування або затримка у фінансуванні окремих видів видатків;

- відсутність правового  регулювання відповідальності розпорядників  бюджетних коштів у випадках  взяття зобов'язань, що перевищують  обсяг виділених їм асигнувань;

- послаблення контролю  за цільовим і ефективним використанням бюджетних коштів, що призводить до численних порушень, а відтак до втрат державних коштів;

- неповне відображення  в бюджеті доходів, які одержують  бюджетні установи, органи виконавчої  влади від використання власності  й здійснення позабюджетної діяльності, що створює систему неконтрольованості у використанні державних коштів та майна.

І щоб говорити про  хоч якусь стабілізацію економіки  України, а також про подальший  розвиток бюджетної системи, потрібно перш за все вирішити ці проблеми.

Підсумовуючи статистику щодо державного боргу слід звернути увагу на те, що навіть до 1999 року спостерігався такий рівень показників, які характеризують рівень державного зовнішнього боргу України як безпечний та спроможність його відповідного обслуговування. Це дозволяє зараховувати Україну в коло країн, з малоймовірною можливістю виникнення боргової кризової ситуації. В той же час зменшення частки залучення коштів з боку міжнародних фінансових організацій, несприятливі умови запозичення коштів з зовнішніх ринків капіталу, слабкість внутрішнього ринку капіталу надає особливої гостроти виникненню боргової кризи, що підтверджується можливим зменшенням кредитних рейтингів України та висновками міжнародного фінансового співтовариства щодо ризикового стану державних фінансів України. Таким чином, поточна боргова криза в Україні в першу чергу обумовлена наступними чинниками:

- слабе законодавче  та нормативне поле, неоптимальна  організаційна структура управління  державним

боргом;

- неузгодженість фіскальної  та монетарної політики;

- неузгодженість фіскальної  політики в частині регулювання  бюджетним дефіцитом та політики  управління державним боргом;

- майже повна відсутність  аналізу використання залучених  з зовнішніх джерел коштів.

Отже, на нашу думку, це і  є основні проблеми сучасного несприятливого становища України, і щоб рухатись далі ми перш за все повинні справитись з наведеними вище проблемами.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Гордей О.Д. Роль  державного бюджету у забезпеченні  росту добробуту населення // Вісник  національного університету імені Тараса Шевченка -2002 - №60 - С.28

2. “Макроекономіка за  редакцією А.Г. Савченка.- Київ.: "Либідь" - 1995 - 132c.

3. Пільги з бюджету-2001// Урядовий кур’єр - 2001 - №11 - С.7

4. Полозенко Д.В. Державний  бюджет України і його грошове  наповнення// Фінанси України - 2004 - №3 - С.21

5. Куценко Т.Ф. Бюджетно-податкова  політика: навчально-методичний посібник  для самостійного вивчення дисципліни - К.: КНЕУ - 2002 - 253с.

6. Радионова В.М. Современные  требования к бюджетному законодательству// Финансы - 1998 - №7 - С.11

7. Буковинський С.А.  До питання про бюджетний кодекс  України // Фінанси України - 2003 - №4 - С.4

8. Василик О.Д. Теорія  фінансів: Підручник - К.: Ніос - 2000 - 123с.

9. Вахтенко Т.П. Державний  борг України та його економічні  наслідки - К.: Альтепрес - 2000 - 183с.

10. Рожко О.Д. Державний  борг у забезпеченні економічного  зростання // Фінанси України - 2003 - №1 - С.84-85

11. Вахненко Т. До  питання про бюджетну класифікацію // Фінанси України - 1996 - №8 - С.32

12. Б’юкенен Дж.М. Сочинения / Пер. с англ.. Т. 1 (Гл.ред. кол.: Нуреев Р.М. и др.). М.: Таурус Альфа - 1997 - 218c.

13. Огонь Ц.Г. Доходи  бюджету як домінанта фінансової  стабільності держави // Фінанси  України - 2005 - №6 - С.22

14. Закон України: №  2117- ВР 12 від 14.02.1992р.; № 2801 - 12 від 19.11.1992р.

15. Огонь Ц.Г. Доходи  бюджету України : Теорія і  практика: Монографія - К.: КНТЕУ - 2003 - 188-189c.