Застарілі слова та їх стилістичні функції в текстах технічного напряму

Після розпаду індоєвропейської мовної єдності на основі її діалектних угруповань виникли й інші мовні  єдності, що стали базою сучасних індоєвропейських мовних груп — слов’янської, балтійської, германської, романської й інших. Певний час існувала балто-слов’янська  мовна єдність, свідченням чого є  лексична, а подекуди й граматична схожість литовської й латиської  мов із слов’янськими. Другий шар  успадкованих слів — спільнослов’янська лексика. Виникнення третьої групи  успадкованої лексики — східнослов’янської — пов’язане з розвитком суспільного  й економічного життя східних  слов’ян, з дальшим розвитком  культури, науки, мистецтва, з глибшим  пізнанням людиною об’єктивної  дійсності. Отже, спільносхіднослов’янська лексика представлена в українській, російській та білоруській мовах  чималою кількістю слів. Є такі слова, що збереглися не в усіх східнослов’янських мовах. До власне української лексики належать слова, що виникли на українському ґрунті. Специфічно українська лексика простежується вже в окремих пам’ятках давньоруської писемності. За обсягом та семантико-стилістичною структурою власне українська лексика є найпоширенішим та найрізноманітнішим шаром корінної лексики нашої мови. Цією лексикою українська мова відрізняється на словесному рівні від інших слов’янських мов. Крім успадкованих слів, у лексичному складі кожної мови певне місце посідає лексика, запозичена з інших мов. Запозичення є скрізь, бо жоден народ не живе відокремлено від інших народів. Засвоювання слів з інших мов є одним із шляхів збагачення лексичного складу [5, ст. 56 – 58].

Зміни в лексиці зумовлені  як позамовними, так і внутрішньомовними  причинами.

Позамовні причини – це зміни в світі. Будь-яке нововведення в техніці, побуті, суспільному житті, у сфері культури та ідеології  супроводжується появою нових слів, та зникнення деяких знарядь, форм побуту, суспільних явищ спричинює зникнення  відповідних слів. Таким чином, мова в своєму словнику відображає всі  суспільні зміни.

Внутрішньомовні причини  зміни словникового складу представлені тенденціями до економії, системності  мовних засобів, походженням, завданнями емоційної та стилістичної виразності.

Є чотири типи змін у лексико-семантичній  системі: 1) зникнення слів; 2) зникнення  значень слів; 3) поява нових слів; 4) поява нових значень. Ці лексико-семантичні зміни відображені в таких  поняттях, як архаїзми, історизми, неологізми і запозичення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки до розділу:

 

Слова та терміни мають  свій життєвий шлях. Деякі слова  існують століттями, а інші не переживають  і десятиліть. Слова у своїй  сукупності створюють лексику мови. Лексика динамічна і залежить від мовців, їх соціально-побутових та технічно-наукових аспектів життя. Лексика має два підрозділи: активний (слова які вживаються) і пасивний (непопулярні, маловживані або забуті слова). Історизми, архаїзми та неологізми належать до пасивної підгрупи. Лексику вивчає лексикологія. Розрізняють лексикологію історичну та лексикологію сучасної мови. Одиницею лексики є слово. Для досконалішого розуміння «слова» ввели лексему і словоформу. Лексика мови складається з успадкованої частини та запозиченої. Зміни в лексиці зумовлені  позамовними  і внутрішньомовними причинами. Мовний запас слів накопичується за всю історію існування мови. Найбільшу частину слів займають успадковані слова, а найменшу – запозичені.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ II. ЗАСТАРІЛІ СЛОВА У ТЕКСТАХ ТЕХНІЧНОГО НАПРЯМУ                                          

2.1 Застарілі слова і терміни в текстах технічного напряму.

 

Часто в текстах документів через незнання, неуважність або недбалість допускаються різні відхилення. В результаті текст стає малозрозумілим, насиченим словесними надмірностями, архаїзмами і канцеляризмами. Ускладнюють розуміння тексту маловідомі слова іноземного походження, професіоналізми, неологізми. Не прикрашають документи просторіччя, діалектизми тощо. В деяких документах можно побачити наступне: вищевикладені (зазначені вище), поприналежності (за призначенням), при цьому представляємо (направляємо, докладаємо), супровідної (супровідний). До архаизмів належать і такі слова: подячний, благоволіть повідомити, вішати, довірчий, накреслити, покуштувати, страж та інші. В технічних документах величезна кількість термінів, які в свою чергу застарівають швидше ніж соціально-побутові слова. Сучасна технічна термінологія об'єднує не лише власне технічніі терміни, але й номінації, що становлять основу техніки (фізичні, хімічні, математичні), а, отже, містить розряди природничо-математичних, загальнотехнічних і спеціальнотехнічних термінів. У складі технічної терміносистеми виразно виділяються тематичні групи слів на позначення понять з математики, фізики, хімії. Українська технічна термінологія розвивалась нерівномірно. На початковому етапі  відбувається стихійне нагромадження термінів, які фіксувалися в загальномовних словниках. Початок ХХ ст. (до 1921 року) характеризується збиранням термінологічного матеріалу, пошуком українських відповідників до російських термінів [7, с. 10-18]. 20-ті роки ХХ ст. називають "золотим десятиліттям українського термінотворення". Це пов'язано зі створенням у 1921 році Інституту української наукової мови, який згодом видав цілу низку термінологічних перекладних словників-проектів, серед яких один загальнотехнічний, метою якого було уніфікація міжгалузевої термінології [2, с. 31]. Вихід нових словників з технічними термінами покращують ситуацію. Після закриття інституту починається спад у розбудові української наукової термінології, спричинений політичними чинниками. За цей час українська науково-технічна термінологія докорінно змінилася, її розвиток був спрямований на зближення з російською термінологією. Словники ж 30-тих років були визнані невдалими, оскільки, на думку критиків, "укладені з явно вираженим прагненням до націоналістичного перекручення української мови і містять тому багато надуманих словотворів, якими ніхто не користується". Президія Академії наук УРСР у 1957 році прийняла ухвалу про створення Словникової комісії і розпочалося видання серії російсько-українських словників. Кінець ХХ ст. ознаменувався  періодом нових перспектив для відродження та розвитку української мови, її науково-технічної термінології. Визнання України незалежною державою, впровадженням Закону "Про мови в Українській РСР", призвело до поширення української мови у всіх сферах життя країни, а це потребувало удосконаленої кодифікованої фахової термінології. Саме тому в цей період спостерігається пожвавлення термінологічної роботи, наслідком якої був вихід у світ низки галузевих словників з багатьох галузей науки і техніки. Одним з перших кроків у термінографії було перевидання без змін серії російсько-українських термінологічних словників, виданих у 60-ті роки ХХ ст. Упродовж 1990-2000 років вийшло в світ понад 500 термінологічних словників. Видання згаданих словників було зумовлене "нагальною потребою вчених в оволодінні сучасною українською науковою термінологією, яка протягом десятиліть не використовувалась ними у зв'язку з інтенсивними процесами русифікації монографічних та періодичних наукових видань" [4, с. 5], поширенням української мови в соціальному просторі, переходом на викладання технічних дисциплін українською мовою.

Висновки до розділу:

 

Часто у текстах технічного напряму переважають застарілі  терміни, що зумовлено історичними  особливостями розвитку термінології і науки в Україні. Якщо наприклад дивитися технічні документи за часів СРСР, то можна побачити, що там є невелика кількість застарілих термінів і майже немає застарілих соціально-побутових слів. Це відбувається тому, що технології постійно покращуються, а застарілі технічні вироби дуже швидко перестають використовуватися. Наприклад у технічній документації котушкового магнітофона, який був дуже популярний за часів СРСР притаманні такі застарілі терміни: кембрик, пассик, тонвал. Це пов’язано з будовою цього прилада, яка у наші часи вже не актуальна завдяки мікросхемам та флеш пам'яті. Проблему застарілих термінів вирішують словники. Історія створення власного термінологічного масиву в Україні була не завжди спокійна і сприятлива, тому багато термінів запозичені з російської мови. Дослідження історії становлення української термінології дало змогу краще зрозуміти стилістичні функції застарілих слів (термінів).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Можемо зробити наступні висновки на основі цього дослідження.

Ця тема дослідження складніша  ніж може здатися на перший погляд тому, що застарілі слова у текстах  технічного напряму можна зустріти дуже рідко, тим паче якщо брати недавні  документи. Наприклад, якщо брати документи 10-40 літньої давності, то в таких документі може бути приблизно від 1 до 10 застарілих слів. Найчастіше застарілі терміни можна побачити у документах, що постачаються з побутовою технікою.

Проблеми можуть виникнути, якщо термін або слово - застаріле і маловживане (наприклад вживається при обмеженому виробництві або для позначення специфічної функції) зустрінеться у технічній документації з ремонта прилада, і людина не зможе швидко знайти позначення. Великі складнощі можуть виникнути при перекладі застарілих слів і термінів. Може виникнути ситуація, що в іншій мові немає чіткого значення слова і треба буде використовувати синоніми та близькі слова за значенням.

Деякі слова (або значення слів) сприймаються як застарілі (стилистичні  архаїзми й історизми – матеріальні  архрїзми), інші - як нові, ще не цілком "звичні", що не повністю закріпилися  в мові. Стилістична значимість слів не залишається незмінною (окремі застарілі  слова повертаються в активний фонд словника з новими значеннями; спеціальні терміни в ряді випадків, іноді  видозміна значення, стають загальновживаним тощо). Історизми не мають синонімів у сучасній мові, однак вони можуть повертатися в мову, якщо відновлюються відповідні чи подібні реалії. Застарілі слова та терміни, а також їх значення можна знайти у словниках. Ми бачимо, що Україні, будучи в залежності від різних держав та обставин було тяжко створювати свою термінологічну базу.

Також, можна зробити наголос  на те, що тему цієї курсової роботи досліджувало мало людей. Майже неможливо знайти статті або дослідження на тему застарілих слів у документах технічного напряму, тому ця тема залишається актуальною для дослідження, і потребує дослідження. Дуже багато досліджень можна побачити на літературні теми, де досліджуються праці письменників на різні тематики, але проблеми застарілих слів треба вивчати, і не лише у текстах технічного напряму.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Мацько Л.І. та ін. Стилістика української мови: Підручник/ Л.І.Мацько, О.М.Сидоренко, О.М.Мацько; За ред. Л.І. Мацько.- К.: Вища шк., 2003.-462

2. Панько Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство:. - Львів, 1994. - 216 с.

3. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник.- К.: Либідь, 1993.- 248 с.

4. Російсько-український словник науково термінології: Біологія. Хімія. Медицина / Уклад С.П. Вассер, І.О. Дудка, В.І. Єрмоленко та ін. - К., 1996. - с. 5-10.

5. Сучасна українська мова: Підручник/О.Д.Пономарів, В.В.Різун, Л.Ю.Шевченко та ін.; За ред. О.Д. Пономарева. – 2-ге вид., перероб.- К.: Либідь, 2001.- 400 с.

6. Українська мова. Енциклопедія. Видання третє. Київ. Видавництво «Українська енциклопедія» імені М.П.Бажана -2007.

7. Холодний Гр. До історії організації термінологічної справи на Україні // Вісник інституту української мови. - 1928. - Вип. 1. - с. 9-20.

8.  http://uk.wikipedia.org

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А

Словник застарілих слів

 

Жродло — джерело, початок, причина;

жупа — копальня, гірниче підприємство;

терх — тягар, вузли;

тузин, тузан — дюжина;

магон — червоне дерево;

матня — сітка;

порожнявий - пустотілий, порожнистий;

мушкет — карабін, старовинна вогнепальна зброя;

бинда - (військ.) стрічка кулемета, (техн.) пас;

рівнораменній - рівнобедрений;

припасовувати - приганяти, пристосовувати, прилаштовувати, приробляти;

кембрик - тонка бавовняна  тканина;

аппліковати - прикладати, застосовувати;

ввередити — пошкодити;

вапа — фарба;

пошкалубитися - покритися  тріщинами;

постарчати - постачати;

добротність - гарна якість, міцний, надійний;

антаба - рукоятка;

залютувати - запаяти;

піроскоп – пірометр;

перечеркати – перекреслювати;

пироксилин – піроксилін;

переяти – переймати;

нестача - недостача;

спругувати - пружинити;

спружка - пружність;

сріберний - срібний;

сребло - срібло;

холивати - коливати;

агенція - агенство;

аерометр - повітромір;

аероплан - літак;

безпереривний - безперервний;

нижческазанний - нижчезгаданний;

личкувати – облицьовувати;

вершляг - великий важкий молот для кування металлу;

відтулина - отвір у чому-небудь, діра;

коліща – невелике коло;

коліща погонове – ведуче коло;

несуча здатність – тримкість;

повнотілий – суцільний;

патрон – набій;

блискавковідвід – блискавничка;