Автор: Пользователь скрыл имя, 05 Февраля 2013 в 16:02, контрольная работа
Представниками раціоналізму були філософи Рене Декарт, Б.Спіноза і Г. Лейбніц. Саме ознайомлення з основними напрямами вчень про субстанцію Б. Спінози і Г. Лейбніца є метою мого реферату, а проведення порівняльної характеристики їх вчень – завданням. Актуальність цієї теми полягає в тому, що проблема субстанції, яка була основною в ХVII ст., і на сьогодні продовжує бути темою обговорення прихильників і опонентів раціоналізму, при цьому цей філософський напрямок набуває нових підходів і відбувається його подальший розвиток і обґрунтування. А у його опонентів з’являються нові аргументи та докази на користь своєї точки зору.
Вступ 2
Вчення Б. Спінози 3
Вчення Г. Лейбніца 6
Висновки 11
Література 13
Система Лейбніца мала два варіанти: в одному монади були вільними, а Бог вибирав можливості так, щоб створити світ, найкращий із можливих. Цей варіант Лейбніц оприлюднив тоді як другий - ні. Другий варіант був панлогічним: згідно нього, все було необхідним і не було місця на свободу. В першому варіанті світ також підлягав принципу достатньої підстави, але цей принцип трактувався телеологічно: відбувається те, що найбільш цілеспрямоване, найкраще. В другому варіанті цей погляд відпав: діється просто те, що необхідне.
Література
1. В. Татаркевич
Історія філософії. В 3-х
2. А.А. Грицанов Всемирная энциклопедия. Философия. – Москва, 2001.
3. І.Ф. Надольний
Філософія. Навчальний
4. С.П. Щерба
Філософія. Навчальний
Информация о работе Вчення про субстанцію. Філософію нового часу